www.wikidata.uk-ua.nina.az

Альфред Меген А льфред Та йєр Ме ген англ Alfred Thayer Mahan нар 27 вересня 1840 18400927 Вест Пойнт Нью Йорк США пом 1

Альфред Меген

А́льфред Та́йєр Ме́ген (англ. Alfred Thayer Mahan; нар. 27 вересня 1840(18400927), Вест-Пойнт, Нью-Йорк, США — пом. 1 грудня 1914, Вашингтон, США) — американський військовий морський теоретик і історик, контр-адмірал (1906 рік), один з засновників геополітики.

Альфред Меген
англ. Alfred Thayer Mahan
Народився 27 вересня 1840(1840-09-27)[…]
Вест-Пойнт, Орандж, штат Нью-Йорк, США
Помер 1 грудня 1914(1914-12-01)[…] (74 роки)
Вашингтон, США
Поховання Quogue Cemeteryd
Країна  США
Діяльність офіцер, геополітик, військовий історик, історик, політолог, письменник
Галузь міжнародні відносини
Alma mater Колумбійський університет, Військово-морська Академія США і St. James Schoold
Знання мов англійська
Заклад Командно-штабний коледж ВМС США
Учасник Громадянська війна в США
Членство Американська академія мистецтв і наук, American Historical Associationd і Американська академія мистецтв та літератури
Військове звання адмірал
Батько Dennis Hart Mahand
Діти Alfred Thayer Mahand
Автограф
Нагороди

почесний доктор Університету Макгіллаd

Біографія Редагувати

Закінчив Військово-морську Академію США (1859 рік).

Отримав звання лейтенанта у 1861 році Брав участь у Громадянській війні 1861—1865 за Північ на кораблях «Конгрес», «Покагонтас», «Джеймс Еджер» та викладав у Військово-морській Академії. У 1865 році він був підвищений до лейтенант-командора, потім до командора (1872 рік), і капітана (1885 рік).

У 1886—1888 і 1892—1893 роках був президентом військово-морського коледжу в Ньюпорті. У 1893—1895 роках командував крейсером «Чикаго»[en], з 1896 року у відставці.

Під час іспансько-американській війни 1898 був членом Морського комітету з питань стратегії, у 1899 році був членом американської делегації на Гаазькій конференції.

Теорія Редагувати

Автор праць з великим фактичним матеріалом, які обґрунтовували закономірності воєн. Творець концепції концепцію про співвідношення морської і континентальної сил.

У 1890 році Меген опублікував «Вплив морської сили на історію. 1660–1783 рр.», а пізніше ще ряд праць на цю тему. Меген ще не вживав самого терміну "геополітика", але суть робіт зверталася саме до цієї галузі.

Політика морських держав, на думку Мегена, мала задовольняти три цілі — необхідність обміну товарами, наявність морського флоту для здійснення обміну, контроль над мережею колоній, яка опосередковувала судноплавство, створюючи безпечні порти. Меген також виділив 6 умов, що впливали на геополітичний статус держави:

  • географічне розміщення;
  • фізико-географічні особливості, особливо узбережжя;
  • розміри території;
  • чисельність населення;
  • національний характер;
  • політичний устрій.

Під «географічним розміщенням» Меген розглядав насамперед характер узбереж. Географічне положення країни вимагає відповідно або концентрацію морських сил, або їх дифузію. Під національним характером Меген мав на увазі переважаючу ментальність та інші риси, які могли створювати передумови для колонізації територій інших країв. Ще однією теорією Мегена була ідея про переважання морських держав над континентальними.

Поруч із англійським військово-морським теоретиком і істориком Філіпом Говардом Коломбом та Ніколасом Спайкменом обґрунтував теорію «морської могутності». Відповідно до цієї теорії, завоювання панування на морі визнавалося основним законом війни та метою, яка забезпечує перемогу над супротивником та завоювання світового панування. Вважається творцем американського атлантизму.

Дискусія про флот Редагувати

Великий резонанс отримала дискусія про вибір стратегії модернізації морського флоту між Альфредом Мегеном і групою вищих морських офіцерів на чолі з капітаном Бредлі Фіском та капітан-лейтенантом Вільямом Сімсом. Проблему маневреності морської ескадри під час бою, на його думку, можна було вирішити за рахунок збільшення кількості великих кораблів з одного-двох до восьми одиниць. Однією з переваг подібної тактики він називав простіше командування ескадрою під час бою, на відміну від командування великою кількістю середніх кораблів. На думку Б. Фіска, 20 000-тонні кораблі - це саме те, що потрібно Сполученим Штатам для досягнення справжньої морської могутності.

Відповіддю А. Мегена була публікація під назвою «Історичні та інші роздуми, запропоновані битвою Японського моря». Він критикував швидкість, запропоновану Б.Фіском, оскільки будівництво більш швидкісних кораблів не робило великого сенсу, поки інші, старші кораблі, лишаються на службі через неможливість взаємодії, адже сумарна швидкість бойової групи кораблів залежить від максимальної швидкості повільного корабля. У цій роботі А. Меген написав ключову тезу: «стандарти розмірів і як наслідок, швидкість, залежать від того, який корабель закладає твій сусід». Майбутнє американських лінкорів, на думку А. Мегена, полягало б у створенні кораблів з гарматами як великого, так і середнього калібру. Таке поєднання гармат дає більш ефективне використання кораблів у бою. Стосовно подій російсько-японської війни, він вважав поразку російського флоту наслідком переваги у японців гармат середнього калібру приблизно у два рази. Російські кораблі мали перевагу у гарматах великого калібру, але не могли нею скористатись через інтенсивний вогонь середньої артилерії кораблів супротивника. А. Меген скептично ставився до збільшення розмірів кораблів, а також до відмови від артилерії середнього калібру за рахунок збільшення калібру головної артилерії. Збільшення розмірів корабля підвищувало вартість, різко збільшуючи загальний бюджет. Меген не був прихильником кораблів дредноутного типу через відсутність середньої артилерії та великі витрати на будівництво.

В. Сімс вважав головною швидкість ураження противника, а не загальний об'єм вогню, як вважав А. Меген У дискусії щодо подальшого технічного розвитку кораблів американського флоту перемогу отримали прихильники кораблів дредноутного типу. В 1906 був закладений перший дредноут США «Саут Керолайна». Тож «Мічиган» і «Саут Керолайна» зрівнялися з «Дредноутом» за озброєнням, але значно поступалися йому в швидкості. Першим американським дредноутом, який міг повноцінно конкурувати з англійським «Дредноутом», стали «Делавер» і «Норт Дакота», затверджені Конгресом США і запущені у виробництво в 1907 році. Цим розпочалися дредноутні перегони, які стали новою точкою відліку у військово-морському суперництві.

Бібліографія Редагувати

Примітки Редагувати

  1. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. ↑ Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  3. ↑ SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  4. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118730207 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  5. Find a Grave — 1996.
    d:Track:Q63056
  6. Lundy D. R. The Peerage
    d:Track:Q67129259d:Track:Q21401824
  7. . Архів оригіналу за 11 січня 2021. Процитовано 9 січня 2021. 
  8. Mahan A. T. Reflections, Historic and Other, Suggested bythe Battle of the Japan Sea I A. T. Mahan II United States Naval Institute Proceedings. — 1906. — Vol. 32. — Р. 447 — 47І.
  9. . Архів оригіналу за 11 січня 2021. Процитовано 9 січня 2021. 
  10. Sims W. S. The Inherent TacticalQualities of All-Big-Gun, One-Caliber Battleships of High Speed, Large Displacementand Gun-Power United States I W. S. Sims II Naval Institute Proceedings. —1906. — Vol. 32. — Р.1З37 — І366.


Це незавершена стаття про військового діяча або діячку.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
A lfred Ta jyer Me gen angl Alfred Thayer Mahan nar 27 veresnya 1840 18400927 Vest Pojnt Nyu Jork SShA pom 1 grudnya 1914 Vashington SShA amerikanskij vijskovij morskij teoretik i istorik kontr admiral 1906 rik odin z zasnovnikiv geopolitiki Alfred Megenangl Alfred Thayer MahanNarodivsya 27 veresnya 1840 1840 09 27 1 2 Vest Pojnt Orandzh shtat Nyu Jork SShA 4 Pomer 1 grudnya 1914 1914 12 01 1 2 74 roki Vashington SShA 4 Pohovannya Quogue Cemeteryd 5 Krayina SShADiyalnist oficer geopolitik vijskovij istorik istorik politolog pismennikGaluz mizhnarodni vidnosiniAlma mater Kolumbijskij universitet Vijskovo morska Akademiya SShA i St James SchooldZnannya mov anglijska 1 Zaklad Komandno shtabnij koledzh VMS SShAUchasnik Gromadyanska vijna v SShAChlenstvo Amerikanska akademiya mistectv i nauk American Historical Associationd i Amerikanska akademiya mistectv ta literaturiVijskove zvannya admiralBatko Dennis Hart MahandDiti Alfred Thayer Mahand 6 AvtografNagorodi pochesnij doktor Universitetu Makgillad Mediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Biografiya 2 Teoriya 3 Diskusiya pro flot 4 Bibliografiya 5 PrimitkiBiografiya RedaguvatiZakinchiv Vijskovo morsku Akademiyu SShA 1859 rik Otrimav zvannya lejtenanta u 1861 roci Brav uchast u Gromadyanskij vijni 1861 1865 za Pivnich na korablyah Kongres Pokagontas Dzhejms Edzher ta vikladav u Vijskovo morskij Akademiyi U 1865 roci vin buv pidvishenij do lejtenant komandora potim do komandora 1872 rik i kapitana 1885 rik U 1886 1888 i 1892 1893 rokah buv prezidentom vijskovo morskogo koledzhu v Nyuporti U 1893 1895 rokah komanduvav krejserom Chikago en z 1896 roku u vidstavci Pid chas ispansko amerikanskij vijni 1898 buv chlenom Morskogo komitetu z pitan strategiyi u 1899 roci buv chlenom amerikanskoyi delegaciyi na Gaazkij konferenciyi Teoriya RedaguvatiAvtor prac z velikim faktichnim materialom yaki obgruntovuvali zakonomirnosti voyen Tvorec koncepciyi koncepciyu pro spivvidnoshennya morskoyi i kontinentalnoyi sil 7 U 1890 roci Megen opublikuvav Vpliv morskoyi sili na istoriyu 1660 1783 rr a piznishe she ryad prac na cyu temu Megen she ne vzhivav samogo terminu geopolitika ale sut robit zvertalasya same do ciyeyi galuzi Politika morskih derzhav na dumku Megena mala zadovolnyati tri cili neobhidnist obminu tovarami nayavnist morskogo flotu dlya zdijsnennya obminu kontrol nad merezheyu kolonij yaka oposeredkovuvala sudnoplavstvo stvoryuyuchi bezpechni porti Megen takozh vidiliv 6 umov sho vplivali na geopolitichnij status derzhavi geografichne rozmishennya fiziko geografichni osoblivosti osoblivo uzberezhzhya rozmiri teritoriyi chiselnist naselennya nacionalnij harakter politichnij ustrij Pid geografichnim rozmishennyam Megen rozglyadav nasampered harakter uzberezh Geografichne polozhennya krayini vimagaye vidpovidno abo koncentraciyu morskih sil abo yih difuziyu Pid nacionalnim harakterom Megen mav na uvazi perevazhayuchu mentalnist ta inshi risi yaki mogli stvoryuvati peredumovi dlya kolonizaciyi teritorij inshih krayiv She odniyeyu teoriyeyu Megena bula ideya pro perevazhannya morskih derzhav nad kontinentalnimi Poruch iz anglijskim vijskovo morskim teoretikom i istorikom Filipom Govardom Kolombom ta Nikolasom Spajkmenom obgruntuvav teoriyu morskoyi mogutnosti Vidpovidno do ciyeyi teoriyi zavoyuvannya panuvannya na mori viznavalosya osnovnim zakonom vijni ta metoyu yaka zabezpechuye peremogu nad suprotivnikom ta zavoyuvannya svitovogo panuvannya Vvazhayetsya tvorcem amerikanskogo atlantizmu Diskusiya pro flot RedaguvatiVelikij rezonans otrimala diskusiya pro vibir strategiyi modernizaciyi morskogo flotu mizh Alfredom Megenom i grupoyu vishih morskih oficeriv na choli z kapitanom Bredli Fiskom ta kapitan lejtenantom Vilyamom Simsom Problemu manevrenosti morskoyi eskadri pid chas boyu na jogo dumku mozhna bulo virishiti za rahunok zbilshennya kilkosti velikih korabliv z odnogo dvoh do vosmi odinic Odniyeyu z perevag podibnoyi taktiki vin nazivav prostishe komanduvannya eskadroyu pid chas boyu na vidminu vid komanduvannya velikoyu kilkistyu serednih korabliv Na dumku B Fiska 20 000 tonni korabli ce same te sho potribno Spoluchenim Shtatam dlya dosyagnennya spravzhnoyi morskoyi mogutnosti Vidpoviddyu A Megena bula publikaciya pid nazvoyu Istorichni ta inshi rozdumi zaproponovani bitvoyu Yaponskogo morya 8 Vin kritikuvav shvidkist zaproponovanu B Fiskom oskilki budivnictvo bilsh shvidkisnih korabliv ne robilo velikogo sensu poki inshi starshi korabli lishayutsya na sluzhbi cherez nemozhlivist vzayemodiyi adzhe sumarna shvidkist bojovoyi grupi korabliv zalezhit vid maksimalnoyi shvidkosti povilnogo korablya U cij roboti A Megen napisav klyuchovu tezu standarti rozmiriv i yak naslidok shvidkist zalezhat vid togo yakij korabel zakladaye tvij susid Majbutnye amerikanskih linkoriv na dumku A Megena polyagalo b u stvorenni korabliv z garmatami yak velikogo tak i serednogo kalibru Take poyednannya garmat daye bilsh efektivne vikoristannya korabliv u boyu Stosovno podij rosijsko yaponskoyi vijni vin vvazhav porazku rosijskogo flotu naslidkom perevagi u yaponciv garmat serednogo kalibru priblizno u dva razi Rosijski korabli mali perevagu u garmatah velikogo kalibru ale ne mogli neyu skoristatis cherez intensivnij vogon serednoyi artileriyi korabliv suprotivnika A Megen skeptichno stavivsya do zbilshennya rozmiriv korabliv a takozh do vidmovi vid artileriyi serednogo kalibru za rahunok zbilshennya kalibru golovnoyi artileriyi Zbilshennya rozmiriv korablya pidvishuvalo vartist rizko zbilshuyuchi zagalnij byudzhet Megen ne buv prihilnikom korabliv drednoutnogo tipu cherez vidsutnist serednoyi artileriyi ta veliki vitrati na budivnictvo 9 V Sims vvazhav golovnoyu shvidkist urazhennya protivnika a ne zagalnij ob yem vognyu yak vvazhav A Megen 10 U diskusiyi shodo podalshogo tehnichnogo rozvitku korabliv amerikanskogo flotu peremogu otrimali prihilniki korabliv drednoutnogo tipu V 1906 buv zakladenij pershij drednout SShA Saut Kerolajna Tozh Michigan i Saut Kerolajna zrivnyalisya z Drednoutom za ozbroyennyam ale znachno postupalisya jomu v shvidkosti Pershim amerikanskim drednoutom yakij mig povnocinno konkuruvati z anglijskim Drednoutom stali Delaver i Nort Dakota zatverdzheni Kongresom SShA i zapusheni u virobnictvo v 1907 roci Cim rozpochalisya drednoutni peregoni yaki stali novoyu tochkoyu vidliku u vijskovo morskomu supernictvi Bibliografiya RedaguvatiAlfred Mehen SOEDINENNYE ShTATY SMOTRYaT ZA PREDELY SVOEJ TERRITORII Arhivovano 4 sichnya 2009 u Wayback Machine ros A T Mahan The Influence of Sea Power Upon History 1660 1783 1890 Arhivovano 2 kvitnya 2012 u Wayback Machine angl A T Mahan The Interest of America in Sea Power Present and Future 1897 angl A T Mahan The Life of Nelson Volume 1 Arhivovano 20 veresnya 2008 u Wayback Machine angl A T Mahan The Life of Nelson Volume 2 Arhivovano 3 bereznya 2016 u Wayback Machine angl A T Mahan Story of the War in South Africa 1899 1900 1900 Arhivovano 22 listopada 2008 u Wayback Machine angl A T Mahan Types of Naval Officers Drawn from the History of the British Navy 1901 Arhivovano 21 veresnya 2008 u Wayback Machine angl A T Mahan The Harvest Within Thoughts on the Life of the Christian 1909 Arhivovano 6 lipnya 2014 u Wayback Machine angl A T Mahan The Major Operations of the Navies in the War of American Independence 1913 Arhivovano 22 listopada 2008 u Wayback Machine angl Primitki Redaguvati a b v Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 a b Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 a b SNAC 2010 d Track Q29861311 a b Deutsche Nationalbibliothek Record 118730207 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Find a Grave 1996 d Track Q63056 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824 Moroz V O Geopolitichnij napryamok anglo amerikanskoyi geografichnoyi shkoli Geograf com ua Arhiv originalu za 11 sichnya 2021 Procitovano 9 sichnya 2021 Mahan A T Reflections Historic and Other Suggested bythe Battle of the Japan Sea I A T Mahan II United States Naval Institute Proceedings 1906 Vol 32 R 447 47I Chernyayev V S Stvorennya drednouta ta modernizaciya flotu SShA Naukovi praci istorichnogo fakultetu Zaporizkogo nacionalnogo universitetu Zaporizkij nacionalnij universitet Zaporizhzhya 2013 Vip 37 S 214 218 ISSN 2076 8982 Arhiv originalu za 11 sichnya 2021 Procitovano 9 sichnya 2021 Sims W S The Inherent TacticalQualities of All Big Gun One Caliber Battleships of High Speed Large Displacementand Gun Power United States I W S Sims II Naval Institute Proceedings 1906 Vol 32 R 1Z37 I366 nbsp Ce nezavershena stattya pro vijskovogo diyacha abo diyachku Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Alfred Megen amp oldid 36604238