Алессандра Муссоліні (італ. Alessandra Mussolini; нар. 30 грудня 1962, Рим) — італійська актриса, консервативний політик, модель, відома своїми ексцентричними заявами. Член Італійського (з 1992 року) та Європейського (з 2003 року) парламентів, засновниця неофашистської партії «Соціальна ініціатива». Племінниця Софі Лорен, онучка Беніто Муссоліні.
| Алессандра Муссоліні | |
|---|---|
| італ. Alessandra Mussolini | |
| | |
| Ім'я при народженні | Alessandra Mussolini |
| Народилася | 30 грудня 1962 (60 років) Рим, Італія |
| Громадянство | Італія |
| Релігія | католицтво |
| Діяльність | політична діячка, модель, кіноакторка, музикантка |
| Alma mater | Римський університет ла Сапієнца і American Overseas School of Romed |
| Діти | Romano Floriani Mussolinid |
| Батьки | Романо Муссолініd Anna Maria Villani Scicoloned |
| Брати / сестри | Rachele Mussolinid |
| IMDb | nm0615905 |
| | |
| Алессандра Муссоліні у Вікісховищі | |
| Висловлювання у Вікіцитатах |
Біографія Редагувати
Алессандра Муссоліні народилася в Римі. Дочка Анни-Марії Шиколоне (з Поццуолі, Неаполь) та Романо Муссоліні, третього сина фашистського диктатора Беніто Муссоліні (з Форлі, Емілія-Романья). Актриса Софі Лорен — її тітка. З 1976 по 1980 рік навчалася в Американській закордонній школі в Римі. У 1986 році закінчила Університет Ріміні, отримавши звання магістра кіноменеджменту. 28 жовтня 1989 Алессандра вийшла заміж за офіцера митної поліції Мауро Флоріані. У них троє дітей: Катерина, Кларисса і Романо, названий на честь діда. Вона близько року боролася за те, щоб трьом її дітям дозволили носити прізвище Муссоліні. Вона неодноразово заявляла, що пишається своїм знаменитим родичем, але в даному випадку відстоювала не так честь діда, скільки свої права як жінки. Алессандрі вдалося домогтися свого, однак процес виявився довгим, виснажливим і досить дорогим. У молодості за підтримки тітки намагалася стати актрисою, знялася в епізодичній ролі в картині «Особливий день», відзначеної в 1977 році «Оскаром» за найкращий іноземний фільм. Працювала фотомоделлю, співпрацювала з журналом Playboy і з'являлася на обкладинках італійського (серпень 1983) та німецького (листопад 1983) випусків. У 1982 році Муссоліні випустила альбом поп-музики романтичних пісень під назвою «Amore» на Alfa Records, альбом був випущений тільки в Японії і з тих пір став колекційною рідкістю. У 1992 році перемкнула свою увагу на політику, перемігши на виборах до парламенту від партії «Національний альянс». У 2003 році заснувала власну партію «Соціальна ініціатива», яка не проіснувала і трьох років. В даний час примикає до альянсу правих партій Сільвіо Берлусконі. У листопаді 2007 року багато шуму наробила заява Муссоліні про те, що всі румуни — злочинці. Воно призвело до розпаду в Європарламенті націоналістичної коаліції «Ідентичність, традиція, суверенітет», членом якої була Муссоліні.
У березні 2019 року указом Президента України на неї були накладені санкції як спостерігача за так званими «виборами в ЛНР/ДНР» у листопаді 2018 року. Указом Президента України у травні 2020 року санкції були зняті. Її переплутали з Алессандро Мусоліно.
Фільмографія Редагувати
- Біле, червоне і… (1972)
- A Special Day (1977)
- Il Caso Pupetta Maresca (1982)
- Il Tassinaro (1983)
- Qualcosa di biondo (1984)
- The Assisi Underground (1985)
- Ferragosto O.K. (1986)
- Noi uomini duri (1987)
- Vincere per vincere (1988)
- Sabato, domenica e lunedì (1990)
- Ha-Derech L'Ein Harod (1990)
Примітки Редагувати
Джерело Редагувати
- Сторінка в інтернеті [ 14 січня 2015 у Wayback Machine.]