www.wikidata.uk-ua.nina.az

Александер Тшебінський У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Тшебінський також Тшебєнський пол Trzebieński г

Александер Тшебінський

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Тшебінський.

Александер Тшебінський (також Тшебєнський пол. Trzebieński) гербу Ястшембець або гербу Тшебінський[pl] (пом. 25 липня 1644) — римсько-католицький і державний діяч Речі Посполитої, дипломат; перемишльський єпископ (1642–1644); референдар великий коронний (1640–1643), підканцлер коронний (1643–1644).

Александер Тшебінський
пол. Aleksander Trzebiński
Герб
1642 — 1644
Конфесія: католицтво
Церква: римо-католицька церква
Попередник: Петро Гембицький
Наступник: Павло Пясецький Яніна
 
Альма-матер: Ягеллонський університет і Лувенський католицький університет
Діяльність: католицький священник, державний діяч, католицький єпископ
Смерть: 25 липня 1644(1644-07-25)
Династія: Тшебінські гербу Ястшембець
Батько: Станіслав Тшебінський
Мати: Єва Нараєвська
Дружина: Анна з Осси Ожґа
Діти: Марцін, Пйотр, Реґіна, Маріанна
Посада: канонік краківський, декан сандомирський; королівський секретар, великий коронний референдар і підканцлер

Життєпис ред.

Александер Тшебінський народився орієнтовно у останній чверті XVI століття, був єдиним сином Станіслава Тшебінського, власника Чижикова та Германова (тепер — Тарасівка) біля Львова, й Єви з Нараєва Нарайовської. Батько невдовзі помер, і мати 1592 року вийшла заміж за Петра Ожґу, пізнішого референдаря коронного та старосту теребовлянського. Від цього шлюбу Александер мав двох зведених братів Яна та Пйотра, а також, сестру Катажину.

Навчався Александер у Академії Краківській, а також, за кордоном. Близько 1606 року навчався у Лувенському університеті, звідти поїхав до Парижу, де вивчав право та іноземні мови; відвідав з навчальною метою також Німеччину, можливо й Італію. Взагалі, він був, як пише Павло Пясецький у своїй «Хроніці..», людиною, навченою вимові й гуманістично освіченою.

Світська та політична кар'єри ред.

Після повернення з навчання, Александер Тшебінський розпочав працювати у королівській канцелярії, незабаром був призначений королівським секретарем. 26 грудня 1614 року був номінований на посаду львівського писаря (1614–1622). На сеймику у Вишні 11 квітня 1619 року його обрано маршалком, тобто представником шляхти трьох повітів Руського воєводства, які збиралися на воєводські збори у цьому місті. Був послом Руського воєводства на сейм 1621 і 1622 років.

26 серпня 1622 року король затвердив вибір місцевою шляхтою Тшебінського на посаду львівського підкоморія (1622–1636). Обирався послом на сейми варшавський 1626 року з воєводства руського, на сейм надзвичайний 1626 року із землі львівської, на сейм 1628 року з воєводства руського, на сейм конвокаційний 1632 року від землі галицької, під час якого був членом конфедерації генеральної, створеної 16 липня 1632 року. Як посол на сейм коронаційний 1633 року, увійшов до складу комісії щодо Смоленської війни й організації війська. Був послом на сейм 1634 року, де був призначений комісаром з Посольської ізби щодо оплати армії.

Під час Смоленської війни, наприкінці 1633 року король Владислав IV відправив львівського підкоморія Тшебінського як дипломатичного представника на чолі посольства до Османської імперії для спроби відвернення війни на другому фронті. Як посол, Тшебінський, зокрема, наголосив султану Мураду IV:

Для поляків, народу, що живе у найбільшій свободі, сама згадка про зміну віри, сплату данини та руйнування замків є взагалі неприйнятною, особливо доки можуть їхні правиці тримати зброю. І хоча я прийшов від мого короля щоб утвердити мир, я ненавиджу ці три найганебніші речі, і маю війну як найчесніший засіб..

Не отримавши жодних результатів, посольство повернулося до Польщі.

Займав посади духовного референдаря коронного (1640–1643), підканцлера коронного (1643–1644). Як сенатор духовний взяв участь у сеймі звичайному 1643 року. Був канцлером королеви Цецилії-Ренати і королівни Анни.

Церковна кар'єра ред.

Після смерті дружини 1636 року, Александер Тшебінський залишив світські посади для церковного служіння. У грудні цього року при поділі свого майна він уже виступає як канонік краківський і декан сандомирський. Обіймав також посади кустоса краківського, абата комендаторійного єнджеювського, абата кляштору у Гебдуві.

1 грудня 1642 року був призначений на посаду перемишльського єпископа, висвячений 15 березня 1643 року. Цього ж року брав участь у провінційному синоді у Варшаві.

Помер 25 липня 1644 року.

Маєтності ред.

Посідав ще від діда Миколая королівщини Гряда, Лисятичі та Білку Королівську (тепер — Нижня Білка). Після батька дістав у спадок Чижиків і частину Германова (тепер — Тарасівка); імовірно, після дядька Яна одідичив Венцславіци (пол. Więcsławice), Побіч і Яцків. 1618 року вітчим Пйотр Ожґа з матір'ю Євою Нарайовською поступилися Александру за королівським погодженням правами на королівщини Гряда, Ситихів і Волю Брюховицьку, половину млина та ставу у Грибовичах. Того ж року він придбав Пруси (тепер Ямпіль), наступного — іншу частину Чижикова. 1629 року набув права на половину Бібрки, Ланки, Лани та П'ятничани. 1633 року набуває війтівство та землі у Родатичах.

1636 року, після смерті дружини, своє майно Тшебінський відступив синам: Гряду з фільварками — Петру, половину Бібрки, Лани, Ланки та П'ятничани — Марціну; також добре упосажив двох доньок.

Сім'я ред.

На початку 1617 року одружився з Анною з Осси (пом. 1636), донькою Миколая Ожґи[pl], ловчого львівського. Мали 4 дітей:

  • Марцін — священник;
  • Пйотр — священник;
  • Реґіна — дружина львівського стольника Станіслава Ковальського;
  • Маріанна — дружина подільського чашника Якуба Потоцького.

Примітки ред.

  1. Kajetan Kwiatkowski: Dzieje narodu polskiego za panowania Władysława IV króla polskiego i szweckiego. Warszawa: N.Glücksberg, 1823, s. 97.
  2. ↑ Antoni Prochaska, Z życia biskupa przemyskiego: (Aleksandra Trzebieńskiego) [w:] Przeglad Historyczny, 7/1, 1908, s. 76.
  3. ↑ Antoni Prochaska, Z życia biskupa przemyskiego: (Aleksandra Trzebieńskiego) [w:] Przeglad Historyczny, 7/1, 1908, s. 77.
  4. Urzędnicy województwa ruskiego XIV—XVIII wieku. (Ziemie halicka, lwowska, przemyska, sanocka). Spisy". Oprac. Kazimierz Przyboś. 1987, s. 126.
  5. Antoni Prochaska, Z życia biskupa przemyskiego: (Aleksandra Trzebieńskiego) [w:] Przeglad Historyczny, 7/1, 1908, s. 79.
  6. Jerzy Pietrzak, Po Cecorze i podczas wojny chocimskiej. Sejmy z lat 1620 i 1621, Wrocław 1983, s. 170.
  7. Antoni Prochaska, Z życia biskupa przemyskiego: (Aleksandra Trzebieńskiego) [w:] Przeglad Historyczny, 7/1, 1908, s. 80.
  8. Urzędnicy województwa ruskiego XIV—XVIII wieku. (Ziemie halicka, lwowska, przemyska, sanocka). Spisy". Oprac. Kazimierz Przyboś. 1987, s. 133—134.
  9. Jan Kwak, Sejm warszawski 1626 roku, Opole 1985, s. 130.
  10. Jan Seredyka, Sejm w Toruniu z 1626 roku, Wrocław-Warszawa-Kraków 1966, s. 163.
  11. Jan Seredyka, Parlamentarzyści drugiej połowy panowania Zygmunta III Wazy, Opole 1989, s. 96.
  12. Włodzimierz Kaczorowski, Sejmy konwokacyjny i elekcyjny w okresie bezkrólewia 1632 r., Opole 1986, s. 365.
  13. Volumina Legum, t. III, Petersburg 1859, s. 352.
  14. Andrzej Korytko, Sejm koronacyjny Władysława IV Wazy wobec problemów na Ukrainiew: Echa Przeszłości t. XVI, Olsztyn 2015, s. 73.
  15. Jan Dzięgielewski, Izba poselska w systemie władzy Rzeczypospolitej w czasach Władysława IV, Warszawa 1992, s. 180.
  16. Volumina Legum, t. III, Petersburg 1859, s. 397.
  17. Rocznik Służby Zagranicznej Rzeczypospolitej Polskiej według stanu na 1 kwietnia 1938, Warszawa 1938, s. 140.
  18. Leszek Podhorodecki, Stanisław Koniecpolski 1592—1646
  19. Kajetan Kwiatkowski: Dzieje narodu polskiego za panowania Władysława IV króla polskiego i szweckiego. Warszawa: N.Glucksberg, 1823, s. 100.
  20. Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. X, Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV—XVIII wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego ; oprac. Krzysztof Chłapowski [et al] ; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992, s. 137.
  21. Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. X, Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV—XVIII wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego ; oprac. Krzysztof Chłapowski [et al] ; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992, s. 111.
  22. Leszek Andrzej Wierzbicki, Senatorowie koronni na sejmach Rzeczypospolitej, Warszawa 2017, s. 161.
  23. Encyklopedja powszechna z ilustracjami i mapami. T.8, Warszawa 1900, s. 899.
  24. ↑ Antoni Prochaska, Z życia biskupa przemyskiego: (Aleksandra Trzebieńskiego) [w:] Przeglad Historyczny, 7/2, 1908, s. 209.
  25. Piotr Nitecki, Biskupi Kościoła w Polsce w latach 965—1999. Słownik biograficzny, Warszawa 2000, s. 454.
  26. ↑ Bishop Aleksander Trzebiński. Catholic hierarchy. Процитовано 13.07.2022. 
  27. Kasper Niesiecki, Herbarz polski Kaspra Niesieckiego powiększony dodatkami z późniejszych autorów, rękopismów, dowodów urzędowych i wydany przez Jana Nep. Bobrowicza. T. 1., Lipsk, 1839, s. 59.
  28. Antoni Prochaska, Z życia biskupa przemyskiego: (Aleksandra Trzebieńskiego) [w:] Przeglad Historyczny, 7/1, 1908, s. 78.

Література ред.

  • ks. Piotr Nitecki, Biskupi Kościoła katolickiego w Polsce w latach 965—1999. Słownik biograficzny, wyd. II popr. i uzupeł., Warszawa 2000, ISBN 83-211-1311-7.
  • Bishop Aleksander Trzebiński. Catholic hierarchy. Процитовано 13.07.2022. 
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Tshebinskij Aleksander Tshebinskij takozh Tshebyenskij pol Trzebienski gerbu Yastshembec 1 abo gerbu Tshebinskij pl pom 25 lipnya 1644 rimsko katolickij i derzhavnij diyach Rechi Pospolitoyi diplomat peremishlskij yepiskop 1642 1644 referendar velikij koronnij 1640 1643 pidkancler koronnij 1643 1644 Aleksander Tshebinskij pol Aleksander TrzebinskiGerbPeremishlskij yepiskop1642 1644Konfesiya katolictvoCerkva rimo katolicka cerkvaPoperednik Petro GembickijNastupnik Pavlo Pyaseckij Yanina Alma mater Yagellonskij universitet i Luvenskij katolickij universitetDiyalnist katolickij svyashennik derzhavnij diyach katolickij yepiskopSmert 25 lipnya 1644 1644 07 25 Dinastiya Tshebinski gerbu YastshembecBatko Stanislav TshebinskijMati Yeva NarayevskaDruzhina Anna z Ossi OzhgaDiti Marcin Pjotr Regina MariannaPosada kanonik krakivskij dekan sandomirskij korolivskij sekretar velikij koronnij referendar i pidkancler Zmist 1 Zhittyepis 1 1 Svitska ta politichna kar yeri 1 2 Cerkovna kar yera 1 3 Mayetnosti 1 4 Sim ya 2 Primitki 3 LiteraturaZhittyepis red Aleksander Tshebinskij narodivsya oriyentovno u ostannij chverti XVI stolittya buv yedinim sinom Stanislava Tshebinskogo vlasnika Chizhikova ta Germanova teper Tarasivka bilya Lvova j Yevi z Narayeva Narajovskoyi Batko nevdovzi pomer i mati 1592 roku vijshla zamizh za Petra Ozhgu piznishogo referendarya koronnogo ta starostu terebovlyanskogo Vid cogo shlyubu Aleksander mav dvoh zvedenih brativ Yana ta Pjotra a takozh sestru Katazhinu 2 Navchavsya Aleksander u Akademiyi Krakivskij a takozh za kordonom Blizko 1606 roku navchavsya u Luvenskomu universiteti zvidti poyihav do Parizhu de vivchav pravo ta inozemni movi vidvidav z navchalnoyu metoyu takozh Nimechchinu mozhlivo j Italiyu Vzagali vin buv yak pishe Pavlo Pyaseckij u svoyij Hronici lyudinoyu navchenoyu vimovi j gumanistichno osvichenoyu 3 Svitska ta politichna kar yeri red Pislya povernennya z navchannya Aleksander Tshebinskij rozpochav pracyuvati u korolivskij kancelyariyi nezabarom buv priznachenij korolivskim sekretarem 26 grudnya 1614 roku buv nominovanij na posadu lvivskogo pisarya 3 1614 1622 4 Na sejmiku u Vishni 11 kvitnya 1619 roku jogo obrano marshalkom tobto predstavnikom shlyahti troh povitiv Ruskogo voyevodstva yaki zbiralisya na voyevodski zbori u comu misti 5 Buv poslom Ruskogo voyevodstva na sejm 1621 6 i 1622 rokiv 26 serpnya 1622 roku korol zatverdiv vibir miscevoyu shlyahtoyu Tshebinskogo na posadu lvivskogo pidkomoriya 7 1622 1636 8 Obiravsya poslom na sejmi varshavskij 1626 roku z voyevodstva ruskogo 9 na sejm nadzvichajnij 1626 roku iz zemli lvivskoyi 10 na sejm 1628 roku z voyevodstva ruskogo 11 na sejm konvokacijnij 1632 roku vid zemli galickoyi 12 pid chas yakogo buv chlenom konfederaciyi generalnoyi stvorenoyi 16 lipnya 1632 roku 13 Yak posol na sejm koronacijnij 1633 roku uvijshov do skladu komisiyi shodo Smolenskoyi vijni j organizaciyi vijska 14 Buv poslom na sejm 1634 roku 15 de buv priznachenij komisarom z Posolskoyi izbi shodo oplati armiyi 16 Pid chas Smolenskoyi vijni naprikinci 1633 roku korol Vladislav IV vidpraviv lvivskogo pidkomoriya Tshebinskogo yak diplomatichnogo predstavnika 17 na choli posolstva do Osmanskoyi imperiyi 18 dlya sprobi vidvernennya vijni na drugomu fronti Yak posol Tshebinskij zokrema nagolosiv sultanu Muradu IV Dlya polyakiv narodu sho zhive u najbilshij svobodi sama zgadka pro zminu viri splatu danini ta rujnuvannya zamkiv ye vzagali neprijnyatnoyu osoblivo doki mozhut yihni pravici trimati zbroyu I hocha ya prijshov vid mogo korolya shob utverditi mir ya nenavidzhu ci tri najganebnishi rechi i mayu vijnu yak najchesnishij zasib 19 Ne otrimavshi zhodnih rezultativ posolstvo povernulosya do Polshi Zajmav posadi duhovnogo referendarya koronnogo 1640 1643 20 pidkanclera koronnogo 1643 1644 21 Yak senator duhovnij vzyav uchast u sejmi zvichajnomu 1643 roku 22 Buv kanclerom korolevi Ceciliyi Renati i korolivni Anni 23 Cerkovna kar yera red Pislya smerti druzhini 1636 roku Aleksander Tshebinskij zalishiv svitski posadi dlya cerkovnogo sluzhinnya U grudni cogo roku pri podili svogo majna vin uzhe vistupaye yak kanonik krakivskij i dekan sandomirskij 24 Obijmav takozh posadi kustosa krakivskogo abata komendatorijnogo yendzheyuvskogo 25 abata klyashtoru u Gebduvi 1 grudnya 1642 roku buv priznachenij na posadu peremishlskogo yepiskopa visvyachenij 15 bereznya 1643 roku 26 Cogo zh roku brav uchast u provincijnomu sinodi u Varshavi 27 Pomer 25 lipnya 1644 roku 26 Mayetnosti red Posidav she vid dida Mikolaya korolivshini Gryada Lisyatichi ta Bilku Korolivsku teper Nizhnya Bilka Pislya batka distav u spadok Chizhikiv i chastinu Germanova teper Tarasivka imovirno pislya dyadka Yana odidichiv Vencslavici pol Wiecslawice Pobich i Yackiv 1618 roku vitchim Pjotr Ozhga z matir yu Yevoyu Narajovskoyu postupilisya Aleksandru za korolivskim pogodzhennyam pravami na korolivshini Gryada Sitihiv i Volyu Bryuhovicku polovinu mlina ta stavu u Gribovichah Togo zh roku vin pridbav Prusi teper Yampil nastupnogo inshu chastinu Chizhikova 1629 roku nabuv prava na polovinu Bibrki Lanki Lani ta P yatnichani 1633 roku nabuvaye vijtivstvo ta zemli u Rodatichah 28 1636 roku pislya smerti druzhini svoye majno Tshebinskij vidstupiv sinam Gryadu z filvarkami Petru polovinu Bibrki Lani Lanki ta P yatnichani Marcinu takozh dobre uposazhiv dvoh donok 24 Sim ya red Na pochatku 1617 roku odruzhivsya z Annoyu z Ossi pom 1636 donkoyu Mikolaya Ozhgi pl lovchogo lvivskogo Mali 4 ditej Marcin svyashennik Pjotr svyashennik Regina druzhina lvivskogo stolnika Stanislava Kovalskogo Marianna druzhina podilskogo chashnika Yakuba Potockogo 2 Primitki red Kajetan Kwiatkowski Dzieje narodu polskiego za panowania Wladyslawa IV krola polskiego i szweckiego Warszawa N Glucksberg 1823 s 97 a b Antoni Prochaska Z zycia biskupa przemyskiego Aleksandra Trzebienskiego w Przeglad Historyczny 7 1 1908 s 76 a b Antoni Prochaska Z zycia biskupa przemyskiego Aleksandra Trzebienskiego w Przeglad Historyczny 7 1 1908 s 77 Urzednicy wojewodztwa ruskiego XIV XVIII wieku Ziemie halicka lwowska przemyska sanocka Spisy Oprac Kazimierz Przybos 1987 s 126 Antoni Prochaska Z zycia biskupa przemyskiego Aleksandra Trzebienskiego w Przeglad Historyczny 7 1 1908 s 79 Jerzy Pietrzak Po Cecorze i podczas wojny chocimskiej Sejmy z lat 1620 i 1621 Wroclaw 1983 s 170 Antoni Prochaska Z zycia biskupa przemyskiego Aleksandra Trzebienskiego w Przeglad Historyczny 7 1 1908 s 80 Urzednicy wojewodztwa ruskiego XIV XVIII wieku Ziemie halicka lwowska przemyska sanocka Spisy Oprac Kazimierz Przybos 1987 s 133 134 Jan Kwak Sejm warszawski 1626 roku Opole 1985 s 130 Jan Seredyka Sejm w Toruniu z 1626 roku Wroclaw Warszawa Krakow 1966 s 163 Jan Seredyka Parlamentarzysci drugiej polowy panowania Zygmunta III Wazy Opole 1989 s 96 Wlodzimierz Kaczorowski Sejmy konwokacyjny i elekcyjny w okresie bezkrolewia 1632 r Opole 1986 s 365 Volumina Legum t III Petersburg 1859 s 352 Andrzej Korytko Sejm koronacyjny Wladyslawa IV Wazy wobec problemow na Ukrainiew Echa Przeszlosci t XVI Olsztyn 2015 s 73 Jan Dziegielewski Izba poselska w systemie wladzy Rzeczypospolitej w czasach Wladyslawa IV Warszawa 1992 s 180 Volumina Legum t III Petersburg 1859 s 397 Rocznik Sluzby Zagranicznej Rzeczypospolitej Polskiej wedlug stanu na 1 kwietnia 1938 Warszawa 1938 s 140 Leszek Podhorodecki Stanislaw Koniecpolski 1592 1646 Kajetan Kwiatkowski Dzieje narodu polskiego za panowania Wladyslawa IV krola polskiego i szweckiego Warszawa N Glucksberg 1823 s 100 Urzednicy dawnej Rzeczypospolitej XII XVIII wieku spisy T X Urzednicy centralni i nadworni Polski XIV XVIII wieku spisy pod red Antoniego Gasiorowskiego oprac Krzysztof Chlapowski et al Polska Akademia Nauk Biblioteka Kornicka Instytut Historii Kornik Biblioteka Kornicka 1992 s 137 Urzednicy dawnej Rzeczypospolitej XII XVIII wieku spisy T X Urzednicy centralni i nadworni Polski XIV XVIII wieku spisy pod red Antoniego Gasiorowskiego oprac Krzysztof Chlapowski et al Polska Akademia Nauk Biblioteka Kornicka Instytut Historii Kornik Biblioteka Kornicka 1992 s 111 Leszek Andrzej Wierzbicki Senatorowie koronni na sejmach Rzeczypospolitej Warszawa 2017 s 161 Encyklopedja powszechna z ilustracjami i mapami T 8 Warszawa 1900 s 899 a b Antoni Prochaska Z zycia biskupa przemyskiego Aleksandra Trzebienskiego w Przeglad Historyczny 7 2 1908 s 209 Piotr Nitecki Biskupi Kosciola w Polsce w latach 965 1999 Slownik biograficzny Warszawa 2000 s 454 a b Bishop Aleksander Trzebinski Catholic hierarchy Procitovano 13 07 2022 Kasper Niesiecki Herbarz polski Kaspra Niesieckiego powiekszony dodatkami z pozniejszych autorow rekopismow dowodow urzedowych i wydany przez Jana Nep Bobrowicza T 1 Lipsk 1839 s 59 Antoni Prochaska Z zycia biskupa przemyskiego Aleksandra Trzebienskiego w Przeglad Historyczny 7 1 1908 s 78 Literatura red ks Piotr Nitecki Biskupi Kosciola katolickiego w Polsce w latach 965 1999 Slownik biograficzny wyd II popr i uzupel Warszawa 2000 ISBN 83 211 1311 7 Bishop Aleksander Trzebinski Catholic hierarchy Procitovano 13 07 2022 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Aleksander Tshebinskij amp oldid 39033000