Ала́тир (рос. Алатыр, чув. Улатăр) — місто, центр та єдиний населений пункт Алатирського міського округу, центр Алатирського району Чувашії, Росія.
місто Алатир | ||
---|---|---|
рос. Алатырь чув. Улатăр | ||
| ||
Країна | Росія | |
Суб'єкт Російської Федерації | Чувашія | |
Муніципальний район | Алатирський міський округ | |
Код ЗКАТУ: | 97404000000 | |
Код ЗКТМО: | 97704000001 | |
Основні дані | ||
Час заснування | 1512 року | |
Статус міста | 1780 року | |
Населення | 38203 особи (2010) | |
Площа | 41,7 км² | |
Поштовий індекс | 429820–429828 | |
Телефонний код | +7 83531 | |
Географічні координати: | 54°51′00″ пн. ш. 46°35′00″ сх. д. / 54.850000000027776536626334° пн. ш. 46.58333333336077686226417427° сх. д.Координати: 54°51′00″ пн. ш. 46°35′00″ сх. д. / 54.850000000027776536626334° пн. ш. 46.58333333336077686226417427° сх. д. | |
Висота над рівнем моря | 130 м | |
День міста | перша субота серпня | |
Влада | ||
Вебсторінка | gov.cap.ru/main.asp?govid=56 | |
Міський голова | Маріскін Михайло Васильович | |
Мапа | ||
Алатир Алатир | ||
| ||
Алатир у Вікісховищі |
Географія Редагувати
Розташований в Середньому Поволжі, на лівому березі річки Сура, при впадінні в неї річки Алатир, за 195 км на південь від Чебоксар.
Історія Редагувати
Алатир є одним з найстаріших міст Чувашії. Він був заснований в 1552 році за указом Івана IV Грозного під час його походу на Казань як укріплений пункт для охорони кордонів Московського царства в гирлі річки Алатир на місці старого мордовського села «Ратор ош». Саме тут, цар Іван Грозний, уклав угоду з місцевими чувашськими, марійськими, мордовськими князями і старійшинами племен в 1552 році. Цей договір Алатир не згадується зовсім у всіх російських джерелах, але добре документований в місцевих казках і існував в письмовій формі.
У 1708 році пригородок Казані, приписаний до Казанської губернії, в 1714—1717 роках в Нижньогородській губернії, з 1717 року знову в Казанській губернії, з 1719 року центр провінції в Нижньогородській губернії. Статус міста отримав в 1780 році як повітове місто Симбірського намісництва (з 1796 року — Симбірська губернія). Алатир отримав економічне значення в 1894 році після того, як було збудовано залізницю Москва — Рязань — Казань.
Населення Редагувати
Відомі люди Редагувати
У місті народилась Парфенова Зоя Іванівна (1920—1993) — військова льотчиця, Герой Радянського Союзу.
Джерела Редагувати
- Аркуш карти N-38-46 Алатырь. Масштаб: 1 : 100 000. Стан місцевості на 1984 р. Видання 1986 р. (рос.)
Примітки Редагувати
- (рос.). Архів оригіналу за 27 липня 2021. Процитовано 23 березня 2015.
- . Архів оригіналу за 5 жовтня 2021. Процитовано 24 листопада 2020.
Посилання Редагувати
- На Вікімапії [Архівовано 25 серпня 2011 у WebCite]
- Оф.сайт міста [ 8 лютого 2009 у Wayback Machine.]
- Алатырь. Народная энциклопедия городов и регионов России «Мой Город» [ 3 червня 2008 у Wayback Machine.]
- Алатирський краєзнавчий музей [ 5 липня 2011 у Wayback Machine.]
- Старый Алатырь. Фотоальбом [ 19 жовтня 2006 у Wayback Machine.]
- Алатир. Фотогалерея [ 9 лютого 2005 у Wayback Machine.]