www.wikidata.uk-ua.nina.az

Айгунський договір Айгу нський до говір кит 璦琿条約 договір між Російською імперією та маньчжурською династією Цін що прави

Айгунський договір

Айгу́нський до́говір (кит. 璦琿条約) — договір між Російською імперією та маньчжурською династією Цін, що правила Китаєм. Підписаний 16 травня 1858 року в місті Айгун провінції Хейлунцзян. Визнав за росіянами право володіти частиною Північної Маньчжурії (Західне Примор'я) й затверджував російсько-цінський кордон по річці Амур (Хейлун).

Айгунський договір
Тип міжнародний договір
Підписано 16 (28) травня 1858
Місце Aigund
Підписанти Російська імперія і Династія Цін
   Надбання Росії за договором

Опис Редагувати

Договір підписали Муравйов-Амурський та Айсіньгьоро Ішань. Ослаблення Китаю та посилення агресії інших іноземних держав спонукало Росію до подальших колоніальних загарбань — захоплення Приамур'я та Примор'я. Амурська експедиція 1849—1855 років та колонізація Приамур'я розпочата в 50-і роки XIX століття за ініціативою Муравйова підготували це загарбання. Сам перехід земель від Китаю до Росії відбувся мирно — в результаті дипломатичних переговорів.

За Айгунським договором Китай визнавав перехід до Росії лівого берега Амуру від річки Аргунь і до гирла (Росії було повернено землі, що відійшли до Китаю згідно з Нерчинським договором 1689). Правий берег до Уссурі залишався китайським. Землі між Уссурі та морем до розмежування мали бути спільним російсько-китайським володінням. Плавання річками Амур, Сунгарі, Уссурі дозволялося лише китайським та російським кораблям. Дозволялася взаємна торгівля між китайським та російським населенням. Маньжурські поселення на лівому березі Амуру залишалися в підпорядкуванні китайського уряду. Незабаром проведений за результатами цього договору кордон в Уссурійському краї затверджено Пекінським договором 1860 року.

Література Редагувати

  • С. О. Маковський. Айгунський Договір 1858 // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. / Редкол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.: Знання України, 2004. — Т. 1. — 760 с. — ISBN 966-316-039-Х
  • М. Миронова. Пекінський російсько-китайський додатковий договір 1860 // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с. ISBN 966-316-045-4
  • Айгунський договір // 新村出編 『広辞苑』 [Великий сад слів]. — 第5版. — 東京: 岩波書店, 1998.
  • Советская историческая энциклопедия. — Москва, 1961.

Посилання Редагувати

  • // Митна енциклопедія : у 3 т. / редкол.: І. Г. Бережнюк (відп. ред.) та ін. ; Держ. НДІ мит. справи. — 2-ге вид. — Хм. : ПП Мельник А. А, 2014. — Т. 1 : А — З. — 592 с. — ISBN 978-966-346-853-2.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Ajgu nskij do govir kit 璦琿条約 dogovir mizh Rosijskoyu imperiyeyu ta manchzhurskoyu dinastiyeyu Cin sho pravila Kitayem Pidpisanij 16 travnya 1858 roku v misti Ajgun provinciyi Hejlunczyan Viznav za rosiyanami pravo voloditi chastinoyu Pivnichnoyi Manchzhuriyi Zahidne Primor ya j zatverdzhuvav rosijsko cinskij kordon po richci Amur Hejlun Ajgunskij dogovirTip mizhnarodnij dogovirPidpisano 16 28 travnya 1858Misce AigundPidpisanti Rosijska imperiya i Dinastiya Cin Nadbannya Rosiyi za dogovorom Nadbannya Rosiyi za Pekinskoyu ugodoyu 1860 rokuOpis RedaguvatiDogovir pidpisali Muravjov Amurskij ta Ajsingoro Ishan Oslablennya Kitayu ta posilennya agresiyi inshih inozemnih derzhav sponukalo Rosiyu do podalshih kolonialnih zagarban zahoplennya Priamur ya ta Primor ya Amurska ekspediciya 1849 1855 rokiv ta kolonizaciya Priamur ya rozpochata v 50 i roki XIX stolittya za iniciativoyu Muravjova pidgotuvali ce zagarbannya Sam perehid zemel vid Kitayu do Rosiyi vidbuvsya mirno v rezultati diplomatichnih peregovoriv Za Ajgunskim dogovorom Kitaj viznavav perehid do Rosiyi livogo berega Amuru vid richki Argun i do girla Rosiyi bulo poverneno zemli sho vidijshli do Kitayu zgidno z Nerchinskim dogovorom 1689 Pravij bereg do Ussuri zalishavsya kitajskim Zemli mizh Ussuri ta morem do rozmezhuvannya mali buti spilnim rosijsko kitajskim volodinnyam Plavannya richkami Amur Sungari Ussuri dozvolyalosya lishe kitajskim ta rosijskim korablyam Dozvolyalasya vzayemna torgivlya mizh kitajskim ta rosijskim naselennyam Manzhurski poselennya na livomu berezi Amuru zalishalisya v pidporyadkuvanni kitajskogo uryadu Nezabarom provedenij za rezultatami cogo dogovoru kordon v Ussurijskomu krayi zatverdzheno Pekinskim dogovorom 1860 roku Literatura RedaguvatiS O Makovskij Ajgunskij Dogovir 1858 Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 1 760 s ISBN 966 316 039 H M Mironova Pekinskij rosijsko kitajskij dodatkovij dogovir 1860 Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 812s ISBN 966 316 045 4 Ajgunskij dogovir 新村出編 広辞苑 Velikij sad sliv 第5版 東京 岩波書店 1998 Sovetskaya istoricheskaya enciklopediya Moskva 1961 Posilannya RedaguvatiAjgunskij dogovir 1858 roku Mitna enciklopediya u 3 t redkol I G Berezhnyuk vidp red ta in Derzh NDI mit spravi 2 ge vid Hm PP Melnik A A 2014 T 1 A Z 592 s ISBN 978 966 346 853 2 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Ajgunskij dogovir amp oldid 37347299