Адамівка (Зіньківська сільська громада)

Ада́мівка — село в Україні, у Зіньківській сільській громаді Хмельницького району Хмельницької області. Розташоване на річці Ушиці, за 25 км від залізничної станції Дунаївців. Населення становить 1176 осіб.

село Адамівка
Церква в селі
Країна	Україна
Область	Хмельницька область
Район	Хмельницький район
Громада	Зіньківська сільська громада
Код КАТОТТГ	UA68040190020073286
Основні дані
Засноване	друга половина XVIII століття
Населення	1176
Площа	6,278 км²
Густота населення	187,32 осіб/км²
Поштовий індекс	32511
Телефонний код	+380 3846
Географічні дані
Географічні координати	49°06′44″ пн. ш. 27°03′50″ сх. д. / 49.11222° пн. ш. 27.06389° сх. д. / 49.11222; 27.06389Координати: 49°06′44″ пн. ш. 27°03′50″ сх. д. / 49.11222° пн. ш. 27.06389° сх. д. / 49.11222; 27.06389
Середня висота над рівнем моря	234 м
Водойми	річка Ушиця
Найближча залізнична станція	Дунаївці
Відстань до залізничної станції	25 км
Місцева влада
Адреса ради	32514, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, с. Зіньків, вул. Писаренка, 46
Карта
Адамівка
Адамівка
Мапа
Адамівка у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Адамівка.

До 2020 року орган місцевого самоврядування — Адамівська сільська рада. Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 727-р від 12 червня 2020 року «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області», увійшло до складу Зіньківської сільської громади.

Історія

Село засноване в другій половині XVIII століття князями Чарторийськими.

Після встановлення радянської влади, у 1923 році село увійшло до Зіньковецького району Кам'янецької округи Подільської губернії УСРР. Перший колгосп у селі організовано в 1924 році. Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СССР у 1932—1933 роках.

Мешканці села брали участь у німецько-радянській війні. За мужність, виявлену на фронтах війни, 512 жителів села нагороджено орденами і медалями.

Станом на початок 1970-х років в селі мешкало 2399 осіб. На території села розміщувалася центральна садиба колгоспу імені Артема, якому належало земельних угідь — 2,3 тисяч га, з них орної землі — 1,5 тисяч га. Основним напрямом господарства були вирощування зернових культур і цукрових буряків, виробництво молока і м'яса. Були розвинуті овочівництво, садівництво, бджільництво, шовківництво. на той час в селі працювали восьмирічна школа, клуб, бібліотека, пологовий будинок, фельдшерсько-акушерський пункт.

Клімат

Клімат Адамівки
Показник	Січ.	Лют.	Бер.	Квіт.	Трав.	Черв.	Лип.	Серп.	Вер.	Жовт.	Лист.	Груд.	Рік
Середній максимум, °C	−1,9	−0,3	4,8	13,6	19,8	22,9	24,0	23,5	19,5	13,0	5,6	0,5	12
Середня температура, °C	−5,2	−3,7	0,9	8,4	14,2	17,5	18,7	18,0	14,2	8,5	2,6	−2,2	7
Середній мінімум, °C	−8,4	−7	−3	3,3	8,7	12,2	13,5	12,6	8,9	4,0	−0,3	−4,9	3
Норма опадів, мм	35	36	31	50	68	103	102	65	52	32	39	41	654
Джерело: climate-data.org

Гончарство

Село здавна є осередком гончарства. В ньому виробляють червоний неполив'яний посуд, глиняну дрібну пластику, димарі та інші вироби в традиціях кераміки села Зінькова цього ж району. 1911 року в селі була 341 родина гончарів (С. Бугаз, Я. Бацуца, П. Гаврилюк, Д. Дзюба, М. Столярчук, Д. Касіянчук та інші). З початку XX століття місцеві майстри розвивають своєрідні сюжетні та квіткові розписи. У 1923 році тут створили артіль «Приклад гончарам», з 1930 року працював гончарний завод. В асортименті — традиційні горщики, макітри, пасківники, глечики, а також тарілочки, попільнички, вазонники тощо, декоровані опискою. В останнє десятиліття виготовляли також полив'яний монохромний (прозора брунатна полива) посуд. Серед майстрів 1980-х років — І. Наглій, В. Зозуляк, І. Зозуляк, І. Костюк, П. Кравчук, М. Матанчук, Г. Гаврилюк, Є. Трембовецька.

Твори гончарів зберігаються в Національному музеї українського народного декоративного мистецтва в Києві, Музеї етнографії та художнього промислу у Львові, Музеї етнографії в Санкт-Петербурзі та інших музеях.

Пам'ятки

• Покровська церква 18 століття належить до триконхового типу.

Відомі люди

• Бацуца Яків Йосипович — український майстер кераміки. Загинув під час Голодомору 1932—1933.
• Кравчук В'ячеслав Васильович (1963—2022) — полковник, учасник афганської, карабаської, придністровської та російсько-української воєн. Почесний громадянин міста Тернополя (посмертно).
• Пиріжок Олександра Яківна — український майстер кераміки, дочка Якова Бацуци.
• Підмурняк Олександр Олексійович — лікар-хірург, науковець, педагог, історик, доктор медичних наук.

Примітки

1. Погода в селі Адамівці.
2. Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 15 липня 2022. 
3. Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 років по Хмельницькій області. Дані Хмельницької обласної державної адміністрації
4. Хмельницкая область / Памятники градостроительства і архитектуры.- К., Т. 4.- С.

Література

• Адамівка // Історія міст і сіл Української РСР. Хмельницька область. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1971. — 707 с. — 15 000 прим.;
• Т. А. Романець. Адамівка // Мистецтво України: Енциклопедія в 5 томах. / А. В. Кудрицький, відповідальний редактор. — К.: «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — Т. 1 : А — В. — С. 23. — ISBN 5-88500-27-1.;
• Т. А. Романець. Адамівка // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001. — Т. 1 : А. — 823 с. — ISBN 966-02-2075-8.