Автоіму́нні захво́рювання (англ. Autoimmune diseases, часто також — автоімунні порушення, англ. Autoimmune disorders) — хвороби, при яких імунітет організму мобілізується не проти сторонньої сполуки, біологічного організму (вірусів, мікроорганізмів тощо) (антигену), а проти клітин, тканин власного організму. Внаслідок вироблення автоімунних антитіл, які з'єднуються із автоантигеном і комплементом, виникає запалення.
| Автоімунні захворювання | |
|---|---|
| Симптом «метелика» на шкірі обличчя у пізній стадії системного червоного вовчака - типової автоімунної хвороби. | |
| Спеціальність | імунологія і ревматологія |
| Причини | type II hypersensitivityd |
| Препарати | циклоспорин, азатіоприн, дексаметазон, преднізон і метилпреднізолон |
| Класифікація та зовнішні ресурси | |
| МКХ-10 | D84.9, M35.9 |
| OMIM | 109100 |
| DiseasesDB | 28805 |
| MedlinePlus | 000816 |
| eMedicine | med/ |
| MeSH | D001327 |
| Autoimmune diseases and disorders у Вікісховищі |
Таким чином розвиваються автоімунні хвороби, при яких відбувається ураження тієї чи іншої системи: нервової, м'язової, ендокринної, серцево-судинної, сполучної тканини, печінки, шкіри тощо. Через це у МКХ-10 ці хвороби віднесені до різних класифікаційних груп.
До автоімунних хвороб відносять велику кількість системних хвороб сполучної тканини (зокрема ревматоїдний артрит, системний червоний вовчак, синдром Бехчета, синдром Шегрена) та інших систем організму — розсіяний склероз, кардіоміопатія, автоімунний міокардит тощо.
Схильність до автоімунних захворювань є успадкованою і контролюється системою гістосумісності (HLA).
Лікування автоімунних захворювань базується на проведенні імунодепресивної терапії з використанням глюкокортикостероїдів, імунодепресантів та елімінації (виведення) автоімунних комплексів із організму шляхом проведення плазмоферезу.
Існує альтернативна теорія виникнення автоімунних захворювань, при якій зрушення пов'язують із змінами у метаболізмі цукрів, однак більшість вчених це відкидає і дотримаються традиційних поглядів.
Примітки ред.
- Симетричне почервоніння зліва і вправо від носа.
- ↑ NDF-RT
- Maverakis E, Kim K, Shimoda M, Gershwin M, Patel F, Wilken R, Raychaudhuri S, Ruhaak LR, Lebrilla CB (2015). «Glycans in the immune system and The Altered Glycan Theory of Autoimmunity». J Autoimmun 57 (6): 1-13.
- Cotsapas C, Hafler DA (2013). «Immune-mediated disease genetics: the shared basis of pathogenesis». Trends in Immunology 34 (1): 22-6.
Джерела ред.
- MacKay, edited by Noel Richard Rose, Ian R. (2014). The autoimmune diseases (Fifth edition. ed.). [S.l.]: Academic Press. p. Chapter 70. (англ.)
- Medscape. Diseases & Conditions /Browse by Specialty. Medicine [1] [ 26 жовтня 2015 у Wayback Machine.], [2] [ 31 жовтня 2015 у Wayback Machine.], [3] [ 18 лютого 2020 у Wayback Machine.], [4] [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.], [5] [ 29 вересня 2015 у Wayback Machine.], [6] [ 30 вересня 2015 у Wayback Machine.], [7] [ 26 вересня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
Посилання ред.
- Автоімунізація [ 25 лютого 2022 у Wayback Machine.] // ВУЕ
- Автоімунні захворювання [ 10 березня 2016 у Wayback Machine.]