www.wikidata.uk-ua.nina.az

Абульфаз Ельчибей Абульфа з Гадіркули огли Ельчибе й азерб əbülfəz Qədirqulu oğlu Elçibəy справжнє прізвище Алієв 24 чер

Абульфаз Ельчибей

Абульфа́з Гадіркули́-огли Ельчибе́й (азерб. Əbülfəz Qədirqulu oğlu Elçibəy, справжнє прізвище Алієв; 24 червня 1938 року, с. Келекі, Ордубадський район, Нахічеванська АРСР, Азербайджанська РСР — 22 серпня 2000, Анкара, Туреччина) — азербайджанський державний, політичний та громадський діяч, перекладач, дисидент, лідер Народного фронту Азербайджану, президент Азербайджану (1992—1993). Ельчибей став першим всенародно й демократично обраним президентом країни. Але у період його правління країна опинилась у стані політичної нестабільності з погіршенням економічного становища, а успішні воєнні операції завершились тяжкими поразками у Карабаському конфлікті. Криза, спричинена збройним заколотом у Гянджі, призвела до самоусунення Президента від керівництва країною, а потім і до відставки, яку вирішив результат всенародного референдуму.

Абульфаз Ельчибей
азерб. Əbülfəz Elçibəy
2 Президент Азербайджану
17 червня 1992 — 1 вересня 1993
Попередник Аяз Муталібов
Наступник Гейдар Алієв
Народився 24 червня 1938(1938-06-24)
Kalakid
Помер 22 серпня 2000(2000-08-22) (62 роки)
Анкара, Туреччина
Похований Алея честі
Відомий як політик
Місце роботи Бакинський державний університет
Країна СРСР і Азербайджан
Alma mater Бакинський державний університет
Політична партія Народний фронт Азербайджану і Azerbaijani Popular Frontd
Релігія Іслам, шиїтського напряму
Підпис
Висловлювання у Вікіцитатах

Медіафайли у Вікісховищі

Біографія Редагувати

Вчений та дисидент Редагувати

Абульфаз Алієв народився у селі Келекі Ордубадського району Нахічеванської АРСР, у родині Гадіркулі Алієва, що загинув у роки Німецько-радянської війни, та Мейранси Джафар кизи Алієвої. У 1957 році він закінчив відділення арабської філології факультету сходознавства Азербайджанського державного університету. Деякий час працював у Єгипті перекладачем, потім повернувся до Баку, де з 1969 до 1974 року займався викладацькою діяльністю, зокрема читав лекції в Азербайджанському державному університеті.

Алієв рано долучився до дисидентського руху, виступав пропагандистом пантюркізму. У 1973 році він організував у Бакинському університеті студентський гурток «Свобода», члени якого обговорювали проблеми відновлення державної незалежності Азербайджану, а 1975 року його заарештували й засудили «за наклеп на радянський державний та суспільний устрій». Він провів в ув'язненні півтора року.

Після звільнення він продовжив наукову діяльність на посаді провідного наукового співробітника Інституту рукописів Академії наук Азербайджану.

Політична діяльність Редагувати

Наприкінці 1980-х — початку 1990-х років Абульфаз Алієв — один з лідерів азербайджанського національного руху. У цей період він узяв собі прізвище «Ельчибей», що означає «посланник народу». 16 липня 1989 року він стає головою Народного фронту Азербайджану.

У перших президентських виборах у вересні 1991 року Ельчибей участі не брав і керівником республіки було обрано Аяза Муталібова.

Президент Азербайджану Редагувати

Прихід до влади Редагувати

У березні 1992 року під тиском опозиції Аяз Муталібов був змушений подати у відставку, однак через місяць Муталібов спробував повернутись до влади. Він зажадав від Верховної Ради Азербайджану відновлення його на посаді президента та скасування нових виборів. 14 травня Верховна Рада задовольнила його прохання й проголосувала за відновлення його на посту президента. У відповідь на відновлення Муталібова на посту президента країни, почався мітинг прихильників опозиції перед будівлею НФА. Вранці 15 травня керівництво Народного фронту висунуло Муталібову ультиматум з вимогою добровільно піти до 15:00 з посту президента. Після закінчення ультиматуму натовп з-поміж прибічників Народного фронту починає марш до будівлі Верховної Ради, й після невеликої перестрілки, захоплює її. За кілька годин спалахує президентський палац, але президента там не виявилось. Муталібов втік з країни.

18 травня на сесії Верховної Ради Ягуб Мамедов подає у відставку з посту голови й на його місце призначається представник Народного фронту Іса Гамбар. 7 червня 1992 року в Азербайджані відбулись президентські вибори, перемогу на яких здобув Абульфаз Ельчибей, набравши 59,4 % голосів. Буквально до дня інаугурації він жив на сьомому поверсі типової бакинської «хрущоби» у квартирі брата. 17 червня у будівлі Верховної Ради відбулась церемонія інаугурації нового президента Азербайджану.

Внутрішня та зовнішня політика Редагувати

Прийшовши до влади, Ельчибей і його команда зіткнулись із серйозними військовими невдачами азербайджанських збройних формувань у Нагірному Карабаху. Влітку азербайджанські війська починають широкомасштабний наступ на позиції супротивника, в результаті чого під контроль Азербайджану повертаються Шаумянівський і частина Мардакертського й Аскеранського районів.

У зовнішній політиці Ельчибей зайняв антиросійську та антиіранську позицію. Він артикулював ідею об'єднання незалежного Азербайджану з Південним Азербайджаном, що знаходився у складі Ірану. 12 вересня 1992 року він здійснив візит до Москви, в ході якого було підписано «Угоду про дружбу, співробітництво та взаємну безпеку між Азербайджанською Республікою та Російською Федерацією». При цьому він відмовлявся говорити російською та вів перемовини через перекладача. На початку грудня він відвідав Київ, де Ельчибей і президент України Леонід Кравчук підписали «Угоду про дружбу та співробітництво між Україною й Азербайджанською Республікою». За тиждень до візиту в Україну на II з'їзді Народного фронту Ельчибей заявив, що у зовнішній політиці Азербайджанська Республіка буде орієнтуватись на посилення зв'язків із США та Великою Британією, а «що ж стосовно республік колишнього Союзу, то тут пріоритет буде надаватись Україні».

18 серпня 1992 року Ельчибей підписав указ про вступ Азербайджану до МВФ, МБРР та пов'язаних з ними організацій, а наступного дня було прийнято закон про впровадження у життя конвенцій та угод цих організацій в Азербайджані. Того ж місяця він ввів своїм указом у обіг національну грошову одиницю — манат. 19 вересня ним було опубліковано указ про захист прав і свобод, державну підтримку розвитку мови і культури національних меншин. У цей час у воєнних діях на карабаському фронті відбувається перелом на користь вірменів й успішні до цього військові операції обертаються поразками.

До 25 лютого 1993 року супротивник цілком заволодів Сарсанським водосховищем, а 3 квітня пав Кельбаджар. У цих умовах Ельчибей ввів у країні воєнний стан.

Заколот Сурета Гусейнова й усунення від влади Редагувати

28 травня російська армія, до завершення раніше встановленого терміну, йде з Гянджі, а залишена російськими частинами зброя дісталась бійцям полковника Сурета Гусейнова. 4 червня урядові війська починають операцію «Тайфун» із роззброєння повсталого полковника, яка обернулась поразкою та загибеллю людей. Бійцям Сурета Гусейнова вдалось взяти у полон генерального прокурора Іхтіяра Ширінова. Насамперед Гусейнов наказав генеральному прокурору виписати ордер на арешт Абульфаза Ельчибея, а починаючи з 10 червня його підрозділи почали рухатись на Баку. В умовах політичної кризи, що назрівала, Ельчибей запрошує до Баку Гейдара Алієва, до того часу, голову парламенту Нахічеванської автономної республіки. На зустрічі, що відбулась 10 числа, Ельчибей запропонував Алієву пост прем'єр-міністра, на що Алієв вирішує обміркувати цю пропозицію.

Перемовини з Суретом Гусейновим, посередником на яких виступив Гейдар Алієв, не дали результатів. 10 червня Іса Гамбар подає у відставку з посту голови Міллі Меджлісу, а 15 червня Міллі Меджліс обирає Алієва своїм головою. У ніч з 17 на 18 червня Ельчибей несподівано полетів до Нахічевані й оселився у своєму рідному селі Келекі. 25 червня Міллі Меджліс Азербайджану проголосував за позбавлення Ельчибея президентських повноважень та їх передачу голові парламенту Гейдару Алієву, але оскільки таке рішення не відповідає Конституції країни, то парламентарі вирішили винести питання про довіру президенту країни на всенародний референдум. 28 серпня 1993 року на референдумі про довіру Абульфазу Ельчибею за його відставку проголосувало 97,5 % громадян країни. На наступних президентських виборах перемогу здобуває Гейдар Алієв, ставши новим президентом Азербайджану.

Останні роки: повернення до політики Редагувати

Після формального завершення терміну своїх президентських повноважень, експрезидент отримав можливість повернутись до столиці. Його було обрано головою Демократичного конгресу Азербайджану, який об'єднав всі основні опозиційні партії країни, став керівником загальнонаціонального руху «За виборчу реформу й демократичні вибори». Ельчибей виступав за вихід країни з СНД.

6 листопада 1998 року, виступаючи на пресконференції, Ельчибей заявив, що чинний президент Гейдар Алієв, перебуваючи на посту Голови КДБ Азербайджану, був причетним до створення Робочої партії Курдистану, що вела збройну боротьбу за створення незалежної курдської держави у Туреччині. Проти Абульфаза Ельчибея порушили кримінальну справу за статтею 188-6 КК АР (образа честі й гідності президента шляхом розповсюдження свідомо неправдивої інформації) й у січні наступного року судовий процес у справі експрезидента.

Смерть Редагувати

У квітні 2000 року в Туреччині Абульфазу Ельчибею, у якого був рак простати, зробили операцію, але в червні він знову опинився у шпиталі. Ельчибей помер вранці 22 серпня у турецькому військовому шпиталі «Гюлхані» від тривалої хвороби. Вранці 24 серпня у штаб-квартирі Народного фронту Азербайджану почалась церемонія прощання з експрезидентом країни, після чого труну з тілом перенесли до будівлі Академії наук. Труну супроводжували 50 тис. осіб. В церемонії прощання взяв участь президент Гейдар Алієв. 11 хвилин, які він провів біля тіла, натовп кричав: «Найвеличніший — Ельчибей, і немає йому рівних». Після траурного мітингу труну з тілом Ельчибея поховали на Алеї почесних поховань.

Ще до смерті Гейдар Алієв доручив своєму послу надавати Ельчибею усіляку допомогу під час його лікування у Туреччині, а після смерті висловив співчуття рідним та прихильникам Абульфаза Ельчибея, створив держкомісію для організації його поховання.

Примітки Редагувати

  1. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  2. . Telegraph. 23 Aug 2000. Архів оригіналу за 29 грудня 2012. Процитовано 12 травня 2011. 
  3. ↑ МОВСУН Ъ-МАМЕДОВ, ЮРІЙ Ъ-ЧУБЧЕНКО (23.208.000). Помер екс-президент Азербайджану. Газета «Коммерсантъ». 
  4. Афет Іслам (4 квітня 2009). . Газета Зеркало. Архів оригіналу за 23 серпня 2010. Процитовано 12 травня 2011. 
  5. ↑ Аліса Єпішина (1999). . Міжнародний інститут гуманітарно-політичних досліджень. Архів оригіналу за 3 березня 2012. Процитовано 12 травня 2011. 
  6. Станіслав Чернявський, Зовнішня політика Азербайджанської Республіки: 1988—2003 : monografii͡a͡, [1] [ 21 листопада 2015 у Wayback Machine.], Adilogly-2003
  7. ↑ АЗЕР Ъ-ХАЛІЛОВ, РОМАН Ъ-ГЛЄБОВ (18.05.1992). Муталібови приходять та йдуть... (рос.). Журнал «Влада». [недоступне посилання з червня 2019]
  8. Curtis, Glenn E. (1995). . U.S. Country Studies, Library of Congress. Архів оригіналу за 27 вересня 2006. Процитовано 31 серпня 2008. 
  9. ↑ Дмитро ФУРМАН, Алі АБАСОВ. . Sakharov-cente. Архів оригіналу за 21 лютого 2011. Процитовано 12 травня 2011. 
  10. Олег Циганов, Ільхам Алієв: відкритий світ, Доля й час Алієвих (англ. Ilham Aliyev: Open world), ISBN 978-5-90123852], ББК 63.3(2)6-8
  11. Підписано двосторонню угоду. Газета «Коммерсантъ». 13.10.1992. 
  12. ↑ ВІКТОРІЯ Ъ-КУЛАКОВА (11.12.1992). Кравчук та Ельчибей задовольнялись підсумками візиту. Газета «Коммерсантъ». 
  13. Станіслав Чернявський, Новий шлях Азербайджану, [2] [ 6 листопада 2015 у Wayback Machine.], Азер-Медіа-2002
  14. Сам Гу Кан, Етно-національні конфлікти у Закавказзі й Центральній Азії у контексті їхнього геополітичного положення, [3] [ 18 квітня 2012 у Wayback Machine.], 2002
  15. Кінець Другої Республіки [ 6 жовтня 2008 у Wayback Machine.] by Zardusht Alizadeh
  16. СЕМЕН Ъ-УЛЬЯНИЧ (11.06.1993). Гейдару Алієву запропонували очолити уряд Азербайджану. Газета «Коммерсантъ». 
  17. ДМИТРО Ъ-КАМИШОВ (31.07.1993). Долю президента вирішить народ. Газета «Коммерсантъ». 
  18. НАРГІЗ АСАДОВА (31.10.2005). Ільхамове царство. Журнал «Влада». 
  19. ↑ Як ховали лідерів країн СНД. Газета «Коммерсантъ». 25.04.2007. 
  20. Баку прощається з екс-президентом. Газета «Коммерсантъ». 24.08.2000. 

Посилання Редагувати

Відеоматеріали Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Abulfa z Gadirkuli ogli Elchibe j azerb Ebulfez Qedirqulu oglu Elcibey spravzhnye prizvishe Aliyev 24 chervnya 1938 roku s Keleki Ordubadskij rajon Nahichevanska ARSR Azerbajdzhanska RSR 22 serpnya 2000 Ankara Turechchina azerbajdzhanskij derzhavnij politichnij ta gromadskij diyach perekladach disident lider Narodnogo frontu Azerbajdzhanu prezident Azerbajdzhanu 1992 1993 Elchibej stav pershim vsenarodno j demokratichno obranim prezidentom krayini Ale u period jogo pravlinnya krayina opinilas u stani politichnoyi nestabilnosti z pogirshennyam ekonomichnogo stanovisha a uspishni voyenni operaciyi zavershilis tyazhkimi porazkami u Karabaskomu konflikti Kriza sprichinena zbrojnim zakolotom u Gyandzhi prizvela do samousunennya Prezidenta vid kerivnictva krayinoyu a potim i do vidstavki yaku virishiv rezultat vsenarodnogo referendumu Abulfaz Elchibejazerb Ebulfez Elcibey2 Prezident Azerbajdzhanu17 chervnya 1992 1 veresnya 1993Poperednik Ayaz MutalibovNastupnik Gejdar AliyevNarodivsya 24 chervnya 1938 1938 06 24 KalakidPomer 22 serpnya 2000 2000 08 22 1 62 roki Ankara TurechchinaPohovanij Aleya chestiVidomij yak politikMisce roboti Bakinskij derzhavnij universitetKrayina SRSR i AzerbajdzhanAlma mater Bakinskij derzhavnij universitetPolitichna partiya Narodnij front Azerbajdzhanu i Azerbaijani Popular FrontdReligiya Islam shiyitskogo napryamuPidpisVislovlyuvannya u VikicitatahMediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Biografiya 1 1 Vchenij ta disident 1 2 Politichna diyalnist 2 Prezident Azerbajdzhanu 2 1 Prihid do vladi 2 2 Vnutrishnya ta zovnishnya politika 2 3 Zakolot Sureta Gusejnova j usunennya vid vladi 3 Ostanni roki povernennya do politiki 3 1 Smert 4 Primitki 5 Posilannya 5 1 VideomaterialiBiografiya RedaguvatiVchenij ta disident Redaguvati Abulfaz Aliyev narodivsya u seli Keleki Ordubadskogo rajonu Nahichevanskoyi ARSR u rodini Gadirkuli Aliyeva sho zaginuv u roki Nimecko radyanskoyi vijni ta Mejransi Dzhafar kizi Aliyevoyi U 1957 roci vin zakinchiv viddilennya arabskoyi filologiyi fakultetu shodoznavstva Azerbajdzhanskogo derzhavnogo universitetu Deyakij chas pracyuvav u Yegipti perekladachem potim povernuvsya do Baku de z 1969 do 1974 roku zajmavsya vikladackoyu diyalnistyu zokrema chitav lekciyi v Azerbajdzhanskomu derzhavnomu universiteti 2 Aliyev rano doluchivsya do disidentskogo ruhu vistupav propagandistom pantyurkizmu U 1973 roci vin organizuvav u Bakinskomu universiteti studentskij gurtok Svoboda chleni yakogo obgovoryuvali problemi vidnovlennya derzhavnoyi nezalezhnosti Azerbajdzhanu a 1975 roku jogo zaareshtuvali j zasudili za naklep na radyanskij derzhavnij ta suspilnij ustrij Vin proviv v uv yaznenni pivtora roku 3 4 Pislya zvilnennya vin prodovzhiv naukovu diyalnist na posadi providnogo naukovogo spivrobitnika Institutu rukopisiv Akademiyi nauk Azerbajdzhanu Politichna diyalnist Redaguvati Naprikinci 1980 h pochatku 1990 h rokiv Abulfaz Aliyev odin z lideriv azerbajdzhanskogo nacionalnogo ruhu U cej period vin uzyav sobi prizvishe Elchibej sho oznachaye poslannik narodu 5 16 lipnya 1989 roku vin staye golovoyu Narodnogo frontu Azerbajdzhanu 6 U pershih prezidentskih viborah u veresni 1991 roku Elchibej uchasti ne brav i kerivnikom respubliki bulo obrano Ayaza Mutalibova Prezident Azerbajdzhanu RedaguvatiPrihid do vladi Redaguvati U berezni 1992 roku pid tiskom opoziciyi Ayaz Mutalibov buv zmushenij podati u vidstavku odnak cherez misyac Mutalibov sprobuvav povernutis do vladi Vin zazhadav vid Verhovnoyi Radi Azerbajdzhanu vidnovlennya jogo na posadi prezidenta ta skasuvannya novih viboriv 14 travnya Verhovna Rada zadovolnila jogo prohannya j progolosuvala za vidnovlennya jogo na postu prezidenta 7 U vidpovid na vidnovlennya Mutalibova na postu prezidenta krayini pochavsya miting prihilnikiv opoziciyi pered budivleyu NFA Vranci 15 travnya kerivnictvo Narodnogo frontu visunulo Mutalibovu ultimatum z vimogoyu dobrovilno piti do 15 00 z postu prezidenta 7 Pislya zakinchennya ultimatumu natovp z pomizh pribichnikiv Narodnogo frontu pochinaye marsh do budivli Verhovnoyi Radi j pislya nevelikoyi perestrilki zahoplyuye yiyi Za kilka godin spalahuye prezidentskij palac ale prezidenta tam ne viyavilos Mutalibov vtik z krayini 18 travnya na sesiyi Verhovnoyi Radi Yagub Mamedov podaye u vidstavku z postu golovi j na jogo misce priznachayetsya predstavnik Narodnogo frontu Isa Gambar 7 chervnya 1992 roku v Azerbajdzhani vidbulis prezidentski vibori peremogu na yakih zdobuv Abulfaz Elchibej nabravshi 59 4 golosiv 8 Bukvalno do dnya inauguraciyi vin zhiv na somomu poversi tipovoyi bakinskoyi hrushobi u kvartiri brata 9 17 chervnya u budivli Verhovnoyi Radi vidbulas ceremoniya inauguraciyi novogo prezidenta Azerbajdzhanu Vnutrishnya ta zovnishnya politika Redaguvati Prijshovshi do vladi Elchibej i jogo komanda zitknulis iz serjoznimi vijskovimi nevdachami azerbajdzhanskih zbrojnih formuvan u Nagirnomu Karabahu Vlitku azerbajdzhanski vijska pochinayut shirokomasshtabnij nastup na poziciyi suprotivnika v rezultati chogo pid kontrol Azerbajdzhanu povertayutsya Shaumyanivskij i chastina Mardakertskogo j Askeranskogo rajoniv U zovnishnij politici Elchibej zajnyav antirosijsku ta antiiransku poziciyu Vin artikulyuvav ideyu ob yednannya nezalezhnogo Azerbajdzhanu z Pivdennim Azerbajdzhanom sho znahodivsya u skladi Iranu 10 12 veresnya 1992 roku vin zdijsniv vizit do Moskvi v hodi yakogo bulo pidpisano Ugodu pro druzhbu spivrobitnictvo ta vzayemnu bezpeku mizh Azerbajdzhanskoyu Respublikoyu ta Rosijskoyu Federaciyeyu 11 Pri comu vin vidmovlyavsya govoriti rosijskoyu ta viv peremovini cherez perekladacha 9 Na pochatku grudnya vin vidvidav Kiyiv de Elchibej i prezident Ukrayini Leonid Kravchuk pidpisali Ugodu pro druzhbu ta spivrobitnictvo mizh Ukrayinoyu j Azerbajdzhanskoyu Respublikoyu 12 Za tizhden do vizitu v Ukrayinu na II z yizdi Narodnogo frontu Elchibej zayaviv sho u zovnishnij politici Azerbajdzhanska Respublika bude oriyentuvatis na posilennya zv yazkiv iz SShA ta Velikoyu Britaniyeyu a sho zh stosovno respublik kolishnogo Soyuzu to tut prioritet bude nadavatis Ukrayini 12 18 serpnya 1992 roku Elchibej pidpisav ukaz pro vstup Azerbajdzhanu do MVF MBRR ta pov yazanih z nimi organizacij a nastupnogo dnya bulo prijnyato zakon pro vprovadzhennya u zhittya konvencij ta ugod cih organizacij v Azerbajdzhani 13 Togo zh misyacya vin vviv svoyim ukazom u obig nacionalnu groshovu odinicyu manat 19 veresnya nim bulo opublikovano ukaz pro zahist prav i svobod derzhavnu pidtrimku rozvitku movi i kulturi nacionalnih menshin 14 U cej chas u voyennih diyah na karabaskomu fronti vidbuvayetsya perelom na korist virmeniv j uspishni do cogo vijskovi operaciyi obertayutsya porazkami Do 25 lyutogo 1993 roku suprotivnik cilkom zavolodiv Sarsanskim vodoshovishem a 3 kvitnya pav Kelbadzhar U cih umovah Elchibej vviv u krayini voyennij stan 9 Zakolot Sureta Gusejnova j usunennya vid vladi Redaguvati 28 travnya rosijska armiya do zavershennya ranishe vstanovlenogo terminu jde z Gyandzhi a zalishena rosijskimi chastinami zbroya distalas bijcyam polkovnika Sureta Gusejnova 4 chervnya uryadovi vijska pochinayut operaciyu Tajfun iz rozzbroyennya povstalogo polkovnika yaka obernulas porazkoyu ta zagibellyu lyudej Bijcyam Sureta Gusejnova vdalos vzyati u polon generalnogo prokurora Ihtiyara Shirinova Nasampered Gusejnov nakazav generalnomu prokuroru vipisati order na aresht Abulfaza Elchibeya 15 a pochinayuchi z 10 chervnya jogo pidrozdili pochali ruhatis na Baku V umovah politichnoyi krizi sho nazrivala Elchibej zaproshuye do Baku Gejdara Aliyeva do togo chasu golovu parlamentu Nahichevanskoyi avtonomnoyi respubliki Na zustrichi sho vidbulas 10 chisla Elchibej zaproponuvav Aliyevu post prem yer ministra 16 na sho Aliyev virishuye obmirkuvati cyu propoziciyu Peremovini z Suretom Gusejnovim poserednikom na yakih vistupiv Gejdar Aliyev ne dali rezultativ 10 chervnya Isa Gambar podaye u vidstavku z postu golovi Milli Medzhlisu a 15 chervnya Milli Medzhlis obiraye Aliyeva svoyim golovoyu U nich z 17 na 18 chervnya Elchibej nespodivano poletiv do Nahichevani j oselivsya u svoyemu ridnomu seli Keleki 25 chervnya Milli Medzhlis Azerbajdzhanu progolosuvav za pozbavlennya Elchibeya prezidentskih povnovazhen ta yih peredachu golovi parlamentu Gejdaru Aliyevu ale oskilki take rishennya ne vidpovidaye Konstituciyi krayini to parlamentari virishili vinesti pitannya pro doviru prezidentu krayini na vsenarodnij referendum 17 28 serpnya 1993 roku na referendumi pro doviru Abulfazu Elchibeyu za jogo vidstavku progolosuvalo 97 5 gromadyan krayini 18 Na nastupnih prezidentskih viborah peremogu zdobuvaye Gejdar Aliyev stavshi novim prezidentom Azerbajdzhanu Ostanni roki povernennya do politiki RedaguvatiPislya formalnogo zavershennya terminu svoyih prezidentskih povnovazhen eksprezident otrimav mozhlivist povernutis do stolici Jogo bulo obrano golovoyu Demokratichnogo kongresu Azerbajdzhanu yakij ob yednav vsi osnovni opozicijni partiyi krayini stav kerivnikom zagalnonacionalnogo ruhu Za viborchu reformu j demokratichni vibori Elchibej vistupav za vihid krayini z SND 6 listopada 1998 roku vistupayuchi na preskonferenciyi Elchibej zayaviv sho chinnij prezident Gejdar Aliyev perebuvayuchi na postu Golovi KDB Azerbajdzhanu buv prichetnim do stvorennya Robochoyi partiyi Kurdistanu 5 sho vela zbrojnu borotbu za stvorennya nezalezhnoyi kurdskoyi derzhavi u Turechchini Proti Abulfaza Elchibeya porushili kriminalnu spravu za statteyu 188 6 KK AR obraza chesti j gidnosti prezidenta shlyahom rozpovsyudzhennya svidomo nepravdivoyi informaciyi j u sichni nastupnogo roku sudovij proces u spravi eksprezidenta 5 Smert Redaguvati U kvitni 2000 roku v Turechchini Abulfazu Elchibeyu u yakogo buv rak prostati zrobili operaciyu ale v chervni vin znovu opinivsya u shpitali 3 Elchibej pomer vranci 22 serpnya u tureckomu vijskovomu shpitali Gyulhani vid trivaloyi hvorobi Vranci 24 serpnya u shtab kvartiri Narodnogo frontu Azerbajdzhanu pochalas ceremoniya proshannya z eksprezidentom krayini pislya chogo trunu z tilom perenesli do budivli Akademiyi nauk Trunu suprovodzhuvali 50 tis osib 19 V ceremoniyi proshannya vzyav uchast prezident Gejdar Aliyev 11 hvilin yaki vin proviv bilya tila natovp krichav Najvelichnishij Elchibej i nemaye jomu rivnih 19 Pislya traurnogo mitingu trunu z tilom Elchibeya pohovali na Aleyi pochesnih pohovan 20 She do smerti Gejdar Aliyev doruchiv svoyemu poslu nadavati Elchibeyu usilyaku dopomogu pid chas jogo likuvannya u Turechchini a pislya smerti visloviv spivchuttya ridnim ta prihilnikam Abulfaza Elchibeya stvoriv derzhkomisiyu dlya organizaciyi jogo pohovannya Primitki Redaguvati Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Abulfaz Elchibey Telegraph 23 Aug 2000 Arhiv originalu za 29 grudnya 2012 Procitovano 12 travnya 2011 a b MOVSUN MAMEDOV YuRIJ ChUBChENKO 23 208 000 Pomer eks prezident Azerbajdzhanu Gazeta Kommersant Afet Islam 4 kvitnya 2009 Robota chekista spravzhnya cholovicha robota Gazeta Zerkalo Arhiv originalu za 23 serpnya 2010 Procitovano 12 travnya 2011 a b v Alisa Yepishina 1999 Azerbajdzhanska respublika u sichni 1999 roku Mizhnarodnij institut gumanitarno politichnih doslidzhen Arhiv originalu za 3 bereznya 2012 Procitovano 12 travnya 2011 Stanislav Chernyavskij Zovnishnya politika Azerbajdzhanskoyi Respubliki 1988 2003 monografii a 1 Arhivovano 21 listopada 2015 u Wayback Machine Adilogly 2003 a b AZER HALILOV ROMAN GLYeBOV 18 05 1992 Mutalibovi prihodyat ta jdut ros Zhurnal Vlada nedostupne posilannya z chervnya 2019 Curtis Glenn E 1995 Azerbaijan Government and Politics The Presidential Election of 1992 U S Country Studies Library of Congress Arhiv originalu za 27 veresnya 2006 Procitovano 31 serpnya 2008 a b v Dmitro FURMAN Ali ABASOV Azerbajdzhanska revolyuciya Sakharov cente Arhiv originalu za 21 lyutogo 2011 Procitovano 12 travnya 2011 Oleg Ciganov Ilham Aliyev vidkritij svit Dolya j chas Aliyevih angl Ilham Aliyev Open world ISBN 978 5 90123852 BBK 63 3 2 6 8 Pidpisano dvostoronnyu ugodu Gazeta Kommersant 13 10 1992 a b VIKTORIYa KULAKOVA 11 12 1992 Kravchuk ta Elchibej zadovolnyalis pidsumkami vizitu Gazeta Kommersant Stanislav Chernyavskij Novij shlyah Azerbajdzhanu 2 Arhivovano 6 listopada 2015 u Wayback Machine Azer Media 2002 Sam Gu Kan Etno nacionalni konflikti u Zakavkazzi j Centralnij Aziyi u konteksti yihnogo geopolitichnogo polozhennya 3 Arhivovano 18 kvitnya 2012 u Wayback Machine 2002 Kinec Drugoyi Respubliki Arhivovano 6 zhovtnya 2008 u Wayback Machine by Zardusht Alizadeh SEMEN ULYaNICh 11 06 1993 Gejdaru Aliyevu zaproponuvali ocholiti uryad Azerbajdzhanu Gazeta Kommersant DMITRO KAMIShOV 31 07 1993 Dolyu prezidenta virishit narod Gazeta Kommersant NARGIZ ASADOVA 31 10 2005 Ilhamove carstvo Zhurnal Vlada a b Yak hovali lideriv krayin SND Gazeta Kommersant 25 04 2007 Baku proshayetsya z eks prezidentom Gazeta Kommersant 24 08 2000 Posilannya RedaguvatiZirka i smert Abulfaza Elchibeya Arhivovano 2 sichnya 2005 u Wayback Machine Videomateriali Redaguvati Prezidentska prisyaga Abulfaza Elchibeya Arhivovano 5 lipnya 2015 u Wayback Machine Interv yu z Elchibeyem Arhivovano 8 lipnya 2015 u Wayback Machine Promova Abulfaza Elchibeya na mitingu 1999 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Abulfaz Elchibej amp oldid 38776484