www.wikidata.uk-ua.nina.az

Історія Філіппін історія території нинішніх Філіппін і філіппінців від доісторичних часів до сьогодення Загальний огляд

Історія Філіппін

Історія Філіппін — історія території нинішніх Філіппін і філіппінців від доісторичних часів до сьогодення.

Загальний огляд ред.

Історія Філіппін, як уважають, почалася з прибуттям перших людських істот, які для цього скористалися плотами або човнами, щонайменше 67 000 років тому, як засвідчує відкриття людини з Кальяо. Найдавніші людські поселення на території Філіппін належать до палеоліту. Спочатку острови заселили негритоські общини, пізніше на острови переселилися австронезійці. Деякі з їхніх поселень (здебільшого розташовані в дельтах великих річок) досягли таких масштабів суспільної багатогранності, що дехто з учених вважає, що їх слід розцінювати як ранні міста-держави. Сюди зараховують такі попередники сучасних населених пунктів, як Майніла, Тондо, Пангасінан, Себу, Панай, Бохол, Бутуан, Ланао і Сулу а також деякі політії, як-от Ма-ї, чиє місцеположення досі є предметом суперечок між ученими.

Ці політії перебували під впливом або індусько-буддистської релігії, мови, культури, літератури і філософії Індії через численні походи з Індії, включаючи похід Раджендри Чоли I у Південно-Східну Азію, або ісламу з Аравії, або ж були китаїзованими державами-данниками, союзниками власне Китаю. Ці невеличкі морські держави з 1 тисячоліття переживали розквіт. Ці свого роду королівства торгували з тим, що зараз називається Китаєм, Індією, Японією, Таїландом, В'єтнамом та Індонезією. Решта поселень являли собою незалежні баранґаї, союзні одній із більших держав.

У XIV—XV ст. на Філіппінах поширився іслам. У XV—XVI ст. на більшій частині території Філіппін панував первіснообщинний лад, у деяких узбережних районах почало складатися класове суспільство ранньофеодального типу.

Перший писемно засвідчений візит європейців — це прибуття Фернана Магеллана. 16 березня 1521 він помітив острів Самар і висадився наступного дня на острові Гомонгон (тепер частина муніципалітету Гуюан, що у Східному Самарі). Іспанська колонізація почалася з прибуття 13 лютого 1565 року експедиції Мігеля Лопеса де Легаспі з Мексики. Він заснував на Себу перше постійне поселення. У результаті військово-морських експедицій 60—70-х рр. XVI ст. під іспанську владу підпала північна і центральна частина архіпелагу, створюючи першу єдину політичну структуру, відому як Філіппіни. Іспанське колоніальне правління обернулося введенням християнства, зводу законів і залишило по собі найстаріший із сучасних університетів Азії. Філіппінами правило Віце-королівство Нової Іспанії з центром у Мексиці. Після цього колонією безпосередньо керувала Іспанія.

У 1-й половині ХІХ ст. на Філіппіни почав проникати іноземний капітал, формувалася місцева буржуазія, склалася інтелігенція. Прихильники реформ (Хосе Рісаль, М. дель Пілар та ін.) створили перші патріотичні організації. 1892 року виникла таємна патріотична організація Катіпунан на чолі з Боніфасіо та ін. На її заклик почалася національно-визвольна революція 1896—98 рр.

Іспанське правління закінчилося 1898 року поразкою Іспанії в Іспансько-американській війні. У цій обстановці 12 червня 1898 Філіппіни проголошено незалежною республікою. В результаті американо-філіппінської війни 1899—1901 рр. Філіппіни стали територією Сполучених Штатів. Війська США придушили Філіппінську революцію під проводом Еміліо Агінальдо. Щоб управляти Філіппінами, Сполучені Штати заснували т. зв. Острівний уряд. 1907 року шляхом проведення народних виборів було створено виборну Філіппінську асамблею. Ухвалений Конгресом США у 1916 р. Закон Джонса передбачав незалежність цієї країни. 1934 року Філіппіни здобули автономію. Як 10-річний проміжний крок до повної незалежності 1935 року було створено Філіппінську Співдружність. Однак у 1942 році під час Другої світової війни Філіппіни окупувала Японія. 1945 року військовики США вигнали японців. Манільський договір 1946 року встановив незалежну Філіппінську Республіку. Період американського врядування приніс на Філіппіни американську систему освіти, юридичну систему, а також демократичну форму правління.

Домігшись укладення з Філіппінами економічних і воєнних угод, США створили на островах свої військові бази. 1954 року країна під тиском США вступила в СЕАТО, 1966 — в АЗПАК. У 1950—53 рр. Філіппіни взяли участь у Корейській, а в 1962—69 рр. — у В'єтнамській війні. З приходом до влади президента Маркоса (1965) було здійснено низку заходів зі зміцнення позицій національної буржуазії, ослаблення поміщицької олігархії. Філіппіни відкликали свої війська з В'єтнаму, виступили за розпуск СЕАТО, за розвиток економічних і культурних відносин у межах АСЕАН, членом якої Філіппіни є з 1967, за перетворення Південно-Східної Азії на зону миру. 1976 р. країна встановила дипломатичні відносини з СРСР, з яким уклала також торговельну угоду. 1978 р. Філіппіни уклали угоду зі США, за якою над двома військовими базами встановлено філіппінський суверенітет. Наприкінці 1970-х рр. у зовнішній політиці країни знову намітилася тенденція до тісніших зв'язків зі США. Це відобразилося у новій угоді (1979) про американські військові бази на території Філіппін та у підтримці нарощення військової присутності США у Південно-Східній Азії. На Філіппінських островах проти уряду тоді йшла збройна боротьба сепаратистів, які виступали за відокремлення островів Мінданао і Сулу. В 1972—81 на Філіппінах існував надзвичайний стан, під час якого президент Маркос, опираючись на армію і сили безпеки, проводив курс на придушення правої і лівої опозиції, на реалізацію буржуазних реформ. Восени 1983 на Філіппінах відбулися масові виступи, викликані погіршенням економічного становища та посиленням впливу іноземного капіталу. 1986 року у країні стався мирний переворот, у результаті якого було повалено диктатуру Маркоса і до влади, перемігши на президентських виборах, прийшла Корасон Акіно. У 1992—1998 рр. посаду глави держави обіймав Фідель Рамос. 1998 року відбулися чергові президентські вибори, які виграв Джозеф Естрада. У 2001 р. після звинувачення Естради у розкраданні коштів його було усунено з посади шляхом імпічменту, а його місце зайняла віце-президент Глорія Макапагал-Арройо, яка також перемогла на виборах 2004 р. У 2010 їй на зміну прийшов Бенігно Акіно III. Новою загрозою уряду Філіппін у ХХІ ст. стає повстанський рух радикальних ісламістів, пов'язаних із середовищем Ісламської держави та Аль-Каїди.

Примітки ред.

  1. Scott, William Henry (1994). Barangay: Sixteenth Century Philippine Culture and Society. Quezon City: Ateneo de Manila University Press. ISBN 971-550-135-4. 
  2. ↑ Junker, Laura Lee (1998). Integrating History and Archaeology in the Study of Contact Period Philippine Chiefdoms. International Journal of Historical Archaeology 2 (4). 
  3. Scott, 1984.
  4. . DNews. Архів оригіналу за 22 липня 2012. Процитовано 1 липня 2018. 
  5. Jocano, F. Landa (2001). Filipino Prehistory: Rediscovering Precolonial Heritage. Quezon City: Punlad Research House, Inc. ISBN 971-622-006-5. 
  6. Go, Bon Juan (2005). Ma'I in Chinese Records - Mindoro or Bai? An Examination of a Historical Puzzle. Philippine Studies (Ateneo de Manila) 53 (1): 119–138. оригіналу за 1 липня 2018. 
  7. Demetrio, Francisco R.; Cordero-Fernando, Gilda; Nakpil-Zialcita, Roberto B.; Feleo, Fernando (1991). The Soul Book: Introduction to Philippine Pagan Religion. GCF Books, Quezon City. ASIN B007FR4S8G. 
  8. Thakur, Upendra (1986). . Abhinav Publications. с. 4. ISBN 978-81-7017-207-9. Архів оригіналу за 2 червня 2021. Процитовано 1 липня 2018. 
  9. Junker, Laura Lee (2000). . Ateneo University Press. ISBN 978-971-550-347-1. Архів оригіналу за 25 березня 2020. Процитовано 1 липня 2018. Загальний огляд. 
  10. Bisht, Bankoti та , 2004, с. 69.
  11. . philippinealmanac.com. Архів оригіналу за July 1, 2012. 
  12. Bergreen, Laurence (14 жовтня 2003). Over the Edge of the World: Magellan's Terrifying Circumnavigation of the Globe. William Morrow. ISBN 978-0-06-621173-2. 
  13. . encyclopedia.com. Архів оригіналу за 11 вересня 2015. Процитовано 1 липня 2018. 
  14. (Zaide, 1994, с. 281)
  15. . Архів оригіналу за 4 липня 2018. Процитовано 4 липня 2018. 

Посилання ред.

Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.


Це незавершена стаття з історії Азії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Istoriya Filippin istoriya teritoriyi ninishnih Filippin i filippinciv vid doistorichnih chasiv do sogodennya Zagalnij oglyad red Istoriya Filippin yak uvazhayut pochalasya z pributtyam pershih lyudskih istot 1 2 3 yaki dlya cogo skoristalisya plotami abo chovnami shonajmenshe 67 000 rokiv tomu yak zasvidchuye vidkrittya lyudini z Kalyao 4 Najdavnishi lyudski poselennya na teritoriyi Filippin nalezhat do paleolitu Spochatku ostrovi zaselili negritoski obshini piznishe na ostrovi pereselilisya avstronezijci Deyaki z yihnih poselen zdebilshogo roztashovani v deltah velikih richok dosyagli takih masshtabiv suspilnoyi bagatogrannosti sho dehto z uchenih vvazhaye sho yih slid rozcinyuvati yak ranni mista derzhavi 5 Syudi zarahovuyut taki poperedniki suchasnih naselenih punktiv yak Majnila Tondo Pangasinan Sebu Panaj Bohol Butuan Lanao i Sulu 2 a takozh deyaki politiyi yak ot Ma yi chiye miscepolozhennya dosi ye predmetom superechok mizh uchenimi 6 Ci politiyi perebuvali pid vplivom abo indusko buddistskoyi 7 religiyi movi kulturi literaturi i filosofiyi Indiyi cherez chislenni pohodi z Indiyi vklyuchayuchi pohid Radzhendri Choli I u Pivdenno Shidnu Aziyu 8 abo islamu z Araviyi abo zh buli kitayizovanimi derzhavami dannikami soyuznikami vlasne Kitayu Ci nevelichki morski derzhavi z 1 tisyacholittya perezhivali rozkvit 9 10 Ci svogo rodu korolivstva torguvali z tim sho zaraz nazivayetsya Kitayem Indiyeyu Yaponiyeyu Tayilandom V yetnamom ta Indoneziyeyu 11 Reshta poselen yavlyali soboyu nezalezhni barangayi soyuzni odnij iz bilshih derzhav U XIV XV st na Filippinah poshirivsya islam U XV XVI st na bilshij chastini teritoriyi Filippin panuvav pervisnoobshinnij lad u deyakih uzberezhnih rajonah pochalo skladatisya klasove suspilstvo rannofeodalnogo tipu Pershij pisemno zasvidchenij vizit yevropejciv ce pributtya Fernana Magellana 16 bereznya 1521 vin pomitiv ostriv Samar i visadivsya nastupnogo dnya na ostrovi Gomongon teper chastina municipalitetu Guyuan sho u Shidnomu Samari 12 Ispanska kolonizaciya pochalasya z pributtya 13 lyutogo 1565 roku ekspediciyi Migelya Lopesa de Legaspi z Meksiki Vin zasnuvav na Sebu pershe postijne poselennya 13 U rezultati vijskovo morskih ekspedicij 60 70 h rr XVI st pid ispansku vladu pidpala pivnichna i centralna chastina arhipelagu stvoryuyuchi pershu yedinu politichnu strukturu vidomu yak Filippini Ispanske kolonialne pravlinnya obernulosya vvedennyam hristiyanstva zvodu zakoniv i zalishilo po sobi najstarishij iz suchasnih universitetiv Aziyi Filippinami pravilo Vice korolivstvo Novoyi Ispaniyi z centrom u Meksici Pislya cogo koloniyeyu bezposeredno keruvala Ispaniya U 1 j polovini HIH st na Filippini pochav pronikati inozemnij kapital formuvalasya misceva burzhuaziya sklalasya inteligenciya Prihilniki reform Hose Risal M del Pilar ta in stvorili pershi patriotichni organizaciyi 1892 roku vinikla tayemna patriotichna organizaciya Katipunan na choli z Bonifasio ta in Na yiyi zaklik pochalasya nacionalno vizvolna revolyuciya 1896 98 rr Ispanske pravlinnya zakinchilosya 1898 roku porazkoyu Ispaniyi v Ispansko amerikanskij vijni U cij obstanovci 12 chervnya 1898 Filippini progolosheno nezalezhnoyu respublikoyu V rezultati amerikano filippinskoyi vijni 1899 1901 rr Filippini stali teritoriyeyu Spoluchenih Shtativ Vijska SShA pridushili Filippinsku revolyuciyu pid provodom Emilio Aginaldo Shob upravlyati Filippinami Spolucheni Shtati zasnuvali t zv Ostrivnij uryad 1907 roku shlyahom provedennya narodnih viboriv bulo stvoreno vibornu Filippinsku asambleyu Uhvalenij Kongresom SShA u 1916 r Zakon Dzhonsa peredbachav nezalezhnist ciyeyi krayini 14 1934 roku Filippini zdobuli avtonomiyu Yak 10 richnij promizhnij krok do povnoyi nezalezhnosti 1935 roku bulo stvoreno Filippinsku Spivdruzhnist Odnak u 1942 roci pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Filippini okupuvala Yaponiya 1945 roku vijskoviki SShA vignali yaponciv Manilskij dogovir 1946 roku vstanoviv nezalezhnu Filippinsku Respubliku Period amerikanskogo vryaduvannya prinis na Filippini amerikansku sistemu osviti yuridichnu sistemu a takozh demokratichnu formu pravlinnya 15 Domigshis ukladennya z Filippinami ekonomichnih i voyennih ugod SShA stvorili na ostrovah svoyi vijskovi bazi 1954 roku krayina pid tiskom SShA vstupila v SEATO 1966 v AZPAK U 1950 53 rr Filippini vzyali uchast u Korejskij a v 1962 69 rr u V yetnamskij vijni Z prihodom do vladi prezidenta Markosa 1965 bulo zdijsneno nizku zahodiv zi zmicnennya pozicij nacionalnoyi burzhuaziyi oslablennya pomishickoyi oligarhiyi Filippini vidklikali svoyi vijska z V yetnamu vistupili za rozpusk SEATO za rozvitok ekonomichnih i kulturnih vidnosin u mezhah ASEAN chlenom yakoyi Filippini ye z 1967 za peretvorennya Pivdenno Shidnoyi Aziyi na zonu miru 1976 r krayina vstanovila diplomatichni vidnosini z SRSR z yakim uklala takozh torgovelnu ugodu 1978 r Filippini uklali ugodu zi SShA za yakoyu nad dvoma vijskovimi bazami vstanovleno filippinskij suverenitet Naprikinci 1970 h rr u zovnishnij politici krayini znovu namitilasya tendenciya do tisnishih zv yazkiv zi SShA Ce vidobrazilosya u novij ugodi 1979 pro amerikanski vijskovi bazi na teritoriyi Filippin ta u pidtrimci naroshennya vijskovoyi prisutnosti SShA u Pivdenno Shidnij Aziyi Na Filippinskih ostrovah proti uryadu todi jshla zbrojna borotba separatistiv yaki vistupali za vidokremlennya ostroviv Mindanao i Sulu V 1972 81 na Filippinah isnuvav nadzvichajnij stan pid chas yakogo prezident Markos opirayuchis na armiyu i sili bezpeki provodiv kurs na pridushennya pravoyi i livoyi opoziciyi na realizaciyu burzhuaznih reform Voseni 1983 na Filippinah vidbulisya masovi vistupi viklikani pogirshennyam ekonomichnogo stanovisha ta posilennyam vplivu inozemnogo kapitalu 1986 roku u krayini stavsya mirnij perevorot u rezultati yakogo bulo povaleno diktaturu Markosa i do vladi peremigshi na prezidentskih viborah prijshla Korason Akino U 1992 1998 rr posadu glavi derzhavi obijmav Fidel Ramos 1998 roku vidbulisya chergovi prezidentski vibori yaki vigrav Dzhozef Estrada U 2001 r pislya zvinuvachennya Estradi u rozkradanni koshtiv jogo bulo usuneno z posadi shlyahom impichmentu a jogo misce zajnyala vice prezident Gloriya Makapagal Arrojo yaka takozh peremogla na viborah 2004 r U 2010 yij na zminu prijshov Benigno Akino III Novoyu zagrozoyu uryadu Filippin u HHI st staye povstanskij ruh radikalnih islamistiv pov yazanih iz seredovishem Islamskoyi derzhavi ta Al Kayidi Primitki red Scott William Henry 1994 Barangay Sixteenth Century Philippine Culture and Society Quezon City Ateneo de Manila University Press ISBN 971 550 135 4 a b Junker Laura Lee 1998 Integrating History and Archaeology in the Study of Contact Period Philippine Chiefdoms International Journal of Historical Archaeology 2 4 Scott 1984 Callao Man Could Redraw Filipino History Discovery News DNews Arhiv originalu za 22 lipnya 2012 Procitovano 1 lipnya 2018 Jocano F Landa 2001 Filipino Prehistory Rediscovering Precolonial Heritage Quezon City Punlad Research House Inc ISBN 971 622 006 5 Go Bon Juan 2005 Ma I in Chinese Records Mindoro or Bai An Examination of a Historical Puzzle Philippine Studies Ateneo de Manila 53 1 119 138 Arhiv originalu za 1 lipnya 2018 Demetrio Francisco R Cordero Fernando Gilda Nakpil Zialcita Roberto B Feleo Fernando 1991 The Soul Book Introduction to Philippine Pagan Religion GCF Books Quezon City ASIN B007FR4S8G Thakur Upendra 1986 Some Aspects of Asian History and Culture Abhinav Publications s 4 ISBN 978 81 7017 207 9 Arhiv originalu za 2 chervnya 2021 Procitovano 1 lipnya 2018 Junker Laura Lee 2000 Raiding Trading and Feasting The Political Economy of Philippine Chiefdoms Ateneo University Press ISBN 978 971 550 347 1 Arhiv originalu za 25 bereznya 2020 Procitovano 1 lipnya 2018 Zagalnij oglyad Bisht Bankoti ta 2004 s 69 The Cultural Influences of India Indonesia China Arabia and Japan philippinealmanac com Arhiv originalu za July 1 2012 Bergreen Laurence 14 zhovtnya 2003 Over the Edge of the World Magellan s Terrifying Circumnavigation of the Globe William Morrow ISBN 978 0 06 621173 2 Cebu encyclopedia com Arhiv originalu za 11 veresnya 2015 Procitovano 1 lipnya 2018 Zaide 1994 s 281 Pro krayinu Filippini geografiya Filippin istoriya kultura pogoda kuhnya ta rozvagi Arhiv originalu za 4 lipnya 2018 Procitovano 4 lipnya 2018 Posilannya red Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 nbsp Ce nezavershena stattya z istoriyi Aziyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Istoriya Filippin amp oldid 40544912