Іспанські сходи (італ. Scalinata di Trinità dei Monti) — відомі у світі сходи у місті Рим, що зв'язують вхідний портал церкви Триніта деї Монті та Іспанську площу (італ. Piazza di Spagna). Іспанські сходи — своєрідний бренд і візитівка міста Рим поряд з Капітолієм, П'яцца дель Пополо та Колізеєм. Свою назву отримали від Іспанської площі, що знаходиться біля підніжжя сходів.
| Іспанські сходи | |
|---|---|
|
| |
| 41°54′21″ пн. ш. 12°28′58″ сх. д. / 41.90611000002777331° пн. ш. 12.482780000028° сх. д.Координати: 41°54′21″ пн. ш. 12°28′58″ сх. д. / 41.90611000002777331° пн. ш. 12.482780000028° сх. д. | |
| Країна | Італія |
| Розташування | Муніципалітет Риму Іd Рим |
| Тип | monumental staircased пам'ятка і споруда |
| Стиль | бароко |
| Архітектор | Francesco de Sanctisd |
| Дата заснування | 1725 |
| Іспанські сходи Іспанські сходи (Італія) | |
| Медіафайли у Вікісховищі |
Історія формування барокового ансамблю Редагувати
На пагорбі Пінціо з 1502 року почали будувати церкву Святої Трійці (Триніта деї Монті). Замовником був король Франції Людовик XII. Будівництво затяглося надовго і добудували церкву лише у 1585 році. Аби церква мала ефектний фасад, до будівництва залучили відомого архітектора-італійця Джакомо делла Порта, який і створив фасад.
Інтер'єр церкви прикрасила скульптурна група «Зняття з хреста» художника і скульптора Данієле да Вольтерра (1509—1566). Є відомості, що скульптор співпрацював з Мікеланджело і користувався його порадами при створені відомої скульптури. Не самий талановитий з майстрів, Вольтерра успадкував посаду після Мікеланджело по роботам у Ватикані.
Збудована церква Триніта деі Монті швидко стала відомою. Вона — модель для багатьох художників (малюнок 17 ст. Клода Лоррена, Гране 1808 р., та ін.)
У 17 столітті почала формуватися і Іспанська площа внизу пагорба Пінціо. У 1627—1629 рр. Берніні — батько створив фонтан Човник (італ. Barcaccia), але церква і площа ще не були пов'язані одна з одною.
Наприкінці 17 ст. дипломат Франції Етьєн Гефф'є зауважив, що бажано пов'язати портал церкви і площу бароковими сходинками. Аби задум було реалізовано він заповів 20 000 скудо на будівництво сходинок. Про гроші і заповіт дізнався кардинал Мазаріні і почав вимагати також встановлення кінного монументу королю Луї 14-му. Володарем міста Риму себе вважав папа римський і монумент закордонному королю його ніяк не влаштовував. Проект поклали під сукно, аби не реалізовувати вимог Мазаріні. Будівництво не розпочинали до смерті короля Луї 14-го.
Одні дійові особи померли, а виконувати заповіт були вимушені інші. Нарешті у 1717 р. провели конкурс на створення сходинок. Його виграв мало тоді відомий архітектор Франческо де Санктіс. З будівництвом барокових сходинок упорались за два роки (1723—1725). Створення кінного монумента не було вже нікому і вимагати. Але церквою опікувалося королівство Франція. Аби підсолодити пігулку, до скульптурного оздоблення сходинок додали геральдичні лілеї Франції в суміші з символами папської влади — орлом і короною.
Подальша історія Редагувати
Фасад церкви досить спокійний, без виразних архітектурних акцентів. Величі фасаду надають лише дві башти-дзвіниці. У 1789 р. виразність сходинок підсилили давньоримським обеліском, що перенесли сюди з садів Саллюстія (це імітація еипетського обеліску часів Давнього Риму).
У 1816 Церква Трійці сильно постраждала і була капітально перебудована.
Галерея Редагувати
Сучасність Редагувати
Дивні барокові сходинки прикрасили Рим. Їх 138. Вони є героями багатьох фільмів, замальовок, місцем зустрічей, презентацій і показів мод. Сходам присвячена однойменна пісня Мортена Гаркета на його альбомі Wild Seed.
Примітки Редагувати
- ↑ archINFORM — 1994.
Посилання Редагувати
Іспанські сходи на piazzadispagna.it [ 26 лютого 2021 у Wayback Machine.]