Ірина Георгієва Бокова (болг. Ирина Георгиева Бокова; нар. 12 липня 1952, Софія, Болгарія) — болгарський політик, член Болгарської соціалістичної партії, колишня член Болгарської комуністичної партії, дипломатка, Генеральний директор ЮНЕСКО з 15 листопада 2009 до 13 жовтня 2017 (переобрана на другий термін 2013 року).
| Ірина Бокова | |
|---|---|
| болг. Ирина Георгиева Бокова | |
| Народилася | 12 липня 1952[…] (71 рік) Софія, Болгарія |
| Країна | Болгарія |
| Діяльність | дипломат, політична діячка, учасниця міжнародних форумів |
| Галузь | політика і дипломатія |
| Alma mater | Московський державний інститут міжнародних відносин, Гарвардський інститут державного управління ім. Джона Ф. Кеннеді і First English Language Schoold |
| Знання мов | болгарська |
| Заклад | ЮНЕСКО |
| Членство | ПАРЄ, Європейська академія і Американська академія мистецтв і наук |
| Посада | Список міністрів закордонних справ Болгарії, Генеральний директор ЮНЕСКОd, посол Болгаріїd, Спеціальний гість Парламентської асамблеї Ради Європиd, адміністратор[d], депутат Народних зборів Болгарії[d] і депутат Народних зборів Болгарії[d] |
| Партія | БСП |
| Автограф | |
| Нагороди | Гілал-е-Пакистанd (2014) Duke of Edinburgh Conservation Awardd (2016) почесний доктор Університету Хайфиd почесний доктор Університету Лаваляd (2012) honorary doctor of Durham Universityd Почесний доктор Женевського університетуd honorary doctor of the University of Edinburghd honorary doctor of the Tongji Universityd (2013) почесний доктор МДІМВd почесний доктор Московського державного університетуd |
| Сайт | irinabokova.com |
|
Ірину Бокову неодноразово звинувачували в корупційних зв'язках і підтримці режиму Путіна.
Біографія Редагувати
Ірина Бокова народилась 12 липня 1952 року в Софії, столиці Болгарії в компартійно-номенклатурній родини. Батько, Георгі Боков, один із керівників Болгарської комуністичної партії, головний редактор партійної газети «Работническо дело» і секретар ЦК БКП.
Старший брат Філіп Боков — випускник (1972) Московського державного інституту міжнародних відносин (МДІМВ), політичний діяч Болгарії, Надзвичайний і Повноважний посол Болгарії в Словенії.
У 1976 закінчила Московський державний інститут міжнародних відносин за спеціальністю «Міжнародні відносини». Аспірантка Мерілендського університету (Вашингтон) і слухач програми для керівників у Школі державного управління ім. Джона Ф. Кеннеді Гарвардського університету.
У 1977-1992 працювала в Міністерстві закордонних справ Болгарії в напрямку співпраці з Організацією Об'єднаних Націй:
- 1982-1984 — третій секретар Постійного представництва Народної Республіки Болгарія при ООН;
- 1990 обрана депутатом Великих народних зборів Болгарії.
1992-1994 навчалась за програмою НАТО для країн Центральної та Східної Європи, що спеціалізувалась з питань захисту прав меншин. У 1995-1996 працювала заступником, першим заступником Міністра закордонних справ Болгарії й урядовим секретарем із питань європейської інтеграції.
У період з листопада 1996 р. до лютого 1997 р. Ірина Бокова обіймала посаду Міністра закордонних справ (до відставки Голови Кабінету Міністрів Болгарії — Жана Виденова). Після позбавлення влади Ірина Бокова створила й очолила Європейський політичний форум з метою сприяння європейській інтеграції Болгарії й популяризації європейських цінностей.
2001—2005 рр. — обрана депутатом Народних зборів Болгарії, була секретарем парламентської фракції соціалістичного спрямування «Коаліція за Болгарію». 2005 року призначена Надзвичайним і Повноважним послом Болгарії у Франції й Постійним представником Болгарії в ЮНЕСКО.
22 вересня 2009 рекомендована Виконавчою радою ЮНЕСКО на посаду Генерального директора. Кандидатуру Ірини Бокової затвердила Генеральна конференція ЮНЕСКО 15 жовтня 2009 року. Її попередник — Мацуура Коіхіро. Ірина Бокова була обрана першою жінкою й першим представником країн Східної Європи, що очолила Організацію Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури. 2013 року була переобрана на другий термін.
З 2017 — член Наглядової ради Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр».
Підтримка дій Асада й Путіна в Сирії Редагувати
Після захоплення в 2016 Ісламською державою сирійського міста Пальміра, що є об'єктом Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, історична частина Пальміри була частково знищена бойовиками ІДІЛ. Наприкінці березня 2016 року сирійські війська, що залишились вірними диктатору Башара Асаду за підтримки ВПС Росії й ліванської шиїтської терористичної організації Хезболла, здійснили наступ на Пальміру. Зруйноване місто було відвойоване. Ірина Бокова привітала цей наступ як Генеральний директор ЮНЕСКО.
Звинувачення в корупції Редагувати
- У січні 2016 року болгарська газета bivol.bg оприлюднила впродовж місяця одразу дві статті про Ірину Бокову: від 9 січня під заголовком «Болгарський керівник ЮНЕСКО володіє нерухомістю на Мангеттені вартістю понад 3 мільйони доларів» а від 20 січня — другий сенсаційний матеріал «Скандали в ЮНЕСКО: генеральний директор Ірина Бокова маніпулює кадровими процедурами з метою призначення на пост свого заступника, свою протеже з підробленими документами».
- 2017 року міжнародний журналістський Центр із досліджень корупції та організованої злочинності (OCCRP) викрив схеми відмивання $3 млрд режимом Ільхама Алієва у банках Європи впродовж 2012—2014 рр. З'ясувалося, що між іншими європейськими корумпованими політиками, що «відбілювали» образ азербайджанського диктатора в Європі за хабарі, була й Ірина Бокова. 2013 року в Євросоюзі вона організувала й провела фотовиставку «Азербайджан — простір толерантності».
Примітки Редагувати
- Енциклопедія Брокгауз / Hrsg.: Bibliographisches Institut & F. A. Brockhaus, Wissen Media Verlag
- AlKindi
- Munzinger Personen
- ↑ Strazha.bg
- http://www.unesco.org/new/en/unesco/about-us/who-we-are/history/directors-general/
- https://www.ae-info.org/ae/User/Bokova_Irina
- . Лівий берег. 19 березня 2017. Архів оригіналу за 4 січня 2020. Процитовано 4 січня 2020.
- . Архів оригіналу за 1 червня 2016. Процитовано 17 червня 2016.
- Связанная с коррупционным режимом Алиева, Ирина Бокова метит на пост генсека ООН [ 5 вересня 2017 у Wayback Machine.]. 10.02.2016
- Радіо Свобода: OCCRP: власти Азербайджана "отмывали" деньги для взяток [ 4 вересня 2017 у Wayback Machine.]. 4.9.2017
Посилання Редагувати
- Сайт ЮНЕСКО [ 14 лютого 2012 у Wayback Machine.]
- Офіційний сайт Генерального директора ЮНЕСКО [ 24 листопада 2017 у Wayback Machine.]