www.wikidata.uk-ua.nina.az

Індомалайя Індо Малайська біогеографічна область біогеографічна область одиниця фауністичного і флористичного районуванн

Індомалайя

Індо-Малайська біогеографічна область, Індомалайя — біогеографічна область, одиниця фауністичного і флористичного районування, що входить до складу Палеотропічного царства (Палеогеї).

Територія Індо-Малайської біогеографічної області
Лінія Воллеса, що розмежовує тваринний світ Австралійської від Індо-Малайської

Географічне положення Редагувати

Охоплює південну частину Азії (півострови Індостан та Індокитай) і острови, розташовані між Азією та Австралією (Великі Зондські, Філіппінські, Шрі-Ланка, Тайвань, Хайнань, Рюкю та ін.). На півночі кордоном служать Гімалаї та річка Янцзи; на півдні Індійський океан; на заході — перехідна зона із Голарктикою та Палеотропікою, від гирла Інду, через пустелею Тар, до передгір'їв Гімалаїв; на сході — перехідна зона (Воллесія, між островами Балі, Ломбок і Сулавесі) з Нотогеєю. Сулавесі інколи зоогеографічно відносять до Нотогеї через присутність сумчастих — кускуси.

У недавньому минулому територія області була вкрита вологими тропічними та екваторіальними лісами, мусонними лісами, або саванами. Тепер, після знищення основного масиву лісів, майже вся їхня територія покрита антропогенними ландшафтами. Споконвічна біота збереглася переважно в гірських районах.

Флора Редагувати

Біогеографічна область відзначається великим різноманіттям видів рослин; ендемічними родинами є папороті матонієві, дводольні сцифостегієві дводольні. Характерні субтропічні й тропічні вологі ліси (джунглі) та савани (плато Декан), на узбережжях припливні мангрові ліси. Тут зосереджена найдавніша флора квіткових рослин. Поширені діптерокарпові (Dipterocarpaceae), зозулинцеві (Orchidaceae), хвойні (Pinopsida), фікуси (Ficus), пальмові (Arecaceae), панданові (Pandanaceae), бананові (Musaceae), деревоподібні та трав'янисті папороті.

    Див. також: Палеотропічне флористичне царство

    Фауна Редагувати

    Біогеографічна область відзначається великим різноманіттям видів тварин; ендемічними родинами є довгоп'ятові (Tarsiidae), малабаркові (Platacanthomyidae), шерстокрилові (Dermoptera), тупайєві (Tupaiidae), гібонові (Hylobatidae). Але при цьому число ендемічних таксонів рангом вище родини не велике. У фауні зберігаються реліктові риси міоценової епохи — слон індійський, носороги, тапір індійський, оленцеві (Tragulidae). За видовим складом область найближче до Ефіопської, обмін видами з якою проходив до самого четвертинного періоду. Для обох характерні слони, носороги, вузьконосі мавпи, деякі види копитних, павичі, птахи-носороги, панголіни (Maniiformes), лемури, хамелеони, варани, агами. У різних частинах Індо-Малайської області фауна має досить різкі відмінності, що обумовлюється архіпелажним характером південної частини території.

    Лісова теріофауна представлена дереволазними тваринами: білками, летягами, лорі, тупайями та ін. З копитних дикі індійський та буйволи, гаур, бантенг; оленячі представлені аксисом і замбаром, свині — бабірусою. Нечисленні антилопи — нільгау, гарна та чотирирога. Характерними хижаками виступають тигр, димчастий леопард, чорна пантера, гімалайський (Ursus thibetanus) і малайський ведмеді або біруанг (Helarctos malayanus) , вивера малайська, велика (Ailuropoda melanoleuca) і мала панди (Ailurus fulgens). Багато гризунів, численні рукокрилі, особливо летючі собаки (Rousettus). Є кілька ендемічних видів мавп, зокрема орангутан. У річках Інд і Ганг водиться дельфін південноазійський річковий (Platanista gangetica); у річках басейну Андаманського моря і Великих Зондських островів — рідкісний прісноводний дельфін Іраваді.

    Різноманітна орнітофауна. Ендемічна родина листовкових (Irenidae), Megalaimidae і Rhabdornithidae. Характерні чубаті стрижі (Hemiprocnidae), пітові (Pittidae), совині дрімлюги (Podargidae), рогодзьобові (Enrilaimidae); численні фазанові (Phasianidae) — павичі, аргуси, трагопан, банківська курка, зимородки, щурки (Merops), нектаркі (Nectarinia) тощо.

    З плазунів ендемічні щитохвості змії (Uropeltidae), безвухі варани (Lanthanotidae), великоголові черепахи (Platisternidae), гавіали (Gavialidae). Поширені отруйні змії (кобри), пітони, різні черепахи, крокодили, ящірки. Для області характерні такі ряди земноводних: саламандри (Urodela), безногі (Apoda), жаби (Anura).

    Різноманітна іхтіофауна прісноводних риб, багато представлена група акантоперих (Acanthopterygii), численні коропові, присутній ряд видів сомів; зустрічаються лабірінтові (Anabantoidei) та араваноподібні (Osteoglossiformes).

    Дуже різноманітна ентомофауна, численні й різноманітні метелики, характерні мімікруючі примарові (Phasmatodea).

    • Метелики Індомалаї

    На території Індо-Малайської біогеографічної області в давнину людиною були одомашнені буйвіл, бантенг (балійська худоба), гаур у формі гаялу, свиня, курка, індійська бджола.

    Районування Редагувати

    Біогеографічна область територіально поділяється на 3 підобласті, що відрізняються одна від одної певними особливостями живої природи, які сформувались історично:

    • Індійська підобласть охоплює субконтинент Індостан з прилеглими островами;
    • Бірмано-Китайська підобласть (Індокитайська) охоплює півострів Індокитай, Південний Китай, острови Хайнань та Тайвань;
    • Малайсько-Філіппінська підобласть, яку інколи поділяють на окремі підобласті:
      • Малайська підобласть охоплює півострів Малакка та Великі Зондські острови,
      • Філіппінська підобласть охоплює однойменний архіпелаг.

    Індійська підобласть Редагувати

    Флора підобласті налічує понад 50 ендемічних родів і понад 2 тис. ендемічних видів. У густозаселених місцях природна рослинність повністю винищена. У заповідниках та невеликих малозаселених куточках зустрічаються тропічні дощові ліси диптерокарпусів, мусонні салові та тикові ліси. Більшість території не зайнятої в сільськогосподарському обробітку зайняті, чагарниками, рідколіссям і саванами. Характерні ссавці: антилопи нільгау та гарна, свиня карликова (Sus salvanius) — найменший представник свиневих, носоріг індійський, бенгальський тигр, мавпа гульман (сірий лангур, хануман), з птахів — павич, з плазунів — гавіал, в річках зустрічаються акули.

    Бірмано-Китайська підобласть Редагувати

    Флора підобласті налічує більше 250 ендемічних родів рослин. На рівнинах і навітряних схилах гір переважають тропічні дощові ліси, в горах — субтропічні мохуваті ліси з вічнозеленими буками, лаврами, вересами, магноліями, чайними деревами. У вологих лісах багато епіфітів. У сезонних листопадних мусонних лісах домінують диптерокарпові та тик. На підвітряних схилах і у вітровій тіні поширені савани, колючі рідколісся. За достатньої зволоженості — зарості бамбука. Характерними лісовими тваринами виступають, або донедавна такими були, макаки, гібони, довгоп'яти, слони, носоріг яванський, тигр, чорна пантера, летяги; багато птахів — папуги, різноманітні фазанові; з плазунів — алігатор.

    Малайсько-Філіппінська підобласть Редагувати

    Флора підобласті налічує велику кількість ендемічних видів, репрезентативними родинами виступають матонієві, сцифостегієві. Для біогеографічної підобласті характерним рослинним покривом є тропічні дощові ліси з диптерокарпових, пальм, фікусів, панданусів, деревоподібних папоротей, хлібного дерева, зарості бамбука. У горах поширені мохуваті ліси, місцями мусонні ліси, рідколісся, савани, уздовж заболочених узбережж — мангрові ліси, на піщаних ґрунтах зарості ендемічної пальми ніпи. Ендемічні ссавці: тапір, бабіруса, гібон сіаманг, орангутан (острови Калімантан і Суматра), носата мавпа, з плазунів — варан комодський. Рідкісні слон, носоріг дворогий, бантенг, з птахів — фазан аргуси, смітні кури. Численні летючі жаби (Rhacophorus), квакші (Hylidae) навпаки малочислені.

    Див. також Редагувати

    Примітки Редагувати

    1. ↑ Кістяківський О. Б. Індо-Малайська біогеографічна область [ 22 квітня 2021 у Wayback Machine.] // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
    2. ↑ Гептнер В. Г. Индо-Малайская область // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).
    3. ФГАМ, 1964.
    4. ↑ (рос.) Индо-Малайская область [ 21 квітня 2019 у Wayback Machine.] // Краткая географическая энциклопедия : [в 5 т.] / гл. ред. А. А. Григорьев и др. — М. : Советская энциклопедия, 1961. — Т. 2 : Евлах — Миллибар. — 592 с.
    5. Фесенко Г. В. Зоогеографічні особливості поширення птахів // Біологічні Студії / Studia Biologica. — Л. : Вид-во ЛНУ, 2012. — Т. 6, № 3. — С. 197—222. — ISSN 1996-4536. з джерела 31 грудня 2013. Процитовано 21 лютого 2019.
    6. 25 жовтня 2011 року Фонд дикої природи констатував факт зникнення яванського носорога в національному парку Кат'єн у В'єтнамі. Останні представники виду залишились лише в національному парку на заході густонаселеного острова Ява.

    Література Редагувати

    Посилання Редагувати

    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
    Дата публікації:
    Indo Malajska biogeografichna oblast Indomalajya biogeografichna oblast odinicya faunistichnogo i floristichnogo rajonuvannya sho vhodit do skladu Paleotropichnogo carstva Paleogeyi 1 Teritoriya Indo Malajskoyi biogeografichnoyi oblastiLiniya Vollesa sho rozmezhovuye tvarinnij svit Avstralijskoyi vid Indo Malajskoyi Zmist 1 Geografichne polozhennya 2 Flora 3 Fauna 4 Rajonuvannya 4 1 Indijska pidoblast 4 2 Birmano Kitajska pidoblast 4 3 Malajsko Filippinska pidoblast 5 Div takozh 6 Primitki 7 Literatura 8 PosilannyaGeografichne polozhennya RedaguvatiOhoplyuye pivdennu chastinu Aziyi pivostrovi Indostan ta Indokitaj i ostrovi roztashovani mizh Aziyeyu ta Avstraliyeyu Veliki Zondski Filippinski Shri Lanka Tajvan Hajnan Ryukyu ta in 1 Na pivnochi kordonom sluzhat Gimalayi ta richka Yanczi na pivdni Indijskij okean na zahodi perehidna zona iz Golarktikoyu ta Paleotropikoyu vid girla Indu cherez pusteleyu Tar do peredgir yiv Gimalayiv na shodi perehidna zona Vollesiya mizh ostrovami Bali Lombok i Sulavesi z Notogeyeyu 2 3 Sulavesi inkoli zoogeografichno vidnosyat do Notogeyi cherez prisutnist sumchastih kuskusi 4 U nedavnomu minulomu teritoriya oblasti bula vkrita vologimi tropichnimi ta ekvatorialnimi lisami musonnimi lisami abo savanami 2 Teper pislya znishennya osnovnogo masivu lisiv majzhe vsya yihnya teritoriya pokrita antropogennimi landshaftami Spokonvichna biota zbereglasya perevazhno v girskih rajonah 2 Flora RedaguvatiBiogeografichna oblast vidznachayetsya velikim riznomanittyam vidiv roslin endemichnimi rodinami ye paporoti matoniyevi dvodolni scifostegiyevi dvodolni 1 Harakterni subtropichni j tropichni vologi lisi dzhungli ta savani plato Dekan na uzberezhzhyah priplivni mangrovi lisi 2 1 Tut zoseredzhena najdavnisha flora kvitkovih roslin Poshireni dipterokarpovi Dipterocarpaceae zozulincevi Orchidaceae hvojni Pinopsida fikusi Ficus palmovi Arecaceae pandanovi Pandanaceae bananovi Musaceae derevopodibni ta trav yanisti paporoti 1 Div takozh Paleotropichne floristichne carstvoFauna RedaguvatiBiogeografichna oblast vidznachayetsya velikim riznomanittyam vidiv tvarin endemichnimi rodinami ye dovgop yatovi Tarsiidae malabarkovi Platacanthomyidae sherstokrilovi Dermoptera tupajyevi Tupaiidae gibonovi Hylobatidae 1 Ale pri comu chislo endemichnih taksoniv rangom vishe rodini ne velike U fauni zberigayutsya reliktovi risi miocenovoyi epohi slon indijskij nosorogi tapir indijskij olencevi Tragulidae 2 Za vidovim skladom oblast najblizhche do Efiopskoyi obmin vidami z yakoyu prohodiv do samogo chetvertinnogo periodu 4 Dlya oboh harakterni sloni nosorogi vuzkonosi mavpi deyaki vidi kopitnih pavichi ptahi nosorogi pangolini Maniiformes lemuri hameleoni varani agami 2 U riznih chastinah Indo Malajskoyi oblasti fauna maye dosit rizki vidminnosti sho obumovlyuyetsya arhipelazhnim harakterom pivdennoyi chastini teritoriyi 2 Lisova teriofauna predstavlena derevolaznimi tvarinami bilkami letyagami lori tupajyami ta in 2 1 Z kopitnih diki indijskij ta bujvoli gaur banteng olenyachi predstavleni aksisom i zambarom svini babirusoyu 1 Nechislenni antilopi nilgau garna ta chotiriroga 4 Harakternimi hizhakami vistupayut tigr dimchastij leopard chorna pantera gimalajskij Ursus thibetanus i malajskij vedmedi abo biruang Helarctos malayanus vivera malajska velika Ailuropoda melanoleuca i mala pandi Ailurus fulgens 4 1 Bagato grizuniv chislenni rukokrili osoblivo letyuchi sobaki Rousettus 2 Ye kilka endemichnih vidiv mavp zokrema orangutan 4 U richkah Ind i Gang voditsya delfin pivdennoazijskij richkovij Platanista gangetica u richkah basejnu Andamanskogo morya i Velikih Zondskih ostroviv ridkisnij prisnovodnij delfin Iravadi 2 nbsp Dovgop yat nbsp Kaguan sherstokril nbsp Tupajya yavanska nbsp Gibon nbsp Slon indijskij Riznomanitna ornitofauna Endemichna rodina listovkovih Irenidae Megalaimidae i Rhabdornithidae 5 Harakterni chubati strizhi Hemiprocnidae pitovi Pittidae sovini drimlyugi Podargidae rogodzobovi Enrilaimidae chislenni fazanovi Phasianidae pavichi argusi tragopan bankivska kurka zimorodki shurki Merops nektarki Nectarinia tosho 1 Z plazuniv endemichni shitohvosti zmiyi Uropeltidae bezvuhi varani Lanthanotidae velikogolovi cherepahi Platisternidae gaviali Gavialidae Poshireni otrujni zmiyi kobri pitoni rizni cherepahi krokodili yashirki 4 1 Dlya oblasti harakterni taki ryadi zemnovodnih salamandri Urodela beznogi Apoda zhabi Anura Riznomanitna ihtiofauna prisnovodnih rib bagato predstavlena grupa akantoperih Acanthopterygii chislenni koropovi prisutnij ryad vidiv somiv zustrichayutsya labirintovi Anabantoidei ta aravanopodibni Osteoglossiformes 4 2 Duzhe riznomanitna entomofauna chislenni j riznomanitni meteliki harakterni mimikruyuchi primarovi Phasmatodea Meteliki Indomalayi nbsp nbsp nbsp Na teritoriyi Indo Malajskoyi biogeografichnoyi oblasti v davninu lyudinoyu buli odomashneni bujvil banteng balijska hudoba gaur u formi gayalu svinya kurka indijska bdzhola 2 Rajonuvannya RedaguvatiBiogeografichna oblast teritorialno podilyayetsya na 3 pidoblasti sho vidriznyayutsya odna vid odnoyi pevnimi osoblivostyami zhivoyi prirodi yaki sformuvalis istorichno Indijska pidoblast ohoplyuye subkontinent Indostan z prileglimi ostrovami Birmano Kitajska pidoblast Indokitajska ohoplyuye pivostriv Indokitaj Pivdennij Kitaj ostrovi Hajnan ta Tajvan Malajsko Filippinska pidoblast yaku inkoli podilyayut na okremi pidoblasti Malajska pidoblast ohoplyuye pivostriv Malakka ta Veliki Zondski ostrovi Filippinska pidoblast ohoplyuye odnojmennij arhipelag Indijska pidoblast Redaguvati Dokladnishe Indijska pidoblastFlora pidoblasti nalichuye ponad 50 endemichnih rodiv i ponad 2 tis endemichnih vidiv 1 U gustozaselenih miscyah prirodna roslinnist povnistyu vinishena U zapovidnikah ta nevelikih malozaselenih kutochkah zustrichayutsya tropichni doshovi lisi dipterokarpusiv musonni salovi ta tikovi lisi 1 Bilshist teritoriyi ne zajnyatoyi v silskogospodarskomu obrobitku zajnyati chagarnikami ridkolissyam i savanami Harakterni ssavci antilopi nilgau ta garna svinya karlikova Sus salvanius najmenshij predstavnik svinevih nosorig indijskij bengalskij tigr mavpa gulman sirij langur hanuman z ptahiv pavich z plazuniv gavial v richkah zustrichayutsya akuli 4 1 nbsp Tik nbsp Salovij lis nbsp Siri languri nbsp Gigantska indijska bilka Birmano Kitajska pidoblast Redaguvati Dokladnishe Birmano Kitajska pidoblastFlora pidoblasti nalichuye bilshe 250 endemichnih rodiv roslin 1 Na rivninah i navitryanih shilah gir perevazhayut tropichni doshovi lisi v gorah subtropichni mohuvati lisi z vichnozelenimi bukami lavrami veresami magnoliyami chajnimi derevami 1 U vologih lisah bagato epifitiv 4 U sezonnih listopadnih musonnih lisah dominuyut dipterokarpovi ta tik 4 Na pidvitryanih shilah i u vitrovij tini poshireni savani kolyuchi ridkolissya Za dostatnoyi zvolozhenosti zarosti bambuka Harakternimi lisovimi tvarinami vistupayut abo donedavna takimi buli makaki giboni dovgop yati sloni nosorig yavanskij 6 tigr chorna pantera letyagi bagato ptahiv papugi riznomanitni fazanovi z plazuniv aligator 1 nbsp Chajne derevo nbsp Bambukovi zarosti nbsp Indijska gigantska letyaga Malajsko Filippinska pidoblast Redaguvati Dokladnishe Malajsko Filippinska pidoblastFlora pidoblasti nalichuye veliku kilkist endemichnih vidiv reprezentativnimi rodinami vistupayut matoniyevi scifostegiyevi 1 Dlya biogeografichnoyi pidoblasti harakternim roslinnim pokrivom ye tropichni doshovi lisi z dipterokarpovih palm fikusiv pandanusiv derevopodibnih paporotej hlibnogo dereva zarosti bambuka U gorah poshireni mohuvati lisi miscyami musonni lisi ridkolissya savani uzdovzh zabolochenih uzberezhzh mangrovi lisi na pishanih gruntah zarosti endemichnoyi palmi nipi 1 Endemichni ssavci tapir babirusa gibon siamang orangutan ostrovi Kalimantan i Sumatra nosata mavpa z plazuniv varan komodskij 4 Ridkisni slon nosorig dvorogij banteng z ptahiv fazan argusi smitni kuri 1 Chislenni letyuchi zhabi Rhacophorus kvakshi Hylidae navpaki malochisleni 2 nbsp Vologi doshovi lisi Kalimantanu nbsp Zarosti nipi nbsp Orangutang nbsp Banteng nbsp Komodskij varanDiv takozh RedaguvatiBiogeografichne rajonuvannya Paleotropichne floristichne carstvo Faunistichne rajonuvannya Floristichne rajonuvannyaPrimitki Redaguvati a b v g d e zh i k l m n p r s t u f h c Kistyakivskij O B Indo Malajska biogeografichna oblast Arhivovano 22 kvitnya 2021 u Wayback Machine Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 a b v g d e zh i k l m n p Geptner V G Indo Malajskaya oblast Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t gl red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros FGAM 1964 a b v g d e zh i k l m ros Indo Malajskaya oblast Arhivovano 21 kvitnya 2019 u Wayback Machine Kratkaya geograficheskaya enciklopediya v 5 t gl red A A Grigorev i dr M Sovetskaya enciklopediya 1961 T 2 Evlah Millibar 592 s Fesenko G V Zoogeografichni osoblivosti poshirennya ptahiv Biologichni Studiyi Studia Biologica L Vid vo LNU 2012 T 6 3 S 197 222 ISSN 1996 4536 Arhivovano z dzherela 31 grudnya 2013 Procitovano 21 lyutogo 2019 25 zhovtnya 2011 roku Fond dikoyi prirodi konstatuvav fakt zniknennya yavanskogo nosoroga v nacionalnomu parku Kat yen u V yetnami Ostanni predstavniki vidu zalishilis lishe v nacionalnomu parku na zahodi gustonaselenogo ostrova Yava Literatura RedaguvatiKistyakivskij O B Kornyeyev O P Posibnik z zoogeografiyi K Radyanska shkola 1968 133 s Beregovij P M Prahov M M Botanichna geografiya K Visha shkola 1969 344 s 3000 prim ros Bobrinskij N A Geografiya zhivotnyh M 1961 ros Naumov G V Kratkaya istoriya biogeografii M Nauka 1969 201 s ros Leme Zh Osnovy biogeografii M Progress 1976 309 s ros Biogeografiya s osnovami ekologii Red Babaenko A B M 1994 ros Kryzhanovskij O L Sostav i rasprostranenie entomofauny zemnogo shara M 2002 ros Fiziko geograficheskij atlas mira M Akademiya nauk SSSR i Glavnoe upravlenie geodezii i kartografii GGK SSSR 1964 298 s Posilannya Redaguvati Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Indomalajya amp oldid 35806225