Імір супутник ІмірYmir Імір Фото КА Кассіні Дані про відкриття 1 Дата відкриття 7 серпня 2000 рокуВідкривач і Бретт Глед

**Імір**
Ymir
Дані про відкриття
Імір. Фото КА «Кассіні»
Дата відкриття	7 серпня 2000 року
Відкривач(і)	Бретт Гледмен, Джон Кавеларс, Жан-Марк Петі, Ганс Шоль, Метью Голмен, Браян Марсден, Філіп Ніколсон і Джозеф Бернс
Місце відкриття	Обсерваторія Ла-Сілья
Планета	Сатурн
Номер	XIX
Орбітальні характеристики
Велика піввісь	23 040 000 км
Перицентр	15 322 000 км
Апоцентр	30 758 000 км
Орбітальний період	−1315,4 діб
Ексцентриситет орбіти	0,335
Нахил орбіти	172° до площини екліптики (146° до площини екватора планети)
Фізичні характеристики
Видима зоряна величина	{{{видима зоряна величина}}}
Діаметр	18 км
Середній радіус	9 км
Маса	≈4,9× 10¹⁵ кг
Густина	≈2,3 г/см³
Прискорення вільного падіння	≈0,004 м/с²
Друга космічна швидкість	1,27 км/с
Альбедо	0,06
Атмосфера	відсутня
Інші позначення
S/2000 S 1
Імір у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Імір.

Імір (Сатурн XIX; лат. Ymir, давньоскан. Ýmir) — шістдесятий за віддаленістю від планети природний супутник Сатурна. Відкритий 7 серпня 2000 року Бреттом Гледменом, Джоном Кавеларсом, Ж.-М. Петі, Гансом Шолем, Метью Голменом, Браяном Марсденом, Філіпом Ніколсоном і Джозефом Бернсом в обсерваторії Ла-Сілья.

Назву супутник отримав у серпні 2003 року (до цього він мав тимчасове позначення S/2000 S 1). У скандинавській міфології Імір (Аургельмір) — льодяний велетень (йотун), перша жива істота, від якої був створений світ.

Імір належить до скандинавської групи нерегулярних супутників Сатурна (підгрупа Феби).

Посилання ред.

Planet and Satellite Names and Discoverers. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 17 травня 2007. (англ.)
↑ Scott S. Sheppard. Saturn's Known Satellites. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 17 травня 2007. (англ.)
Перицентр і апоцентр обчислені за формулами , , де — довжина великої півосі орбіти, — ексцентриситет орбіти; значення округлені до тисяч кілометрів.
Негативний період обертання означає, що супутник рухається в напрямку, протилежному до напрямку добового обертання Сатурна.
The Moons of the Solar System — Ymir. оригіналу за 31 жовтня 2007. Процитовано 17 травня 2007. (англ.)
За довжиною великої півосі орбіти [1] [ 15 травня 2011 у Wayback Machine.].

Корисні посилання ред.

Супутники Сатурна. Дані Інституту астрономії [ 15 травня 2011 у Wayback Machine.](англ.)
(англ.)
(англ.) (назви нових супутників)
Електронний циркуляр ЦМП №2000-Y45 2000-Y15: S/2000 S 1, S/2000 S 2, S/2000 S 7, S/2000 S 8, S/2000 S 9 [ 15 квітня 2002 у Wayback Machine.](англ.)
Супутники Сонячної системи — Імір [ 31 жовтня 2007 у Wayback Machine.](англ.)(пол.)

Це незавершена стаття з астрономії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[usgs-1] Planet and Satellite Names and Discoverers. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 17 травня 2007. (англ.)

[ifa-2] Scott S. Sheppard. Saturn's Known Satellites. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 17 травня 2007. (англ.)

[3] Перицентр і апоцентр обчислені за формулами , , де — довжина великої півосі орбіти, — ексцентриситет орбіти; значення округлені до тисяч кілометрів.

[4] Негативний період обертання означає, що супутник рухається в напрямку, протилежному до напрямку добового обертання Сатурна.

[mass-5] The Moons of the Solar System — Ymir. оригіналу за 31 жовтня 2007. Процитовано 17 травня 2007. (англ.)

[6] За довжиною великої півосі орбіти [1] [ 15 травня 2011 у Wayback Machine.].