www.wikidata.uk-ua.nina.az

Емерік Єней рум Emerich Jenei угор Jenei Imre нар 22 березня 1937 Агріш румунський футболіст угорського походження що гр

Емерік Єней

Емерік Єней (рум. Emerich Jenei, угор. Jenei Imre, нар. 22 березня 1937, Агріш) — румунський футболіст угорського походження, що грав на позиції опорного півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер. Він вважається одним із найкращих тренерів Румунії, поряд зі Штефаном Ковачем, Мірчею Луческу та Ангелом Йорденеску.

Емерік Єней
Особисті дані
Народження 22 березня 1937(1937-03-22) (86 років)
  Агрішу-Мік, Румунське королівство
Зріст 168 см
Вага 67 ± 0,1 кг
Громадянство  Румунія
Позиція опорний півзахисник
Юнацькі клуби
«Фламура Рошиє»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1955–1956 «Фламура Рошиє» 21 (2)
1957–1969 «Стяуа» 254 (7)
1969–1971 «Кайсеріспор» 30 (4)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1959–1964 Румунія 12 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1972–1973 «Стяуа» (помічник)
1975–1978 «Стяуа»
1978–1979 «Біхор»
1980–1981 «Олімпія» (Сату-Маре)
1981–1982 «Тирговіште»
1983–1984 «Стяуа»
1984–1986 «Стяуа»
1986–1990 Румунія
1991 «Стяуа»
1992–1993 Угорщина
1993 «Фехервар»
1993–1994 «Стяуа»
1995–1996 «Паніоніос»
1996 «Університатя» (Крайова)
1998–2000 «Стяуа»
2000 Румунія
Звання, нагороди
Нагороди

Орден «Meritul Sportiv»d

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

 Емерік Єней у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Єней.

Як гравець і тренер, він є легендою «Стяуа», провівши у ній загалом двадцять два роки. За свою ігрову кар'єру він тричі вигравав з нею чемпіонат країни, а як тренер додав ще п'ять титулів. Він також є творцем найбільшого міжнародного успіху «Стяуа» в її історії — у 1986 році команда під його керівництвом виграла перший і єдиний Кубок чемпіонів УЄФА. Крім того, він двічі, у 1986—1990 та в 2000 роках, був тренером збірної Румунії, і його діяльність припадає на початок і кінець найкращого покоління національної збірної в її історії. На турнірах, де Румунією керував Єней — чемпіонат світу 1990 року та чемпіонат Європи 2000 року — вона двічі виходила з групи, при чому в обох випадках вперше у своїй історії.

Клубна кар'єра ред.

Народився 22 березня 1937 року в місті Агрішу-Маре, жудець Арад в Румунії, у сім'ї етнічних угорців. Будучи дитиною, разом із сім'єю переїхав до Угорщини у місто Лошонц (нині Лученець, Словаччина), тому що його батько не хотів служити в румунській армії. Пізніше батько став угорським солдатом, але після закінчення війни не повернувся додому, і Єней з матір'ю повернулись до Румунії у місто Арад. Через два роки, коли вони повернулися до старого будинку, батько Єнея, що був у полоні, несподівано повернувся. Мати Єнея померла, коли йому було лише 12 років. До початку своєї професійної футбольної кар'єри Єней хотів стати юристом.

У дорослому футболі дебютував 1955 року виступами за команду «Фламура Рошиє» з Араді, в якій провів два сезон, взявши участь у 21 матчі чемпіонату. Своєю грою за цю команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Стяуа», до складу якого приєднався 1957 року. Відіграв за бухарестську команду наступні тринадцять сезонів своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Стяуа», був основним гравцем команди і за цей час став з командою триразовим чемпіоном Румунії та чотириразовим володарем Кубка Румунії.

1969 року він залишив Румунію, оскільки комуністична влада дозволила кільком гравцям виїхати за кордон. Серед них був і 32-річний Єней, який забив 9 м'ячів у 275 іграх першого дивізіону та 15 разів зіграв у Кубку європейських чемпіонів. Для офіційних аматорів, якими були усі футболісти Східного блоку, це означало бажану можливість не лише побачити світ, а й отримати відносно непогані заробітки у твердій валюті. Новим клубом для Емеріка став турецький «Кайсеріспор», за який півзахисник виступав протягом 1969—1971 років. 1971 року Єней закінчив кар'єру гравця.

Виступи за збірну ред.

26 квітня 1959 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Румунії в грі відбору на чемпіонат Європи 1960 року проти Туреччини (0:2)

Виступав за олімпійську збірну Румунії на літніх Олімпійських іграх у 1964 році в Японії, де зіграв у двох матчах, а Румунія посіла 5-е місце.

Загалом протягом кар'єри у збірній, по 6 матчів за національну і олімпійську команду.

Кар'єра тренера ред.

Повернувшись із Туреччини, Єней був призначений помічником тренера «Стяуа» Георге Константіна на початку сезону 1972/73. 1975 року Емерік сам був призначений на посаду головного тренера і посів 5 місце в чемпіонаті, свій перший чемпіонський титул як тренер він виграв уже наступного, 1976 року, а в 1977 став віце-чемпіоном Румунії. Він виграв ще один чемпіонський титул у 1978 році, але наприкінці сезону був замінений Георге Константіном.

У сезоні 1978/79 Єней тренував «Біхор», але команда закінчила сезон на останньому місці, і в результаті тренер був звільнений. У 1981 році Емерік очолив «Тирговіште», а на початку сезону 1982/83 повернувся до «Стяуа». Після двох років, за які не вдалося виграти чемпіонат, він був знову відправлений у відставку, але був повернутий через чотири місяці. У 1985 році він виграв чемпіонат, а наступного сезону привів «Стяуа» до перемоги у фіналі Кубка європейських чемпіонів у матчі проти «Барселони» у травні 1986 року. Основний час матчу завершився внічию, а у серії пенальті сильнішими виявились румуни завдяки своєму голкіперу Гельмуту Дукадаму, який не пропустив жодного післяматчевого пенальті, принісши «Стяуа» звання найсильнішої команди Європи, крім того це був перший успіх команди з соцтабору у турнірі.

Того ж літа Єней був призначений головним тренером збірної Румунії спільно з Мірчею Луческу і дебютував у матчі проти Норвегії. Луческу був звільнений через деякий час і Єней став єдиним тренером національної збірної. Він не пройшов кваліфікацію до Євро-1988 (у підсумку їй не вистачало лише одного очка), але вивів команду у фінальну частину чемпіонату світу 1990 року. Це був перший досвід Румунії виступу на чемпіонаті світу протягом останніх двадцяти років. На самому «мундіалі» румуни зуміли вийти зі складної групи після перемоги над СРСР (2:1) та нічиї з Аргентиною (1:1), але в 1/8 фіналу несподівано програли в серії пенальті Ірландії (0:0, пен. 4:5), після чого Єней покинув збірну. У період із серпня 1986 року по червень 1990 року Єней провів із командою 39 ігор, у тому числі здобувши дві пам'ятні перемоги у матчах проти Іспанії у 1987 році та Італії 1989 року. При цьому саме в команді Єнея сформувалось молоде покоління гравців, народжених у другій половині 1960-х років, яке стало одним з найкращих в історії румунського футболу: Георге Хаджі, Флорін Редучою, Георге Попеску та Йоан Лупеску. Після чемпіонату світу повернувся до «Стяуа» у квітні 1991 року вчетверте, але був звільнений вже у грудні того ж року.

На початку 1992 року Єней очолив збірну Угорщини, з якою виграв Кубок Кірін у 1993 році, але не зумів вивести команду на чемпіонату світу 1994 року і 1993 року був замінений Ференцем Пушкашем. Всього Єней керував угорською збірною у 14 іграх (6 перемог, 4 нічиї, 4 поразки) Того ж року недовго працював з угорським клубом «Фехервар».

Легенди румунського футболу Емерік Єней, Ангел Йорденеску, Георге Хаджі та Георге Попеску (чотири ліворуч) у 2008 році.

У серпні 1993 року Еней вп'яте став тренером «Стяуа» і виграв з командою рекордне п'яте чемпіонство. Надалі у сезоні 1995/96 тренував грецький клуб «Паніоніос» з Неа-Смірні.

1996 року Єней був призначений головним тренером «Університаті» (Крайова), але був звільнений після того, як провів з командою всього десять ігор.

У жовтні 1998 року роки Емерік повернувся до «Стяуа» вшосте і востаннє, керуючи командою до квітня 2000 року.

2000 року Єней знову став тренером збірної Румунії. Команда вже кваліфікувалася на чемпіонат Європи 2000 року у Бельгії та Нідерландах під керівництвом попереднього тренера Віктора Піцурке, але через місяць після цього у групи гравців виник конфлікт з тренером. Георге Хаджі поставив керівництву федерації ультиматум: або Піцурке, або він піде. Тож тренера звільнили, а на його місце призначили 63-річного Єнея. На чемпіонаті румуни знову потрапили до складної групи, але перемогли Англію (3:2), зіграли внічию з Німеччиною (1:1) і поступилися Португалії (0:1), завдяки чому вперше в своїй історії вийшли до наступного раунду. У чвертьфіналі румуни програли майбутнім фіналістам турніру Італії (0:2). Загалом під час другого перебування біля керма збірної вона зіграла 11 матчів.

У червні 2000 року Єней вирішив піти зі спорту. Після цього він був президентом, а потім спортивним директором «Біхора», а також працював у Румунській федерації футболу.

Титули і досягнення ред.

Як гравця ред.

Як тренера ред.

Особисте життя ред.

Був одружений з Іляною Дюлай, колишньою фехтувальницею, чемпіонкою світу 1969 року та бронзовою призеркою Олімпійських ігор 1968 та 1972 років. Вони мають доньку Христину. Єней також має сина на ім'я Келін від першої дружини, румунської актриси Васіліки Тастаман[ro].

8 травня 1998 року полковнику Міністерства національної оборони у відставці Емеріку Єнею було присвоєно звання бригадного генерала (з однією зіркою).

25 березня 2008 року президент Румунії Траян Бесеску нагородив його орденом «за Спортивні заслуги» II ступеню (рум. Meritul Sportiv) за перемогу у фіналі Кубка європейських чемпіонів 1986 року.

Примітки ред.

  1. ↑ Olympedia — 2006.
    d:Track:Q95606922
  2. Murányi, András (25 жовтня 2007). Meglátja, mester! – Beszélgetés Jenei Imrével. Hócipő (Hungarian). Архів оригіналу за 1 жовтня 2012. Процитовано 16 жовтня 2011. 
  3. Campania socială "SOS! Copilăria" a strâns peste 50.000 de euro. Jurnalul Naţional (Romanian). 5 квітня 2010. Архів оригіналу за 3 серпня 2012. Процитовано 28 травня 2010. 
  4. Daniela Ionescu (15 квітня 2011). Emeric Ienei, asul de pe banca tehnică a fotbalului românesc. România Liberă (Romanian). Архів оригіналу за 1 жовтня 2012. Процитовано 24 червня 2011. 
  5. . eu-football.info (англ.). Архів оригіналу за 14 січня 2022. Процитовано 14 січня 2022. 
  6. . www.rsssf.com. Архів оригіналу за 1 липня 2018. Процитовано 14 січня 2022. 
  7. . sports-reference.com. 3 грудня 2016. Архів оригіналу за 16 грудня 2012. Процитовано 14 січня 2022. 
  8. ↑ Sebastian Perju, Adrian Epure (21 серпня 2010). Ienei, lordul din iarbă. Adevărul (Romanian). Архів оригіналу за 1 жовтня 2012. Процитовано 15 вересня 2010. 
  9. . European Football. Архів оригіналу за 4 червня 2021. Процитовано 25 січня 2021. 
  10. . www.rsssf.com. Архів оригіналу за 10 червня 2019. Процитовано 14 січня 2022. 
  11. . steauafc.com. 10 серпня 2014. Архів оригіналу за 10 серпня 2014. Процитовано 14 січня 2022. 
  12. Biblioteczka Piłki Nożnej. Finaliści EURO 2000, s. 14-15.
  13. BIHOREANUL. Saptamanal editat de MediaPro. Apare impreuna cu ProTV Ma…. bihoreanul.ro. 12 липня 2012. Архів оригіналу за 12 липня 2012. Процитовано 14 січня 2022. 
  14. Decretul nr. 152 din 8 mai 1998 privind acordarea gradului de general de brigadă unor colonei în retragere din Ministerul Apărării Naționale
  15. . Monitorul Oficial al României Nr. 241. 28 martie 2008. с. 4. Архів оригіналу за 1 жовтня 2019. Процитовано 26 august 2016. 
  16. . Administrația Prezidențială. 25 martie 2008. Архів оригіналу за 12 вересня 2020. Процитовано 26 august 2016. 

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Emerik Yenej rum Emerich Jenei ugor Jenei Imre nar 22 bereznya 1937 Agrish rumunskij futbolist ugorskogo pohodzhennya sho grav na poziciyi opornogo pivzahisnika Po zavershenni igrovoyi kar yeri trener Vin vvazhayetsya odnim iz najkrashih treneriv Rumuniyi poryad zi Shtefanom Kovachem Mircheyu Luchesku ta Angelom Jordenesku Emerik YenejOsobisti daniNarodzhennya 22 bereznya 1937 1937 03 22 86 rokiv Agrishu Mik Rumunske korolivstvoZrist 168 smVaga 67 0 1 kg 1 Gromadyanstvo RumuniyaPoziciya opornij pivzahisnikYunacki klubi Flamura Roshiye Profesionalni klubi Roki Klub I g 1955 1956 Flamura Roshiye 21 2 1957 1969 Styaua 254 7 1969 1971 Kajserispor 30 4 Nacionalna zbirnaRoki Zbirna I g 1959 1964 Rumuniya 12 0 Trenerska diyalnist Roki Komanda Posada1972 1973 Styaua pomichnik 1975 1978 Styaua 1978 1979 Bihor 1980 1981 Olimpiya Satu Mare 1981 1982 Tirgovishte 1983 1984 Styaua 1984 1986 Styaua 1986 1990 Rumuniya1991 Styaua 1992 1993 Ugorshina1993 Fehervar 1993 1994 Styaua 1995 1996 Panionios 1996 Universitatya Krajova 1998 2000 Styaua 2000 RumuniyaZvannya nagorodiNagorodi Orden Meritul Sportiv d Igri ta goli za profesionalni klubi vrahovuyutsya lishe v nacionalnomu chempionati Tilki na posadi golovnogo trenera Emerik Yenej u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Yenej Yak gravec i trener vin ye legendoyu Styaua provivshi u nij zagalom dvadcyat dva roki Za svoyu igrovu kar yeru vin trichi vigravav z neyu chempionat krayini a yak trener dodav she p yat tituliv Vin takozh ye tvorcem najbilshogo mizhnarodnogo uspihu Styaua v yiyi istoriyi u 1986 roci komanda pid jogo kerivnictvom vigrala pershij i yedinij Kubok chempioniv UYeFA Krim togo vin dvichi u 1986 1990 ta v 2000 rokah buv trenerom zbirnoyi Rumuniyi i jogo diyalnist pripadaye na pochatok i kinec najkrashogo pokolinnya nacionalnoyi zbirnoyi v yiyi istoriyi Na turnirah de Rumuniyeyu keruvav Yenej chempionat svitu 1990 roku ta chempionat Yevropi 2000 roku vona dvichi vihodila z grupi pri chomu v oboh vipadkah vpershe u svoyij istoriyi Zmist 1 Klubna kar yera 2 Vistupi za zbirnu 3 Kar yera trenera 4 Tituli i dosyagnennya 4 1 Yak gravcya 4 2 Yak trenera 5 Osobiste zhittya 6 Primitki 7 PosilannyaKlubna kar yera red Narodivsya 22 bereznya 1937 roku v misti Agrishu Mare zhudec Arad v Rumuniyi u sim yi etnichnih ugorciv Buduchi ditinoyu razom iz sim yeyu pereyihav do Ugorshini u misto Loshonc nini Luchenec Slovachchina tomu sho jogo batko ne hotiv sluzhiti v rumunskij armiyi Piznishe batko stav ugorskim soldatom ale pislya zakinchennya vijni ne povernuvsya dodomu i Yenej z matir yu povernulis do Rumuniyi u misto Arad Cherez dva roki koli voni povernulisya do starogo budinku batko Yeneya sho buv u poloni nespodivano povernuvsya 2 Mati Yeneya pomerla koli jomu bulo lishe 12 rokiv 3 Do pochatku svoyeyi profesijnoyi futbolnoyi kar yeri Yenej hotiv stati yuristom 4 U doroslomu futboli debyutuvav 1955 roku vistupami za komandu Flamura Roshiye z Aradi v yakij proviv dva sezon vzyavshi uchast u 21 matchi chempionatu Svoyeyu groyu za cyu komandu privernuv uvagu predstavnikiv trenerskogo shtabu klubu Styaua do skladu yakogo priyednavsya 1957 roku Vidigrav za buharestsku komandu nastupni trinadcyat sezoniv svoyeyi igrovoyi kar yeri Bilshist chasu provedenogo u skladi Styaua buv osnovnim gravcem komandi i za cej chas stav z komandoyu trirazovim chempionom Rumuniyi ta chotirirazovim volodarem Kubka Rumuniyi 1969 roku vin zalishiv Rumuniyu oskilki komunistichna vlada dozvolila kilkom gravcyam viyihati za kordon Sered nih buv i 32 richnij Yenej yakij zabiv 9 m yachiv u 275 igrah pershogo divizionu ta 15 raziv zigrav u Kubku yevropejskih chempioniv Dlya oficijnih amatoriv yakimi buli usi futbolisti Shidnogo bloku ce oznachalo bazhanu mozhlivist ne lishe pobachiti svit a j otrimati vidnosno nepogani zarobitki u tverdij valyuti Novim klubom dlya Emerika stav tureckij Kajserispor za yakij pivzahisnik vistupav protyagom 1969 1971 rokiv 1971 roku Yenej zakinchiv kar yeru gravcya Vistupi za zbirnu red 26 kvitnya 1959 roku debyutuvav v oficijnih matchah u skladi nacionalnoyi zbirnoyi Rumuniyi v gri vidboru na chempionat Yevropi 1960 roku proti Turechchini 0 2 5 Vistupav za olimpijsku zbirnu Rumuniyi na litnih Olimpijskih igrah u 1964 roci v Yaponiyi 6 de zigrav u dvoh matchah 7 a Rumuniya posila 5 e misce 8 Zagalom protyagom kar yeri u zbirnij po 6 matchiv za nacionalnu 9 8 i olimpijsku komandu Kar yera trenera red Povernuvshis iz Turechchini Yenej buv priznachenij pomichnikom trenera Styaua George Konstantina na pochatku sezonu 1972 73 1975 roku Emerik sam buv priznachenij na posadu golovnogo trenera i posiv 5 misce v chempionati svij pershij chempionskij titul yak trener vin vigrav uzhe nastupnogo 1976 roku a v 1977 stav vice chempionom Rumuniyi Vin vigrav she odin chempionskij titul u 1978 roci ale naprikinci sezonu buv zaminenij George Konstantinom U sezoni 1978 79 Yenej trenuvav Bihor ale komanda zakinchila sezon na ostannomu misci i v rezultati trener buv zvilnenij U 1981 roci Emerik ocholiv Tirgovishte a na pochatku sezonu 1982 83 povernuvsya do Styaua Pislya dvoh rokiv za yaki ne vdalosya vigrati chempionat vin buv znovu vidpravlenij u vidstavku ale buv povernutij cherez chotiri misyaci 8 U 1985 roci vin vigrav chempionat a nastupnogo sezonu priviv Styaua do peremogi u finali Kubka yevropejskih chempioniv u matchi proti Barseloni u travni 1986 roku Osnovnij chas matchu zavershivsya vnichiyu a u seriyi penalti silnishimi viyavilis rumuni zavdyaki svoyemu golkiperu Gelmutu Dukadamu yakij ne propustiv zhodnogo pislyamatchevogo penalti prinisshi Styaua zvannya najsilnishoyi komandi Yevropi krim togo ce buv pershij uspih komandi z soctaboru u turniri Togo zh lita Yenej buv priznachenij golovnim trenerom zbirnoyi Rumuniyi spilno z Mircheyu Luchesku i debyutuvav u matchi proti Norvegiyi Luchesku buv zvilnenij cherez deyakij chas i Yenej stav yedinim trenerom nacionalnoyi zbirnoyi Vin ne projshov kvalifikaciyu do Yevro 1988 u pidsumku yij ne vistachalo lishe odnogo ochka ale viviv komandu u finalnu chastinu chempionatu svitu 1990 roku Ce buv pershij dosvid Rumuniyi vistupu na chempionati svitu protyagom ostannih dvadcyati rokiv Na samomu mundiali rumuni zumili vijti zi skladnoyi grupi pislya peremogi nad SRSR 2 1 ta nichiyi z Argentinoyu 1 1 ale v 1 8 finalu nespodivano prograli v seriyi penalti Irlandiyi 0 0 pen 4 5 pislya chogo Yenej pokinuv zbirnu U period iz serpnya 1986 roku po cherven 1990 roku Yenej proviv iz komandoyu 39 igor 10 u tomu chisli zdobuvshi dvi pam yatni peremogi u matchah proti Ispaniyi u 1987 roci ta Italiyi 1989 roku Pri comu same v komandi Yeneya sformuvalos molode pokolinnya gravciv narodzhenih u drugij polovini 1960 h rokiv yake stalo odnim z najkrashih v istoriyi rumunskogo futbolu George Hadzhi Florin Reduchoyu George Popesku ta Joan Lupesku Pislya chempionatu svitu povernuvsya do Styaua u kvitni 1991 roku vchetverte ale buv zvilnenij vzhe u grudni togo zh roku Na pochatku 1992 roku Yenej ocholiv zbirnu Ugorshini z yakoyu vigrav Kubok Kirin u 1993 roci ale ne zumiv vivesti komandu na chempionatu svitu 1994 roku i 1993 roku buv zaminenij Ferencem Pushkashem Vsogo Yenej keruvav ugorskoyu zbirnoyu u 14 igrah 6 peremog 4 nichiyi 4 porazki Togo zh roku nedovgo pracyuvav z ugorskim klubom Fehervar nbsp Legendi rumunskogo futbolu Emerik Yenej Angel Jordenesku George Hadzhi ta George Popesku chotiri livoruch u 2008 roci U serpni 1993 roku Enej vp yate stav trenerom Styaua i vigrav z komandoyu rekordne p yate chempionstvo Nadali u sezoni 1995 96 trenuvav greckij klub Panionios z Nea Smirni 1996 roku Yenej buv priznachenij golovnim trenerom Universitati Krajova ale buv zvilnenij pislya togo yak proviv z komandoyu vsogo desyat igor U zhovtni 1998 roku roki Emerik povernuvsya do Styaua vshoste i vostannye keruyuchi komandoyu do kvitnya 2000 roku 11 2000 roku Yenej znovu stav trenerom zbirnoyi Rumuniyi Komanda vzhe kvalifikuvalasya na chempionat Yevropi 2000 roku u Belgiyi ta Niderlandah pid kerivnictvom poperednogo trenera Viktora Picurke ale cherez misyac pislya cogo u grupi gravciv vinik konflikt z trenerom George Hadzhi postaviv kerivnictvu federaciyi ultimatum abo Picurke abo vin pide 12 Tozh trenera zvilnili a na jogo misce priznachili 63 richnogo Yeneya Na chempionati rumuni znovu potrapili do skladnoyi grupi ale peremogli Angliyu 3 2 zigrali vnichiyu z Nimechchinoyu 1 1 i postupilisya Portugaliyi 0 1 zavdyaki chomu vpershe v svoyij istoriyi vijshli do nastupnogo raundu U chvertfinali rumuni prograli majbutnim finalistam turniru Italiyi 0 2 Zagalom pid chas drugogo perebuvannya bilya kerma zbirnoyi vona zigrala 11 matchiv U chervni 2000 roku Yenej virishiv piti zi sportu Pislya cogo vin buv prezidentom a potim sportivnim direktorom Bihora 13 a takozh pracyuvav u Rumunskij federaciyi futbolu Tituli i dosyagnennya red Yak gravcya red Chempion Rumuniyi 3 Styaua 1959 60 1960 61 1967 68Volodar Kubka Rumuniyi 4 Styaua 1961 62 1965 66 1966 67 1968 69Yak trenera red Chempion Rumuniyi 5 Styaua 1975 76 1977 78 1984 85 1985 86 1993 94Volodar Kubka Rumuniyi 3 Styaua 1975 76 1984 85 1998 99 nbsp Volodar Kubka chempioniv UYeFA 1 Styaua 1985 86Osobiste zhittya red Buv odruzhenij z Ilyanoyu Dyulaj kolishnoyu fehtuvalniceyu chempionkoyu svitu 1969 roku ta bronzovoyu prizerkoyu Olimpijskih igor 1968 ta 1972 rokiv Voni mayut donku Hristinu Yenej takozh maye sina na im ya Kelin vid pershoyi druzhini rumunskoyi aktrisi Vasiliki Tastaman ro 8 8 travnya 1998 roku polkovniku Ministerstva nacionalnoyi oboroni u vidstavci Emeriku Yeneyu bulo prisvoyeno zvannya brigadnogo generala z odniyeyu zirkoyu 14 25 bereznya 2008 roku prezident Rumuniyi Trayan Besesku nagorodiv jogo ordenom za Sportivni zaslugi II stupenyu rum Meritul Sportiv za peremogu u finali Kubka yevropejskih chempioniv 1986 roku 15 16 Primitki red a b Olympedia 2006 d Track Q95606922 Muranyi Andras 25 zhovtnya 2007 Meglatja mester Beszelgetes Jenei Imrevel Hocipo Hungarian Arhiv originalu za 1 zhovtnya 2012 Procitovano 16 zhovtnya 2011 Campania socială SOS Copilăria a strans peste 50 000 de euro Jurnalul Naţional Romanian 5 kvitnya 2010 Arhiv originalu za 3 serpnya 2012 Procitovano 28 travnya 2010 Daniela Ionescu 15 kvitnya 2011 Emeric Ienei asul de pe banca tehnică a fotbalului romanesc Romania Liberă Romanian Arhiv originalu za 1 zhovtnya 2012 Procitovano 24 chervnya 2011 Turkey vs Romania 26 April 1959 1960 European Nation s Cup Qualifying eu football info angl Arhiv originalu za 14 sichnya 2022 Procitovano 14 sichnya 2022 Football Tournament 1964 Olympiad www rsssf com Arhiv originalu za 1 lipnya 2018 Procitovano 14 sichnya 2022 Emerich Jenei Bio Stats and Results Olympics at Sports Reference com sports reference com 3 grudnya 2016 Arhiv originalu za 16 grudnya 2012 Procitovano 14 sichnya 2022 a b v g Sebastian Perju Adrian Epure 21 serpnya 2010 Ienei lordul din iarbă Adevărul Romanian Arhiv originalu za 1 zhovtnya 2012 Procitovano 15 veresnya 2010 Emerich Jenei European Football Arhiv originalu za 4 chervnya 2021 Procitovano 25 sichnya 2021 Romanian National Team Coaches www rsssf com Arhiv originalu za 10 chervnya 2019 Procitovano 14 sichnya 2022 FCSB site ul oficial al FC Steaua Bucuresti steauafc com 10 serpnya 2014 Arhiv originalu za 10 serpnya 2014 Procitovano 14 sichnya 2022 Biblioteczka Pilki Noznej Finalisci EURO 2000 s 14 15 BIHOREANUL Saptamanal editat de MediaPro Apare impreuna cu ProTV Ma bihoreanul ro 12 lipnya 2012 Arhiv originalu za 12 lipnya 2012 Procitovano 14 sichnya 2022 Decretul nr 152 din 8 mai 1998 privind acordarea gradului de general de brigadă unor colonei in retragere din Ministerul Apărării Naționale DECRET privind conferirea Ordinului și Medaliei Meritul Sportiv Monitorul Oficial al Romaniei Nr 241 28 martie 2008 s 4 Arhiv originalu za 1 zhovtnya 2019 Procitovano 26 august 2016 Decorarea unor personalități ale fotbalului romanesc Administrația Prezidențială 25 martie 2008 Arhiv originalu za 12 veresnya 2020 Procitovano 26 august 2016 Posilannya red Emerik Yenej na sajti FIFA angl Emerik Yenej na sajti transfermarkt com angl Emerik Yenej na sajti National Football Teams com angl Emerik Yenej na sajti Eu football info angl Trenerska statistika Emerika Yeneya v rumunskih klub rum Profil na romaniansoccer ro Arhivovano 14 sichnya 2022 u Wayback Machine rum Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Emerik Yenej amp oldid 41444594