Ікалу́їт (англ. Iqaluit, інук. ᐃᖃᓗᐃᑦ/iqaluit, раніше називався Фробішер-Бей, англ. Frobisher Bay) — столиця і найбільше місто канадської території Нунавут, національної автономії інуїтів (ескімосів). Це найменш населене місто зі всіх столиць канадських провінцій та територій.
| Місто Координати 63°44′55″ пн. ш. 068°31′11″ зх. д.H G O
Ікалуїт у Вікісховищі |
Етимологія Редагувати
Ікалуїт перекладається як «рибне місце» з інуїтської мови.
Історія Редагувати
До прибуття білих територія сьогоднішнього Ікалуїта не мала постійного населення, хоча її регулярно відвідували ескімоські мисливці та рибалки.
В 1576 році англійський дослідник Мартін Фробішер відкрив бухту, на березі якої тепер розташований Ікалуїт. Хоча в 1577 і 1578 роках Фробішер побував тут з новими експедиціями, спроби його знайти тут золото закінчилися невдачею. У зв'язку з суворістю клімату нові землі довгий час не викликали у європейців інтересу з точки зору колонізації.
В 1942 році, у розпал Битви за Атлантику, американськими військовими за погодженням з урядом Канади була заснована авіабаза Фробішер-Бей. Вже після закінчення війни в 1949 році Компанія Гудзонової затоки, залучена створеною військовими інфраструктурою, відкрила тут регіональну штаб-квартиру.
Починаючи з середини 1950-х років населення швидко зростало слідом за будівництвом так званої лінії «Дью», групи радарів раннього попередження, що входили в систему NORAD. В 1959 році в селищі були відкриті школа та поліклініка. В 1963 році американські льотчики покинули Фробішер-Бей, що завдало сильного удару по місцевій економіці. Проте, селище залишалося адміністративним і транспортним центром східної частини Канадської Арктики.
1 січня 1987 року назву поселення було офіційно змінено з Фробішер-Бей на Ікалуїт, що означає «рибне місце» на діалекті інуктітут.
Ікалуїт обраний столицею нової автономної території інуїтів, званої Нунавут. Цей вибір був здійснений в ході референдуму, що проходив на всій території. Статус набув чинності 1 квітня 1999 року. 19 квітня 2001 року Ікалуїту було присвоєно статус міста.
Економіка і транспорт Редагувати
Переважна більшість жителів міста зайняті в державному секторі — органах влади різних рівнів, установах освіти та охорони здоров'я, на військовій базі. Місто є логістичним центром всієї людської діяльності в східній частині Канадської Арктики.
Міський аеропорт(IATA: YFB, ICAO: CYFB), розташований на околицях Ікалуїта, обслуговує регулярні пасажирські рейси в Оттаву, Монреаль і Єллоунайф, а також місцеву авіацію. Довжина злітно-посадкової смуги аеропорту становить 2 623 метри, що значно перевищує потреби аеропорту. Це пояснюється тим, що аеропорт використовується як запасний для літаків трансполярних маршрутів.
4 лютого 2017 року літак компанії «Авіалінії Антонова» Ан-124 «Руслан» з бортовим номером UR-82007 успішно доставив з Цюриха двигун General Electric GE90 для Boeing 777-300ER авіакомпанії Swiss Airlines.
Завезення вантажів, необхідних для життєдіяльності міста, здійснюється влітку, коли море вільно від крижаного покриву. Товари перевантажуються з кораблів на баржі, оскільки глибина міського порту недостатня для сучасних суден. Плани з будівництва глибоководного порту знаходяться в залежності від результатів ведеться геологорозвідки шельфу.
Взимку місцеві жителі часто переходять по льоду на материкову частину Канади через Гудзонову протоку (близько 100 кілометрів).
Дві спроби (в 1980-х і в 2000-х) запустити в місті автобусний маршрут не увінчалися успіхом, і в даний час громадський транспорт в Ікалуїті відсутній.
Географія Редагувати
Місто розташовується на південному сході острова Баффінова Земля, на березі Північного Льодовитого океану між бухтою Фробішера та горами Еверет, у зоні вічної мерзлоти.
Ікалуїт знаходиться майже на 1 ° південніше Архангельська, але через холодну Лабрадорську течію клімат субарктичний, дуже суворий. Зима довга і морозна, літо коротке, прохолодне. Район бухти Фробішер є одним з найвологіших місць Канадського Арктичного архіпелагу, більша частина опадів випадає влітку. Взимку в місті бувають сильні вітри (до 130 км/год).
Клімат Редагувати
Місто знаходиться у зоні, котра характеризується кліматом полярних пустель. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 8.2 °C (46.8 °F). Найхолодніший місяць — лютий, із середньою температурою -27.5 °С (-17.5 °F).
| Клімат Ікалуїта | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Абсолютний максимум, °C | 3,9 | 5,7 | 4 | 7,2 | 13,3 | 21,7 | 26,1 | 25,5 | 17,2 | 7,3 | 5,6 | 3,4 | 26,1 |
| Середній максимум, °C | −22,8 | −23,3 | −18,3 | −9,4 | −1,2 | 6,8 | 12,3 | 10,5 | 5,2 | −1 | −8,3 | −17 | −5,6 |
| Середня температура, °C | −26,9 | −27,5 | −23,2 | −14,2 | −4,4 | 3,6 | 8,2 | 7,1 | 2,6 | −3,7 | −12 | −21,3 | −9,3 |
| Середній мінімум, °C | −30,9 | −31,7 | −28,1 | −18,9 | −7,6 | 0,5 | 4,1 | 3,6 | −0,1 | −6,4 | −15,8 | −25,5 | −13,1 |
| Абсолютний мінімум, °C | −45 | −45,6 | −44,7 | −34,2 | −26,1 | −10,2 | −2,8 | −2,5 | −12,8 | −27,1 | −36,2 | −43,4 | −45,6 |
| Норма опадів, мм | 19.7 | 18.7 | 18.7 | 27.5 | 29.2 | 33 | 51.9 | 69.5 | 55.2 | 33.3 | 27.2 | 19.9 | 403.7 |
| Днів з опадами | 11,9 | 10,6 | 12 | 12,5 | 12,2 | 10,5 | 13,2 | 15 | 15,3 | 15,4 | 14,3 | 11,8 | 154,6 |
| Днів з дощем | 0 | 0,1 | 0 | 0,3 | 1,4 | 7,4 | 12,7 | 16,7 | 10,6 | 2,2 | 0,3 | 0 | 51,6 |
| Днів зі снігом | 12 | 10,7 | 12,5 | 12,8 | 11,6 | 4,7 | 0,1 | 0,6 | 7,5 | 15,3 | 14,5 | 12,1 | 114,3 |
| Джерело: Weatherbase |
Населення Редагувати
За даними 2016 року в місті проживало 7740 осіб. Ікалуїт стоїть осібно у ряді інших столиць канадських провінцій і територій. Так, він є найменшою за кількістю жителів столицею, але водночас і найшвидкозростаючою. Тільки в Ікалуїті біле населення становить меншість. Крім того, місто є наймолодшим (30,1 рік) і водночас найкримінальнішим з усіх канадських столиць.
Етнічний склад населення (станом на 2006 рік):
Чисельність ескімосів стрімко зростає, як з причини дуже високої народжуваності в сім'ях аборигенів, так і через переселення в місто жителів віддалених ескімоських селищ.
Близько 42 % містян використовують вдома англійську мову, 4 % — французьку, решта — різні ескімоські діалекти.
Галерея Редагувати
Примітки Редагувати
- Iqaluit, Nunavut. 1999. Процитовано 31 серпня 2020.
- Клімат Ікалуїта
- . Архів оригіналу за 29 вересня 2017. Процитовано 18 грудня 2018.
| Це незавершена стаття про Канаду. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |