www.wikidata.uk-ua.nina.az

Іказненський замок колишній замок у селі Іказнь 55 37 23 пн ш 27 16 00 сх д 55 62326961113888757 пн ш 27 266693111138888

Іказненський замок

Іказненський замок — колишній замок у селі Іказнь.

Іказненський замок

55°37′23″ пн. ш. 27°16′00″ сх. д. / 55.62326961113888757° пн. ш. 27.26669311113888838349° сх. д. / 55.62326961113888757; 27.26669311113888838349Координати: 55°37′23″ пн. ш. 27°16′00″ сх. д. / 55.62326961113888757° пн. ш. 27.26669311113888838349° сх. д. / 55.62326961113888757; 27.26669311113888838349
Країна Білорусь
Розташування Ikazńd
Тип замок
Засновник Іван Семенович Сапіга
Дата заснування 1504
Іказненський замок
Іказненський замок (Білорусь)
 Медіафайли у Вікісховищі
Зображення замку в Іказні на карті ВКЛ 1613 року

Історія ред.

Замок у першій половині — середині XVI ст. Художня реконструкція П. Татарникова за матеріалами М. Ткачова та М. Волкова
Замок у 1590-х роках. Реконструкція Льва Сапеги. Художня реконструкція П. Татарникова за матеріалами М. Ткачова та М. Волкова
Замок і підзамок 1629 року. Реконструкція Яна Станіслава Сапеги. Художня реконструкція П. Татарникова за матеріалами М. Ткачова та М. Волкова.

Замок та «місця» Іказного були засновані у 1504 році браславським старостою Іваном Сапігою на основі привілею короля Польщі та великого князя литовського Олександра Ягеллончика. У 1515 році московські війська обложили замок і спалили місто. Польський історик Алессандро Ґваньїні у другій половині 16 ст. зазначив, що «Іказнь — цегляний замок і дерев'яне місце … за 2 милі від Браслава». Під час Інфлянської війни (1558—1583) Сапега розмістив у 1561 році в замку значний гарнізон найманців. Після Яна Сапеги містом та замком частково володіли князі Пронські, Страбовські, Синявські та Єзлавецькі. Останній у 1589 р. продав замок разом із «гарматами та рушницями» Яну Сапезі за 15 тис. злотих. У 1654 році замок було взято і місто розграбовано московськими військами. Руйнування замку датується Північною війною 1700—1721 рр., у якій Сапеги стали на бік С. Лещинського та шведського короля Карл XII.

Архітектура ред.

Займав південно-східний край острова Замок на озері Іказнь. Піднесену частину пагорба (55х30 м) з півночі та сходу оточувала стіна завтовшки 2 м, складена валунами та цеглою у техніці смугастої кладки. Західну сторону охороняв глиняний вал, на якому були дерев'яні стіни. На південному краю замкового пагорба стояла цегляна будівля (20x18 м, товщина стіни 2 м) з цегли та валунів, виконана в тій же техніці, що і стіна. У південному кутку пагорба на курганоподібному кургані височіла дерев'яна вежа. На східному куті замку споруджена п'ятикутна вежа-рандель із цегляними валунними стінами завтовшки 2 м. Схили замкового пагорба майже до води були вимощені. Вхід до замку був у центрі західної стіни. Підходи до замку та решти острова зайняв замок. З півдня та південного заходу його оточував земляний вал заввишки близько 2 м із дерев'яними конструкціями на ньому. Під замком, на північно-західному боці, був ставок (47 х 17 м) для риби, з'єднаний спеціальним каналом з озером. Його дно і берег були викладені камінням і товстими дошками. Дерев'яний міст вів через ставок до брами замку. Замок був пов'язаний з берегом дерев'яним мостом, побудованим на човнах, який у разі військової небезпеки легко та швидко демонтували.

Дослідження ред.

Під час археологічних розкопок замку та підзамку (1971 і 1989 рр. М. О. Ткачов) знайдена кераміка 16-17 століть, глазурований та неполірований посуд, розписані тарілки, горщик у формі і багато прикрашена коробка (теракотова та глазурована) плитка, знайдено двозубу виделку, ножі з дерев'яними живцями, глиняний тигель зі слідами свинцю та ін. Підводні археологічні розкопки під стінами замку виявили фрагменти кераміки 16-17 століття, глазуровану черепицю 17 століття, бойову сокиру 16 століття, дерев'яні човни плавучого мосту, затонулі на дні протоки між берегом та замком, ймовірно у 17 ст.

Примітки ред.

Література ред.

  • Ткачов М. Енциклопедія історії Білорусі. Т. 3. — Мінськ, «Білоруська енциклопедія», 1996
  • Беларуская энцыклапедыя: У 18 т. Т. 7: Застаўка — Кантата / Рэдкал.: Г. П. Пашкоў і інш. — Мн. : БелЭн, 1998. — Т. 7. — 604 с. — 10 000 екз. — ISBN 985-11-0035-8. — ISBN 985-11-0130-3 (т. 7).

Посилання ред.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Іказненскі замак
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Ikaznenskij zamok kolishnij zamok u seli Ikazn Ikaznenskij zamok55 37 23 pn sh 27 16 00 sh d 55 62326961113888757 pn sh 27 26669311113888838349 sh d 55 62326961113888757 27 26669311113888838349 Koordinati 55 37 23 pn sh 27 16 00 sh d 55 62326961113888757 pn sh 27 26669311113888838349 sh d 55 62326961113888757 27 26669311113888838349Krayina BilorusRoztashuvannya IkazndTip zamokZasnovnik Ivan Semenovich SapigaData zasnuvannya 1504Ikaznenskij zamokIkaznenskij zamok Bilorus Mediafajli u VikishovishiZobrazhennya zamku v Ikazni na karti VKL 1613 roku Zmist 1 Istoriya 2 Arhitektura 3 Doslidzhennya 4 Primitki 5 Literatura 6 PosilannyaIstoriya red nbsp Zamok u pershij polovini seredini XVI st Hudozhnya rekonstrukciya P Tatarnikova za materialami M Tkachova ta M Volkova nbsp Zamok u 1590 h rokah Rekonstrukciya Lva Sapegi Hudozhnya rekonstrukciya P Tatarnikova za materialami M Tkachova ta M Volkova nbsp Zamok i pidzamok 1629 roku Rekonstrukciya Yana Stanislava Sapegi Hudozhnya rekonstrukciya P Tatarnikova za materialami M Tkachova ta M Volkova Zamok ta miscya Ikaznogo buli zasnovani u 1504 roci braslavskim starostoyu Ivanom Sapigoyu na osnovi privileyu korolya Polshi ta velikogo knyazya litovskogo Oleksandra Yagellonchika U 1515 roci moskovski vijska oblozhili zamok i spalili misto Polskij istorik Alessandro Gvanyini u drugij polovini 16 st zaznachiv sho Ikazn ceglyanij zamok i derev yane misce za 2 mili vid Braslava Pid chas Inflyanskoyi vijni 1558 1583 Sapega rozmistiv u 1561 roci v zamku znachnij garnizon najmanciv Pislya Yana Sapegi mistom ta zamkom chastkovo volodili knyazi Pronski Strabovski Sinyavski ta Yezlavecki Ostannij u 1589 r prodav zamok razom iz garmatami ta rushnicyami Yanu Sapezi za 15 tis zlotih U 1654 roci zamok bulo vzyato i misto rozgrabovano moskovskimi vijskami Rujnuvannya zamku datuyetsya Pivnichnoyu vijnoyu 1700 1721 rr u yakij Sapegi stali na bik S Leshinskogo ta shvedskogo korolya Karl XII Arhitektura red Zajmav pivdenno shidnij kraj ostrova Zamok na ozeri Ikazn Pidnesenu chastinu pagorba 55h30 m z pivnochi ta shodu otochuvala stina zavtovshki 2 m skladena valunami ta cegloyu u tehnici smugastoyi kladki Zahidnu storonu ohoronyav glinyanij val na yakomu buli derev yani stini Na pivdennomu krayu zamkovogo pagorba stoyala ceglyana budivlya 20x18 m tovshina stini 2 m z cegli ta valuniv vikonana v tij zhe tehnici sho i stina U pivdennomu kutku pagorba na kurganopodibnomu kurgani visochila derev yana vezha Na shidnomu kuti zamku sporudzhena p yatikutna vezha randel iz ceglyanimi valunnimi stinami zavtovshki 2 m Shili zamkovogo pagorba majzhe do vodi buli vimosheni Vhid do zamku buv u centri zahidnoyi stini Pidhodi do zamku ta reshti ostrova zajnyav zamok Z pivdnya ta pivdennogo zahodu jogo otochuvav zemlyanij val zavvishki blizko 2 m iz derev yanimi konstrukciyami na nomu Pid zamkom na pivnichno zahidnomu boci buv stavok 47 h 17 m dlya ribi z yednanij specialnim kanalom z ozerom Jogo dno i bereg buli vikladeni kaminnyam i tovstimi doshkami Derev yanij mist viv cherez stavok do brami zamku Zamok buv pov yazanij z beregom derev yanim mostom pobudovanim na chovnah yakij u razi vijskovoyi nebezpeki legko ta shvidko demontuvali Doslidzhennya red Pid chas arheologichnih rozkopok zamku ta pidzamku 1971 i 1989 rr M O Tkachov znajdena keramika 16 17 stolit glazurovanij ta nepolirovanij posud rozpisani tarilki gorshik u formi i bagato prikrashena korobka terakotova ta glazurovana plitka znajdeno dvozubu videlku nozhi z derev yanimi zhivcyami glinyanij tigel zi slidami svincyu ta in Pidvodni arheologichni rozkopki pid stinami zamku viyavili fragmenti keramiki 16 17 stolittya glazurovanu cherepicyu 17 stolittya bojovu sokiru 16 stolittya derev yani chovni plavuchogo mostu zatonuli na dni protoki mizh beregom ta zamkom jmovirno u 17 st Primitki red Literatura red nbsp Ob yekt Derzhavnogo spisku istoriko kulturnih cinnostej Respubliki Bilorus 213V000197Tkachov M Enciklopediya istoriyi Bilorusi T 3 Minsk Biloruska enciklopediya 1996 Belaruskaya encyklapedyya U 18 t T 7 Zastayka Kantata Redkal G P Pashkoy i insh Mn BelEn 1998 T 7 604 s 10 000 ekz ISBN 985 11 0035 8 ISBN 985 11 0130 3 t 7 Posilannya red Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Category Ikaznenski zamak Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Ikaznenskij zamok amp oldid 39131731