www.wikidata.uk-ua.nina.az

Івар Андреас Осен норв Ivar Andreas Aasen 5 серпня 1813 Ерсте Данія Норвегія 23 вересня 1896 року Крістіанія Об єднані к

Івар Андреас Осен

Івар Андреас Осен (норв. Ivar Andreas Aasen; 5 серпня 1813, Ерсте, Данія-Норвегія — 23 вересня 1896 року, Крістіанія, Об'єднані королівства Швеція і Норвегія) — норвезький філолог, лексикограф і поет. Відомий в першу чергу як творець однієї з письмових форм норвезької мови — нюношк. Мав також популярність як поет, є, зокрема, автором відомого вірша «Норвежець» (s:no:Nordmannen).

Івар Андреас Осен
Народився 5 серпня 1813(1813-08-05)[…]
Ørstad, Мере-ог-Ромсдал, Норвегія
Помер 23 вересня 1896(1896-09-23)[…] (83 роки)
Християнія[d], Норвегія
Поховання
Спаський цвинтар (Осло) : 

Країна  Норвегія
Місце проживання Мере-ог-Ромсдал
Діяльність філолог, лексикограф, мовознавець, перекладач, письменник, ботанік, поет, перекладач Біблії, scholarship holder, автор щоденника
Мова творів норвезька
Членство Королівське норвезьке товариство наук та літературиd
Конфесія християнство
Автограф
 Івар Андреас Осен у Вікісховищі
Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. Ви можете допомогти вдосконалити цю статтю, погодивши її із чинними мовними стандартами.

Життєпис Редагувати

Він народився як Івер Андреас Аасен в Осені в Ерста (Ørsta, тоді Ørsten), у районі Суннмере (Sunnmøre), на західному узбережжі Норвегії. Його батько, селянин з невеликою фермою, Івар Йонссон, помер у 1826 році. Молодшого Івара привчали до господарства, але все своє дозвілля він витрачав на читання. Першим його інтересом була ботаніка. Коли йому було вісімнадцять, він відкрив початкову школу в рідній парафії. У 1833 році він увійшов до сім'ї Ганса Конрада Торесена, чоловіка видатної письменниці Магдалини Торесен, в Герей (тоді Геро), і там він засвоїв елементи латині. Поступово, за допомогою безмежного терпіння й зосередженості, молодий селянин оволодів багатьма мовами, почав наукове вивчення їх будови. Івар самотужки створив нову мову для Норвегії, що стала «літературною» мовою.

Кар'єра Редагувати

Івар Аасен (1891)
"Граматика норвезької народної мови", 1848

Приблизно в 1846 році він звільнився від усього тягаря ручної праці і міг зайняти свої думки діалектом свого рідного району Суннмере; його першою публікацією була невелика збірка народних пісень на діалекті Суннмьоре (1843). Його чудові здібності тепер привернули загальну увагу, і йому допомогли продовжувати навчання. Його Граматика норвезьких діалектів ( дан. Det Norske Folkesprogs Grammatik, 1848) була результатом великої праці та подорожей, здійснених у різних частинах країни. Відомий Словник норвезьких діалектів Аасена (дан. Ordbog over det Norske Folkesprog) з’явилася у своєму первісному вигляді в 1850 році, і з цієї публікації бере початок все широке культивування норвезької народної мови. Аасен створив із різних матеріалів, які були у його розпорядженні, популярну мову чи folke-maal (народна мова) для Норвегії. До 1853 року він створив норму використання своєї нової мови, яку він назвав Landsmaal, що означає мову країни. З певними модифікаціями, найважливіші з яких були внесені пізніше самим Аасеном , але також через останню політику, спрямовану на злиття цієї норвезької мови з датсько-норвезькою, ця мова стала нюнорською («новонорвезькою»), другою з двох офіційних мов Норвегії (іншою є букмол, датсько-норвезький нащадок датської мови, який використовувався в Норвегії за часів Аасена). Різновид норвезької, більш близький до мови Аасена, все ще зустрічається в Хьогнорську («високонорвезька»). Сьогодні деякі визнають нюнорськ на рівних з букмолом, оскільки букмол, як правило, частіше використовується на радіо, телебаченні та в більшості газет, тоді як новоскандинавська мова (нюнорськ) однаково використовується в державній роботі , а також приблизно у 17% шкіл. Хоча вона не така поширена, як її рідна мова, її потрібно розглядати як життєздатну мову, оскільки значна меншість норвежців використовує її як свою основну мову, включаючи багатьох науковців та авторів. Ця мова є як письмовою, так і розмовною.

Аасен складав вірші та п’єси на складеному діалекті, щоб показати, як його слід використовувати; одна з цих драм, «Спадкоємець» (1855), часто знімалася, і її можна вважати піонером усієї великої діалектної літератури останнього півстоліття 1800-х років, від Вінье до Гарборга. У 1856 році він опублікував Norske Ordsprog, трактат про норвезькі прислів’я. Аасен постійно розширював і вдосконалював свою граматику і свій словник. Він жив дуже тихо в Осло (тоді Християнія), оточений своїми книгами і цураючись публічності, але його ім'я отримало широку політичну прихильність, оскільки його уявлення про мову селян ставали проникали у лозунги популярних партій. У 1864 році він опублікував свою остаточну граматику Нюнорська, а в 1873 році опублікував остаточний словник.

Досить рано у своїй кар'єрі, у 1842 році, він почав отримувати грант, який дозволив йому приділяти всю свою увагу своїм філологічним дослідженням; і Стортинг (норвезький парламент), усвідомлюючи національну важливість його роботи, ставився до нього в цьому відношенні все більш і більш щедро. Він продовжував свої дослідження до останнього, але можна сказати, що після видання його Словника 1873 року (з новою назвою: дан. Norsk Ordbog), він мало додав до своїх робіт. Аасен займає, мабуть, відокремлене місце в історії літератури як єдина людина, яка винайшла або, принаймні, вибрала і сконструювала мову, яка сподобалася багатьом тисячам його співвітчизників, що вони прийняли її у шкілах, проповідях і піснях. Він помер у Христианії 23 вересня 1896 р. і був похований з державними почестями.

Примітки Редагувати

  1. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. ↑ Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  3. ↑ International Music Score Library Project — 2006.
    d:Track:Q523660
  4. ↑ Ivar Aasen — Kunnskapsforlaget. — ISSN 2464-1502
    d:Track:Q746368d:Track:Q1563206d:Track:Q266603
  5. Sprogforsker Ivar Aasen — Gravferdsetaten i Oslo kommune.
    d:Track:Q78152098d:Track:Q25439892
  6. ↑ (Gosse, 1911)
  7. (Gilman, Peck та Colby, 1905)
  8. (Haugen, 1997)
  9. (Haugen, 1997)
  10. (Gosse, 1911)
  11. (Katzner, 2002)
  12. ↑ (Haugen, 2009)
  13. (Haugen, 2009)
  14. (Gosse, 1911)
  15. (Hoiberg, 2010)
  16. (Gilman, Peck та Colby, 1905)
  17. (Gosse, 1911)
  18. (Grepstad, 2013)

Література Редагувати

  • Garborg, Arne, Anders Hovden og Halvdan Koht 1913: Ivar Aasen : granskaren, maalreisaren, diktaren : ei minneskrift um livsverket hans. utgjevi av Sunnmøre frilynde ungdomssamlag. Kristiania : Norli
  • Hjorthol, Geir 1997: Forteljingar om Ivar Aasen : Aasen-resepsjonen i fortid og notid. Skrifter frå Ivar Aasen-instituttet. nr 2. Volda : Høgskulen i Volda
  • Hovden, Anders 1913: Ivar Aasen i kvardagslaget. Trondheim. ISBN 82-521-4642-2
  • Krokvik, Jostein 1996: — Ivar Aasen : diktar og granskar, sosial frigjerar og nasjonal målreisar. Bergen, 1996. ISBN 82-7834-005-6
  • Krokvik, Jostein 1996: Ivar Aasen : diktar og granskar, sosial frigjerar og nasjonal målreisar [Bergen] : Norsk bokreidingslag
  • Munch, P.A. 1873: Anmeldelse : Det Norske folkesprogs grammatik af Ivar Aasen. 1831-Marts 1849 Samlede Afhandlinger s. 360—374
  • Myhren, Magne 1975: Ei Bok om Ivar Aasen : språkgranskaren og målreisaren. Orion-bøkene 170. Oslo : Det norske Samlaget
  • Venås, Kjell 1996: Då tida var fullkomen. Oslo, 1996. ISBN 82-7099-251-8
  • Venås, Kjell 200. Ivar Aasen og universitetet. Oslo, 2000 ISBN 82-90954-12-3
  • Walton, Stephen J. 1987: Farewell the spirit craven : Ivar Aasen and national romanticism. Oslo : Samlaget
  • Walton, Stephen J. 1991: Ivar Aasens nedre halvdel. Oslo : Samlaget
  • Walton, Stephen J. 1996: Ivar Aasens kropp. Oslo : Samlaget. ISBN 82-521-4531-0
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Ivar Andreas Osen norv Ivar Andreas Aasen 5 serpnya 1813 Erste Daniya Norvegiya 23 veresnya 1896 roku Kristianiya Ob yednani korolivstva Shveciya i Norvegiya norvezkij filolog leksikograf i poet Vidomij v pershu chergu yak tvorec odniyeyi z pismovih form norvezkoyi movi nyunoshk Mav takozh populyarnist yak poet ye zokrema avtorom vidomogo virsha Norvezhec s no Nordmannen Ivar Andreas OsenNarodivsya 5 serpnya 1813 1813 08 05 1 2 Orstad Mere og Romsdal Norvegiya 4 Pomer 23 veresnya 1896 1896 09 23 1 2 83 roki Hristiyaniya d Norvegiya 4 Pohovannya Spaskij cvintar Oslo 5 Krayina NorvegiyaMisce prozhivannya Mere og RomsdalDiyalnist filolog leksikograf movoznavec perekladach pismennik botanik poet perekladach Bibliyi scholarship holder avtor shodennikaMova tvoriv norvezka 1 Chlenstvo Korolivske norvezke tovaristvo nauk ta literaturidKonfesiya hristiyanstvoAvtograf Ivar Andreas Osen u VikishovishiCya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami Zmist 1 Zhittyepis 2 Kar yera 3 Primitki 4 LiteraturaZhittyepis RedaguvatiVin narodivsya yak Iver Andreas Aasen v Oseni v Ersta Orsta todi Orsten u rajoni Sunnmere Sunnmore na zahidnomu uzberezhzhi Norvegiyi Jogo batko selyanin z nevelikoyu fermoyu Ivar Jonsson pomer u 1826 roci Molodshogo Ivara privchali do gospodarstva ale vse svoye dozvillya vin vitrachav na chitannya 6 Pershim jogo interesom bula botanika 7 Koli jomu bulo visimnadcyat vin vidkriv pochatkovu shkolu v ridnij parafiyi U 1833 roci vin uvijshov do sim yi Gansa Konrada Toresena cholovika vidatnoyi pismennici Magdalini Toresen v Gerej todi Gero i tam vin zasvoyiv elementi latini Postupovo za dopomogoyu bezmezhnogo terpinnya j zoseredzhenosti molodij selyanin ovolodiv bagatma movami pochav naukove vivchennya yih budovi 6 Ivar samotuzhki stvoriv novu movu dlya Norvegiyi sho stala literaturnoyu movoyu 8 Kar yera Redaguvati nbsp Ivar Aasen 1891 nbsp Gramatika norvezkoyi narodnoyi movi 1848Priblizno v 1846 roci vin zvilnivsya vid usogo tyagarya ruchnoyi praci i mig zajnyati svoyi dumki dialektom svogo ridnogo rajonu Sunnmere jogo pershoyu publikaciyeyu bula nevelika zbirka narodnih pisen na dialekti Sunnmore 1843 Jogo chudovi zdibnosti teper privernuli zagalnu uvagu i jomu dopomogli prodovzhuvati navchannya Jogo Gramatika norvezkih dialektiv dan Det Norske Folkesprogs Grammatik 1848 bula rezultatom velikoyi praci ta podorozhej zdijsnenih u riznih chastinah krayini Vidomij Slovnik norvezkih dialektiv Aasena dan Ordbog over det Norske Folkesprog z yavilasya u svoyemu pervisnomu viglyadi v 1850 roci i z ciyeyi publikaciyi bere pochatok vse shiroke kultivuvannya norvezkoyi narodnoyi movi Aasen stvoriv iz riznih materialiv yaki buli u jogo rozporyadzhenni populyarnu movu chi folke maal narodna mova dlya Norvegiyi Do 1853 roku vin stvoriv normu vikoristannya svoyeyi novoyi movi yaku vin nazvav Landsmaal sho oznachaye movu krayini 9 Z pevnimi modifikaciyami najvazhlivishi z yakih buli vneseni piznishe samim Aasenom 10 ale takozh cherez ostannyu politiku spryamovanu na zlittya ciyeyi norvezkoyi movi z datsko norvezkoyu cya mova stala nyunorskoyu novonorvezkoyu drugoyu z dvoh oficijnih mov Norvegiyi inshoyu ye bukmol datsko norvezkij nashadok datskoyi movi yakij vikoristovuvavsya v Norvegiyi za chasiv Aasena Riznovid norvezkoyi bilsh blizkij do movi Aasena vse she zustrichayetsya v Hognorsku visokonorvezka Sogodni deyaki viznayut nyunorsk na rivnih z bukmolom oskilki bukmol yak pravilo chastishe vikoristovuyetsya na radio telebachenni ta v bilshosti gazet todi yak novoskandinavska mova nyunorsk odnakovo vikoristovuyetsya v derzhavnij roboti 11 a takozh priblizno u 17 shkil 12 Hocha vona ne taka poshirena yak yiyi ridna mova yiyi potribno rozglyadati yak zhittyezdatnu movu oskilki znachna menshist norvezhciv vikoristovuye yiyi yak svoyu osnovnu movu vklyuchayuchi bagatoh naukovciv ta avtoriv 12 Cya mova ye yak pismovoyu tak i rozmovnoyu 13 Aasen skladav virshi ta p yesi na skladenomu dialekti shob pokazati yak jogo slid vikoristovuvati odna z cih dram Spadkoyemec 1855 chasto znimalasya i yiyi mozhna vvazhati pionerom usiyeyi velikoyi dialektnoyi literaturi ostannogo pivstolittya 1800 h rokiv vid Vine do Garborga U 1856 roci vin opublikuvav Norske Ordsprog traktat pro norvezki prisliv ya Aasen postijno rozshiryuvav i vdoskonalyuvav svoyu gramatiku i svij slovnik Vin zhiv duzhe tiho v Oslo todi Hristiyaniya otochenij svoyimi knigami i curayuchis publichnosti ale jogo im ya otrimalo shiroku politichnu prihilnist oskilki jogo uyavlennya pro movu selyan stavali pronikali u lozungi populyarnih partij 14 U 1864 roci vin opublikuvav svoyu ostatochnu gramatiku Nyunorska a v 1873 roci opublikuvav ostatochnij slovnik 15 Dosit rano u svoyij kar yeri u 1842 roci vin pochav otrimuvati grant yakij dozvoliv jomu pridilyati vsyu svoyu uvagu svoyim filologichnim doslidzhennyam i Storting norvezkij parlament usvidomlyuyuchi nacionalnu vazhlivist jogo roboti stavivsya do nogo v comu vidnoshenni vse bilsh i bilsh shedro Vin prodovzhuvav svoyi doslidzhennya do ostannogo ale mozhna skazati sho pislya vidannya jogo Slovnika 1873 roku z novoyu nazvoyu 16 dan Norsk Ordbog vin malo dodav do svoyih robit Aasen zajmaye mabut vidokremlene misce v istoriyi literaturi yak yedina lyudina yaka vinajshla abo prinajmni vibrala i skonstruyuvala movu yaka spodobalasya bagatom tisyacham jogo spivvitchiznikiv sho voni prijnyali yiyi u shkilah propovidyah i pisnyah Vin pomer u Hristianiyi 23 veresnya 1896 r i buv pohovanij z derzhavnimi pochestyami 17 18 Primitki Redaguvati a b v Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 a b Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 a b International Music Score Library Project 2006 d Track Q523660 a b Ivar Aasen Kunnskapsforlaget ISSN 2464 1502 d Track Q746368d Track Q1563206d Track Q266603 Sprogforsker Ivar Aasen Gravferdsetaten i Oslo kommune d Track Q78152098d Track Q25439892 a b Gosse 1911 Gilman Peck ta Colby 1905 Haugen 1997 Haugen 1997 Gosse 1911 Katzner 2002 a b Haugen 2009 Haugen 2009 Gosse 1911 Hoiberg 2010 Gilman Peck ta Colby 1905 Gosse 1911 Grepstad 2013 Literatura RedaguvatiGarborg Arne Anders Hovden og Halvdan Koht 1913 Ivar Aasen granskaren maalreisaren diktaren ei minneskrift um livsverket hans utgjevi av Sunnmore frilynde ungdomssamlag Kristiania Norli Hjorthol Geir 1997 Forteljingar om Ivar Aasen Aasen resepsjonen i fortid og notid Skrifter fra Ivar Aasen instituttet nr 2 Volda Hogskulen i Volda Hovden Anders 1913 Ivar Aasen i kvardagslaget Trondheim ISBN 82 521 4642 2 Krokvik Jostein 1996 Ivar Aasen diktar og granskar sosial frigjerar og nasjonal malreisar Bergen 1996 ISBN 82 7834 005 6 Krokvik Jostein 1996 Ivar Aasen diktar og granskar sosial frigjerar og nasjonal malreisar Bergen Norsk bokreidingslag Munch P A 1873 Anmeldelse Det Norske folkesprogs grammatik af Ivar Aasen 1831 Marts 1849 Samlede Afhandlinger s 360 374 Myhren Magne 1975 Ei Bok om Ivar Aasen sprakgranskaren og malreisaren Orion bokene 170 Oslo Det norske Samlaget Venas Kjell 1996 Da tida var fullkomen Oslo 1996 ISBN 82 7099 251 8 Venas Kjell 200 Ivar Aasen og universitetet Oslo 2000 ISBN 82 90954 12 3 Walton Stephen J 1987 Farewell the spirit craven Ivar Aasen and national romanticism Oslo Samlaget Walton Stephen J 1991 Ivar Aasens nedre halvdel Oslo Samlaget Walton Stephen J 1996 Ivar Aasens kropp Oslo Samlaget ISBN 82 521 4531 0 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Ivar Andreas Osen amp oldid 38489376