Іва́нівка — село Тернопільського району Тернопільської області. До 2015 -го центр одноіменної сільради, якій було підпорядковане село Лозівка.
| село Іванівка | |
|---|---|
| Країна | Україна |
| Область | Тернопільська область |
| Район | Тернопільський район |
| Громада | Іванівська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA61040210010011611 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1576 |
| Населення | 1 412 |
| Площа | 4,594 км² |
| Густота населення | 346.54 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 48137 |
| Телефонний код | +380 3551 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°16′28″ пн. ш. 25°49′08″ сх. д. / 49.27444° пн. ш. 25.81889° сх. д.Координати: 49°16′28″ пн. ш. 25°49′08″ сх. д. / 49.27444° пн. ш. 25.81889° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 310 м |
| Відстань до районного центру | 15 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 48137, с. Іванівка |
| Карта | |
Іванівка | |
Іванівка | |
| Мапа | |
| Іванівка у Вікісховищі |
Від вересня 2015 року — центр Іванівської сільської громади.
У зв'язку з переселенням жителів хутір Вікторівка виключений з облікових даних.
Розташоване на берегах річки Тайна за 16 км від райцентру і найближчої залізничної станції Теребовля.
Населення — 1592 особи (2001).
На околиці села є Іванівський орнітологічний заказник.
Історія Редагувати
Поблизу Іванівки виявлено кістки мамонта та археологічні пам'ятки середнього палеоліту (приблизно 50 тис. років тому) та давньоруської культури.
Перша згадка про село відома з 1576 року, коли дипломом короля Стефана Баторія було визначено границі теребовлянських земель. У селі було дві церковні громади: одна православна зі своєю дерев'яною церквою і римо-католицька, що не мала свого храму в селі.
Після поділів Польщі лише в 1854 році було засновано однокласову школу з українською мовою навчання, а в 1881 році вона стала двокласовою.
Після скасування кріпацтва селяни стали вільними і рівень життя в них зріс. Згодом було створено товариство «Просвіта», у читальні якої головував П. Ковальчук.
Велику роль у розвитку національної свідомості селян відіграв син директора школи, письменник, перекладач і фольклорист Каптій Мирослав. Після Першої Світової Війни Українські Січові Стрільці разом із студентами і гімназистами організовують гуртки, товариства, союзи, зокрема «Січ», «Сокіл», «Луг» та інші.
У червні 1919 під час Чортківської офензиви поблизу Іванівки відбувся переможний бій УГА з польським військом, у результаті якого було звільнено Теребовлю.
На початку 30-х рр. у селі засновується ОУН, головою якого був Олійник Михайло.
Від 15 липня 1941 до 22 березня 1944 Іванівки перебувала під німецько-нацистською окупацією.
Мікротопоніми Редагувати
Назви піль: Крамарка, Поплави.
Поширені прізвища Редагувати
Бертецький, Воробець, Вербовецький, Вільгош, Вівчар, Кійовський, Кузин, Левицький, Ратинський, Стек, Сурман, Тарка.
Пам'ятки Редагувати
- церква Різдва Пресвятої Богородиці (1892; 2006, 2012, зроблено капітальний і зовнішній ремонти; мурована; УГКЦ);
- церква Різдва Пресвятої Богородиці (1895; перероблена під храм ПЦУ з костелу святого Станіслава); меценати всіх ремонтів — сім'я А. Білика та ПОП «Іванівське»);
Споруджено пам'ятники:
- полеглим у німецько-радянській війні воїнам-односельцям (1975),
- Тарасові Шевченку (1993),
- Борцям за волю України (1998),
- встановлено пам'ятні хрести на честь скасування панщини, тверезості (1875), 100-річчя церкви, річниці незалежності України, насипано могилу УСС (1919).
Щойновиявлена пам'ятка монументального мистецтва. Розташований в центрі села.
Встановлений 1993 р. Архітектор – І. Хотієнко.
Скульптура – карбована мідь, постамент – камінь.
Скульптура – 3,1 м, постамент – 1,8 м.
Соціальна сфера Редагувати
Діють загальноосвітня школа І-ІІІ ступеня, Будинок культури, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, одне з найкращих в області сільськогосподарське підприємство.
Відомі люди Редагувати
Народилися Редагувати
- Антон Білик - український господарник ,
- архітектор І. Жовнич,
- громадський діяч М. Хоптій,
- Р. Можарський — один праведників народів світу
Проживав письменник, фольклорист Мирослав Капій, загинув діяч ОУН Володимир Безушко — «Юрій».
Примітки Редагувати
- http://ivanivska.gromada.org.ua
- ↑ Горбач О. Говірки й словник діялектної лексики Теребовельщини / Відбиток з. «Наукових Записок» Українського Технічно-Господарського Інституту. Мюнхен, 1971. — стор. 174
- У камені, бронзі, граніті (ілюстрований альманах). — Тернопіль: ТзОВ «Терно-граф», 2014. — С. 96. : іл. — ISBN 978-966-457-202-3
- Наказ управління культури Тернопільської ОДА від 18 жовтня 2005 р. № 112.
- стаття Е. Бергера про Праведників народів світу на Тернопільщині, поміщена у газеті «Русалка Дністрова» за грудень 1994 року
Джерела Редагувати
- С. Турчин, В. Уніят. Іванівка // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 666. — ISBN 966-528-197-6.
- Iwanówka (2), z Budami, pow. trembowelski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 320. (пол.). — S. 320. (пол.)