www.wikidata.uk-ua.nina.az

Єпископ Єлисаветградський титул єпископа вікарія Херсонської єпархії з кафедрою в Єлисаветграді нині Кропивницький що іс

Єпископ Єлисаветградський

Єпископ Єлисаветградський — титул єпископа-вікарія Херсонської єпархії з кафедрою в Єлисаветграді (нині Кропивницький), що існував протягом 1880—1929 років. У 1930—1931 роках, зі зміною назви міста, існував титул «єпископ Зинов'євський», а в 1944—1946 роках — «єпископ Кіровоградський», який носили вікарії Одеської єпархії. У 1947 році була заснована самостійна Кіровоградська єпархія Українського екзархату, керівники якої носили титул «Кіровоградський і Чигиринський», а згодом — «Кіровоградський і Миколаївський».

Інколи кафедра називається Єлисаветградський вікаріат (Єлисаветградська вікарна єпархія, Єлисаветградське вікаріатство).

Російська православна церква ред.

У 1880 році архієпископ Херсонський і Одеський Платон (Городецький) отримав дозвіл Синоду на відкриття в єпархії другого вікаріатства «з метою боротьби із сектантами» (вірогідно, старообрядцями). Єпископи другого вікаріатства іменувалися Єлисаветградськими. Місцеперебування їм було відведено в Одеському Успенському чоловічому монастирі на Великому фонтані.

Першим єпископом Єлисаветградським в 1880 році став Неофіт (Неводчиков), кандидат богослов'я, автор численних статей у православній періодиці, який багато років працював на посаді інспектора та видавав «Одеський недільний листок».

Через три з половиною роки його змінив єпископ Мнемон (Вишневський). Скромний владика заслужив повагу своєю любов'ю до частих церковних служб. Коли в 1891 році постало питання про призначення єпископом Єлисаветградським Преосвященного Акакія (Заклінського), владика Мемнон залишився при єпархії, але пішов на підвищення — його перевели в Херсон першим вікарієм із титулом «Новомиргородський».

Його наступник Акакій відомий своїми літературними працями, що регулярно друкувалися в «Єпархіальних відомостях» у Херсоні, Воронежі й Томську. Він три роки поспіль був ігуменом, а згодом відбув на самостійну Олонецьку кафедру.

Наступний настоятель Іоанн (Кратиров), який прибув із Херсонської єпархії, де був єпископом Сумським, уже через рік, 23 серпня 1895 року, виїхав з Одеси в Москву на посаду єпископа Нарвського.

На посаду єпископа Єлисаветградського 25 серпня 1895 року був призначений старший член Петербурзького духовного цензурного комітету архімандрит Тихон (Морошкін), який протягом восьми років управляв Успенським монастирем. Він здобув повагу за добре ставлення до братії та парафіян.

Олексій (Дородніцин), єпископ Єлисаветградський у 1905 році

У 1905 році кілька місяців кафедру обіймав єпископ Олексій (Дородніцин).

Наступним єпископом був преосвященний Хрисанф (Щетковський) (†1906). Його наступником став ректор духовної семінарії архімандрит Анатолій (Каменський). У 1914 році єпископ Анатолій одержав призначення на Томську кафедру, а на місце вікарія був переведений єпископ Прокопій (Титов), нині причислений до лику святих.

У зв'язку з початком Першої світової війни точні відомості про подальшу ієрархії відсутні. У 1918 роцы вікарієм Одеської єпархії єпископом Єлисаветградським був Преосвященний Олексій (Баженов).

Українська автономна православна церква ред.

У час існування Української автономної православної церкви Московського патріархату Єлисаветградський вікаріат очолював єпископ Олексій (Баженов).

Український екзархат ред.

У 1921 році указом патріарха Тихона (Беллавіна) автономна Українська православна церква була реорганізована в екзархат.

У 1921 році єпископом Єлисаветградським став Павло (Колосов), а у 1923 році кафедру очолив єпископ Онуфрій (Гагалюк). Лише три дні він був на чолі пастви, як несподівано його заарештували й відправили на заслання. Три роки він підтримував духовний зв'язок і листування зі своєю паствою.

На 1920-ті роки припали гоніння на Церкву, й у цей час Кіровоградська область уславилася подвигом віри багатьох мучеників та сповідників. Першим мученицьку смерть від безбожників прийняв єпископ Єлисаветградський (пізніше Херсонський) Прокопій (Титов). За поданням Комісії по канонізації святих при Священному синоді Української православної церкви він був прилічений до лику святих. Також були канонізовані священномученики Антоній Панкеєв, Онуфрій (Гагалюк) і Порфирій (Гулевич) (уже Зинов'євський), які теж були єпископами у Єлисаветграді, та багато інших сповідників православної віри, що постраждали у роки тоталітаризму.

За часів комуністичного режиму місто утратило не тільки архітектурні споруди та найкращу частину городян, а й свою назву на честь християнської святої. У 1924 році місто назвали Зинов'євськом, у 1934 році — Кіровим, а в 1939 році — Кіровоградом. Православні безуспішно намагалися добитися повернення історичної назви.

Останнім вікарним єпископом Єлисаветградським перед зміною назви міста був Кирил (Квашенко), призначений у 1927 році він залишався на кафедрі до 1929 року..

Єпископи Єлисаветградські ред.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Можливо, останнім був Онуфрій (Гагалюк), оскільки Кирил (Квашенко) у багатьох списках ієрархії не значиться, до того ж пізніше належав до обновленської ієрархії.

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Yepiskop Yelisavetgradskij titul yepiskopa vikariya Hersonskoyi yeparhiyi z kafedroyu v Yelisavetgradi nini Kropivnickij sho isnuvav protyagom 1880 1929 rokiv U 1930 1931 rokah zi zminoyu nazvi mista isnuvav titul yepiskop Zinov yevskij a v 1944 1946 rokah yepiskop Kirovogradskij yakij nosili vikariyi Odeskoyi yeparhiyi U 1947 roci bula zasnovana samostijna Kirovogradska yeparhiya Ukrayinskogo ekzarhatu kerivniki yakoyi nosili titul Kirovogradskij i Chigirinskij a zgodom Kirovogradskij i Mikolayivskij Inkoli kafedra nazivayetsya Yelisavetgradskij vikariat Yelisavetgradska vikarna yeparhiya Yelisavetgradske vikariatstvo Zmist 1 Rosijska pravoslavna cerkva 2 Ukrayinska avtonomna pravoslavna cerkva 3 Ukrayinskij ekzarhat 4 Yepiskopi Yelisavetgradski 5 Div takozh 6 Primitki 7 PosilannyaRosijska pravoslavna cerkva red U 1880 roci arhiyepiskop Hersonskij i Odeskij Platon Gorodeckij otrimav dozvil Sinodu na vidkrittya v yeparhiyi drugogo vikariatstva z metoyu borotbi iz sektantami virogidno staroobryadcyami Yepiskopi drugogo vikariatstva imenuvalisya Yelisavetgradskimi Misceperebuvannya yim bulo vidvedeno v Odeskomu Uspenskomu cholovichomu monastiri na Velikomu fontani Pershim yepiskopom Yelisavetgradskim v 1880 roci stav Neofit Nevodchikov kandidat bogoslov ya avtor chislennih statej u pravoslavnij periodici yakij bagato rokiv pracyuvav na posadi inspektora ta vidavav Odeskij nedilnij listok Cherez tri z polovinoyu roki jogo zminiv yepiskop Mnemon Vishnevskij Skromnij vladika zasluzhiv povagu svoyeyu lyubov yu do chastih cerkovnih sluzhb Koli v 1891 roci postalo pitannya pro priznachennya yepiskopom Yelisavetgradskim Preosvyashennogo Akakiya Zaklinskogo vladika Memnon zalishivsya pri yeparhiyi ale pishov na pidvishennya jogo pereveli v Herson pershim vikariyem iz titulom Novomirgorodskij Jogo nastupnik Akakij vidomij svoyimi literaturnimi pracyami sho regulyarno drukuvalisya v Yeparhialnih vidomostyah u Hersoni Voronezhi j Tomsku Vin tri roki pospil buv igumenom a zgodom vidbuv na samostijnu Olonecku kafedru Nastupnij nastoyatel Ioann Kratirov yakij pribuv iz Hersonskoyi yeparhiyi de buv yepiskopom Sumskim uzhe cherez rik 23 serpnya 1895 roku viyihav z Odesi v Moskvu na posadu yepiskopa Narvskogo Na posadu yepiskopa Yelisavetgradskogo 25 serpnya 1895 roku buv priznachenij starshij chlen Peterburzkogo duhovnogo cenzurnogo komitetu arhimandrit Tihon Moroshkin yakij protyagom vosmi rokiv upravlyav Uspenskim monastirem Vin zdobuv povagu za dobre stavlennya do bratiyi ta parafiyan nbsp Oleksij Dorodnicin yepiskop Yelisavetgradskij u 1905 rociU 1905 roci kilka misyaciv kafedru obijmav yepiskop Oleksij Dorodnicin Nastupnim yepiskopom buv preosvyashennij Hrisanf Shetkovskij 1906 Jogo nastupnikom stav rektor duhovnoyi seminariyi arhimandrit Anatolij Kamenskij U 1914 roci yepiskop Anatolij oderzhav priznachennya na Tomsku kafedru a na misce vikariya buv perevedenij yepiskop Prokopij Titov nini prichislenij do liku svyatih U zv yazku z pochatkom Pershoyi svitovoyi vijni tochni vidomosti pro podalshu iyerarhiyi vidsutni U 1918 rocy vikariyem Odeskoyi yeparhiyi yepiskopom Yelisavetgradskim buv Preosvyashennij Oleksij Bazhenov Ukrayinska avtonomna pravoslavna cerkva red U chas isnuvannya Ukrayinskoyi avtonomnoyi pravoslavnoyi cerkvi Moskovskogo patriarhatu Yelisavetgradskij vikariat ocholyuvav yepiskop Oleksij Bazhenov Ukrayinskij ekzarhat red U 1921 roci ukazom patriarha Tihona Bellavina avtonomna Ukrayinska pravoslavna cerkva bula reorganizovana v ekzarhat U 1921 roci yepiskopom Yelisavetgradskim stav Pavlo Kolosov a u 1923 roci kafedru ocholiv yepiskop Onufrij Gagalyuk Lishe tri dni vin buv na choli pastvi yak nespodivano jogo zaareshtuvali j vidpravili na zaslannya Tri roki vin pidtrimuvav duhovnij zv yazok i listuvannya zi svoyeyu pastvoyu Na 1920 ti roki pripali goninnya na Cerkvu j u cej chas Kirovogradska oblast uslavilasya podvigom viri bagatoh muchenikiv ta spovidnikiv Pershim muchenicku smert vid bezbozhnikiv prijnyav yepiskop Yelisavetgradskij piznishe Hersonskij Prokopij Titov Za podannyam Komisiyi po kanonizaciyi svyatih pri Svyashennomu sinodi Ukrayinskoyi pravoslavnoyi cerkvi vin buv prilichenij do liku svyatih Takozh buli kanonizovani svyashennomucheniki Antonij Pankeyev Onufrij Gagalyuk i Porfirij Gulevich uzhe Zinov yevskij yaki tezh buli yepiskopami u Yelisavetgradi ta bagato inshih spovidnikiv pravoslavnoyi viri sho postrazhdali u roki totalitarizmu Za chasiv komunistichnogo rezhimu misto utratilo ne tilki arhitekturni sporudi ta najkrashu chastinu gorodyan a j svoyu nazvu na chest hristiyanskoyi svyatoyi U 1924 roci misto nazvali Zinov yevskom u 1934 roci Kirovim a v 1939 roci Kirovogradom Pravoslavni bezuspishno namagalisya dobitisya povernennya istorichnoyi nazvi Ostannim vikarnim yepiskopom Yelisavetgradskim pered zminoyu nazvi mista buv Kiril Kvashenko priznachenij u 1927 roci vin zalishavsya na kafedri do 1929 roku 1 Yepiskopi Yelisavetgradski red Yepiskop Neofit Nevodchikov 10 serpnya 1880 6 serpnya 1883 Yepiskop Mnemon Vishnevskij 22 sichnya 1884 7 veresnya 1891 Yepiskop Akakij Zaklinskij 7 veresnya 1891 30 kvitnya 1894 Yepiskop Ioann Kratirov 17 sichnya 23 serpnya 1895 Yepiskop Tihon Moroshkin 8 veresnya 1895 1903 Yepiskop Mnemon Vishnevskij 3 travnya 4 listopada 1903 Yepiskop Feodosij Oltarzhevskij 30 listopada 1903 18 lipnya 1905 Yepiskop Oleksij Dorodnicin 18 lipnya 27 serpnya 1905 Yepiskop Hrisanf Shetkovskij 27 serpnya 1905 1906 Yepiskop Anatolij Kamenskij 10 grudnya 1906 30 lipnya 1914 Yepiskop Prokopij Titov 30 serpnya 1914 1917 Yepiskop Oleksij Bazhenov 1918 1921 Yepiskop Pavlo Kolosov 1921 1923 Yepiskop Onufrij Gagalyuk 22 sichnya 1923 1924 Arhiyepiskop Kiril Kvashenko 1927 1929 jmovirno perejshov v obnovlenstvoDiv takozh red Pravoslav ya na Kirovogradshini Kirovogradska yeparhiya Kirovogradska yeparhiya Ukrayinskogo ekzarhatu Kirovogradska yeparhiya Ukrayinskoyi pravoslavnoyi cerkvi Moskovskogo patriarhatu Kirovogradska yeparhiya Ukrayinskoyi pravoslavnoyi cerkvi Kiyivskogo patriarhatu Yelisavetgradska yeparhiya Ukrayinskoyi avtokefalnoyi pravoslavnoyi cerkviPrimitki red Mozhlivo ostannim buv Onufrij Gagalyuk oskilki Kiril Kvashenko u bagatoh spiskah iyerarhiyi ne znachitsya do togo zh piznishe nalezhav do obnovlenskoyi iyerarhiyi Posilannya red Kirovogradskaya eparhiya Drevo nedostupne posilannya z travnya 2019 ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Yepiskop Yelisavetgradskij amp oldid 25202475