www.wikidata.uk-ua.nina.az

Єжи Гарасимович У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гарасимович пол Jerzy Harasymowicz 24 липня 1933 19330

Єжи Гарасимович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гарасимович.

Єжи Гарасимович (пол. Jerzy Harasymowicz; 24 липня 1933(19330724), Пулави — 21 серпня 1999, Краків) — польський поет з межовою польсько-українською ідентичністю, великий поціновувач Лемківщини

Єжи Гарасимович
Jerzy Harasymowicz
Народився 24 липня 1933(1933-07-24)
Пулави, Люблінське воєводство, Республіка Польща
Помер 21 серпня 1999(1999-08-21) (66 років)
Краків, Республіка Польща
Країна  Республіка Польща
Діяльність письменник, поет
Мова творів польська
Роки активності 1956—1999
Нагороди
 Єжи Гарасимович у Вікісховищі

Біографія ред.

Народився в 1933 році в Пулавах у родині військовика Станіслава Гарасиміва (у 1947 році змінив прізвище на польський лад Гарасимович) та Ірени Данути (дівоче Ґжелевська). Батько був родом з Комарно, мати якого, Кароліна (уроджена Генніг), була австрійкою або німкенею, одружилася з Юзефом Гарасимівим, котрий працював судовим писарем у Відні. Його дідо Юзеф, ймовірно, був українського походження і помер у 1911 році. Проте документів та родинних згадок про нього збереглося небагато. Очевидно, через це питання ідентичності та генеалогії стали одними з найважливіших мотивів у творчості Єжи Гарасимовича. Водночас родина його матері походила з Хшанова, де його дідо Ян Ґабріель Ґжелевський був бургомістом у 1930-х роках та був одружений з Кароліною Ґжелевською (з дівоцтва Яхімчик).

З 1919 року Станіслав Гарасимів був професійним військовим Війська польського. У 1933 р. батько служив капітаном у 32-му піхотному полку в Модліні, а після підвищення в чині майора в травні 1938 р. став командиром 1-го батальйону 53-го піхотного полку у Стрию. Тим часом Ірена Данута вивчала польську філологію в Яґеллонському університеті в Кракові, проте не завершила навчання. У вересні 1939 року Станіслав потрапив у німецький полон і був відправлений до табору в Лауфені, проте більшу частину Другої світової війни провів у трудовому таборі для військовополонених у Вольденберзі. У цей час його мати Ірена Данута разом з малим Юреком, як родина польського офіцера, переховувалась від репресі у родини в Комарно, згодом у Стрию, Львові, біля Борщева на Поділлі та в околицях Лосяча, поблизу Йорданува. В останні роки війни їм вдалося переїхати до родини у Кшчонові поблизу Кракова і врешті зупинились у Добжехові поблизу Ряшева. Після війни сім'я оселилися в Ряшеві, де Єжи Гарасимович продовжив навчання, розпочате в Комарно під час війни.. У кінці 1940-х років сім'я переїхала жити до Кракова.

У 1953 році він закінчив лісову гімназію в Лімановій, де отримав чудові знання з ботаніки. Цій школі (а точніше практикам) він також завдячує своїм першим перебуванням у Мушині, яке відтоді стане його улюбленим містом. Після закінчення середньої школи закінчив курс техніків-вимірників у Тарнобжезькому повіті та деякий час працював у лісництві Сондеччизна. У 1955 році він переїхав до Кракова, де подружився з відомим критиком Казімєжем Викою.

З дитинства пробував писати. Літературний дебют Є. Гарасимовича офіційно відбувся у 1955 році чотирма віршами на сторінках журналу «Życie Literackie». Тоді він приєднався до «Клубу молодих письменників» при Краківському осередку Спілки польських письменників. Початок був важкий, йому важко було пробиватися. У грудні 1955 року його було представлено в журналі «Życie Literackie» разом з іншими дебютантами: Збіґнєвом Гербертом, Мироном Білошевським, Станіславом Чичем та Богданом Дроздовським.

1956 року вийшла дебютна збірка поезій «Cuda» (укр. «Дива»), яка викликала бурю серед критиків, але переважали позитивні думки. Це був початок його дуже успішної літературної кар'єри. Його дохід був лише від письменницької діяльності — він ніколи не працював повний робочий день. У 1957 році став членом Спілки польських письменників.

Тоді він разом із кількома людьми заснував поетичну групу «Мушина» (більш відомими її членами були Тадеуш Слівяк, Тадеуш Новак, Станіслав Ґрохов'як, Галина Посвятовська). Вони виступали проти авангарду, хотіли писати для простого читача, створити нову поетичну казку. На жаль, серед учасників групи не було єдиної думки щодо програми, тому вона проіснувала лише до 1963 року (Гарасимович перестав керувати нею двома роками раніше). У 1967 році поет був одним із засновників краківської поетичної групи «Барбарус» (у тому числі Ян Болеслав Ожог, Тадеуш Новак, Тадеуш Сливяк). Припущеннями були: боротьба з технізацією життя і відродження уяви. Група діяла недовго, але Анджея Бурсу нагороджували до 1990 року.

Під час воєнного стану комуністична влада призупинила діяльність Спілки польських письменників, потім розпустила, а невдовзі відновила (звісно, ​​на своїх умовах і зі своїм народом). Гарасимович приєднався до нової Спілки польських літераторів. Видавав книги офіційним тиражем. Він чітко виступав на боці комуністичного режиму і вихваляв його в численних рядках. Це здобуло йому визнання влади та ворогів у літературному середовищі. Останній ефект незабаром відчув дуже болісно. Коли закінчилася ера комунізму, його твори зникли з антологій, підручників тощо. Наступні томи визнавали повним мовчанням. Помер 21 серпня 1999 року у Кракові.

Родина ред.

У 1969 році поет одружився з Марією Горкевич. У них було двоє дітей: у 1970 році народилася Слава, у 1974 році — Катажина.

Доробок ред.

Збірки поезій ред.

Єжи Гарасимович видав п'ятдесят шість томів поезії, серед яких:

  • 1956 — «Cuda»;
  • 1957 — «Powrót do kraju łagodności»;
  • 1958 — «Wieża melancholii», «Przejęcie kopii»;
  • 1959 — «Genealogia instrumentów»;
  • 1960 — «Mit o świętym Jerzym»;
  • 1962 — «Ma się pod jesień»;
  • 1964 — «Podsumowanie zieleni»;
  • 1965 — «Budowanie lasu»;
  • 1966 — «Pastorałki polskie»;
  • 1967 — «Wybór wierszy»;
  • 1969 — «Madonny polskie», «Zielony majerz»;
  • 1971 — «Poezje wybrane», «Znaki nad domem»;
  • 1972 — «Bar na stawach», «Zielnik, czyli wiersze dla wszystkich. Pascha Chrysta. Poemat wielkanocny»;
  • 1973 — «Polska weranda»;
  • 1974 — «Córka rzeźnika. Łąka. Wyprzęgnięty tramwaj Europy», «Żaglowiec i inne wiersze»;
  • 1975 — «Barokowe czasy», «Wybór wierszy 1955—1973»;
  • 1976 — «Banderia Prutenorum czyli Chorągwie pruskie podniesione roku pańskiego 1410 w święto rozesłania apostołów pod Grunwaldem przeciw królowi Władysławowi Jagielle i przez króla przewrócone jak i cała moc niemiecka i przywiezione do Krakowa»;
  • 1977 — «Polowanie z sokołem»;
  • 1978 — «Poeci polscy»;
  • 1979 — «Cudnów», «Wiersze miłosne»;
  • 1980 — «Kasia cała z czekolady i z cukierków ma rękawy»;
  • 1981 — «Z nogami na stole»;
  • 1982 — «Wesele rusałek», «Wiersze na igrzyska»;
  • 1983 — «Dronsky», «Wiersze sarmackie», «Złockie niebo cerkiewne», «Cała góra barwinków» (wybór liryki), «Złockie niebo cerkiewne»;
  • 1984 — «Klękajcie narody»;
  • 1985 — «Na cały regulator», «Poezje wybrane»;
  • 1986 — «Wiersze beskidzkie», «Wybór wierszy» (2 т.);
  • 1987 — «Lichtarz Ruski»;
  • 1988 — «Ubrana tylko w trawy połonin»;
  • 1991 — «Kozackie buńczuki», «Za co jutro kupimy chleb»;
  • 1992 — «W Botanicznym wiersze ZEN», «Erotyki»;
  • 1993 — «Czeremszanik»;
  • 1994 — «Zimownik», «Worożycha»;
  • 1995 — «Samotny jastrząb»;
  • 1996 — «Klasztor na księżyc», «Wiersze z połonin»;
  • 1997 — «Srebrne wesele», «Miłość w górach»;
  • 2001 — «Liryki najpiękniejsze».

Переклади ред.

Окремі видання поезії Єжи Гарасимовича видавалися іноземними мовами, зокрема:

  • 1974 — «Genealogy of Instruments» / tłum. Catherine Leach i Seymour Mayne, Ottawa, Valley Editions; Cincinnatti, Mosaic Press, 1991. (англ.)
  • 1975 — «Planting Beeches» / tłum. Victor Contoski, New York, New Rivers Press (A New Rivers Press chapbook). (англ.)
  • 1983 — «Láska už přeletěla dům» / tłum. J. Pilař, Praha, Práce (Klín). (чес.)
  • 1988 — «Černý bez» / tłum. J. Pilař, il. H. Storchová, Praga, «Ml. fronta». (чес.)
  • 1994 — «I Live on a Raft» / tłum. Seymour Mayne i Jaroslaw Sokol, il. Sharon Katz, Ottawa, Concertina. (англ.)
  • 1997 — «Wahres Bildnis» (пол. Prawdziwy portret), Berlin: Hanser in Komm, 1966. W antologii: «Panorama der polnischen Literatur des 20». Jahrhunderts. — Zürich: Ammann. (нім.)

Також поезію Єжи Гарасимовича перекладали на українську мову — Ігор Калинець, Павло Мовчан, Дмитро Павличко, Станіслав Шевченко, Іван Глинський, Леонід Череватенко, Анатолій Глущак.

  • 2003 — Руський ліхтар, або Небо лемків: Поезія 1957-1999 / Вибір та пер. з пол. І. Калинця. - Львів: Світ, 2003. - 464 с. 966-603-231-7

Джерела ред.

  • Єжи Гарасимович // 50 польських поетів (Антологія польської поезії) в перекладах Дмитра Павличка. — К.: Основи. — С. 427—437.
  • Єжи Гарасимович // «Тому що вони сущі» (Антологія сучасної польської поезії), переклади Станіслава Шевченка та ін. — Львів: Каменяр, 2005. — С. 204—209.
  • Єжи Гарасимович // Польський літературний вітраж / Переклади Анатолія Глущака. — Одеса: Маяк, 2007. — С. 85—88.
  • Kaliszewski A. Książę z Kraju Łagodności: o twórczości Jerzego Harasymowicza. — Kraków: Wydawn. Literackie, 1988. — 282 s. (пол.)

Примітки ред.

  1. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. ↑ Енциклопедія Брокгауз / Hrsg.: Bibliographisches Institut & F. A. Brockhaus, Wissen Media Verlag
    d:Track:Q464633d:Track:Q2586178d:Track:Q237227
  3. ↑ Kalina Beluch. Jerzy Harasymowicz — biografia, życie i twórczość. granice.pl (пол.). Процитовано 3 липня 2022. 
  4. Jerzy Harasymowicz. culture.pl (пол.). оригіналу за 27 серпня 2021. Процитовано 3 липня 2022. 
  5. ↑ Jerzy Harasymowicz. krakow.pl (пол.). Miejska Platforma Internetowa «Magiczny Kraków». 23 lutego 2011. Процитовано 3 липня 2022. 

Джерела ред.

Див. також ред.

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Garasimovich Yezhi Garasimovich pol Jerzy Harasymowicz 24 lipnya 1933 19330724 Pulavi 21 serpnya 1999 Krakiv polskij poet z mezhovoyu polsko ukrayinskoyu identichnistyu velikij pocinovuvach LemkivshiniYezhi GarasimovichJerzy HarasymowiczNarodivsya 24 lipnya 1933 1933 07 24 1 2 Pulavi Lyublinske voyevodstvo Respublika PolshaPomer 21 serpnya 1999 1999 08 21 2 66 rokiv Krakiv Respublika PolshaKrayina Respublika PolshaDiyalnist pismennik poetMova tvoriv polska 1 Roki aktivnosti 1956 1999Nagorodi Premiya Fundaciyi im Koscyelskih 1971 Yezhi Garasimovich u Vikishovishi Zmist 1 Biografiya 2 Rodina 3 Dorobok 3 1 Zbirki poezij 3 2 Perekladi 4 Dzherela 5 Primitki 6 Dzherela 7 Div takozh 8 PosilannyaBiografiya red Narodivsya v 1933 roci v Pulavah u rodini vijskovika Stanislava Garasimiva u 1947 roci zminiv prizvishe na polskij lad Garasimovich ta Ireni Danuti divoche Gzhelevska Batko buv rodom z Komarno mati yakogo Karolina urodzhena Gennig bula avstrijkoyu abo nimkeneyu odruzhilasya z Yuzefom Garasimivim kotrij pracyuvav sudovim pisarem u Vidni Jogo dido Yuzef jmovirno buv ukrayinskogo pohodzhennya i pomer u 1911 roci Prote dokumentiv ta rodinnih zgadok pro nogo zbereglosya nebagato Ochevidno cherez ce pitannya identichnosti ta genealogiyi stali odnimi z najvazhlivishih motiviv u tvorchosti Yezhi Garasimovicha Vodnochas rodina jogo materi pohodila z Hshanova de jogo dido Yan Gabriel Gzhelevskij buv burgomistom u 1930 h rokah ta buv odruzhenij z Karolinoyu Gzhelevskoyu z divoctva Yahimchik Z 1919 roku Stanislav Garasimiv buv profesijnim vijskovim Vijska polskogo U 1933 r batko sluzhiv kapitanom u 32 mu pihotnomu polku v Modlini a pislya pidvishennya v chini majora v travni 1938 r stav komandirom 1 go bataljonu 53 go pihotnogo polku u Striyu Tim chasom Irena Danuta vivchala polsku filologiyu v Yagellonskomu universiteti v Krakovi prote ne zavershila navchannya U veresni 1939 roku Stanislav potrapiv u nimeckij polon i buv vidpravlenij do taboru v Laufeni prote bilshu chastinu Drugoyi svitovoyi vijni proviv u trudovomu tabori dlya vijskovopolonenih u Voldenberzi U cej chas jogo mati Irena Danuta razom z malim Yurekom yak rodina polskogo oficera perehovuvalas vid represi u rodini v Komarno zgodom u Striyu Lvovi bilya Borsheva na Podilli ta v okolicyah Losyacha poblizu Jordanuva V ostanni roki vijni yim vdalosya pereyihati do rodini u Kshchonovi poblizu Krakova i vreshti zupinilis u Dobzhehovi poblizu Ryasheva Pislya vijni sim ya oselilisya v Ryashevi de Yezhi Garasimovich prodovzhiv navchannya rozpochate v Komarno pid chas vijni 3 U kinci 1940 h rokiv sim ya pereyihala zhiti do Krakova U 1953 roci vin zakinchiv lisovu gimnaziyu v Limanovij de otrimav chudovi znannya z botaniki Cij shkoli a tochnishe praktikam vin takozh zavdyachuye svoyim pershim perebuvannyam u Mushini yake vidtodi stane jogo ulyublenim mistom Pislya zakinchennya serednoyi shkoli zakinchiv kurs tehnikiv vimirnikiv u Tarnobzhezkomu poviti ta deyakij chas pracyuvav u lisnictvi Sondechchizna U 1955 roci vin pereyihav do Krakova de podruzhivsya z vidomim kritikom Kazimyezhem Vikoyu 3 Z ditinstva probuvav pisati Literaturnij debyut Ye Garasimovicha oficijno vidbuvsya u 1955 roci chotirma virshami na storinkah zhurnalu Zycie Literackie 4 Todi vin priyednavsya do Klubu molodih pismennikiv pri Krakivskomu oseredku Spilki polskih pismennikiv Pochatok buv vazhkij jomu vazhko bulo probivatisya U grudni 1955 roku jogo bulo predstavleno v zhurnali Zycie Literackie razom z inshimi debyutantami Zbignyevom Gerbertom Mironom Biloshevskim Stanislavom Chichem ta Bogdanom Drozdovskim 3 1956 roku vijshla debyutna zbirka poezij Cuda ukr Diva yaka viklikala buryu sered kritikiv ale perevazhali pozitivni dumki Ce buv pochatok jogo duzhe uspishnoyi literaturnoyi kar yeri Jogo dohid buv lishe vid pismennickoyi diyalnosti vin nikoli ne pracyuvav povnij robochij den U 1957 roci stav chlenom Spilki polskih pismennikiv 3 Todi vin razom iz kilkoma lyudmi zasnuvav poetichnu grupu Mushina bilsh vidomimi yiyi chlenami buli Tadeush Slivyak Tadeush Novak Stanislav Grohov yak Galina Posvyatovska Voni vistupali proti avangardu hotili pisati dlya prostogo chitacha stvoriti novu poetichnu kazku Na zhal sered uchasnikiv grupi ne bulo yedinoyi dumki shodo programi tomu vona proisnuvala lishe do 1963 roku Garasimovich perestav keruvati neyu dvoma rokami ranishe U 1967 roci poet buv odnim iz zasnovnikiv krakivskoyi poetichnoyi grupi Barbarus u tomu chisli Yan Boleslav Ozhog Tadeush Novak Tadeush Slivyak Pripushennyami buli borotba z tehnizaciyeyu zhittya i vidrodzhennya uyavi Grupa diyala nedovgo ale Andzheya Bursu nagorodzhuvali do 1990 roku 3 Pid chas voyennogo stanu komunistichna vlada prizupinila diyalnist Spilki polskih pismennikiv potim rozpustila a nevdovzi vidnovila zvisno na svoyih umovah i zi svoyim narodom Garasimovich priyednavsya do novoyi Spilki polskih literatoriv Vidavav knigi oficijnim tirazhem Vin chitko vistupav na boci komunistichnogo rezhimu i vihvalyav jogo v chislennih ryadkah Ce zdobulo jomu viznannya vladi ta vorogiv u literaturnomu seredovishi Ostannij efekt nezabarom vidchuv duzhe bolisno Koli zakinchilasya era komunizmu jogo tvori znikli z antologij pidruchnikiv tosho Nastupni tomi viznavali povnim movchannyam Pomer 21 serpnya 1999 roku u Krakovi 3 Rodina red U 1969 roci poet odruzhivsya z Mariyeyu Gorkevich U nih bulo dvoye ditej u 1970 roci narodilasya Slava u 1974 roci Katazhina 3 Dorobok red Zbirki poezij red Yezhi Garasimovich vidav p yatdesyat shist tomiv poeziyi sered yakih 5 1956 Cuda 1957 Powrot do kraju lagodnosci 1958 Wieza melancholii Przejecie kopii 1959 Genealogia instrumentow 1960 Mit o swietym Jerzym 1962 Ma sie pod jesien 1964 Podsumowanie zieleni 1965 Budowanie lasu 1966 Pastoralki polskie 1967 Wybor wierszy 1969 Madonny polskie Zielony majerz 1971 Poezje wybrane Znaki nad domem 1972 Bar na stawach Zielnik czyli wiersze dla wszystkich Pascha Chrysta Poemat wielkanocny 1973 Polska weranda 1974 Corka rzeznika Laka Wyprzegniety tramwaj Europy Zaglowiec i inne wiersze 1975 Barokowe czasy Wybor wierszy 1955 1973 1976 Banderia Prutenorum czyli Choragwie pruskie podniesione roku panskiego 1410 w swieto rozeslania apostolow pod Grunwaldem przeciw krolowi Wladyslawowi Jagielle i przez krola przewrocone jak i cala moc niemiecka i przywiezione do Krakowa 1977 Polowanie z sokolem 1978 Poeci polscy 1979 Cudnow Wiersze milosne 1980 Kasia cala z czekolady i z cukierkow ma rekawy 1981 Z nogami na stole 1982 Wesele rusalek Wiersze na igrzyska 1983 Dronsky Wiersze sarmackie Zlockie niebo cerkiewne Cala gora barwinkow wybor liryki Zlockie niebo cerkiewne 1984 Klekajcie narody 1985 Na caly regulator Poezje wybrane 1986 Wiersze beskidzkie Wybor wierszy 2 t 1987 Lichtarz Ruski 1988 Ubrana tylko w trawy polonin 1991 Kozackie bunczuki Za co jutro kupimy chleb 1992 W Botanicznym wiersze ZEN Erotyki 1993 Czeremszanik 1994 Zimownik Worozycha 1995 Samotny jastrzab 1996 Klasztor na ksiezyc Wiersze z polonin 1997 Srebrne wesele Milosc w gorach 2001 Liryki najpiekniejsze Perekladi red Okremi vidannya poeziyi Yezhi Garasimovicha vidavalisya inozemnimi movami zokrema 5 1974 Genealogy of Instruments tlum Catherine Leach i Seymour Mayne Ottawa Valley Editions Cincinnatti Mosaic Press 1991 angl 1975 Planting Beeches tlum Victor Contoski New York New Rivers Press A New Rivers Press chapbook angl 1983 Laska uz preletela dum tlum J Pilar Praha Prace Klin ches 1988 Cerny bez tlum J Pilar il H Storchova Praga Ml fronta ches 1994 I Live on a Raft tlum Seymour Mayne i Jaroslaw Sokol il Sharon Katz Ottawa Concertina angl 1997 Wahres Bildnis pol Prawdziwy portret Berlin Hanser in Komm 1966 W antologii Panorama der polnischen Literatur des 20 Jahrhunderts Zurich Ammann nim Takozh poeziyu Yezhi Garasimovicha perekladali na ukrayinsku movu Igor Kalinec Pavlo Movchan Dmitro Pavlichko Stanislav Shevchenko Ivan Glinskij Leonid Cherevatenko Anatolij Glushak 2003 Ruskij lihtar abo Nebo lemkiv Poeziya 1957 1999 Vibir ta per z pol I Kalincya Lviv Svit 2003 464 s 966 603 231 7Dzherela red Yezhi Garasimovich 50 polskih poetiv Antologiya polskoyi poeziyi v perekladah Dmitra Pavlichka K Osnovi S 427 437 Yezhi Garasimovich Tomu sho voni sushi Antologiya suchasnoyi polskoyi poeziyi perekladi Stanislava Shevchenka ta in Lviv Kamenyar 2005 S 204 209 Yezhi Garasimovich Polskij literaturnij vitrazh Perekladi Anatoliya Glushaka Odesa Mayak 2007 S 85 88 Kaliszewski A Ksiaze z Kraju Lagodnosci o tworczosci Jerzego Harasymowicza Krakow Wydawn Literackie 1988 282 s pol Primitki red a b Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 a b Enciklopediya Brokgauz Hrsg Bibliographisches Institut amp F A Brockhaus Wissen Media Verlag d Track Q464633d Track Q2586178d Track Q237227 a b v g d e zh Kalina Beluch Jerzy Harasymowicz biografia zycie i tworczosc granice pl pol Procitovano 3 lipnya 2022 Jerzy Harasymowicz culture pl pol Arhiv originalu za 27 serpnya 2021 Procitovano 3 lipnya 2022 a b Jerzy Harasymowicz krakow pl pol Miejska Platforma Internetowa Magiczny Krakow 23 lutego 2011 Procitovano 3 lipnya 2022 Dzherela red Kalina Beluch Jerzy Harasymowicz biografia zycie i tworczosc granice pl pol Procitovano 3 lipnya 2022 Jerzy Harasymowicz wiersze literatura wywrota pl pol Procitovano 3 lipnya 2022 Wiersze Jerzego Harasymowicza w archiwum kwartalnika przekroj pl pol Przekroj Procitovano 3 lipnya 2022 Div takozh red Yezhi Novoselskij Andzhej Stasyuk Yan Andrushevskij Stanislav VincenzPosilannya red Mariusz Kubik Jerzy Harasymowicz poeta z kraju lagodnosci Gazeta Uniwersytecka US nr 4 71 Styczen 2000 pol Jerzy Harasymowicz polskieradio pl pol Polskie Radio Procitovano 3 lipnya 2022 Grzegorz Bozko Odgorzanie Harasymowicza Rozmowa z Alanem Weissem Dzikie Zycie nr 7 8 313 314 Lipiec sierpien 2020 pol Jerzy Harasymowicz O poecie martyna wz cz pol Arhiv originalu za archiveurl vimagaye archivedate dovidka Procitovano 3 lipnya 2022 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Yezhi Garasimovich amp oldid 38087022