Губкіна Євгенія Ігорівна

Євгенія Ігорівна Губкіна (англ. Ievgeniia Gubkina; нар. 7 травня 1985, Харків) — українська архітекторка, історикиня архітектури та містобудування, кураторка, яка спеціалізується на архітектурі та містобудуванні XX століття в Україні та мультидисциплінарному підході до вивчення спадщини. Співзасновниця громадської організації Urban Forms Center та авангардного жіночого руху «Модерністки».

Євгенія Губкіна
Народилася	7 травня 1985(1985-05-07) (38 років) Харків
Країна	Україна
Національність	українка
Діяльність	архітекторка, історик
Alma mater	Харківська національна академія міського господарства
Галузь	історія і теорія архітектури
Заклад	Urban Forms Center, Університетський коледж Лондона

Біографія

Народилася в Харкові в родині архітекторів.

У 2008 році з відзнакою закінчила архітектурний факультет Харківської національної академії міського господарства за спеціальністю «містобудування». Під час навчання у 2006–2008 роках — лауреатка стипендії імені О. М. Бекетова.

У 2008–2011 роках навчалася в аспірантурі того ж закладу за спеціальністю «Теорія архітектури, реставрація пам'яток архітектури».

Діяльність

У 2006–2008 роках займалася архітектурною діяльністю, зокрема працювала у ВАТ «Харківський проектний інститут».

У 2014 році стала засновницею громадської організації Urban Forms Center, розпочавши активістську діяльність у сфері архітектури, дослідження, популяризації й захисту архітектурної спадщини.

У 2015–2018 роках — дослідниця Центру міської історії Центрально-Східної Європи у Львові. Започаткувала й курувала розвиток перших в Україні літніх архітектурних і міждисциплінарних шкіл, зокрема шкіл «Новий Львів» у Львові (2015) та «Ідея міста: перевірка реальністю» у Славутичі (2016).

Перша книга дослідниці — «Slavutych: Architectural Guide» — вийшла друком 2015 року в берлінському видавництві «DOM Publishers» (тримовне видання: англійською, українською й російською мовами). Її темою стала архітектура останнього радянського міста Славутич, побудованого після Чорнобильської катастрофи для працівників Чорнобильської атомної електростанції.

У 2019 році як підсумок багаторічного дослідження у видавництвах «Основи» (Київ) і «DOM Publishers» (Берлін) опубліковано другу книгу — «Soviet Modernism. Brutalism. Post-Modernism. Buildings and Structures in Ukraine 1955–1991» . Її видано англійською мовою й супроводжено фотографіями об’єктів радянської архітектури другої половини XX ст. з різних регіонів України.

У 2020 році — кураторка мультимедійного онлайн-проєкту «Енциклопедія архітектури України». Працюючи в полі архітектури, історії, критики, кінематографу й візуального мистецтва, за допомогою різних медіаінструментів, проєкт продемонстрував панораму архітектури України, а його куратори й учасники запропонували аналіз того, як суспільство формує архітектуру і як архітектура формує суспільство. Проект реалізовано за підтримки Українського культурного фонду і Zagoriy Foundation.

У 2021 році — авторка і сценаристка аудіовізуального дійства «Український конструктивізм», створеного на перетині сучасного візуального мистецтва, балету, електрофолк музики й історичної драми. У проекті брали участь українські музиканти Ната Жижченко (Onuka) та Євген Філатов (the Maneken), українсько-данський художник і архітектор Сергій Святченко і данський балетмейстер Себастіан Клоборг. В основу сценарію покладено історію архітекторки Лотте Стам-Бейсе — однієї з перших жінок школи Баугауз, яка у 1932—1933 роках працювала у Харкові, проектуючи у складі команди архітекторів соцмісто тракторного заводу «Новий Харків» (після переїзду до Нідерландів вона стала головною архітекторкою післявоєнного Роттердама). Проект утілено в життя за сприяння Українського культурного фонду.

Дослідниця регулярно публікує наукові й публіцистичні тексти в українських і закордонних часописах, а також в онлайн-медіа (The Calvert Journal, Springerin, RGOW, Obieg, ERA21, Dérive, Tribune). З 2021 року — колумністка українського видання міжнародного глянцевого журналу «L’Officiel», у якому надрукувала низку статей про архітектуру й інтерв’ю з відомими архітекторами, зокрема з Михайлом Будиловським.

У 2022 році випустила короткометражний документальний фільм «Ти бачиш, простором стає тут час» (у співпраці з Тетяною Кононенко) про Майдан Свободи і Держпром у Харкові — масштабний модерністський містобудівний проєкт міжвоєнного періоду.

Унаслідок початку повномасштабної війни Росії проти України 2022 року Євгенія Губкіна разом із донькою була змушена залишити рідний Харків. Вони знайшли притулок у Юрмалі, потім у Парижі, і зрештою оселилися в Лондоні, де дослідниця отримала стипендію Рендольфа Квірка в Університетському коледжі Лондона.

Працюючи в Лондоні, Євгенія Губкіна активно виступає з публічними лекціями, доповідями на конференціях, симпозіумах і інших публічних заходах у різних країнах Європи. Крім того, вона дає інтерв'ю й публікує есеї й маніфести. Її експертний голос став одним із найпомітніших голосів, що закликають до захисту української культурної спадщини під час війни, апелюючи до бездіяльності міжнародних організацій в цій сфері.

Бібліографія

Авторські книги:

• Slavutych: Architectural Guide (English, Ukrainian and Russian Edition), Berlin: DOM publishers, 2015. ISBN 978-3869224244
• Soviet Modernism. Brutalism. Post-Modernism. Buildings and Structures in Ukraine 1955–1991. Berlin: DOM publishers, 2019. ISBN 978-3-86922-706-1

Книги за редакцією:

• Баугауз — Запоріжжя. Запорізький модернізм і школа Баугауз: Універсальність явищ. Проблеми збереження модерністської спадщини / заг. ред. та упоряд. Є. І. Губкіної. — Х.: ТОВ «Діса Плюс», 2018. — 512 с. : іл. ISBN 978-617-7645-32-9.

Джерела

1. . Архів оригіналу за 29 жовтня 2020. Процитовано 20 березня 2022. 
2. . Громадське радіо. 7 березня 2016. Архів оригіналу за 20 березня 2022. Процитовано 20 березня 2022. 
3. . Povaha.org.ua. Архів оригіналу за 28 вересня 2018. Процитовано 20 березня 2022. 
4. Архітектуру модернізму не можна знищувати. Constructivism-Kharkiv. 
5. . Academia. Архів оригіналу за 20 березня 2022. Процитовано 20 березня 2022. 
6. . Українська правда. 15 серпня 2020. Архів оригіналу за 24 січня 2022. Процитовано 20 березня 2022. 
7. . Громадське радіо. 1 грудня 2017. Архів оригіналу за 20 березня 2022. Процитовано 20 березня 2022. 
8. . https://kievvlast.com.ua/. 15 листопада 2021. Архів оригіналу за 20 березня 2022. Процитовано 20 березня 2022. 
9. . Суспільне мовлення України. 6 березня 2022. Архів оригіналу за 7 березня 2022. Процитовано 20 березня 2022. 
10. . Ukraїner. 26 червня 2021. Архів оригіналу за 10 квітня 2022. Процитовано 20 березня 2022. 
11. . Korydor. 18 січня 2019. Архів оригіналу за 22 березня 2022. Процитовано 20 березня 2022. 
12. . БЖ. Архів оригіналу за 28 квітня 2022. Процитовано 20 березня 2022. 
13. . Bird In Flight. 17 грудня 2021. Архів оригіналу за 10 січня 2022. Процитовано 20 березня 2022. 
14. . Збруч. 25 серпня 2015. Архів оригіналу за 14 червня 2021. Процитовано 20 березня 2022. 
15. . Центр міської історії Центрально-Східної Європи. 12 жовтня 2016. Архів оригіналу за 20 квітня 2021. Процитовано 20 березня 2022. 
16. . Центр міської історії. Архів оригіналу за 27 вересня 2020. Процитовано 20 березня 2022. 
17. . Центр міської історії. Архів оригіналу за 28 листопада 2020. Процитовано 20 березня 2022. 
18. . Хмарочос. 20 квітня 2016. Архів оригіналу за 23 квітня 2016. Процитовано 20 березня 2022. 
19. . Bird In Flight. 22 травня 2019. Архів оригіналу за 19 липня 2019. Процитовано 20 березня 2022. 
20. . DOM Publishers. Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 20 березня 2022. 
21. . L’Officiel. 21 травня 2019. Архів оригіналу за 20 березня 2022. Процитовано 20 березня 2022. 
22. . ZAXID.NET. 24 жовтня 2020. Архів оригіналу за 1 листопада 2020. Процитовано 20 березня 2022. 
23. . Культура і Креативність. Архів оригіналу за 5 грудня 2021. Процитовано 20 березня 2022. 
24. . Kyiv Daily. 27 січня 2021. Архів оригіналу за 13 травня 2021. Процитовано 20 березня 2022. 
25. . Support Your Art. 29 грудня 2020. Архів оригіналу за 20 березня 2022. Процитовано 20 березня 2022. 
26. Що потрібно знати про проєкт "Український конструктивізм": Розповідає дослідниця модернізму Євгенія Губкіна. Buro 24/7. 12 листопада 2021. 
27. . Support Your Art. 12 Листопада 2021. Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 20 березня 2022. 
28. . Медіа Великих Історій. 13 листопада 2021. Архів оригіналу за 29 березня 2022. Процитовано 20 березня 2022. 
29. . The Calvert Journal. 18 липня 2017. Архів оригіналу за 20 березня 2022. Процитовано 20 березня 2022. 
30. . RGOW. Архів оригіналу за 19 квітня 2022. Процитовано 20 березня 2022. 
31. Losing my religion. O powojennej sowieckiej architekturze w dzisiejszej Ukrainie. Obieg. 20 березня 2020. 
32. Dérive – Zeitschrift für Stadtforschung, Heft 88 (3/2022) (німецькою). Dérive. липень — вересень 2022. Процитовано 29 березня 2023. 
33. A Letter From Kharkiv. tribunemag.co.uk (en-GB). Процитовано 29 березня 2023. 
34. . L’Officiel. 22 лютого 2022. Архів оригіналу за 20 березня 2022. Процитовано 20 березня 2022. 
35. Women and the City: An Evening with Architectural Historian Ievgeniia Gubkina. www.kcl.ac.uk. Процитовано 29 березня 2023. 
36. Su, Hannah (24 лютого 2023). Ievgeniia Gubkina weighs in on plan to rebuild Kharkiv. The Architect’s Newspaper (амер.). Процитовано 29 березня 2023. 
37. A Leading Ukrainian Urban Scholar on Russia’s Violent War | Architectural Record. www.architecturalrecord.com (англ.). Процитовано 29 березня 2023. 
38. BAUWELT - All war crimes must be dealt with – including those against our architectural heritage. bauwelt.de (нім.). Процитовано 29 березня 2023. 
39. Architekturhistorikerin: Wahl zwischen Kultur und Überleben ist eine Illusion. DER STANDARD (de-AT). Процитовано 29 березня 2023. 
40. Травмованому українському суспільству потрібна нова архітектура. НашКиїв.UA (ua). Процитовано 29 березня 2023. 
41. Heritage Protection: the Case of Ukraine | Sciences Po PSIA. www.sciencespo.fr (англ.). 18 жовтня 2016. Процитовано 29 березня 2023. 

Посилання

• Євгенія Губкіна у Facebook
• Публікації Євгенії Губкіної на Academia.edu [ 20 березня 2022 у Wayback Machine.]
• Громадська організація «Urban Forms Center» [ 29 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
• Енциклопедія архітектури України [ 1 листопада 2020 у Wayback Machine.]
• Модерністки [ 20 березня 2022 у Wayback Machine.]
• «Як розуміти модернізм?» — інтерв’ю Євгенії Губкіної для L’Officiel [ 20 березня 2022 у Wayback Machine.]
• «Архітектура – це матеріальне втілення політики» — інтерв’ю Євгенії Губкіної для LB.ua [ 1 листопада 2020 у Wayback Machine.]
• «Навіщо мені інституція, якщо я можу зробити сама?» — інтерв’ю Євгенії Губкіної для Colta [ 1 травня 2021 у Wayback Machine.]