www.wikidata.uk-ua.nina.az

Чепура велика Чепу ра вели ка 1 або ча пля вели ка бі ла Ardea alba великий водно болотяний птах родини чаплевих поширен

Чепура велика

Чепу́ра вели́ка, або ча́пля вели́ка бі́ла (Ardea alba) — великий водно-болотяний птах родини чаплевих, поширений у теплих помірних та тропічних широтах як західної, так і східної півкулі. На території України гніздовий, перелітний, частково зимуючий.

Чепура велика
Чепура велика
Національний парк Еверглейдс, США
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Пеліканоподібні (Pelecaniformes)
Родина: Чаплеві (Ardeidae)
Рід: Чапля (Ardea)
Вид:
Чепура велика (A. alba)
Біноміальна назва
Ardea alba
(Linnaeus, 1758)
Ареал виду      Гніздування     Осіле проживання     Зимування
Синоніми

Egretta alba
Casmerodius albus

Опис ред.

Досить великий птах 94-104 см заввишки і розмахом крил 131—145 см. Вага дорослих птахів близько 912—1140 г. Як правило, самці дещо більші за самок. Оперення повністю біле. Дзьоб довгий, прямий, жовтого кольору. Лапи і пальці довгі, темно-сірі. Шия довга, S-подібна. Шостий шийний хребець дещо витягнутий і побудований таким чином, що птах здатний швидко витягнути шию або навпаки втягнути її у себе. Хвіст короткий, клиноподібний. Після осіннього линяння у самців і самок у верхній частині тіла від плечей виростає довге біле пір'я, що стирчать з боків і позаду хвоста. Під час періоду розмноження це пір'я стискається і стає плоскими, показуючи голчасті продовження за хвостом. Дзьоб в цей час набуває помаранчево-жовтого відтінку з темним закінченням, а вуздечка забарвлюється в зелений колір. Чубчик на голові, що зустрічається у інших видів чапель, у великої білої чаплі відсутній. Статевий диморфізм не виражений.

Поширення та місця існування ред.

Чепура велика поширена в теплих помірних і тропічних широтах Європи, Азії, Північної та Південної Америки, Африки , Австралії та Нової Зеландії.

В Україні гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздиться майже на всій території України, крім Карпат, Закарпаття та більшої частини Полісся і Криму; під час міграцій трапляється скрізь; у невеликій кількості зимує по всій території країни.

Живе вона уздовж різних водоймищ як на морському узбережжі, так і всередині континенту: на заболочених низинах, заплавах і берегах річок, прісних і солоних озерах, естуаріях і мангрових заростях. Крім того, її можна побачити на сільськогосподарських угіддях, відкритих полях, рисових посадках і вздовж дренажних канав. Полює чапля на мілководді або на суші.

Спосіб життя ред.

Пересувається повільно і велично, витягуючи шию і вдивляючись поперед себе в пошуках їжі. Полюють чаплі поодинці або групами в денний і присмерковий час, з настанням темряви збиваються в групи разом з іншими чаплями і шукають притулку. Часто віднімає їжу у інших, менших за розміром чапель, а також вступає в бійку за їжу з іншими птахами свого виду. Іноді буває агресивна, навіть якщо їжі достатньо. Політ плавний, його швидкість варіює в межах 28-51 км/год. У період розмноження шукає їжу неподалік, але у разі потреби може подорожувати на відстань 6-20 км. Як і інші види чапель, при польоті голову відводить назад, згинаючи шию S-подібно.

У період розмноження має свою ділянку, яку ретельно охороняє. Після закінчення сезону пари часто розпадаються. Частина популяцій веде осілий спосіб життя, інші в зимовий час мігрують у межах ареалу або перелітають на великі відстані.

Розмноження ред.

Чепура велика в польоті

Період статевої зрілості у цих птахів наступає через 2 роки. Великі чепури є сезонними моногамними птахами, тобто створюють пару тільки на один шлюбний сезон, хоча відомі випадки і повторного поєднання тієї самої пари. Гніздяться птахи великими колоніями, часто з іншими видами чапель, такими як північні чаплі та американські чепури. Протягом року виводиться тільки одне потомство. У помірних широтах для розмноження вибирається весна чи літо, коли є велика різноманітність їжі; в тропіках спарювання може відбуватися цілий рік.

Залицяння являє собою складний процес, під час якого голі ділянки шкіри змінюють своє забарвлення, а шлюбне пір'я набуває великого значення. Вуздечка (ділянка шкіри біля очей) з жовтої стає зеленою, дзьоб набуває помаранчевого відтінку і темніє на кінці. Якщо після кладки яєць забарвлення вуздечки набуває свого звичайного кольору, то дзьоб зберігає свій змінений стан на весь період розмноження.

Самець прибуває в колонію першим і вибирає місце для майбутнього гнізда. У черговості має значення вік птаха — старіші самці вибирають місце першими, як правило, ближче до центру колонії. Чаплі часто змінюють місця гніздування і колонії, тому самці, що прибули на нове місце, затверджуються на ньому і починають залучати самок, виконуючи ритуальні танці. Зацікавлені самки всідаються на сусідні гілки і спостерігають, але можуть виконати і зустрічний танець або покружляти навколо майбутнього гнізда. Самка також може відганяти інших самок, що перебувають поблизу. Пара вибирається обережно, і один із птахів іноді може прогнати іншого. Гніздо будується відразу після того, як пара створена.

Гніздо чепури великої нагадує велику купу паличок і гілочок. Воно може зберігатися кілька років, хоча колонія може переміститися в інший район або вибрати інші дерева. Матеріал збирається всіма можливими способами, включаючи і злодійство із сусідніх гнізд. Зазвичай збиранням будівельного матеріалу займається самець, в той час як самка вкладає його в гніздо.

Самка відкладає 3-6 блакитно-зелених яєць розміром приблизно 57 мм, з інтервалом 2-3 дні кожне. Висиджують яйця як самка, так і самець. Інкубаційний період становить 23-26 днів, після чого в такому ж порядку з'являються практично голі й безпорадні пташенята. Серед пташенят починається жорстоке змагання за доступ до батьківської їжі, причому пташенята, що з'явилися першими, через свій розмір мають перевагу над молодшими однолітками — вони можуть клювати їх і намагатися монополізувати своє право на доступ до годівлі. Якщо рік дуже добрий в плані їжі, то все потомство може стати на крило, однак частіше за все виживає два або навіть одне пташеня — інші гинуть. Повне оперення пташенят настає через 42-49 днів. Добре літати молоді птахи починають приблизно через 7 тижнів, проте ще до 10-11 тижнів вони залежать від батьків.

Живлення ред.

Раціон великої чепури складають жаби, змії, риба, річкові раки, дрібні гризуни, цвіркуни, коники та інші комахи. Оскільки інші болотяні птахи мають схожу дієту, у них часто виникає конкуренція у пошуках здобичі. У виборі їжі малорозбірливі. У ряді досліджень відзначається, що стоячи нерухомо на одному місці, великі білі чаплі здатні зловити більше здобичі середнього розміру, ніж повільно пересуваючись.

Хижаки ред.

У дорослих чапель не спостерігається природних ворогів. Однак, за яйцями та пташенятами часто полюють круки, американські грифи (Cathartidae) і єноти.

Тривалість життя ред.

Тривалість життя в диких умовах в середньому становить приблизно 15 років, в неволі близько 22 років. Смертність у цих птахів висока, поки вони ще перебувають у гнізді і в перші кілька місяців після оперення. У середньому смертність цього виду в перший рік становить 76 % і лише 26 % у наступні роки.

Галерея ред.

Джерела ред.

  1. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  2. McCrimmon, D. A., Jr., J. C. Ogden, and G. T. Bancroft. 2001. Great Egret (Ardea alba). In The Birds of North America, No. 570 (A. Poole and F. Gill, eds.). The Birds of North America, Inc., Philadelphia, PA
  3. Gough, G., J. Sauer, M. Iliff. 1998. «Patuxent Bird Identification Infocenter» (On-line). Accessed 11/20/2003 at http://www.mbr-pwrc.usgs.gov/Infocenter/infocenter.html [ 14 лютого 2007 у Wayback Machine.]
  4. ↑ Pratt Helen. 1993. Herons and Egrets of Audubon Canyon Ranch. California. Audubon Canyon Ranch
  5. ↑ Martinez-Vilalta, Albert and Anna Motis. 1992. «Family Ardeidae (Herons).» Pp. 376—429. In Handbook of the Birds of the World, Volume 1. Barcelona, Spain. Lynx Editions
  6. ↑ Illinois Department of Natural Resources, 1998. «Illinois Natural History Survey» (On-line). Accessed 11/20/2003 at http://www.inhs.uiuc.edu/chf/pub/ifwis/birds/great-egret.html [ 1 липня 2007 у Wayback Machine.]
  7. Drummond, H. 2001. A revaluation of the role of food in broodmate aggression. Animal Behaviour, 61: 517—526
  8. ↑ Elphick, Chris, John Dunning, and David Allen Sibley. 2001. The Sibley Guide to Bird Life and Behavior. New York. Alfred A. Knopf
  9. Connecticut Department of Environmental Protection, 2000 . «Wildlife in Connecticut» (On-line). Accessed 11/20/2003 at http://dep.state.ct.us/burnatr/wildlife/factshts/gegret.htm [ 6 грудня 2006 у Wayback Machine.]
  10. Hill, K. 2001. «Smithsonian Marine Station at Fort Pierce» (On-line). Accessed 11/20/2003 at http://www.sms.si.edu/IRLSpec/Ardea_alba.htm [ 28 листопада 2018 у Wayback Machine.]
  11. Burger, J., M. Gochfeld. 1997. Risk, mercury levels, and birds: relating adverse laboratory effects to field biomonitoring. Environmental Research, 75: 160—172

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Chepu ra veli ka 1 abo cha plya veli ka bi la Ardea alba velikij vodno bolotyanij ptah rodini chaplevih poshirenij u teplih pomirnih ta tropichnih shirotah yak zahidnoyi tak i shidnoyi pivkuli Na teritoriyi Ukrayini gnizdovij perelitnij chastkovo zimuyuchij Chepura velikaChepura velikaNacionalnij park Everglejds SShAOhoronnij statusNajmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciyaCarstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Pelikanopodibni Pelecaniformes Rodina Chaplevi Ardeidae Rid Chaplya Ardea Vid Chepura velika A alba Binomialna nazvaArdea alba Linnaeus 1758 Areal vidu Gnizduvannya Osile prozhivannya ZimuvannyaSinonimiEgretta albaCasmerodius albus Zmist 1 Opis 2 Poshirennya ta miscya isnuvannya 3 Sposib zhittya 4 Rozmnozhennya 5 Zhivlennya 6 Hizhaki 7 Trivalist zhittya 8 Galereya 9 Dzherela 10 PosilannyaOpis red Dosit velikij ptah 94 104 sm zavvishki i rozmahom kril 131 145 sm 2 Vaga doroslih ptahiv blizko 912 1140 g 3 Yak pravilo samci desho bilshi za samok Operennya povnistyu bile Dzob dovgij pryamij zhovtogo koloru Lapi i palci dovgi temno siri Shiya dovga S podibna Shostij shijnij hrebec desho vityagnutij i pobudovanij takim chinom sho ptah zdatnij shvidko vityagnuti shiyu abo navpaki vtyagnuti yiyi u sebe 4 Hvist korotkij klinopodibnij Pislya osinnogo linyannya u samciv i samok u verhnij chastini tila vid plechej virostaye dovge bile pir ya sho stirchat z bokiv i pozadu hvosta Pid chas periodu rozmnozhennya ce pir ya stiskayetsya i staye ploskimi pokazuyuchi golchasti prodovzhennya za hvostom 5 Dzob v cej chas nabuvaye pomaranchevo zhovtogo vidtinku z temnim zakinchennyam a vuzdechka zabarvlyuyetsya v zelenij kolir Chubchik na golovi sho zustrichayetsya u inshih vidiv chapel u velikoyi biloyi chapli vidsutnij Statevij dimorfizm ne virazhenij Poshirennya ta miscya isnuvannya red Chepura velika poshirena v teplih pomirnih i tropichnih shirotah Yevropi Aziyi Pivnichnoyi ta Pivdennoyi Ameriki Afriki Avstraliyi ta Novoyi Zelandiyi V Ukrayini gnizdovij perelitnij zimuyuchij Gnizditsya majzhe na vsij teritoriyi Ukrayini krim Karpat Zakarpattya ta bilshoyi chastini Polissya i Krimu pid chas migracij traplyayetsya skriz u nevelikij kilkosti zimuye po vsij teritoriyi krayini Zhive vona uzdovzh riznih vodojmish yak na morskomu uzberezhzhi tak i vseredini kontinentu na zabolochenih nizinah zaplavah i beregah richok prisnih i solonih ozerah estuariyah i mangrovih zarostyah Krim togo yiyi mozhna pobachiti na silskogospodarskih ugiddyah vidkritih polyah risovih posadkah i vzdovzh drenazhnih kanav Polyuye chaplya na milkovoddi abo na sushi Sposib zhittya red Peresuvayetsya povilno i velichno vityaguyuchi shiyu i vdivlyayuchis popered sebe v poshukah yizhi Polyuyut chapli poodinci abo grupami v dennij i prismerkovij chas z nastannyam temryavi zbivayutsya v grupi razom z inshimi chaplyami i shukayut pritulku Chasto vidnimaye yizhu u inshih menshih za rozmirom chapel a takozh vstupaye v bijku za yizhu z inshimi ptahami svogo vidu Inodi buvaye agresivna navit yaksho yizhi dostatno Polit plavnij jogo shvidkist variyuye v mezhah 28 51 km god 6 7 U period rozmnozhennya shukaye yizhu nepodalik ale u razi potrebi mozhe podorozhuvati na vidstan 6 20 km 5 Yak i inshi vidi chapel pri poloti golovu vidvodit nazad zginayuchi shiyu S podibno U period rozmnozhennya maye svoyu dilyanku yaku retelno ohoronyaye Pislya zakinchennya sezonu pari chasto rozpadayutsya Chastina populyacij vede osilij sposib zhittya inshi v zimovij chas migruyut u mezhah arealu abo perelitayut na veliki vidstani Rozmnozhennya red nbsp Chepura velika v polotiPeriod statevoyi zrilosti u cih ptahiv nastupaye cherez 2 roki Veliki chepuri ye sezonnimi monogamnimi ptahami tobto stvoryuyut paru tilki na odin shlyubnij sezon hocha vidomi vipadki i povtornogo poyednannya tiyeyi samoyi pari 8 Gnizdyatsya ptahi velikimi koloniyami chasto z inshimi vidami chapel takimi yak pivnichni chapli ta amerikanski chepuri Protyagom roku vivoditsya tilki odne potomstvo U pomirnih shirotah dlya rozmnozhennya vibirayetsya vesna chi lito koli ye velika riznomanitnist yizhi v tropikah sparyuvannya mozhe vidbuvatisya cilij rik 5 Zalicyannya yavlyaye soboyu skladnij proces pid chas yakogo goli dilyanki shkiri zminyuyut svoye zabarvlennya a shlyubne pir ya nabuvaye velikogo znachennya Vuzdechka dilyanka shkiri bilya ochej z zhovtoyi staye zelenoyu dzob nabuvaye pomaranchevogo vidtinku i temniye na kinci Yaksho pislya kladki yayec zabarvlennya vuzdechki nabuvaye svogo zvichajnogo koloru to dzob zberigaye svij zminenij stan na ves period rozmnozhennya 4 Samec pribuvaye v koloniyu pershim i vibiraye misce dlya majbutnogo gnizda U chergovosti maye znachennya vik ptaha starishi samci vibirayut misce pershimi yak pravilo blizhche do centru koloniyi Chapli chasto zminyuyut miscya gnizduvannya i koloniyi tomu samci sho pribuli na nove misce zatverdzhuyutsya na nomu i pochinayut zaluchati samok vikonuyuchi ritualni tanci Zacikavleni samki vsidayutsya na susidni gilki i sposterigayut ale mozhut vikonati i zustrichnij tanec abo pokruzhlyati navkolo majbutnogo gnizda Samka takozh mozhe vidganyati inshih samok sho perebuvayut poblizu Para vibirayetsya oberezhno i odin iz ptahiv inodi mozhe prognati inshogo Gnizdo buduyetsya vidrazu pislya togo yak para stvorena 4 Gnizdo chepuri velikoyi nagaduye veliku kupu palichok i gilochok Vono mozhe zberigatisya kilka rokiv hocha koloniya mozhe peremistitisya v inshij rajon abo vibrati inshi dereva Material zbirayetsya vsima mozhlivimi sposobami vklyuchayuchi i zlodijstvo iz susidnih gnizd Zazvichaj zbirannyam budivelnogo materialu zajmayetsya samec v toj chas yak samka vkladaye jogo v gnizdo Samka vidkladaye 3 6 blakitno zelenih yayec rozmirom priblizno 57 mm z intervalom 2 3 dni kozhne Visidzhuyut yajcya yak samka tak i samec Inkubacijnij period stanovit 23 26 dniv pislya chogo v takomu zh poryadku z yavlyayutsya praktichno goli j bezporadni ptashenyata Sered ptashenyat pochinayetsya zhorstoke zmagannya za dostup do batkivskoyi yizhi prichomu ptashenyata sho z yavilisya pershimi cherez svij rozmir mayut perevagu nad molodshimi odnolitkami voni mozhut klyuvati yih i namagatisya monopolizuvati svoye pravo na dostup do godivli Yaksho rik duzhe dobrij v plani yizhi to vse potomstvo mozhe stati na krilo odnak chastishe za vse vizhivaye dva abo navit odne ptashenya inshi ginut Povne operennya ptashenyat nastaye cherez 42 49 dniv Dobre litati molodi ptahi pochinayut priblizno cherez 7 tizhniv prote she do 10 11 tizhniv voni zalezhat vid batkiv 4 5 8 Zhivlennya red Racion velikoyi chepuri skladayut zhabi zmiyi riba richkovi raki dribni grizuni cvirkuni koniki ta inshi komahi Oskilki inshi bolotyani ptahi mayut shozhu diyetu u nih chasto vinikaye konkurenciya u poshukah zdobichi U vibori yizhi malorozbirlivi U ryadi doslidzhen vidznachayetsya sho stoyachi neruhomo na odnomu misci veliki bili chapli zdatni zloviti bilshe zdobichi serednogo rozmiru nizh povilno peresuvayuchis 6 9 10 Hizhaki red U doroslih chapel ne sposterigayetsya prirodnih vorogiv Odnak za yajcyami ta ptashenyatami chasto polyuyut kruki amerikanski grifi Cathartidae i yenoti Trivalist zhittya red Trivalist zhittya v dikih umovah v serednomu stanovit priblizno 15 rokiv v nevoli blizko 22 rokiv 11 Smertnist u cih ptahiv visoka poki voni she perebuvayut u gnizdi i v pershi kilka misyaciv pislya operennya U serednomu smertnist cogo vidu v pershij rik stanovit 76 i lishe 26 u nastupni roki 4 Galereya red nbsp nbsp nbsp nbsp V Avstraliyi nbsp U Braziliyi nbsp Yajcya pidvidu Ardea alba melanorhynchos Tuluzkij muzejDzherela red Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 McCrimmon D A Jr J C Ogden and G T Bancroft 2001 Great Egret Ardea alba In The Birds of North America No 570 A Poole and F Gill eds The Birds of North America Inc Philadelphia PA Gough G J Sauer M Iliff 1998 Patuxent Bird Identification Infocenter On line Accessed 11 20 2003 at http www mbr pwrc usgs gov Infocenter infocenter html Arhivovano 14 lyutogo 2007 u Wayback Machine a b v g d Pratt Helen 1993 Herons and Egrets of Audubon Canyon Ranch California Audubon Canyon Ranch a b v g Martinez Vilalta Albert and Anna Motis 1992 Family Ardeidae Herons Pp 376 429 In Handbook of the Birds of the World Volume 1 Barcelona Spain Lynx Editions a b Illinois Department of Natural Resources 1998 Illinois Natural History Survey On line Accessed 11 20 2003 at http www inhs uiuc edu chf pub ifwis birds great egret html Arhivovano 1 lipnya 2007 u Wayback Machine Drummond H 2001 A revaluation of the role of food in broodmate aggression Animal Behaviour 61 517 526 a b Elphick Chris John Dunning and David Allen Sibley 2001 The Sibley Guide to Bird Life and Behavior New York Alfred A Knopf Connecticut Department of Environmental Protection 2000 Wildlife in Connecticut On line Accessed 11 20 2003 at http dep state ct us burnatr wildlife factshts gegret htm Arhivovano 6 grudnya 2006 u Wayback Machine Hill K 2001 Smithsonian Marine Station at Fort Pierce On line Accessed 11 20 2003 at http www sms si edu IRLSpec Ardea alba htm Arhivovano 28 listopada 2018 u Wayback Machine Burger J M Gochfeld 1997 Risk mercury levels and birds relating adverse laboratory effects to field biomonitoring Environmental Research 75 160 172Posilannya red 20projects gEgretWeb htm Velika bila chaplya na sajti bss sfsu edu nedostupne posilannya z serpnya 2019 Jones J 2002 Ardea alba On line Animal Diversity Web Accessed January 02 2007 at http animaldiversity ummz umich edu site accounts information Ardea alba html Arhivovano 17 kvitnya 2010 u Wayback Machine Velika bila chaplya na sajti www birds cornell edu Arhivovano 16 bereznya 2009 u Wayback Machine Great White Heron Arhivovano 16 lipnya 2015 u Wayback Machine The Atlas of Southern African Birds Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Chepura velika amp oldid 41661189