www.wikidata.uk-ua.nina.az

Тюркські топоніми у Вірменії Перейменування тюркських топонімів у Вірменії процес перейменування тюркських топонімів уря

Тюркські топоніми у Вірменії

Перейменування тюркських топонімів у Вірменії — процес перейменування тюркських топонімів урядами Вірменської РСР і Вірменії у XX — XXI століттях. Цей процес, що почався 1924 року, тісно пов'язаний з політичними процесами, що протікають всередині країни, такими як масова репатріація вірмен з-за кордону в СРСР, переселення азербайджанців з Вірменії в Кура-Араксинську низовину тощо.

Карта Еріванської губернії 1903 року з тюркськими топонімами

Багато топонімів перейменовувалося 1935 року, в повоєнні роки, в 1967—1968 роках, 1988 року, коли відбулося масове вигнання азербайджанців з країни і після.

Існувало кілька методів перейменування тюркських топонімів: переклад топоніма, переклад половини назви або гібридне перейменування, лінгвістичне перероблення, повна зміна топоніма.

Виникнення тюркських топонімів у Вірменії ред.

Файл:Zakavkaz.png
1. Велика Вірменія в I—IV століттях, за карткою-вкладкою до II тому «Всесвітньої історії» (М., 1956) (Заштриховано землі Великої Вірменії, що відійшли від неї до сусідніх держав після розділення 387 року). В центрі Марзпанська Вірменія V—VIII століть. 2. Вірменія напередодні тюркського завоювання: централізоване Вірменське царство до 1000 р. н. е.

Вірмени є нащадками автохтонного населення території сучасної Вірменії, а долина Араксу — центром історичної вірменської державності. Саме там знаходилися столиці Великої Вірменії, а в середньовіччі також Багратидської Вірменії — Єрвандашат[ru], Армавір, Арташат, Вагаршапат (також духовний центр вірменів протягом 303—484 років, і знову з 1441 року), Двін (також духовний центр вірменів протягом 484—931 років) і Ані. Всі ці міста були основними центрами розвитку давньовірменської культури.

Починаючи з XI століття, територія Вірменії зазнала навали тюрків-сельджуків — предків сучасних тюркських народів Малої Азії і Закавказзя. Завоювання Вірменії почалося 1064 року і завершилося 1071 року перемогою сельджуків в битві біля Манцикерта. Навала сельджуків стала катастрофою для вірменського етносу і призвела до еміграції значної частини вірмен. З цього моменту на Вірменському нагір'ї, що включає частину Закавказзя, почався багатовіковий процес відтиснення вірменського і курдського населення прийшлим тюркським. Нова хвиля навал тюрків на Вірменію була пов'язана з татаро-монгольською навалою, а потім — з Тимуром. При цьому все більше число вірменських земель відбиралося у місцевого населення і заселялось прийшлими кочівниками. Однак ще в епоху татарської навали Марко Поло зазначав переважання вірмен на всій території історичної Вірменії, від Сіваса до Мугані[ru].

1603 року шах Аббас I організував масове переселення жителів Східної Вірменії вглиб Персії — так званий «великий сургун[ru]». В ході цього переселення, зокрема, було розорено велике вірменське місто Джуга (нині Джульфа, під Нахічеванню), яке було світовим центром торгівлі шовком; його жителі заснували вірменське передмістя Ісфагана — «Нова Джуга». Саме ця подія призвела до різкого скорочення вірменського населення у Східній Вірменії.

Шах Аббас I Великий, який 1603 року виселив у Персію жителів Східної Вірменії

Постійні руйнівні війни між Перською та Османською імперією і застосовувана сторонами політика випаленої землі призвели до різкого скорочення чисельності населення Вірменії. Перед наступом османських військ перси гнали сотні тисяч людей, внаслідок чого ці території виявилися заселеними тюркськими племенами. Як зазначає Арсеній Сапаров, якщо територія передається з винищенням місцевого населення, то відбувається повна заміна «культурного пейзажу» і географічних назв у регіоні. Цю думку підтверджує і російський дослідник Іван Шопен[ru], який зазначив, що прийшлі тюркські кочівники не змогли встановити колишніх назв місцевих об'єктів і дали їм свої назви:

Цей магал, після перетерплених ним у минулому столітті спустошень, залишався абсолютно пустим, так-що коли останній еріванський сардар, Гусейн-хан, 1814 року спробував заселити його карапапахцями, ніхто не міг пригадати назв розорених його селищ, які отримали відтоді нові найменування. Донині ще більш сорока розорених селищ поміщені в списках без назв.

Таким чином, великомасштабні переселення населення Вірменії і проникнення тюркських кочових племен на цю територію різко змінили етнічний склад регіону і його культурний ландшафт. Колишня вірменська топоніміка частково залишилася, але була адаптована або ж повністю замінена тюркською.

Азербайджанська версія походження тюркських топонімів у Вірменії ред.

На думку світової історичної науки, тюрки не з'являлися в Кавказькому регіоні до початку нашої ери. У квітні 630 року війська Західно-тюркського каганату напали на Вірменію, а в VII—VIII століттях на територію сучасної Вірменії і невеликої частини східної Туреччини кілька разів вторгалися війська Хазарського каганату, однак у значній кількості до XI століття тюрки там не осідали. Масово тюрки вперше оселилися на території сучасної Вірменії після сельджукської навали XI століття, коли прийшлі тюркські кочівники змінили етнічну картину регіону, відтіснивши вірменське і курдське населення. Це поклало в XI—XIII ст. початок формуванню азербайджанської народності, яке завершилося наприкінці XV століття.

Згідно з точкою зору, що існує тільки в Азербайджані, тюрки є найдавнішим населенням регіону, а тюркські топоніми виникли на території Вірменії з часів Урарту (IX—VI ст. до н. е.). Так, згідно з Сабіром Асадовим, сама назва Урарту має тюркський корінь «ур/урі» зі значенням «піднесеність» і «арт» зі значенням «нагір'я, гора». Він також стверджує, що низка назв місцевостей Араратської долини і регіону Севанського озера, відбитих в урартських написах, має тюркське (азербайджанське) походження. Так, на його думку, від тюркського «ар» — «рудий» — походить назва Вірменії. Назва столиці Великої Вірменії, Арташат, також виникла з тюркських мов, де «арт» має значення «нагір'я, хребет, спина, гора», а «шат» — «скеляста височина, злиття річок, виступ гори, межиріччя, розгалуження річки, рукав річки». Назва «Двін», за його словами, утворена від тюркського «дабан» з відповідними значеннями «пагорб, перевал, гірка, гірський перевал». На думку Асадова, «всі історичні пам'ятники Вірменії, її топоніми переконливо доводять, що впродовж тисячоліть азербайджанці були основними жителями цієї території». Асадов називає «геноцидом топонімів» заміну на території Вірменії «азербайджанських топонімічних назв», що послідувала за цим <геноцидом азербайджанського народу>".

Г. А. Гейбуллаєв також вважає, що згадувані Птолемеєм топоніми, топоніми з грузинських джерел V століття, етноніми та топоніми з Вірменської географії VII століття тощо, на території Закавказзя є тюркськими за походженням, які з'явилися з проникненням племен скіфів і саків, які він іменує тюркськими, хоча у світовій науці вони однозначно вважаються іраномовними. Так, Гейдуллаєв пише про «найдавніші тюркські етнотопоніми: Албан (I—II ст.), Баласакан (III ст.), Кемахія (II ст.), Кангар (V ст.), Чол (V ст.), Хунан (V ст.), Гаргар (V ст.), Шаке (VII ст.), Тертер (VII ст.), Гянджа (VIII ст.), в яких відбиті найменування тюркомовних племен албан, сак, камак, кангар, чол, хунн, гаргар, печеніг, тертер, кенджек». Між тим, сучасна наука кавказьких албанців однозначно вважає кавказомовними племенами, спорідненими з лезгинами.

Російський історик В. О. Шнірельман зазначає, що аргументи азербайджанських прихильників споконвічного проживання тюрків на території Закавказзя виглядають безпорадними, проте вони викликали великий ентузіазм у колах азербайджанських інтелектуалів, і випущена збірка «До проблеми етногенезу азербайджанського народу» (Баку, 1984) стала вважатися «віхою в азербайджанській історичній літературі». За Шнірельманом, після публікації збірки на сторінки азербайджанських наукових публікацій хлинув потік псевдонаукової літератури.

Перейменування тюркських топонімів у вірменські в XX столітті ред.

Карта східної частини Еріванської губернії з тюркськими топонімами (оз. Гокча, Гюзалдара, Базаркечаръ, Арпа, р. Арпа, м. Ахъ-дахъ (Агдаг) (азерб. Ağdağ). 1896 рік

Від XVII до початку XIX століття більшу частину населення території східної Вірменії становили мусульмани — азербайджанці і курди, з яких більшість у кінці XIX століття становили азербайджанці. Джафар Гіяс і Ібрагім Боз'єль у книзі «Armenian acts of cultural terrorism» зазначають, що згідно з книгою З. Коркодяна «Населення Радянської Вірменії» (1932 року видання), на початку XX століття 2000 з 2310 географічних назв на території Вірменії мали тюркське походження.

Перейменування топонімів у Вірменській РСР тісно пов'язане з перебігом внутрішніх політичних процесів у СРСР. За період від 1924 до 1930 року було перейменовано близько 80 топонімів. Причина перейменувань була затверджена в офіційній постанові про перейменування від 3 січня 1935 року. В указі говорилося, що назви багатьох місць відбивали релігійні, феодально-власницькі пережитки минулого, а також більшість мали нестійке і підривне значення. Крім того багато топонімів повторювалися на двох або більше територіях, що заважало поштовому й іншим відомствам. Помітне збільшення числа перейменувань спостерігалося в повоєнні роки (1946—1950), однією з причин якого була масова репатріація вірменів до Радянського Союзу у листопаді 1945 року. В період від 1946 до 1948 року з Близького Сходу, Північної та Південної Америки і Західної Європи прибуло близько 90 000 вірменів.

Іншим соціально-політичним процесом, що вплинув на назви у Вірменії була еміграція азербайджанців у цей період, про яку сказано в постанові Ради Міністрів СРСР № 745 від 10 березня 1948 року про заходи щодо переселення колгоспників та іншого азербайджанського населення з Вірменської РСР в Кура-Араксинську низовину Азербайджанської РСР. Згідно з цим планом близько 100 000 осіб повинні були «добровільно» переселитися. Сам процес переселення включав три стадії: 10 000 осіб 1948 року, 40 000 — 1949-го, і 50 000 — 1950-го (докладніше див. статтю Депортація азербайджанців з Вірменії).

В одному з пунктів Постанови Ради Міністрів СРСР № 4083 від 23 грудня 1947 року сказано:

11. Дозволити Раді Міністрів Вірменської РСР звільнені азербайджанським населенням будівлі і житлові будинки в зв'язку з переселенням їх в Кура-Араксинську низовину Азербайджанської РСР використовувати для розселення зарубіжних вірменів, які прибувають у Вірменську РСР.

У 1967—1968 роках спостерігалося різке збільшення числа перейменувань: було змінено більше ніж 50 топонімів. До кінця 1980-х рр. у Вірменській РСР було 152 азербайджанських села з тюркськими назвами.

Хоча значну частину тюркських назв було змінено в радянський час, повністю процес «детюркизації» топонімів завершився в перші роки незалежності Вірменії. В цілому за період від 1924 до 1988 року було перейменовано понад 600 топонімів Вірменської РСР. Останнім етапом стало перейменування тюркських топонімів, що залишалися на території республіки. За словами начальника Державного комітету кадастру нерухомості Манука Варданяна, 2006 року перейменовано ще 57 населених пунктів. 2007 року планувалося перейменування ще 21 населеного пункту республіки. Цей процес зайняв багато часу через проблеми з вибором нової назви.

Перейменування природних топонімів ред.

Гідроніми ред.

Озеро Гокча в атласі Blackie & Sons (Единбург) 1882 року

Зі 107 гідронімів було перейменовано 71 (66 %). Частина з них мали тюркські утворення, пов'язані з водою: -чай (річка), -гель (озеро), -булаг (джерело), -су (вода). 26 з них були змінені на вірменські еквіваленти. Так -гель було змінено на -лич (з 12 топонімів з гель 11 були перейменовані на лич), -булаг був замінений на ахпюр (з 4 топонімів з -булаг 2 були перейменовані на ахпюр і тільки один на російське -родник), а -су на вірменське -джур. Інша була ситуація з тюркським -чай. З них тільки один з 9 був перейменований на вірменський з -гет. Для решти восьми було обрано нову назву. В цілому методи перейменування можна розділити на 4 категорії:

  1. Переклад топоніма: тюркську назву озера Карагель на вірменську Севлич (чорне+озеро); річки Балигли на Дзикнагет (рибна (річка)). Всього 5 випадків
  2. Переклад половини назви або гібридне перейменування: Шорбулаг на Мушахпюр; Карагел на Карилич (переклад). 12 випадків
  3. Лінгвістична переробка: Кафан на Капан, Ертапін на Артабун. 27 випадків.
  4. Повна зміна: Басут на Цав, Чайземі на Кашуні. 29 випадків

Більше половини перейменованих гідронімів нерозривні зі старими.

Ороніми ред.

З 315 оронімів 164 (52 %) були перейменовані. У випадку з оронімами виділяються такі тюркські утворення: -даг (гора) — 17 випадків, -тепе (пагорб) — 9 випадків, -гая (скеля) — 4 випадки. Тюркські утворення змінювалися таким шляхом: з 17 слів з -даг 10 замінено вірменським еквівалентом -сар; 6 з 9 -тепе змінилися як на сар так і на блур; і всі 4 -гая було змінено на -кар. Як і у випадку з гідронимами, методи перейменувань можна поділити на 4 категорії:

  1. Відомо 8 випадків перекладу: Акдаг на Спітакасар (білий+гора); Демірлі на Еркрасар (залізна (гора))
  2. Відомо 14 випадків гібридних перейменувань: Мурад-тепе на Мурадсар, Камаркая на Камаркар
  3. Найпоширенішим був метод переробки. Відомо 98 випадків: Хартинлар на Хартинлер (тюркське закінчення множини лар замінено тут вірменським словом лер для гір); Ішигли на Ішхансар
  4. Відомо 44 випадки повної зміни: Маман на Цахкадзор, Богутлу на Ардені.

Ставлення до перейменувань тюркських топонімів в Азербайджані ред.

Сучасні азербайджанські автори кваліфікують перейменування тюркських топонімів у Вірменії як «культурний тероризм» і «лінгвістичний геноцид».

Список перейменованих тюркських топонімів ред.

Згідно з азербайджанськими авторами у Вірменії протягом 1924—1991 років перейменовано такі тюркські топоніми.

Примітки ред.

  1. ↑ . Архів оригіналу за 13 червня 2020. Процитовано 8 травня 2020. 
  2. [Карабах: хронологія конфлікту(рос.). Архів оригіналу за 11 липня 2012. Процитовано 8 травня 2020.  Карабах: хронологія конфлікту(рос.)]
  3. ↑ [. Архів оригіналу за 5 жовтня 2011. Процитовано 8 травня 2020.  Новини Вірменії. 2007 року у Вірменії завершиться процес перейменування населених пунктів республіки 16:21. 22/02/2007(рос.)]
  4. Robert H. Hewsen. Introduction to the Study of Armenian Historical Geography: The Ašxarhacʻoycʻ of Ananias of Širak, Formerly Attributed to Moses of Xoren. — Georgetown University, 1967. — P. 410.
  5. ↑ А. Новосельцев, В. Пашуто, Л. Черепнин. Пути развития феодализма. — М. : Наука, 1972. — С. 47.

    «А затем началось сельджукское нашествие. Оно нанесло первый катастрофический удар по армянскому этносу. Часть Васпуракана, Гохтн, и, наконец, Сюник стали объектом захвата сельджуков в первую очередь. В результате резкой и достаточно фанатичной политики сельджукских владык, в политических целях принявших ислам и ставших его очередным „оплотом“, армянское население вынуждено было покидать родную землю и эмигрировать на север в пределы Грузии и особенно в Киликию.

    Сражение при Манцикерте (Маназкерте) привело к окончательной потере Армении Византией. Теперь центрами армянской политической и культурной жизни стали Киликия и Албания. Эта последняя в XII—XIII вв. была тесно связана с Грузией и порой от неё зависела. В последующие века процесс этнических изменений продолжался, пока „метс сюргюн“ („великое изгнание“) — армяно-тюркское) Аббаса I в начале XVII в. не привело к резкому сокращению армянского населения Восточной Армении»    .
  6. Britannica encyclopedia [ 3 травня 2015 у Wayback Machine.] статья «Armenian Highland»:
    «mountainous region of Transcaucasia. It lies mainly in Turkey, occupies all of Armenia, and includes southern Georgia, western Azerbaijan, and northwestern Iran».
  7. Аббас-Кули-ага Бакиханов. Гюлистан-и Ирам [ 9 березня 2020 у Wayback Machine.]:
    «шах Исмаил (Сефеви) переселил из Ирака племя Баят частью в Эриван, а частью в Дербенд и Шабран, чтобы усилить местных правителей».
  8. История Востока. В 6 т. Т. 2. Восток в средние века. [ 14 березня 2013 у Wayback Machine.] — М.: Восточная литература РАН, 2002. — ISBN 5-02-017711-3
    «В описаниях современников сельджукское нашествие предстаёт как бедствие для стран Закавказья. Сельджуки быстрее всего утвердились в южных армянских землях, откуда армянское население вынуждено было эмигрировать в пределы Византии. Так возникло Киликийское Армянское царство, просуществовавшее до конца XIV в. На Армянском нагорье начался многовековой процесс оттеснения армянского и курдского населения пришлым тюркским. То же самое имело место и в пределах Закавказья».
  9. «Живут в этой провинции главным образом армяне-схизматики … Эта Армения в длину тянется от Себаста [Сиваса] до равнины Ороган [Мугань], а в ширину от гор Баркар до Тауриса [Тебриза]…»
    После Марко Поло. Путешествия западных чужеземцев в страны трех Индий. [ 21 лютого 2020 у Wayback Machine.] — М.: Наука, 1968.
  10. Аракел Даврижеци. Книга историй [ 29 вересня 2007 у Wayback Machine.]
  11. Всемирная история. Т. IV.[недоступне посилання з Июнь 2019] — М., 1958. — С. 563.
  12. Шопен И. И., «Исторический памятник состояния Армянской области в эпоху её присоединения к Российской империи», СПб., 1852. Стр. 446
  13. Arseny Saparov. The alteration of place names and construction of national identity in Soviet Armenia [ 13 червня 2020 у Wayback Machine.]
  14. Гумилёв Л. Н. Древние тюрки. — АЙРИС-пресс, 2009. — С. 221. — ISBN 978-5-8112-3742-5.
  15. История Востока. В 6 т. Т. 2. Восток в средние века. [ 14 березня 2013 у Wayback Machine.] — М.: Восточная литература РАН, 2002. — ISBN 5-02-017711-3
    «Нашествие сельджуков сопровождалось страшными опустошениями и разрушением многих закавказских городов. Оно имело огромные последствия для исторических судеб Закавказья. Впервые сюда пришла большая волна тюркского населения. Отдельные группы тюрок проникали в регион и прежде, преимущественно с севера (хазары, булгары и т. д.), но они не изменили этнический состав населения закавказских стран. Иное дело сельджуки. Их племена прежде всего обосновались на превосходных пастбищах Южного Азербайджана (собственно Азербайджана) и Мугани, а затем Арана. Предгорная часть Арана особенно интенсивно заселилась тюркскими кочевниками на протяжении XII—XV вв., и постепенно древнее название Аран заменилось на Карабах (тюркско-иранское Чёрный сад). (…) Проникновение тюрок в Восточное Закавказье постепенно привело к тюркизации значительной части местного населения, что положило именно в XI—XIII вв. начало формированию тюркоязычной азербайджанской народности. (…) На Армянском нагорье начался многовековой процесс оттеснения армянского и курдского населения пришлым тюркским»
  16. САБИР АСАДОВ. Историческая география Западного Азербайджана. (Дополненное, переработанное издание на русском языке). — Баку, издательство «Азербайджан», 1998. — 560 стр. Научный редактор Будаг Будагов, академик. НАПЕЧАТАНО СОГЛАСНО УКАЗУ ПРЕЗИДЕНТА АЗЕРБАЙДЖАНСКОЙ РЕСПУБЛИКИ ГЕЙДАРА АЛИЕВА ОТ 26 МАРТА 1998 ГОДА «О ГЕНОЦИДЕ АЗЕРБАЙДЖАНЦЕВ». Стр. 17-22
  17. Гиясаддин Аскер оглы Гейбуллаев. ТОПОНИМИЯ АЗЕРБАЙДЖАНА. Баку — Элм — 1986. АКАДЕМИЯ НАУК АЗЕРБАЙДЖАНСКОЙ ССР. СЕКТОР АРХЕОЛОГИИ И ЭТНОГРАФИИ
  18. J. Gippert, W. Schulze. Some Remarks on the Caucasian Albanian Palimpsests / Iran and the Caucasus 11 (2007) «Nevertheless, it can be safely stated that from both a phonological and a lexical perspective the Caucasian „Albanian“ (which may well be styled „Old Udi“ from now on) has preserved the original Lezgian character of the language (more precisely: Eastern Samur) much better than contemporary Udi has.»
  19. Шнирельман. Войны памяти. ИКЦ Академкнига, Москва, 2003. С. 169—171
  20. Н. Г. Волкова (Наталья Георгиевна Волкова — одна из ведущих советских этнографов-кавказоведов, признанный ученый в области этнической истории народов Кавказа, автор нескольких монографических исследований по этническому составу населения Северного Кавказа, по кавказской этнонимике) Кавказский Этнографический Сборник, Статья: Этнические процессы в Закавказье в XIX—XX вв. — IV. — СССР, Институт Этнографии им. М.Маклая, АН СССР, Москва: Наука, 1969. — С. 10. — 199 с. — 1700 экз.
  21. Barbara A. Anderson and Brian D. Silver, "Population redistribution and the ethnic balance in Transcaucasia, " in Ronald G. Suny, ed., Transcaucasia, nationalism, and social change; essays in the history of Armenia, Azerbaijan, and Georgia (Ann Arbor: University of Michigan Press, 1996): 488.
  22. ↑ . Архів оригіналу за 13 червня 2020. Процитовано 8 травня 2020. 
  23. . Архів оригіналу за 10 грудня 2020. Процитовано 8 травня 2020. 
  24. Постановление Совета Министров СССР от 23.12.1947 № 4083. Архів оригіналу за 30 листопада 2021. Процитовано 3 квітня 2022. 
  25. . Архів оригіналу за 13 червня 2020. Процитовано 8 травня 2020. 
  26. Александр Искандарян. НАЦИОНАЛЬНЫЕ ИСТОРИИ НА ПОСТСОВЕТСКОМ ПРОСТРАНСТВЕ – II. АРМЕНИЯ: УДРЕВЛЕНИЕ МОДЕРНА. — 2009. — С. 225—243.
  27. ↑ . Архів оригіналу за 13 червня 2020. Процитовано 8 травня 2020. 
  28. Культурный терроризм Таблица топонимов деазербайджанизации территории Республики Армения. Из брошюры «Акты армянского культурного террора», изданной в 1997 г. в Анкаре при поддержке и участии Чрезвычайного и Полномочного Посла М.Новрузова.
  29. ↑ Вагиф Арзуманлы, Назим Мустафа. Депортация, Геноцид, Беженцы.. — Баку : «Гартал», 1998.

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Perejmenuvannya tyurkskih toponimiv u Virmeniyi proces perejmenuvannya tyurkskih toponimiv uryadami Virmenskoyi RSR i Virmeniyi u XX XXI stolittyah Cej proces sho pochavsya 1924 roku tisno pov yazanij z politichnimi procesami sho protikayut vseredini krayini takimi yak masova repatriaciya virmen z za kordonu v SRSR pereselennya azerbajdzhanciv z Virmeniyi v Kura Araksinsku nizovinu tosho 1 Karta Erivanskoyi guberniyi 1903 roku z tyurkskimi toponimamiBagato toponimiv perejmenovuvalosya 1935 roku v povoyenni roki v 1967 1968 rokah 1988 roku koli vidbulosya masove vignannya azerbajdzhanciv z krayini 2 i pislya 3 Isnuvalo kilka metodiv perejmenuvannya tyurkskih toponimiv pereklad toponima pereklad polovini nazvi abo gibridne perejmenuvannya lingvistichne pereroblennya povna zmina toponima 1 Zmist 1 Viniknennya tyurkskih toponimiv u Virmeniyi 2 Azerbajdzhanska versiya pohodzhennya tyurkskih toponimiv u Virmeniyi 3 Perejmenuvannya tyurkskih toponimiv u virmenski v XX stolitti 3 1 Perejmenuvannya prirodnih toponimiv 3 1 1 Gidronimi 3 1 2 Oronimi 4 Stavlennya do perejmenuvan tyurkskih toponimiv v Azerbajdzhani 5 Spisok perejmenovanih tyurkskih toponimiv 6 Primitki 7 PosilannyaViniknennya tyurkskih toponimiv u Virmeniyi red Fajl Zakavkaz png nbsp 1 Velika Virmeniya v I IV stolittyah za kartkoyu vkladkoyu do II tomu Vsesvitnoyi istoriyi M 1956 Zashtrihovano zemli Velikoyi Virmeniyi sho vidijshli vid neyi do susidnih derzhav pislya rozdilennya 387 roku V centri Marzpanska Virmeniya V VIII stolit 2 Virmeniya naperedodni tyurkskogo zavoyuvannya centralizovane Virmenske carstvo do 1000 r n e Virmeni ye nashadkami avtohtonnogo naselennya teritoriyi suchasnoyi Virmeniyi a dolina Araksu centrom istorichnoyi virmenskoyi derzhavnosti Same tam znahodilisya stolici Velikoyi Virmeniyi a v serednovichchi takozh Bagratidskoyi Virmeniyi Yervandashat ru Armavir Artashat Vagarshapat takozh duhovnij centr virmeniv protyagom 303 484 rokiv i znovu z 1441 roku Dvin takozh duhovnij centr virmeniv protyagom 484 931 rokiv i Ani 4 Vsi ci mista buli osnovnimi centrami rozvitku davnovirmenskoyi kulturi Pochinayuchi z XI stolittya teritoriya Virmeniyi zaznala navali tyurkiv seldzhukiv predkiv suchasnih tyurkskih narodiv Maloyi Aziyi i Zakavkazzya Zavoyuvannya Virmeniyi pochalosya 1064 roku i zavershilosya 1071 roku peremogoyu seldzhukiv v bitvi bilya Mancikerta Navala seldzhukiv stala katastrofoyu dlya virmenskogo etnosu i prizvela do emigraciyi znachnoyi chastini virmen 5 Z cogo momentu na Virmenskomu nagir yi sho vklyuchaye chastinu Zakavkazzya 6 pochavsya bagatovikovij proces vidtisnennya virmenskogo i kurdskogo naselennya prijshlim tyurkskim Nova hvilya naval tyurkiv na Virmeniyu bula pov yazana z tataro mongolskoyu navaloyu a potim z Timurom Pri comu vse bilshe chislo virmenskih zemel vidbiralosya u miscevogo naselennya i zaselyalos prijshlimi kochivnikami 7 8 Odnak she v epohu tatarskoyi navali Marko Polo zaznachav perevazhannya virmen na vsij teritoriyi istorichnoyi Virmeniyi vid Sivasa do Mugani ru 9 1603 roku shah Abbas I organizuvav masove pereselennya zhiteliv Shidnoyi Virmeniyi vglib Persiyi tak zvanij velikij surgun ru V hodi cogo pereselennya zokrema bulo rozoreno velike virmenske misto Dzhuga nini Dzhulfa pid Nahichevannyu yake bulo svitovim centrom torgivli shovkom jogo zhiteli zasnuvali virmenske peredmistya Isfagana Nova Dzhuga 10 11 Same cya podiya prizvela do rizkogo skorochennya virmenskogo naselennya u Shidnij Virmeniyi 5 nbsp Shah Abbas I Velikij yakij 1603 roku viseliv u Persiyu zhiteliv Shidnoyi Virmeniyi 5 Postijni rujnivni vijni mizh Perskoyu ta Osmanskoyu imperiyeyu i zastosovuvana storonami politika vipalenoyi zemli prizveli do rizkogo skorochennya chiselnosti naselennya Virmeniyi Pered nastupom osmanskih vijsk persi gnali sotni tisyach lyudej vnaslidok chogo ci teritoriyi viyavilisya zaselenimi tyurkskimi plemenami Yak zaznachaye Arsenij Saparov yaksho teritoriya peredayetsya z vinishennyam miscevogo naselennya to vidbuvayetsya povna zamina kulturnogo pejzazhu i geografichnih nazv u regioni Cyu dumku pidtverdzhuye i rosijskij doslidnik Ivan Shopen ru yakij zaznachiv sho prijshli tyurkski kochivniki ne zmogli vstanoviti kolishnih nazv miscevih ob yektiv i dali yim svoyi nazvi 12 Cej magal pislya pereterplenih nim u minulomu stolitti spustoshen zalishavsya absolyutno pustim tak sho koli ostannij erivanskij sardar Gusejn han 1814 roku sprobuvav zaseliti jogo karapapahcyami nihto ne mig prigadati nazv rozorenih jogo selish yaki otrimali vidtodi novi najmenuvannya Donini she bilsh soroka rozorenih selish pomisheni v spiskah bez nazv Takim chinom velikomasshtabni pereselennya naselennya Virmeniyi i proniknennya tyurkskih kochovih plemen na cyu teritoriyu rizko zminili etnichnij sklad regionu i jogo kulturnij landshaft Kolishnya virmenska toponimika chastkovo zalishilasya ale bula adaptovana abo zh povnistyu zaminena tyurkskoyu 13 Azerbajdzhanska versiya pohodzhennya tyurkskih toponimiv u Virmeniyi red Na dumku svitovoyi istorichnoyi nauki tyurki ne z yavlyalisya v Kavkazkomu regioni do pochatku nashoyi eri U kvitni 630 roku vijska Zahidno tyurkskogo kaganatu napali na Virmeniyu 14 a v VII VIII stolittyah na teritoriyu suchasnoyi Virmeniyi i nevelikoyi chastini shidnoyi Turechchini kilka raziv vtorgalisya vijska Hazarskogo kaganatu odnak u znachnij kilkosti do XI stolittya tyurki tam ne osidali Masovo tyurki vpershe oselilisya na teritoriyi suchasnoyi Virmeniyi pislya seldzhukskoyi navali XI stolittya koli prijshli tyurkski kochivniki zminili etnichnu kartinu regionu vidtisnivshi virmenske i kurdske naselennya Ce poklalo v XI XIII st pochatok formuvannyu azerbajdzhanskoyi narodnosti yake zavershilosya naprikinci XV stolittya 15 Zgidno z tochkoyu zoru sho isnuye tilki v Azerbajdzhani tyurki ye najdavnishim naselennyam regionu a tyurkski toponimi vinikli na teritoriyi Virmeniyi z chasiv Urartu IX VI st do n e Tak zgidno z Sabirom Asadovim sama nazva Urartu maye tyurkskij korin ur uri zi znachennyam pidnesenist i art zi znachennyam nagir ya gora Vin takozh stverdzhuye sho nizka nazv miscevostej Araratskoyi dolini i regionu Sevanskogo ozera vidbitih v urartskih napisah maye tyurkske azerbajdzhanske pohodzhennya Tak na jogo dumku vid tyurkskogo ar rudij pohodit nazva Virmeniyi Nazva stolici Velikoyi Virmeniyi Artashat takozh vinikla z tyurkskih mov de art maye znachennya nagir ya hrebet spina gora a shat skelyasta visochina zlittya richok vistup gori mezhirichchya rozgaluzhennya richki rukav richki Nazva Dvin za jogo slovami utvorena vid tyurkskogo daban z vidpovidnimi znachennyami pagorb pereval girka girskij pereval Na dumku Asadova vsi istorichni pam yatniki Virmeniyi yiyi toponimi perekonlivo dovodyat sho vprodovzh tisyacholit azerbajdzhanci buli osnovnimi zhitelyami ciyeyi teritoriyi 16 Asadov nazivaye genocidom toponimiv zaminu na teritoriyi Virmeniyi azerbajdzhanskih toponimichnih nazv sho posliduvala za cim lt genocidom azerbajdzhanskogo narodu gt G A Gejbullayev takozh vvazhaye sho zgaduvani Ptolemeyem toponimi toponimi z gruzinskih dzherel V stolittya etnonimi ta toponimi z Virmenskoyi geografiyi VII stolittya tosho na teritoriyi Zakavkazzya ye tyurkskimi za pohodzhennyam yaki z yavilisya z proniknennyam plemen skifiv i sakiv yaki vin imenuye tyurkskimi 17 hocha u svitovij nauci voni odnoznachno vvazhayutsya iranomovnimi Tak Gejdullayev pishe pro najdavnishi tyurkski etnotoponimi Alban I II st Balasakan III st Kemahiya II st Kangar V st Chol V st Hunan V st Gargar V st Shake VII st Terter VII st Gyandzha VIII st v yakih vidbiti najmenuvannya tyurkomovnih plemen alban sak kamak kangar chol hunn gargar pechenig terter kendzhek Mizh tim suchasna nauka kavkazkih albanciv odnoznachno vvazhaye kavkazomovnimi plemenami sporidnenimi z lezginami 18 Rosijskij istorik V O Shnirelman zaznachaye sho argumenti azerbajdzhanskih prihilnikiv spokonvichnogo prozhivannya tyurkiv na teritoriyi Zakavkazzya viglyadayut bezporadnimi prote voni viklikali velikij entuziazm u kolah azerbajdzhanskih intelektualiv i vipushena zbirka Do problemi etnogenezu azerbajdzhanskogo narodu Baku 1984 stala vvazhatisya vihoyu v azerbajdzhanskij istorichnij literaturi Za Shnirelmanom pislya publikaciyi zbirki na storinki azerbajdzhanskih naukovih publikacij hlinuv potik psevdonaukovoyi literaturi 19 Perejmenuvannya tyurkskih toponimiv u virmenski v XX stolitti red nbsp Karta shidnoyi chastini Erivanskoyi guberniyi z tyurkskimi toponimami oz Gokcha Gyuzaldara Bazarkechar Arpa r Arpa m Ah dah Agdag azerb Agdag 1896 rikVid XVII do pochatku XIX stolittya bilshu chastinu naselennya teritoriyi shidnoyi Virmeniyi stanovili musulmani azerbajdzhanci i kurdi z yakih bilshist u kinci XIX stolittya stanovili azerbajdzhanci 20 Dzhafar Giyas i Ibragim Boz yel u knizi Armenian acts of cultural terrorism zaznachayut sho zgidno z knigoyu Z Korkodyana Naselennya Radyanskoyi Virmeniyi 1932 roku vidannya na pochatku XX stolittya 2000 z 2310 geografichnih nazv na teritoriyi Virmeniyi mali tyurkske pohodzhennya Perejmenuvannya toponimiv u Virmenskij RSR tisno pov yazane z perebigom vnutrishnih politichnih procesiv u SRSR Za period vid 1924 do 1930 roku bulo perejmenovano blizko 80 toponimiv Prichina perejmenuvan bula zatverdzhena v oficijnij postanovi pro perejmenuvannya vid 3 sichnya 1935 roku V ukazi govorilosya sho nazvi bagatoh misc vidbivali religijni feodalno vlasnicki perezhitki minulogo a takozh bilshist mali nestijke i pidrivne znachennya Krim togo bagato toponimiv povtoryuvalisya na dvoh abo bilshe teritoriyah sho zavazhalo poshtovomu j inshim vidomstvam Pomitne zbilshennya chisla perejmenuvan sposterigalosya v povoyenni roki 1946 1950 odniyeyu z prichin yakogo bula masova repatriaciya virmeniv do Radyanskogo Soyuzu u listopadi 1945 roku V period vid 1946 do 1948 roku z Blizkogo Shodu Pivnichnoyi ta Pivdennoyi Ameriki i Zahidnoyi Yevropi pribulo blizko 90 000 virmeniv 21 Inshim socialno politichnim procesom sho vplinuv na nazvi u Virmeniyi bula emigraciya azerbajdzhanciv u cej period 22 pro yaku skazano v postanovi Radi Ministriv SRSR 745 vid 10 bereznya 1948 roku pro zahodi shodo pereselennya kolgospnikiv ta inshogo azerbajdzhanskogo naselennya z Virmenskoyi RSR v Kura Araksinsku nizovinu Azerbajdzhanskoyi RSR 23 Zgidno z cim planom blizko 100 000 osib povinni buli dobrovilno pereselitisya Sam proces pereselennya vklyuchav tri stadiyi 10 000 osib 1948 roku 40 000 1949 go i 50 000 1950 go 22 dokladnishe div stattyu Deportaciya azerbajdzhanciv z Virmeniyi V odnomu z punktiv Postanovi Radi Ministriv SRSR 4083 vid 23 grudnya 1947 roku skazano 24 11 Dozvoliti Radi Ministriv Virmenskoyi RSR zvilneni azerbajdzhanskim naselennyam budivli i zhitlovi budinki v zv yazku z pereselennyam yih v Kura Araksinsku nizovinu Azerbajdzhanskoyi RSR vikoristovuvati dlya rozselennya zarubizhnih virmeniv yaki pribuvayut u Virmensku RSR U 1967 1968 rokah sposterigalosya rizke zbilshennya chisla perejmenuvan bulo zmineno bilshe nizh 50 toponimiv 22 Do kincya 1980 h rr u Virmenskij RSR bulo 152 azerbajdzhanskih sela z tyurkskimi nazvami 25 Hocha znachnu chastinu tyurkskih nazv bulo zmineno v radyanskij chas povnistyu proces detyurkizaciyi toponimiv zavershivsya v pershi roki nezalezhnosti Virmeniyi 26 V cilomu za period vid 1924 do 1988 roku bulo perejmenovano ponad 600 toponimiv Virmenskoyi RSR Ostannim etapom stalo perejmenuvannya tyurkskih toponimiv sho zalishalisya na teritoriyi respubliki Za slovami nachalnika Derzhavnogo komitetu kadastru neruhomosti Manuka Vardanyana 2006 roku perejmenovano she 57 naselenih punktiv 2007 roku planuvalosya perejmenuvannya she 21 naselenogo punktu respubliki Cej proces zajnyav bagato chasu cherez problemi z viborom novoyi nazvi 3 Perejmenuvannya prirodnih toponimiv red Gidronimi red nbsp Ozero Gokcha v atlasi Blackie amp Sons Edinburg 1882 rokuZi 107 gidronimiv bulo perejmenovano 71 66 27 Chastina z nih mali tyurkski utvorennya pov yazani z vodoyu chaj richka gel ozero bulag dzherelo su voda 26 z nih buli zmineni na virmenski ekvivalenti Tak gel bulo zmineno na lich z 12 toponimiv z gel 11 buli perejmenovani na lich bulag buv zaminenij na ahpyur z 4 toponimiv z bulag 2 buli perejmenovani na ahpyur i tilki odin na rosijske rodnik a su na virmenske dzhur Insha bula situaciya z tyurkskim chaj Z nih tilki odin z 9 buv perejmenovanij na virmenskij z get Dlya reshti vosmi bulo obrano novu nazvu V cilomu metodi perejmenuvannya mozhna rozdiliti na 4 kategoriyi 27 Pereklad toponima tyurksku nazvu ozera Karagel na virmensku Sevlich chorne ozero richki Baligli na Dziknaget ribna richka Vsogo 5 vipadkiv Pereklad polovini nazvi abo gibridne perejmenuvannya Shorbulag na Mushahpyur Karagel na Karilich pereklad 12 vipadkiv Lingvistichna pererobka 27 Kafan na Kapan Ertapin na Artabun 27 vipadkiv Povna zmina Basut na Cav Chajzemi na Kashuni 29 vipadkivBilshe polovini perejmenovanih gidronimiv nerozrivni zi starimi Oronimi red Z 315 oronimiv 164 52 buli perejmenovani U vipadku z oronimami vidilyayutsya taki tyurkski utvorennya dag gora 17 vipadkiv tepe pagorb 9 vipadkiv gaya skelya 4 vipadki Tyurkski utvorennya zminyuvalisya takim shlyahom z 17 sliv z dag 10 zamineno virmenskim ekvivalentom sar 6 z 9 tepe zminilisya yak na sar tak i na blur i vsi 4 gaya bulo zmineno na kar Yak i u vipadku z gidronimami metodi perejmenuvan mozhna podiliti na 4 kategoriyi 27 Vidomo 8 vipadkiv perekladu Akdag na Spitakasar bilij gora Demirli na Erkrasar zalizna gora Vidomo 14 vipadkiv gibridnih perejmenuvan Murad tepe na Muradsar Kamarkaya na Kamarkar Najposhirenishim buv metod pererobki Vidomo 98 vipadkiv Hartinlar na Hartinler tyurkske zakinchennya mnozhini lar zamineno tut virmenskim slovom ler dlya gir Ishigli na Ishhansar Vidomo 44 vipadki povnoyi zmini Maman na Cahkadzor Bogutlu na Ardeni Stavlennya do perejmenuvan tyurkskih toponimiv v Azerbajdzhani red Suchasni azerbajdzhanski avtori kvalifikuyut perejmenuvannya tyurkskih toponimiv u Virmeniyi yak kulturnij terorizm i lingvistichnij genocid Spisok perejmenovanih tyurkskih toponimiv red Zgidno z azerbajdzhanskimi avtorami u Virmeniyi protyagom 1924 1991 rokiv perejmenovano taki tyurkski toponimi 28 29 Stara nazva Nova nazva Rajon miscevist Data pereimenovaniyaAbdalagali azerb Avdalagali Varashen Martuni 03 01 1935Abilkend azerb Abilkend Kalinine Masis Adzhisu azerb Acisu Adzhadzhur Idzhevan Adzhibadzh azerb Acibac 29 Adzhabadzh Kapan 09 04 1991Adamhan azerb Adamxan 29 Vardadzor Martuni 03 07 1968Adiyaman azerb Adiyaman 29 Garnovit Talin 12 11 1946Agazor Katnapyur Abovyan 04 04 1946Agbulag azerb Agbulaq 29 Lusapyur Spitak 26 04 1946Agbulag azerb Agbulaq 29 Agperek Chervone Selo 09 04 1991Agbulag azerb Agbulaq 29 Agbullak Gorus 09 04 1991Agdzhaarh azerb Agcaarx 29 Arevik Oktemberyan 04 04 1946Agchagyshlag azerb Agcaqislaq 29 Getashen Artashat 21 07 1948Agchagishlag azerb Agcaqislaq 29 Getazat Artashat 25 05 1967Aghamzali azerb Aghemzeli 29 Marmarashen Masis 25 05 1967Aginskij rajon azerb Agin rayonu 29 Anijskij rajon 12 10 1961Agkend azerb Agkend 29 Ashotavan Sisian 17 04 1948Agkend azerb Agkend 29 Agndzhazor Yehegnadzor 03 07 1968Alagoz azerb Alagoz 29 Aragac Talin 31 07 1950Agkilisa azerb Agkilse 29 Krashen Ahuryan 07 12 1945Agkilisa azerb Agkilse 29 Azat Vardenis 03 01 1935Agkilise azerb Agkilse 29 Dzhermakavan Idzhevan 19 04 1991Agala azerb Agqala 29 Berdunk Kamo Gavar 09 04 1991Agudi azerb Agudi 29 Agitu Sisian 09 04 1991Agzibir azerb Agzibir 29 Lchap Kamo 07 12 1945Ahta azerb Axta 29 Razdan 30 04 1959Ahtinskij rajon azerb Axtarayonu 29 Razdanskij rajon 30 04 1959Ahtahana azerb Axtaxana 29 Choratsan Kafan 01 06 1940Ahund azerb Axund 29 Bzovan Artashat Agdag azerb Agdag Agdan Idzhevan 25 05 1967Alakilsya azerb Alakilse 29 Govtun Amasiya 09 04 1991Alachiggaya azerb Alaciqqaya 29 Alachig Dilizhan Alaverdinskij rajon azerb Allahverdi rayonu 29 Tumanyanskij rajon 19 09 1969Agdash azerb Agdas Abovyan Artashat 01 12 1949Almali azerb Almali 29 Hndzorut Azizbekov Vajk 12 11 1946Aralig azerb Aralix 29 Yerazgovarc Ahuryan 07 12 1945Aralig azerb Aralix 29 Griboyedov Yechmiadzin 25 05 1978Arazdyuzyu azerb Arazduzu Yerash Sisian 03 07 1968Arazdoyen azerb Arazdeyen 29 Yerash Ararat 03 07 1968Arihveli azerb Arixveli 29 Lernut Ahuryan 21 10 1967Armudlu azerb Armudlu 29 Tufashen Artik 31 05 1946Armudlu azerb Armudlu 29 Tanzut Oktemberyan Armavir 04 04 1946Arpa azerb Arpa 29 Areni Yehegnadzor 10 09 1946Arpachaj azerb Arpacay 29 Ahuryan Ahuryan 31 07 1950Arpavar azerb Arpavar 29 Lusakert Nshavan Artashat 20 07 1945 21 10 1967Arzakend azerb Erzekend Arzakan Razdan Ahtahana azerb Axtaxana Dzhorastan Kafan 01 06 1940Avdalar azerb Avdallar 29 Hacavan Abovyan 04 04 1946Avdibej azerb Avdibey 29 Cahkaber Spitak 21 10 1967Ayar Agarankadzor Yehegnadzor 10 09 1946Ayazli azerb Ayasli 29 Ajgestan Artashat 03 01 1935Ajnali azerb Aynali 29 Davdashen Talin 19 04 1950Ajnali azerb Aynali Cahkunk Echmiadzin 04 04 1946Ayanzur azerb Eyenzur Agavnazdor Yehegnadzor 10 09 1946Ajrim Ptavan Noyemberyan Ajsesi azerb Aysesi Gizilgyul Yehegnadzor 10 09 1946Alibejli azerb Elibeyli Atarbekyan Echmiadzin 04 04 1946Aligulu azerb Eliqulusen Azatashen Goris 01 06 1940Alihan azerb Elixan Getik Gukasyan 03 01 1935Alili azerb Elili Salvard Sisian 03 01 1935Amirhan Saratak Artik 01 06 1940Amirli Gtudzhur Aparan 19 04 1950Ashagi Agbash azerb Asagi Agbas Arevshat Artashat 20 08 1945Ashagi Agdan azerb Asagi Agdan Morut Idzhevan 20 05 1967Ashagi Agdzhagala azerb Asagi Agcaqala Nerkin Bazmaberd Talin 04 04 1946Ashagi Adiyaman azerb Asagi Adiyaman 29 Nerkin Getashen Martuni 07 12 1945Ashagi Alchali azerb Asagi Alcah 29 Arcvanist Martuni 27 09 1968Ashagi Ajnali azerb Asagi Aylanli 29 Lenugi Echmiadzin 04 04 1946Ashagi Ganlidzha azerb Asagi Qanlica 29 Vagramaberd Ahuryan 26 04 1946Ashagi Garagojmaz azerb Asagi Qaraqoymaz 29 Nerkin Sasunashen Talin 12 11 1946Ashagi Garanlig azerb Asagi Qaranliq 29 selishe Martuni Martuni Ashagi Garanlig azerb Asagi Qaranliq 29 rajon Martuni Martuni 09 09 1930Ashagi Garhun azerb Asagi Qarxm 29 Araks Echmiadzin 04 04 1946Ashagi Gezeldere azerb Asagi Gozeldere 29 Vardenis Martuni 07 02 1945Ashagi Gyulasar azerb Asagi Goyleser 29 Dimitrov Artashat 01 12 1949Ashagi Nedzhili azerb Asagi Necili 29 Sayat Nova Masis 25 01 1978Ashagi Pirtiken azerb Asagi Pirtiken 29 Dzoragyuh Talin 02 03 1940Babakishi I Ahavnazdor Razdan 15 07 1948Babakishi II Buzhakan Aparan Baburlu Varcarashen Ani 03 02 1947Badzhioglu Ajkavan Ahuryan 07 12 1945Bahchalar Bagaran Oktemberyan 03 07 1968Barana Noyemberyan Noyemberyan 04 01 1938Basarkechar azerb Basarkecer 29 Vardenis Vardenis 11 06 1969Bash Abaran Aparan Aparan 03 01 1935Bashijoh Ajkuk Abovyan 04 04 1946Bashkend I Akunk Abovyan 04 04 1946Bashkend II Arcvashen Chervone Selo Bashkend III Gegarkunik Kamo 04 04 1946Bashkend IV Vernashen Yehegnadzor 10 09 1946Bashnali Bagramyan Artashat 01 12 1949Bayandur Vagatur Goris 07 05 1969Bazardzhik Arayi Aparan 15 07 1946Badal Yehegnut Oktemberyan 04 04 1946Bezirhana Dzitankov Ani Birelli Lanchar Ararat 03 07 1968Bitlidzhe Barcrashen Artashat 20 08 1945Bilheyir Shenavan Abaran 19 04 1950Bogazkesen Dzorkan Ani 03 01 1935Boyutlu Arteni Talin 31 07 1950Bozdogan Sarakan Ani 03 01 1935Bozjohush Musaelyan Gukasyan 12 11 1946Beyuk Arihvel Mec Mantash Artik 03 01 1935Beyuk Kepenek Musaelyan Ahuryan 03 01 1935Beyuk Kejti Keti Ahuryan 28 08 1948Beyuk Karakilise Kirovakan 03 01 1935Beyuk Shehriyar Nalbandyan Oktemberyan 19 04 1950Beyuk Shishtepe Mec Sepasar Gukasyan 12 11 1948Beyuk Vadi Vedi Ararat 04 04 1948Gatran Getamech Nayiri 21 07 1948Gabibkend Kalinin Masis 26 09 1957Gadzhi Bajram Bagaran Oktemberyan 03 01 1935Gadzhi Halil Cahkaovit Aragac 15 07 1946Gadzhilar Margastan Echmiadzin 03 01 1935Gadzhi Mugan Muhan Kamo Gadzhi Nazar Kamo Ahuryan 03 01 1935Gadzhi Kara I Ajgeshat Echmiadzin 03 01 1935Gadzhi Kara II Lernapat Gugark 26 09 1957Gadzhi Kara III Makarashen Gugark 01 03 1946Gasankend Shatin Yehegnadzor 03 01 1935Gachagan Lernavan Spitak 26 04 1946Gadirli Ladskanist Ararat 03 07 1968Galarak Shenavan Oktemberyan 04 04 1946Gamishgut Yehegnut Gugark 03 01 1935Ganlidzha Marmashen Ahuryan 26 04 1946Gapili Gusanakyug Ani 03 02 1947Garaboya Hnkoyan Spitak 26 04 1946Garabulag Yerinzhdatap Aparan 15 07 1946Garaburun Karmrashen Talin 31 07 1950Garachoran Arakyug Ashtarak 04 04 1946Garadagli I Mrgavet Artashat 20 08 1945Garadagli II Cahkashen Artashat 20 08 1945Garadash Sevkar Idzhevan Garahamzali Burastan Artashat Garakilise I Ahurik Ahuryan 03 01 1935Garakilise II azerb Qarakilse 29 Artavan Aparan 19 04 1950Garakilise III Dzorashen Gukasyan 03 01 1935Garakilise IV Sisavan Sisian 02 03 1940Garakilise V Sisian 02 03 1940Garal Gatnadzhur Spitak 26 04 1946Garanlig Gehovit Martuni 03 07 1968Garanlig Lusakyug Aparan 10 09 1948Garanligdere Lusadzor Idzhevan 21 01 1935Garagala I Getap Talin 12 11 1946Garagala II Sevaberd Abovyan 21 06 1948Gargabazar Ajkashen Echmiadzin 25 05 1967Garhun Dzhrarat Echmiadzin 04 04 1946Gasimali Gasimli Getapi Artik 01 04 1940Gashga Vardashat Ararat 10 09 1948Gazanchi Megrashen Artik 31 05 1946Gemerli Artashat Artashat 04 09 1945Gemerli Mecamor Echmiadzin 15 07 1946Gazanfar Aragac Aparan 10 09 1948Gedekbulag Garchahpyur Vardenis 12 08 1948Gedekli Mrgavan Artashat 20 08 1945Gel Lichk Martuni Goran Gogaran Spitak 20 04 1946Gejkumbez Gehanist Masis 01 12 1949Gezeldere I Gehadir Artik 31 05 1946Gezeldere II Gehadzor Artik 31 05 1946Gezeldere III Gehadzor Aragac 15 07 1946Gezlyu Akunk Talin 12 11 1946Gejdar bek Sverdlov Stepanavan 01 04 1940Gochurlu Mgrashat Oktemberyan 04 04 1946Golgat Geganist Artik 15 07 1948Gonaggiren Shirak Ahuryan 02 03 1940Goturbulag Katnahpyur Stepanavan 03 01 1935Gojtur Getap Yehegnadzor 03 01 1935Goshavenk Ajkadzor Ani 19 04 1956Guldervish Vosketas TalIn 03 01 1935Guleli azerb Guleli Ajgezdor Shamshadil 04 05 1939Guluzhdan Spandaryan Artik 31 05 1946Gurdbulag Ajgeshat Oktemberyan 19 04 1950Gurdbulag Krasar Gukasyan 12 01 1946GurddzhalIl Gehapush Kafan 29 06 1949Gurdugulu Armavir Oktemberyan 03 01 1935Gushchu Kedzhut Azizbekov 12 11 1946Gutnigishlag Hovatshen Artik 15 07 1946Guzugyuden Ajgeshat Oktemberyan 19 04 1950Guzukend Hozikent Amasiya Gipchag Arich Artik 31 05 1946Girah yer Sizavet Gukasyan 12 11 1946Girhbulag Akunk Vardenis 03 01 1935Girhdeyirman azerb Qirxdeyirman 29 Hnaberd Aragac 15 07 1946Gizilgoch Gukasyan Gukasyan 12 10 1956Gizilgockij rajon Gukasyanskij rajon 04 01 1938Gizilkilise Karmravan Gukasyan 03 01 1935Giziltejmur Voskevaz Ashtarak 03 01 1935Giziloren Shenavan Spitak 26 04 1946Gilichatag Suser Talin 12 11 1946Gyulabli Dzhorazluk Abaran 15 07 1946Gyulabli Ajgezdor Shamshadil 04 05 1939Dagarli Getk Ahuryan 07 02 1945Damdzhili Muravyan Aparan 03 01 1935Danagirmez I Ovit Aparan 15 08 1948Danagirmez II Nigavan Aparan 15 07 1940Dargali Ajgezard Artashat 30 12 1957Dashgala Karaberd Ani 03 02 1947Dashli Dashtekar Ararat 03 07 1968Dashnushavan Ajgehat Tumanyan 02 02 1963Dajmadagli Shrvenanc Kafan Dedeli Yehnik Talin 12 11 1948Delikdash Cakkar Martuni Deligardash Saruhan Kamo Dellekli Covashen Abovyan 21 06 1948Dembeli Debetashen Noyemberyan 18 08 1960Derbend Karmakar Ahuryan 26 04 1948Darachichag Cagkadzor Razdan 1947Derekend Dzoragyuh Gugark Derekoj Deregyuh Gukasyan Develi Ararat Ararat 03 01 1935Dzhabechali Dzhraovit Masis 27 02 1960Dzhadgiran I Bazmayan Nayiri 08 07 1957Dzhadgiran II Razdan Abovyan 03 01 1935Dzhafarabad I Argavand Masis 04 04 1946Dzhafarabad II Getashen Oktemberyan 04 04 1946Dzhalal ogli Stepanavan Stepanavan Dzhamishli Alagyaz Aparan 04 01 1938Dzheleb Dzhradzor Amasiya 26 04 1946Dzhangi Vardablur Aragac 19 04 1950Dzhennetli I Landzhazat Artashat 21 10 1967Dzhennetli II Zovashen Artashat 02 03 1940Dzhizihlar Cohamarg Gukasyan 12 11 1948Dzhirdzhir Varser Sevan 26 04 1948Diirekler Karnut Ahuryan 26 04 1946Dokkuz Kanachut Artashat 20 08 1945Dovshangishlag Shiravakan Ani 19 04 1950Duzharab Artashen Gukasyan 12 11 1946Dyuzkend I Ahuryan Ahuryan 07 12 1945Dyuzkend II Barozh Talin 03 01 1935Yengidzhe Gandzak Yehegnazdor 10 09 1946Ilanchalan Artashavan Ashtarak Ilhiabi Ajgabast Ahuryan 26 94 1946Imanshali Mhchyan Artashat 03 01 1935Imirhan Saratak Artik 01 061940Imirli Ttudzhur Abaran 19 04 1950Inekli Antarut Ashtarak 01 12 1949Ipekli Ojlag Masis Masis 4 04 1946Kal ali Noraberd Ani 03 02 1947Kaltahchi Artakyug Spitak 26 04 1946Kaftarli Panik Artik Kelekarh Gukasyan Masis 01 12 1949Kechili Mragashat Oktemberyan 04 04 1976Kerpichli Gehadir Abovyan 03 01 1935Kerimarh Sovyetakan Oktemberyan 03 01 1935Kerimkend Dzahkashen Kamo 02 03 1940Kesikbash Lernakert Martuni 07 12 1945Kever Nor Bayazet Kamo 13 04 1959Kirach Dzhrapi Ani 03 02 1947Kichik Arihveli Pokr Mantash Artik 01 01 1935Kichik Garakilise Azatan Ahuryan 07 12 1945Kichik Kepenek Ovit Ahuryan 07 12 1945Kichik Kejti Lernanck Ahuryan 26 10 1946Kichik Shishtepe Pokr Sepasar Gukasyan 12 12 1946Kilisekend Srashen Kafan Kirdikend Lernadzor Kafan Kolagiren Antaramut Gugark 10 09 1948Korbulag Chkashen Gukasyan 20 10 1946Koru Dzhorashen Goris 19 04 1950Kosamammed Batikyan Kamo Kerpyulyu Arshalujs Echmiadzin 03 01 1935Kurtkulak Boloraberd Ehegnadzor 10 09 1948Kyujlyuser Bambakavan Artashat 20 08 1945Kuzedzhik Lanchahpyur Kamo 19 04 1950Lelekend Lalikyug Idzhevan Lelver Debetavan Noyemberyan 18 06 1960Lembeli Bagratashen Noyemberyan 18 06 1960Lok Vartanizor Megri 18 06 1960Mahmutdzhug Pemzashen Artik 02 03 1940Mastara Dalariik Talin 21 08 1965Majda Lernarot Ashtarak 01 12 1949Medzhidli Nor Kyang Artik 01 06 1940Mehriban Katnahpyur Talin 19 04 1950Melikkend Melikkyug Aragac 15 07 1946Melikler Spandaryan Sisian 04 05 1939Melikjoh Cahkavan Idzhevan 02 03 1940Mesimli Ajgebat Artashat 01 07 1949Mezre Barcravan Sisian 10 09 1946Mehrabli Vardashen Artashat 20 08 1945Mishana Hakavan Razdan 01 12 1949Molla Bayazid Bambakashat Oktemberyan 03 01 1935Molla Badal Badal Oktemberyan Molla Dursun Shaumyan Echmiadzin Molla Gojche Moralik Ani 03 01 1935Morut Aknahpyur Idzhevan 11 11 1970Mugandzhik Ajgedzor Goris 19 04 1950Mundzhuglu Cilkar Aragac 15 07 1946Murad Tepe Kanakeravan Abovyan 15 08 1964Musahan Voskeyask Ahuryan 26 04 1946Musluglu Lanchik Ani 03 02 1947Ogrudzha Garayiman Vardenis Ortakilse Mayisyan Ahuryan 26 04 1946Odzhaggulu Arapi Ahuryan 16 04 1946Ogulbejli Berkanush Artashat 20 08 1945Ortakend Gladzor Yehegndczor 10 09 1946Ovandere Ovnadzor Stepanavan 19 04 1950Ordekli Lchashen Sevan 26 04 1946Pashakend Marmarik Razdan 03 01 1935Pashali Zaritap Azizbekov 08 07 1957Pirmelek Arek Talin 03 01 1935Pirmezre Katnarat Kafan 29 06 1949Pirtiken Cahkasar Talin 02 03 1940Polad Ajrim Polad Idzhevan Sachli azerb Sacli Norashen Aragac 15 07 1946Taram ammed Megrashat Amasiya 26 04 1946Hamzachemen Bozikeg Gugark Hachakilise Nagapetvan Artik 30 01 1961Hachadarag Ashtarak Idzhevan Hachdur Cahkashat Tumanyan 03 01 1935Hamamli Spitak Spitak 28 09 1949Heyirbejli Yervandashat Oktemberyan 25 05 1967Chanahchi Sovyetashen Ararat 10 09 1948Chatgiran I Getashen Abovyan 01 03 1935Chatgiran II Nor Gehi Ashtarak 10 02 1962Chemberek Chervone Selo Chervone Selo Chiragli Dzhrarat Ahuryan 07 02 1945Chirpli Dzhrapi Ani 03 02 1947Chijdamli Azatavan Artashat 20 08 1945Chifteli Zujgahpyur Gukasyan 12 11 1948Chorlu Lernegyuh Gukasyan 12 10 1967Chotur Saramech Spitak 26 04 1948Chubukchu Vardanashen Oktemberyan 04 04 1948Chubuklu Covagyuh Sevan 03 01 1935Chul Artavan Azizbekov 19 04 1950Evdzhiler azerb Evciler Arapzap Oktemberyan 10 04 1947Ellar azerb Eller Abovyan Abovyan 12 10 1961Eleyez Aragac Talin 31 07 1950Eligirig Astadzor Martuni 03 01 1935Elleroyugu azerb Elleroyugu Eller Amasiya Erdepin Yehegis Yehegnadzor 10 09 1946Eskipara Voskepar Noyemberyan Efendi azerb Efendi Karadzhor Spitak 26 04 1946Efendi azerb Efendi Norashen Sevan 04 01 1938Efendi Nor Keseriya Oktemberyan 14 01 1969Primitki red a b The alteration of place names and construction of national identity in Soviet Armenia Arseny SAPAROV Arhiv originalu za 13 chervnya 2020 Procitovano 8 travnya 2020 Karabah hronologiya konfliktu ros Arhiv originalu za 11 lipnya 2012 Procitovano 8 travnya 2020 Karabah hronologiya konfliktu ros a b Novini Virmeniyi 2007 roku u Virmeniyi zavershitsya proces perejmenuvannya naselenih punktiv respubliki 16 21 22 02 2007 ros Arhiv originalu za 5 zhovtnya 2011 Procitovano 8 travnya 2020 Novini Virmeniyi 2007 roku u Virmeniyi zavershitsya proces perejmenuvannya naselenih punktiv respubliki 16 21 22 02 2007 ros Robert H Hewsen Introduction to the Study of Armenian Historical Geography The Asxarhacʻoycʻ of Ananias of Sirak Formerly Attributed to Moses of Xoren Georgetown University 1967 P 410 a b v A Novoselcev V Pashuto L Cherepnin Puti razvitiya feodalizma M Nauka 1972 S 47 A zatem nachalos seldzhukskoe nashestvie Ono naneslo pervyj katastroficheskij udar po armyanskomu etnosu Chast Vaspurakana Gohtn i nakonec Syunik stali obektom zahvata seldzhukov v pervuyu ochered V rezultate rezkoj i dostatochno fanatichnoj politiki seldzhukskih vladyk v politicheskih celyah prinyavshih islam i stavshih ego ocherednym oplotom armyanskoe naselenie vynuzhdeno bylo pokidat rodnuyu zemlyu i emigrirovat na sever v predely Gruzii i osobenno v Kilikiyu Srazhenie pri Mancikerte Manazkerte privelo k okonchatelnoj potere Armenii Vizantiej Teper centrami armyanskoj politicheskoj i kulturnoj zhizni stali Kilikiya i Albaniya Eta poslednyaya v XII XIII vv byla tesno svyazana s Gruziej i poroj ot neyo zavisela V posleduyushie veka process etnicheskih izmenenij prodolzhalsya poka mets syurgyun velikoe izgnanie armyano tyurkskoe Abbasa I v nachale XVII v ne privelo k rezkomu sokrasheniyu armyanskogo naseleniya Vostochnoj Armenii Britannica encyclopedia Arhivovano 3 travnya 2015 u Wayback Machine statya Armenian Highland mountainous region of Transcaucasia It lies mainly in Turkey occupies all of Armenia and includes southern Georgia western Azerbaijan and northwestern Iran Abbas Kuli aga Bakihanov Gyulistan i Iram Arhivovano 9 bereznya 2020 u Wayback Machine shah Ismail Sefevi pereselil iz Iraka plemya Bayat chastyu v Erivan a chastyu v Derbend i Shabran chtoby usilit mestnyh pravitelej Istoriya Vostoka V 6 t T 2 Vostok v srednie veka Arhivovano 14 bereznya 2013 u Wayback Machine M Vostochnaya literatura RAN 2002 ISBN 5 02 017711 3 V opisaniyah sovremennikov seldzhukskoe nashestvie predstayot kak bedstvie dlya stran Zakavkazya Seldzhuki bystree vsego utverdilis v yuzhnyh armyanskih zemlyah otkuda armyanskoe naselenie vynuzhdeno bylo emigrirovat v predely Vizantii Tak vozniklo Kilikijskoe Armyanskoe carstvo prosushestvovavshee do konca XIV v Na Armyanskom nagore nachalsya mnogovekovoj process ottesneniya armyanskogo i kurdskogo naseleniya prishlym tyurkskim To zhe samoe imelo mesto i v predelah Zakavkazya Zhivut v etoj provincii glavnym obrazom armyane shizmatiki Eta Armeniya v dlinu tyanetsya ot Sebasta Sivasa do ravniny Orogan Mugan a v shirinu ot gor Barkar do Taurisa Tebriza Posle Marko Polo Puteshestviya zapadnyh chuzhezemcev v strany treh Indij Arhivovano 21 lyutogo 2020 u Wayback Machine M Nauka 1968 Arakel Davrizheci Kniga istorij Arhivovano 29 veresnya 2007 u Wayback Machine Vsemirnaya istoriya T IV nedostupne posilannya z Iyun 2019 M 1958 S 563 Shopen I I Istoricheskij pamyatnik sostoyaniya Armyanskoj oblasti v epohu eyo prisoedineniya k Rossijskoj imperii SPb 1852 Str 446 Arseny Saparov The alteration of place names and construction of national identity in Soviet Armenia Arhivovano 13 chervnya 2020 u Wayback Machine Gumilyov L N Drevnie tyurki AJRIS press 2009 S 221 ISBN 978 5 8112 3742 5 Istoriya Vostoka V 6 t T 2 Vostok v srednie veka Arhivovano 14 bereznya 2013 u Wayback Machine M Vostochnaya literatura RAN 2002 ISBN 5 02 017711 3 Nashestvie seldzhukov soprovozhdalos strashnymi opustosheniyami i razrusheniem mnogih zakavkazskih gorodov Ono imelo ogromnye posledstviya dlya istoricheskih sudeb Zakavkazya Vpervye syuda prishla bolshaya volna tyurkskogo naseleniya Otdelnye gruppy tyurok pronikali v region i prezhde preimushestvenno s severa hazary bulgary i t d no oni ne izmenili etnicheskij sostav naseleniya zakavkazskih stran Inoe delo seldzhuki Ih plemena prezhde vsego obosnovalis na prevoshodnyh pastbishah Yuzhnogo Azerbajdzhana sobstvenno Azerbajdzhana i Mugani a zatem Arana Predgornaya chast Arana osobenno intensivno zaselilas tyurkskimi kochevnikami na protyazhenii XII XV vv i postepenno drevnee nazvanie Aran zamenilos na Karabah tyurksko iranskoe Chyornyj sad Proniknovenie tyurok v Vostochnoe Zakavkaze postepenno privelo k tyurkizacii znachitelnoj chasti mestnogo naseleniya chto polozhilo imenno v XI XIII vv nachalo formirovaniyu tyurkoyazychnoj azerbajdzhanskoj narodnosti Na Armyanskom nagore nachalsya mnogovekovoj process ottesneniya armyanskogo i kurdskogo naseleniya prishlym tyurkskim SABIR ASADOV Istoricheskaya geografiya Zapadnogo Azerbajdzhana Dopolnennoe pererabotannoe izdanie na russkom yazyke Baku izdatelstvo Azerbajdzhan 1998 560 str Nauchnyj redaktor Budag Budagov akademik NAPEChATANO SOGLASNO UKAZU PREZIDENTA AZERBAJDZhANSKOJ RESPUBLIKI GEJDARA ALIEVA OT 26 MARTA 1998 GODA O GENOCIDE AZERBAJDZhANCEV Str 17 22 Giyasaddin Asker ogly Gejbullaev TOPONIMIYa AZERBAJDZhANA Baku Elm 1986 AKADEMIYa NAUK AZERBAJDZhANSKOJ SSR SEKTOR ARHEOLOGII I ETNOGRAFII J Gippert W Schulze Some Remarks on the Caucasian Albanian Palimpsests Iran and the Caucasus 11 2007 Nevertheless it can be safely stated that from both a phonological and a lexical perspective the Caucasian Albanian which may well be styled Old Udi from now on has preserved the original Lezgian character of the language more precisely Eastern Samur much better than contemporary Udi has Shnirelman Vojny pamyati IKC Akademkniga Moskva 2003 S 169 171 N G Volkova Natalya Georgievna Volkova odna iz vedushih sovetskih etnografov kavkazovedov priznannyj uchenyj v oblasti etnicheskoj istorii narodov Kavkaza avtor neskolkih monograficheskih issledovanij po etnicheskomu sostavu naseleniya Severnogo Kavkaza po kavkazskoj etnonimike Kavkazskij Etnograficheskij Sbornik Statya Etnicheskie processy v Zakavkaze v XIX XX vv IV SSSR Institut Etnografii im M Maklaya AN SSSR Moskva Nauka 1969 S 10 199 s 1700 ekz Barbara A Anderson and Brian D Silver Population redistribution and the ethnic balance in Transcaucasia in Ronald G Suny ed Transcaucasia nationalism and social change essays in the history of Armenia Azerbaijan and Georgia Ann Arbor University of Michigan Press 1996 488 a b v Arseny Saparov International Relations Department London School of Economics Houghton Street London WC2A 2AE A Saparov lse ac uk Arhiv originalu za 13 chervnya 2020 Procitovano 8 travnya 2020 Postanovlenie N 754 Soveta ministrov SSSR Arhiv originalu za 10 grudnya 2020 Procitovano 8 travnya 2020 Postanovlenie Soveta Ministrov SSSR ot 23 12 1947 4083 Arhiv originalu za 30 listopada 2021 Procitovano 3 kvitnya 2022 Arseny Saparov International Relations Department London School of Economics Houghton Street London WC2A 2AE A Saparov lse ac uk Arhiv originalu za 13 chervnya 2020 Procitovano 8 travnya 2020 Aleksandr Iskandaryan NACIONALNYE ISTORII NA POSTSOVETSKOM PROSTRANSTVE II ARMENIYa UDREVLENIE MODERNA 2009 S 225 243 a b v g Arseny Saparov International Relations Department London School of Economics Houghton Street London WC2A 2AE A Saparov lse ac uk Arhiv originalu za 13 chervnya 2020 Procitovano 8 travnya 2020 Kulturnyj terrorizm Tablica toponimov deazerbajdzhanizacii territorii Respubliki Armeniya Iz broshyury Akty armyanskogo kulturnogo terrora izdannoj v 1997 g v Ankare pri podderzhke i uchastii Chrezvychajnogo i Polnomochnogo Posla M Novruzova a b v g d e zh i k l m n p r s t u f h c sh sh yu ya aa ab av ag ad ae azh ai ak al am an ap ar as at au af ah ac ash ash ayu aya ba bb bv bg bd be bzh bi bk Vagif Arzumanly Nazim Mustafa Deportaciya Genocid Bezhency Baku Gartal 1998 Posilannya red The alteration of place names and construction of national identity in Soviet Armenia Arseny SAPAROV Arhivovano 13 chervnya 2020 u Wayback Machine Dolya azerbajdzhanskih toponimiv Dzhafar Giyasi Ibragim Boz yel Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Tyurkski toponimi u Virmeniyi amp oldid 35177998