www.wikidata.uk-ua.nina.az

Тиктор Іван Микитович Іва н Мики тович Ти ктор 6 липня 1896 с Красне нині смт Красне Красненська селищна громада Золочів

Тиктор Іван Микитович

Іва́н Мики́тович Ти́ктор (6 липня 1896, с. Красне, нині смт. Красне, Красненська селищна громада, Золочівський район, Львівська область — 26 серпня 1982, м. Оттава, Канада) — громадський і політичний діяч, старшина УCC та УГА, відомий український видавець і редактор. Власник найбільшого тодішнього львівського українського видавничого концерну Галичини «Українська Преса» до 1939 року.

Іван Микитович Тиктор
 Підхорунжий (фельдфебель),
 Четар
Загальна інформація
Народження 6 липня 1896(1896-07-06)
с. Красне (тепер Красненська селищна громада, Золочівський район, Львівська область)
Смерть 26 серпня 1982(1982-08-26) (86 років)
Оттава,  Канада
Військова служба
Приналежність  ЗУНР
Війни / битви Перша світова війна
Польсько-українська війна (1918—1919)
Радянсько-українська війна

Біографічні дані Редагувати

Народився у заможній сім'ї, навчався у гімназіях Львова і Рогатина, студіював торговельні науки в Тайному українському університеті у Львові, вступив на правничий факультет Львівського університету.

Учасник Першої світової війни, польсько-української (1918–1919) та російсько-української (1919–1920) воєн, доброволець легіону Українських Січових Стрільців, служив у ранзі підхорунжого. Як четар УГА вступив до підпільної Української Військової Організації. Після падіння ЗУНР у квітні 1920 року опинився у концтаборі Тухоля поблизу Гданська. Батькові дивом вдалося визволити сина з полону. Війт їхнього села, поляк Ян Андрушевський, написав довідку про благонадійність українського вояка.

Після повернення з полону, Іван Тиктор насамперед прагнув здобути освіту. До війни він не встиг закінчити гімназії, тому не склав матури. Сподівався скласти іспити екстерном у Третій державній учительській семінарії у Львові та отримати право вчителювати. Усе перекреслила суперечка з викладачем-шовіністом під час екзамену з історії. Залишився останній шанс — курси при товаристві «Просвіта». Іван Микитович обрав комерційну справу і невдовзі він організував у рідному Красному кооператив, кредитну спілку, кравецькі курси та різноманітні гуртки. У той самий час був комендантом таємного українського університету у Львові.

Іван Тиктор — видавець Редагувати

1921 року на запрошення адвоката Степана Шухевича потрапив до виконавчого комітету кооперативного видавництва «Червона Калина». Воно публікувало документи та спогади учасників визвольних змагань. Справа виявилася збитковою і тоді Тиктор викупив видавництво.

Заснував у 1923 році популярний ілюстрований щоденник «Новий час»; з часом добавив ряд часописів: «Наш Прапор», «Народна справа», «Комар», «Дзвіночок» з бібліотекою «Ранок», «Наш лемко». Паралельно з періодиками видавав календарі й монументальні твори: «Велика історія України», «Історія української культури» (1936—1937 у Львові), «Історія українського війська» — та щомісячно белетристичні твори у рамках «Народної бібліотеки», «Лемківську читанку», та інші книжки.

У Красному організував виробництво ячмінної кави. Бренд «Золотий Колос» навіть витіснив із ринків Львова популярну каву «Франка», яку продавали євреї.

У міжвоєнний період власник найбільшого тодішнього львівського українського видавничого концерну Галичини «Українська Преса», який видавничою діяльністю спричинився до масового поширення преси і книжок на західноукраїнських землях, зокрема в Галичині. Як приватний видавець і звеличник книжки перший увів в українську пресу західний принцип, що преса — це не продукт добродійності, чи харитативна та суто суспільна праця, а сполучення культури з купецтвом, яке мусить самооплачуватися. Йому неодноразово пропонували балотуватися до парламенту Польської Республіки, щоб там відстоювати українську ідею. Відмовлявся. Журналіст Євген Лазор писав, що робив це, бо й так мав дуже великий вплив: «Був владарем сердець і думок».

Останній номер «Нового Часу» вийшов 12 вересня 1939 року. Того дня Львів вже бомбардувала німецька авіація. Незабаром прийшли радянські «визволителі». Концерн «Українська Преса» націоналізували та на його потужностях почали друкувати газету «Вільна Україна». Тиктор був вимушений виїхати до окупованого німцями Кракова, де 1939 року очолив релігійне видавництво «Нове життя», яке згодом передав отцям-студитам. Коли війська Вермахту зайняли решту України, осів у Рівному. Тут у 1941—1943 роках разом з Уласом Самчуком працював у видавництві «Волинь», де друкувалися часописи «Орленя» та «Український хлібороб», серія «Бібліотека „Антикомуніст“».

У вересні 1943 року разом з іншими співробітниками видавництва Іван Тиктор потрапив за ґрати. Через два місяці вийшов на волю.

На той час Іван Тиктор з родиною мешкав на вулиці Пісковій, 26 у Львові.

Видавнича діяльність на еміграції Редагувати

Того ж 1943 року Іван разом із дружиною Марією та донькою Наталею виїхали до Австрії і вже звідти емігрували до Канади. З 1948 — в Канаді у місті Вінніпеґ, де заснував «Клюб приятелів української книжки», і перевидав у 1948–1954 свої найбільші довоєнні видання із доповненнями про новіші часи  та близько 40 книжок красного письменства.

Заслуги Редагувати

Заслуги Івана Тиктора великі: створення видань, які своєчасно приносили користь суспільству і стали тривкими надбаннями культури; введення періодичного друкованого слова в українське село; і, поставлення уперше газетного видавництва на купецькій базі, зберігаючи усі свої часописи у національно-громадському патріотичному дусі.

Вшанування пам'яті Редагувати

Примітки Редагувати

  1. ↑ Дарія Денис (15 вересня 2021). Магнат української преси Іван Тиктор. localhistory.org.ua. Мультимедійна онлайн-платформа «Локальна історія». оригіналу за 26 листопада 2022. Процитовано 6 травня 2023. 
  2. Мельник І. В., Загайська Р. Й. Личаківське передмістя та східні околиці Королівського столичного міста Львова / Ігор Мельник, Роксоляна Загайська. — Видання друге, змінене і доповнене. — Львів : Центр Європи, 2013. — С. 96. — (Львівські вулиці і кам'яниці; 4/4) — ISBN 978-966-464-002-9.
  3. Станіслав Черніков (15 грудня 2022). Медіамагнат з душею патріота — Іван Тиктор. leopolis.one. оригіналу за 5 лютого 2023. Процитовано 6 травня 2023. 
  4. Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століття. — Львів : Світ, 2001. — С. 63. — ISBN 966-603-115-9.
  5. Громов С. Імена видатних людей у вулицях Львова. — Львів : НВФ «Українські технології», 2001. — С. 129. — ISBN 978-617-629-077-3.
  6. Символічне повернення Івана Тиктора на львівські вулиці. uad.lviv.ua. Українська академія друкарства. оригіналу за 21 січня 2021. Процитовано 13 вересня 2020. 
  7. Литвак Г. (19 червня 2018). Львівський маршрут медіамагната Івана Тиктора. zbruc.eu. Збруч. оригіналу за 9 грудня 2022. Процитовано 13 вересня 2020. 

Література Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Iva n Miki tovich Ti ktor 6 lipnya 1896 s Krasne nini smt Krasne Krasnenska selishna gromada Zolochivskij rajon Lvivska oblast 26 serpnya 1982 m Ottava Kanada gromadskij i politichnij diyach starshina UCC ta UGA vidomij ukrayinskij vidavec i redaktor Vlasnik najbilshogo todishnogo lvivskogo ukrayinskogo vidavnichogo koncernu Galichini Ukrayinska Presa do 1939 roku Ivan Mikitovich Tiktor Pidhorunzhij feldfebel ChetarZagalna informaciyaNarodzhennya 6 lipnya 1896 1896 07 06 s Krasne teper Krasnenska selishna gromada Zolochivskij rajon Lvivska oblast Smert 26 serpnya 1982 1982 08 26 86 rokiv Ottava KanadaVijskova sluzhbaPrinalezhnist ZUNRVijni bitvi Persha svitova vijnaPolsko ukrayinska vijna 1918 1919 Radyansko ukrayinska vijna Zmist 1 Biografichni dani 2 Ivan Tiktor vidavec 3 Vidavnicha diyalnist na emigraciyi 4 Zaslugi 5 Vshanuvannya pam yati 6 Primitki 7 Literatura 8 PosilannyaBiografichni dani RedaguvatiNarodivsya u zamozhnij sim yi navchavsya u gimnaziyah Lvova i Rogatina studiyuvav torgovelni nauki v Tajnomu ukrayinskomu universiteti u Lvovi vstupiv na pravnichij fakultet Lvivskogo universitetu Uchasnik Pershoyi svitovoyi vijni polsko ukrayinskoyi 1918 1919 ta rosijsko ukrayinskoyi 1919 1920 voyen dobrovolec legionu Ukrayinskih Sichovih Strilciv sluzhiv u ranzi pidhorunzhogo Yak chetar UGA vstupiv do pidpilnoyi Ukrayinskoyi Vijskovoyi Organizaciyi Pislya padinnya ZUNR u kvitni 1920 roku opinivsya u konctabori Tuholya poblizu Gdanska Batkovi divom vdalosya vizvoliti sina z polonu Vijt yihnogo sela polyak Yan Andrushevskij napisav dovidku pro blagonadijnist ukrayinskogo voyaka 1 Pislya povernennya z polonu Ivan Tiktor nasampered pragnuv zdobuti osvitu Do vijni vin ne vstig zakinchiti gimnaziyi tomu ne sklav maturi Spodivavsya sklasti ispiti eksternom u Tretij derzhavnij uchitelskij seminariyi u Lvovi ta otrimati pravo vchitelyuvati Use perekreslila superechka z vikladachem shovinistom pid chas ekzamenu z istoriyi Zalishivsya ostannij shans kursi pri tovaristvi Prosvita Ivan Mikitovich obrav komercijnu spravu i nevdovzi vin organizuvav u ridnomu Krasnomu kooperativ kreditnu spilku kravecki kursi ta riznomanitni gurtki U toj samij chas buv komendantom tayemnogo ukrayinskogo universitetu u Lvovi 1 Ivan Tiktor vidavec Redaguvati1921 roku na zaproshennya advokata Stepana Shuhevicha potrapiv do vikonavchogo komitetu kooperativnogo vidavnictva Chervona Kalina Vono publikuvalo dokumenti ta spogadi uchasnikiv vizvolnih zmagan Sprava viyavilasya zbitkovoyu i todi Tiktor vikupiv vidavnictvo 1 Zasnuvav u 1923 roci populyarnij ilyustrovanij shodennik Novij chas z chasom dobaviv ryad chasopisiv Nash Prapor Narodna sprava Komar Dzvinochok z bibliotekoyu Ranok Nash lemko Paralelno z periodikami vidavav kalendari j monumentalni tvori Velika istoriya Ukrayini Istoriya ukrayinskoyi kulturi 1936 1937 u Lvovi Istoriya ukrayinskogo vijska ta shomisyachno beletristichni tvori u ramkah Narodnoyi biblioteki Lemkivsku chitanku ta inshi knizhki U Krasnomu organizuvav virobnictvo yachminnoyi kavi Brend Zolotij Kolos navit vitisniv iz rinkiv Lvova populyarnu kavu Franka yaku prodavali yevreyi 1 U mizhvoyennij period vlasnik najbilshogo todishnogo lvivskogo ukrayinskogo vidavnichogo koncernu Galichini Ukrayinska Presa yakij vidavnichoyu diyalnistyu sprichinivsya do masovogo poshirennya presi i knizhok na zahidnoukrayinskih zemlyah zokrema v Galichini Yak privatnij vidavec i zvelichnik knizhki pershij uviv v ukrayinsku presu zahidnij princip sho presa ce ne produkt dobrodijnosti chi haritativna ta suto suspilna pracya a spoluchennya kulturi z kupectvom yake musit samooplachuvatisya Jomu neodnorazovo proponuvali balotuvatisya do parlamentu Polskoyi Respubliki shob tam vidstoyuvati ukrayinsku ideyu Vidmovlyavsya Zhurnalist Yevgen Lazor pisav sho robiv ce bo j tak mav duzhe velikij vpliv Buv vladarem serdec i dumok 1 Ostannij nomer Novogo Chasu vijshov 12 veresnya 1939 roku Togo dnya Lviv vzhe bombarduvala nimecka aviaciya Nezabarom prijshli radyanski vizvoliteli Koncern Ukrayinska Presa nacionalizuvali ta na jogo potuzhnostyah pochali drukuvati gazetu Vilna Ukrayina Tiktor buv vimushenij viyihati do okupovanogo nimcyami Krakova de 1939 roku ocholiv religijne vidavnictvo Nove zhittya yake zgodom peredav otcyam studitam Koli vijska Vermahtu zajnyali reshtu Ukrayini osiv u Rivnomu Tut u 1941 1943 rokah razom z Ulasom Samchukom pracyuvav u vidavnictvi Volin de drukuvalisya chasopisi Orlenya ta Ukrayinskij hliborob seriya Biblioteka Antikomunist 1 U veresni 1943 roku razom z inshimi spivrobitnikami vidavnictva Ivan Tiktor potrapiv za grati Cherez dva misyaci vijshov na volyu 1 Na toj chas Ivan Tiktor z rodinoyu meshkav na vulici Piskovij 26 u Lvovi 2 Vidavnicha diyalnist na emigraciyi RedaguvatiTogo zh 1943 roku Ivan razom iz druzhinoyu Mariyeyu ta donkoyu Nataleyu viyihali do Avstriyi i vzhe zvidti emigruvali do Kanadi 1 Z 1948 v Kanadi u misti Vinnipeg de zasnuvav Klyub priyateliv ukrayinskoyi knizhki i perevidav u 1948 1954 svoyi najbilshi dovoyenni vidannya iz dopovnennyami pro novishi chasi ta blizko 40 knizhok krasnogo pismenstva 3 Zaslugi RedaguvatiZaslugi Ivana Tiktora veliki stvorennya vidan yaki svoyechasno prinosili korist suspilstvu i stali trivkimi nadbannyami kulturi vvedennya periodichnogo drukovanogo slova v ukrayinske selo i postavlennya upershe gazetnogo vidavnictva na kupeckij bazi zberigayuchi usi svoyi chasopisi u nacionalno gromadskomu patriotichnomu dusi Vshanuvannya pam yati RedaguvatiNa jogo chest nazvano 63 kurin UPYu imeni Ivana Tiktora 1993 roku vulicyu Orlovsku u Lvovi perejmenovano na vulicya Ivana Tiktora 4 5 U smt Krasne Zolochivskogo rajonu Lvivskoyi oblasti na chest Ivana Tiktora nazvana vulicya 27 grudnya 2016 roku u Lvovi na vshanuvannya 120 littya z dnya narodzhennya Ivana Tiktora na fasadi budinku sho na rozi vulici Tiktora ta prospektu Svobodi za iniciativi kafedri mediakomunikacij Ukrayinskoyi akademiyi drukarstva v mezhah proektu Ivan Tiktor velikij vidavec vidatnij ukrayinec 6 bulo vstanovleno informacijnu tablicyu 7 Primitki Redaguvati a b v g d e zh i Dariya Denis 15 veresnya 2021 Magnat ukrayinskoyi presi Ivan Tiktor localhistory org ua Multimedijna onlajn platforma Lokalna istoriya Arhiv originalu za 26 listopada 2022 Procitovano 6 travnya 2023 Melnik I V Zagajska R J Lichakivske peredmistya ta shidni okolici Korolivskogo stolichnogo mista Lvova Igor Melnik Roksolyana Zagajska Vidannya druge zminene i dopovnene Lviv Centr Yevropi 2013 S 96 Lvivski vulici i kam yanici 4 4 ISBN 978 966 464 002 9 Stanislav Chernikov 15 grudnya 2022 Mediamagnat z dusheyu patriota Ivan Tiktor leopolis one Arhiv originalu za 5 lyutogo 2023 Procitovano 6 travnya 2023 Melnik B V Pokazhchik suchasnih nazv vulic i plosh Lvova Dovidnik perejmenuvan vulic i plosh Lvova XIII XX stolittya Lviv Svit 2001 S 63 ISBN 966 603 115 9 Gromov S Imena vidatnih lyudej u vulicyah Lvova Lviv NVF Ukrayinski tehnologiyi 2001 S 129 ISBN 978 617 629 077 3 Simvolichne povernennya Ivana Tiktora na lvivski vulici uad lviv ua Ukrayinska akademiya drukarstva Arhiv originalu za 21 sichnya 2021 Procitovano 13 veresnya 2020 Litvak G 19 chervnya 2018 Lvivskij marshrut mediamagnata Ivana Tiktora zbruc eu Zbruch Arhiv originalu za 9 grudnya 2022 Procitovano 13 veresnya 2020 Literatura RedaguvatiNaumenko K Ye Tiktor Ivan Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 78 784 s il ISBN 978 966 00 1359 9 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 Yakimovich B Z Vidavec Ivan Tiktor zhittyevij shlyah i gromadska diyalnist Ukrayina Kulturna spadshina nacionalna svidomist derzhavnist Lviv Institut ukrayinoznavstva imeni I Krip yakevicha NAN Ukrayini 1997 Vip 3 4 S 337 354 Vidannya Ivana Tiktora ta koncernu Ukrayinska presa Bibliogr pokazhch 1923 1977 uklad V G Denisyuk NAN Ukrayini Lviv nauk b ka im V Stefanika L 2000 368 c Ternopilskij Yurij L Ukrayinska presa z perspektivi 150 littya Spilka ukrayinskih zhurnalistiv Ameriki Dzhersi Siti 1974 Vidannya Ivana Tiktora ta koncernu Ukrayinska Presa Bibliografichnij pokazhchik 1923 1977 NAN Ukrayini Lvivska nacionalna naukova biblioteka Ukrayini imeni Vasilya Stefanika uklad V G Denisyuk Lviv 2000 369 s Ukrayinska zhurnalistika v imenah Za red M M Romanyuka Lviv 1996 Vip III 424 s ISBN 5 7702 1245 4 Zelinska N Ivan Tiktor talan i talant monogr N Zelinska L Snicarchuk E Ogar N Blagovirna ta in Lviv Ukrayinska akademiya drukarstva 2007 240 s ISBN 978 966 322 092 5 Enciklopediya ukrayinoznavstva dlya shkolyariv i studentiv Doneck Stalker 2000 496 s Yavorivskij Ye 30 littya vidavnichoyi diyalnosti Ivana Tiktora 1923 1953 Ye Yavorivskij Vinnipeg 1953 19 s Posilannya RedaguvatiTiktor Ivan Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Koncern Ivana Tiktora Shodenna istoriya div 1896 r Oleksij Buhalo 6 lipnya 2018 Ivan Tiktor silskij hlop yakij stav mediamagnatom bbc com BBC News Ukrayina Arhiv originalu za 28 kvitnya 2022 Procitovano 6 travnya 2023 Galina Listvak 7 lipnya 2021 Buti Tiktorom vikliki ukrayinskogo vidavnichogo supergeroya chytomo com Portal pro kulturu chitannya i mistectvo knigovidannya Chitomo Arhiv originalu za 11 bereznya 2022 Procitovano 6 travnya 2023 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Tiktor Ivan Mikitovich amp oldid 40179643