www.wikidata.uk-ua.nina.az

Теорема про свободу волі Ця стаття є сирим перекладом з іншої мови Можливо вона створена за допомогою машинного переклад

Теорема про свободу волі

Ця стаття є сирим перекладом з іншої мови. Можливо, вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. Будь ласка, допоможіть поліпшити переклад.

Теорема про свободу волі — теорема Джона Конвея та Саймона Кохена[en], яка стверджує, що свобода волі людини в тому сенсі, що її вибір не є функцією минулого, за певних припущень означає, що свободу волі повинні мати деякі елементарні частинки. Стаття Конвея та Кохена була опублікована в журналі «Основи фізики» у 2006 році. У 2009 році автори опублікували сильнішу версію теореми в журналі «Повідомлення Американського математичного товариства». Пізніше, у 2017 році, Кохен уточнив деякі подробиці.

Аксіоми ред.

Доказ теореми, в тому вигляді, як вона була спочатку сформульована, спирається на три аксіоми, які Конвей і Кохен називають «плавцем» (англ. fin), «спіном» (англ. spin) і «близнюком» (англ. twin). Аксіоми спіну та близнюка можна перевірити експериментально.

  1. Плавець: існує максимальна швидкість для поширення інформації (максимальна швидкість не обов'язково має бути швидкістю світла). Це припущення ґрунтується на причинно-наслідковому зв'язку.
  2. Спін: квадрат компонента спіну певних елементарних частинок зі спіном один, взятий у трьох ортогональних напрямках, буде перестановкою (1,1,0).
  3. Близнюк: можна «сплутати» дві елементарні частинки та рознести їх на значну відстань, щоб вони мали однакові квадрати спіну, якщо вимірювати в паралельних напрямках. Це є наслідком квантової заплутаності, але повна заплутаність не обов’язкова для виконання аксіоми близнюків (для виконання аксіоми заплутаність є достатньою, але не обов’язковою).

У своїй пізнішій статті 2009 року «Сильна теорема про свободу волі» Конвей і Кохен замінили аксіому «Плавця» слабшою під назвою «англ. Min», тим самим посиливши теорему. «Min» лише стверджує, що два експериментатори, розділені просторово, можуть робити вибір вимірювань незалежно один від одного. Зокрема, не постулюється, що швидкість передачі всієї інформації обмежена максимальним значенням, а лише конкретної інформації про вибір вимірювань. У 2017 році Кохен стверджував, що аксіому «Min» можна замінити на «Lin» — експериментально перевірену коваріацію Лоренца.

Теорема ред.

Теорема про свободу волі стверджує:

Якщо аксіоми виконуються і вибір вимірювання не залежить від інформації, доступної експериментаторам (припущення вільної волі), то результати вимірювань не можуть бути визначені будь-якими подіями до експерименту.

Теорема є випадком «відкритого результату», тобто результат експерименту принципіально неможливо передбачити або визначити будь-якою попередньою інформацією.

Якщо результат експерименту не визначений заздалегідь, то принаймні одна людина та одна частинка, які беруть участь у експерименті, мають певний ступінь свободи у своєму виборі

Оскільки теорема може бути застосовна до будь-якої довільної фізичної теорії, яка відповідає аксіомам, було б неможливо навіть розмістити інформацію в минуле Всесвіту спеціальним способом. Цей аргумент базується на теоремі Кохена–Шпекера[en], яка показує, що результат будь-якого індивідуального вимірювання спіну не був фіксованим незалежно від вибору вимірювань. Як стверджували Кейтор і Лендсман щодо теорій прихованих змінних: «Існувала подібна суперечність між ідеєю, що приховані змінні (у відповідному причинно-наслідковому минулому) повинні, з одного боку, включати всю онтологічну інформацію, яка стосується експерименту, але, з іншого боку, експериментатори повинні мати свободу вибору будь-яких параметрів».

Сприйняття ред.

Відповідно до Кейтора і Лендсмана, Конвей і Кохен доводять, що «детермінізм несумісний з низкою апріорних бажаних припущень». Кейтор і Лендсман порівнюють припущення «Min» з припущенням про локальність у теоремі Белла і роблять висновок на користь сильної теореми про свободу волі, що вона «використовує менше припущень, ніж теорема Белла 1964 року, оскільки не звертається до теорії ймовірностей». Філософ Девід Годжсон підтримує цю теорему, оскільки вона досить переконливо показує, що «наука не підтримує детермінізм». Квантова механіка показує, що «минуле не визначає сьогодення» — частинки діють у спосіб, який неможливо передбачити або пояснити їх попередньою історією. Деякі критики стверджують, що теорема може бути застосована лише до детермінованих (навіть не до стохастичних) моделей.

Дивись також ред.

Примітки ред.

  1. Conway, John; Simon Kochen (2006). The Free Will Theorem. Foundations of Physics (англ.) 36 (10): 1441. Bibcode:2006FoPh...36.1441C. arXiv:quant-ph/0604079. doi:10.1007/s10701-006-9068-6. 
  2. ↑ Conway, John H.; Simon Kochen (2009). The strong free will theorem. Notices of the AMS (англ.) 56 (2): 226–232. 
  3. Kochen, Simon (2017). «Born's Rule, EPR, and the Free Will Theorem». arXiv:1710.00868 [quant-ph]. 
  4. ↑ Cator, Eric; Klaas Landsman (2014). Constraints on determinism: Bell versus Conway–Kochen. Foundations of Physics (англ.) 44 (7): 781–791. Bibcode:2014FoPh...44..781C. arXiv:1402.1972. doi:10.1007/s10701-014-9815-z. 
  5. David Hodgson (2012). Chapter 7: Science and determinism. Rationality + Consciousness = Free Will (англ.). Oxford University Press. ISBN 9780199845309. 
  6. Sheldon Goldstein, Daniel V. Tausk, Roderich Tumulka, and Nino Zanghì (2010). What Does the Free Will Theorem Actually Prove? Notices of the AMS, December, 1451–1453.

Література ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Cya stattya ye sirim perekladom z inshoyi movi Mozhlivo vona stvorena za dopomogoyu mashinnogo perekladu abo perekladachem yakij nedostatno volodiye oboma movami Bud laska dopomozhit polipshiti pereklad Teorema pro svobodu voli teorema Dzhona Konveya ta Sajmona Kohena en yaka stverdzhuye sho svoboda voli lyudini v tomu sensi sho yiyi vibir ne ye funkciyeyu minulogo za pevnih pripushen oznachaye sho svobodu voli povinni mati deyaki elementarni chastinki Stattya Konveya ta Kohena bula opublikovana v zhurnali Osnovi fiziki u 2006 roci 1 U 2009 roci avtori opublikuvali silnishu versiyu teoremi v zhurnali Povidomlennya Amerikanskogo matematichnogo tovaristva 2 Piznishe u 2017 roci Kohen utochniv deyaki podrobici 3 Zmist 1 Aksiomi 2 Teorema 3 Sprijnyattya 4 Divis takozh 5 Primitki 6 LiteraturaAksiomi red Dokaz teoremi v tomu viglyadi yak vona bula spochatku sformulovana spirayetsya na tri aksiomi yaki Konvej i Kohen nazivayut plavcem angl fin spinom angl spin i bliznyukom angl twin Aksiomi spinu ta bliznyuka mozhna pereviriti eksperimentalno Plavec isnuye maksimalna shvidkist dlya poshirennya informaciyi maksimalna shvidkist ne obov yazkovo maye buti shvidkistyu svitla Ce pripushennya gruntuyetsya na prichinno naslidkovomu zv yazku Spin kvadrat komponenta spinu pevnih elementarnih chastinok zi spinom odin vzyatij u troh ortogonalnih napryamkah bude perestanovkoyu 1 1 0 Bliznyuk mozhna splutati dvi elementarni chastinki ta roznesti yih na znachnu vidstan shob voni mali odnakovi kvadrati spinu yaksho vimiryuvati v paralelnih napryamkah Ce ye naslidkom kvantovoyi zaplutanosti ale povna zaplutanist ne obov yazkova dlya vikonannya aksiomi bliznyukiv dlya vikonannya aksiomi zaplutanist ye dostatnoyu ale ne obov yazkovoyu U svoyij piznishij statti 2009 roku Silna teorema pro svobodu voli 2 Konvej i Kohen zaminili aksiomu Plavcya slabshoyu pid nazvoyu angl Min tim samim posilivshi teoremu Min lishe stverdzhuye sho dva eksperimentatori rozdileni prostorovo mozhut robiti vibir vimiryuvan nezalezhno odin vid odnogo Zokrema ne postulyuyetsya sho shvidkist peredachi vsiyeyi informaciyi obmezhena maksimalnim znachennyam a lishe konkretnoyi informaciyi pro vibir vimiryuvan U 2017 roci Kohen stverdzhuvav sho aksiomu Min mozhna zaminiti na Lin eksperimentalno perevirenu kovariaciyu Lorenca Teorema red Teorema pro svobodu voli stverdzhuye Yaksho aksiomi vikonuyutsya i vibir vimiryuvannya ne zalezhit vid informaciyi dostupnoyi eksperimentatoram pripushennya vilnoyi voli to rezultati vimiryuvan ne mozhut buti viznacheni bud yakimi podiyami do eksperimentu Teorema ye vipadkom vidkritogo rezultatu tobto rezultat eksperimentu principialno nemozhlivo peredbachiti abo viznachiti bud yakoyu poperednoyu informaciyeyu Yaksho rezultat eksperimentu ne viznachenij zazdalegid to prinajmni odna lyudina ta odna chastinka yaki berut uchast u eksperimenti mayut pevnij stupin svobodi u svoyemu vibori Oskilki teorema mozhe buti zastosovna do bud yakoyi dovilnoyi fizichnoyi teoriyi yaka vidpovidaye aksiomam bulo b nemozhlivo navit rozmistiti informaciyu v minule Vsesvitu specialnim sposobom Cej argument bazuyetsya na teoremi Kohena Shpekera en yaka pokazuye sho rezultat bud yakogo individualnogo vimiryuvannya spinu ne buv fiksovanim nezalezhno vid viboru vimiryuvan Yak stverdzhuvali Kejtor i Lendsman shodo teorij prihovanih zminnih 4 Isnuvala podibna superechnist mizh ideyeyu sho prihovani zminni u vidpovidnomu prichinno naslidkovomu minulomu povinni z odnogo boku vklyuchati vsyu ontologichnu informaciyu yaka stosuyetsya eksperimentu ale z inshogo boku eksperimentatori povinni mati svobodu viboru bud yakih parametriv Sprijnyattya red Vidpovidno do Kejtora i Lendsmana 4 Konvej i Kohen dovodyat sho determinizm nesumisnij z nizkoyu apriornih bazhanih pripushen Kejtor i Lendsman porivnyuyut pripushennya Min z pripushennyam pro lokalnist u teoremi Bella i roblyat visnovok na korist silnoyi teoremi pro svobodu voli sho vona vikoristovuye menshe pripushen nizh teorema Bella 1964 roku oskilki ne zvertayetsya do teoriyi jmovirnostej Filosof Devid Godzhson pidtrimuye cyu teoremu oskilki vona dosit perekonlivo pokazuye sho nauka ne pidtrimuye determinizm Kvantova mehanika pokazuye sho minule ne viznachaye sogodennya chastinki diyut u sposib yakij nemozhlivo peredbachiti abo poyasniti yih poperednoyu istoriyeyu 5 Deyaki kritiki stverdzhuyut sho teorema mozhe buti zastosovana lishe do determinovanih navit ne do stohastichnih modelej 6 Divis takozh red Nerivnosti Bella Kompatibilizm Kontekstualizm en Kontrfaktichna viznachenist en Paradoks Ejnshtejna Podolskogo Rozena Libertarianstvo metafizika en Teorema pro zaboronu komunikaciyi Princip blizkodiyi Superdeterminizm Kvantovij rozum en Orkestrovane ob yektivne zvedennya en Primitki red Conway John Simon Kochen 2006 The Free Will Theorem Foundations of Physics angl 36 10 1441 Bibcode 2006FoPh 36 1441C arXiv quant ph 0604079 doi 10 1007 s10701 006 9068 6 a b Conway John H Simon Kochen 2009 The strong free will theorem Notices of the AMS angl 56 2 226 232 Kochen Simon 2017 Born s Rule EPR and the Free Will Theorem arXiv 1710 00868 quant ph a b Cator Eric Klaas Landsman 2014 Constraints on determinism Bell versus Conway Kochen Foundations of Physics angl 44 7 781 791 Bibcode 2014FoPh 44 781C arXiv 1402 1972 doi 10 1007 s10701 014 9815 z David Hodgson 2012 Chapter 7 Science and determinism Rationality Consciousness Free Will angl Oxford University Press ISBN 9780199845309 Sheldon Goldstein Daniel V Tausk Roderich Tumulka and Nino Zanghi 2010 What Does the Free Will Theorem Actually Prove Notices of the AMS December 1451 1453 Literatura red Conway and Kochen The Strong Free Will Theorem published in Notices of the AMS Volume 56 Number 2 February 2009 angl Rehmeyer Julie 15 serpnya 2008 Do Subatomic Particles Have Free Will Science News angl Introduction to the Free Will Theorem videos of six lectures given by J H Conway Mar 2009 angl Wuthrich Christian September 2011 Can the world be shown to be indeterministic after all U Beisbart Claus Hartmann Stephan Probabilities in Physics Oxford University Press pp 365 389 doi 10 1093 acprof oso 9780199577439 003 0014 ISBN 978 0199577439 http philsci archive pitt edu 8437 angl Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Teorema pro svobodu voli amp oldid 40989734