Леонтій Назарович Свічка (*? — †5 серпня 1699) — український державний та військовий діяч у добу Гетьманщини, лубенський полковий суддя, полковник Лубенського полку Війська Запорозького.
| Свічка Леонтій Назарович | |
|---|---|
| Портрет Леонтія Свічки з ікони «Розп'яття» (1699) | |
| Народився | невідомо |
| Помер | 5 серпня 1699 Пирятин, Лубенський полк, Гетьманщина |
| Діяльність | дипломат |
| Посада | лубенський полковник |
| У шлюбі з | Домникія |
| Діти | сини Василь, Лука, Іван |
Біографія ред.
Вперше згадується в архівах 1645 року, коли був призначеним полковим осавулом Лубенського полку. Був ним у 1645—1666 роках, а потім 1670-1680-х роках.
1688 року був призначений полковником Лубенського полку. Саме тоді відбулося породичання родин Свічок і Мазеп. Відомо, що син лубенського полковника Лук’ян узяв за дружину Євфимію, дочку смілянського сотника Василя Громика (1687—1695). Останній був одружений з донькою від першого шлюбу дружини Мазепи Ганни. Отже, родинний союз міг скріпити і ділові, й політичні інтереси Івана Мазепи з Леонтієм Свічкою.
Відстоюючи інтереси полку, добре прислужився гетьману Мазепі, який підозрював в опозиційності переяславського полковника Леонтія Полуботка. У російській столиці лубенський полковник порушив питання про незаконність володіння переяславського полковника. Загарбання лубенських земель Леонтієм Полуботком після розслідування було визнане незаконним. Перемога Свічки дуже посилила його позиції й додала безперечного авторитету серед полчан. Про згадане свідчить документ за 1689 рік:
Леонтій Свічка був у числі тих, хто їздив з Мазепою у 1689 за викликом Василя Голіцина до Москви. Гетьман посилав його і в серпні 1690 до царів з певними дорученнями. Найімовірніше, лубенський полковник розвідував у російській столиці, як просувається розслідування справи Соломона, чи є небезпечні моменти у ній для гетьмана. Лубенський полк за правління Леонтія брав участь у Другому Кримському поході, героїчному взятті Азова, багатьох військових операціях проти ординців.
1696 гетьман докоряв Свічці, що той, проігнорувавши вказівки гетьманської столиці, не вийшов з Лубен для розвідування намірів татар, які підійшли до Голтви:
За це не був позбавлений сану полковника, що свідчить про повну довіру гетьмана.
Здоров’я його погіршилось у 1699, і 4 серпня того ж року він склав заповіт. Помер Леонтій Свічка 5 серпня 1699 в Пирятині.
Наступником його на Лубенському полковому уряді став Дмитро Зеленський.
Вшанування пам'яті ред.
У селі Скоробагатьки вулицю 1 Травня перейменували на честь Леонтія Свічки.
Джерела та посилання ред.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- О.В. Кривошея. Тестаменти як складова фамільних архівів(укр.)
- Оточення гетьмана Мазепи: Соратники та прибічники