www.wikidata.uk-ua.nina.az

Проєкт Чаган У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Чаган Випробування 1004 перший радянський промисловий

Проєкт «Чаган»

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Чаган.

Проєкт «Чаган» («Випробування 1004») — перший радянський промисловий термоядерний вибух, здійснений 15 січня 1965 на території Семипалатинського випробувального полігону (майданчик Балапан), Казахська РСР, за 100 км на північний захід від Семипалатинська, у свердловині діаметром близько 700 мм.

Проєкт «Чаган»

«Випробування 1004» — перший радянський ядерний вибух в інтересах народного господарства
Інформація
Країна  СРСР
Серія Series of peaceful nuclear explosions in the USSRd
Полігон Семипалатинський ядерний полігон
49°56′07″ пн. ш. 79°00′32″ сх. д. / 49.935278000027771839° пн. ш. 79.00888900002777859° сх. д. / 49.935278000027771839; 79.00888900002777859Координати: 49°56′07″ пн. ш. 79°00′32″ сх. д. / 49.935278000027771839° пн. ш. 79.00888900002777859° сх. д. / 49.935278000027771839; 79.00888900002777859
Дата 15 січня 1965
Тип підземне
Потужність 140 кт
Хронологія випробувань
Попереднє Test 219d
Наступне Бутан-1, Бутан-2
Проєкт «Чаган»

Передісторія ред.

У березні 1962 міністр середнього машинобудування Ю. П. Славський отримав доповідь фізиків-ядерників Юрія Бабаєва і Юрія Трутнєва «Про необхідність розгортання робіт з вивчення можливостей використання атомних та термоядерних вибухів в технічних та наукових цілях». Кожний пункт програми був детально розписаний та справляв дуже реалістичне враження. Славський з ентузіазмом підтримав звіт Трутнева та Бабаєва, і 1962 року в Радянському Союзі була запущена широкомасштабна програма «мирних атомних вибухів». У ній було задіяно більше десятка міністерств: Мінсередмаш, Мінгазпром, Міннафтопром, Мінвуглепром, Міненерго, Мінколірмет, Мінводгосп та інші, на замовлення яких проводилися вибухи.

За задумом радянських вчених, вирви від ядерних вибухів на викид могли б служити дуже зручними водосховищами: у таких резервуарах акумулювалися б весняні стоки, а невелике дзеркало випаровування та оплавлене дно дозволило б зберігати воду для потреб зрошення, скотарства, запобігти засоленню територій, тощо. Для Казахської РСР планувалося створити за допомогою ядерних вибухів на викид близько 40 штучних водойм загальним об'ємом 120—140 млн м³.

Керівником проєкту «Чаган» був призначений фізик Іван Турчин, досвідчений випробувач Всесоюзного науково-дослідного інституту експериментальної фізики (ВНІІЕФ).

Для здійснення проєкту необхідно було виконати «чистий» ядерний заряд із пониженими показниками залишкового забруднення місцевості. Створення цього заряду проводилось на конкурсній основі, було представлено дві розробки:

  • проєкт НДІ-1011, який при випробуваннях не показав необхідної енергоефективності.
  • проєкт КБ-11, випробування якого пройшли успішно.

Випробування пройшли 1964 року на Семипалатинському полігоні, був обраний до реалізації проєкт КБ-11. Робота по створенню цього заряду була виконана колективом фахівців: Ю. О. Трутнєв, В. С. Лебедєв, В. Н. Мохов, В. С. Пінаєв.

Вибух ред.

Проєкт «Чаган» замислювали як аналогічний до американського проєкту Sedan — 104-кілотонн термоядерного вибуху на викид, вироблених[що?] 6 липня 1962 на випробувальному полігоні в штаті Невада (це був перший у світі промисловий ядерний вибух). Однак при створенні термоядерного заряду фахівці ВНДІЕФ домоглися вищого рівня його «чистоти» — 94 % проти 70 % пристрої Sedan. Це означало, що 94 % енергії вибуху забезпечувалося реакціями термоядерного синтезу, що не дають радіоактивних продуктів. Вибуховий пристрій потужністю 170 кілотонн (потужність ядерного вибуху в Хіросімі — близько 20 кілотонн) зовні являв собою контейнер діаметром 86 сантиметрів та завдовжки 3 метри.

Його було закладено в заплаві річки Чаган, у свердловині № 1004 на глибині 178 м. 15 січня 1965, о 05 годині 59 хвилин 59 секунд ранку за Гринвічем заряд був підірваний. Через 2,5 секунди після детонації почала формуватися хмара з розжарених газів, через 5 хвилин вона досягла висоти 4 800 метрів. Вибух викинув 10,3 млн тонн ґрунту на висоту 950 м, утворивши вирву діаметром 430 м і глибиною 100 м. Уламки скельних порід вагою в тисячі тонн і земля перекрили русло річки. «Такого красивого видовища від ядерного вибуху я раніше не бачив, хоча і побачив чимало ядерних вибухів у повітрі», — згадував згодом Турчин. Всупереч поширеній думці, вибух «Чаган» не порушував ратифікований в 1963 Договір про часткову заборону ядерних випробувань, оскільки останній забороняв проведення випробувань у всіх середовищах, крім підземного.

Радіоактивне забруднення ред.

Є відомості, що хмара від вибуху накрила територію 11 населених пунктів із загальним населенням 2 ​​000 осіб Розрахункові дози опромінення щитоподібної залози в тих, хто проживав на найзабрудненіших територіях, лише за перші півтора року після вибуху склали більше 14 бер (при граничному рівні опромінення 0,5 бер на рік або 5 бер за 50 років).

Рівень гамма-випромінювання в навалі навколо вирви до кінця першої доби після вибуху склав 30 рентген/годину, через 10 днів — 1 рентген/годину. Рівень забруднення на дні кратера, заміряний 26 березня 1965 року, тобто через 2 місяці після вибуху, становив від 150 до 400 мілірентген/годину і був майже в 2 рази нижче, ніж по краях вирви — основна частина радіоактивних продуктів вибуху концентрувалася в поверхневому шарі навалу (близько 20 % радіоактивних продуктів вибуху потрапило в атмосферу, 30-40 % — у навал.)

Навесні 1965 русло річки Чаган з'єднали з вирвою каналом, який побудували за допомогою звичайних хімічних вибухів та землерийної техніки (кабіни бульдозерів, що виконували роботи, були захищені свинцевими листами товщиною до 5 мм). Всього в забрудненій зоні працювало 182 особи, але існує думка, що працівників було близько 300 осіб. Заступник міністра охорони здоров'я СРСР встановив для них плановану аварійну дозу в 30 рентген (при нормі 5 рентген на рік).

За офіційними даними, з цих 182 осіб 121 отримав дозу до 3 рентген, 37 — від 3 до 5 рентген, 24 — від 5 до 9 рентген. Вважається, що ніхто з працівників не отримав дозу понад 9 рентген. За опублікованими спогадами практично всі учасники робіт після роботи на об'єкті страждали хронічними захворюваннями.

Озеро Чаган ред.

Озеро Чаган

Весняний паводок заповнив вирву вибуху, внаслідок чого було утворено штучну водойму загальною ємністю 17-20 млн м³ — Чаганське озеро (Атом-Коль (Атомне озеро), також відоме як озеро Балапан), що складається з двох резервуарів. Зовнішній резервуар (площа дзеркала 3,5 км², об'єм 10 млн м³) являє собою частину русла р. Чаган та з'єднаний вузьким каналом із внутрішнім резервуаром (площа дзеркала 0,14 км², об'єм 7 млн ​​м³) — власне вирвою, що має гладке склувате дно. 1966 року в лівобережній частині навалу встановили кам'яно-земляну греблю з водопропускними спорудами. Вважається, що міністр середнього машинобудування Юхим Славський був першою людиною, що викупався в кратері вибуху.

1966 року газета «Известия» писала:

… Внаслідок було створено прекрасне озеро Чаган з чистою прозорою водою. Місцевість перетворилася. На березі ми знаходили великі прозорі кристали гіпсу, які були розкриті вибухом. … Сталася подія, на яку так довго чекали. Стояла звичайна для цих місць спека. Люди знемагали. Правда, на березі було трохи прохолодніше, але як манила ця безтурботна водна гладь! Воістину, близький лікоть, та не вкусиш… Поки що. Нарешті медики дали «добро», і всі мешканці селища побігли на пляж. Купалися довго, від душі…

У своїй книзі «Я — яструб» академік РАН В. М. Михайлов пише:

Діаметр вирви був близько п'ятисот метрів, глибина — сто метрів, а висота навалу ґрунту бруствера досягала сорока метрів. Це був перший наш ядерний вибух в мирних цілях для створення ємності запасів прісної води. Вибух був проведений в руслі річечки Чаган, яка влітку зазвичай пересихає. Вважали, що весною, коли йде активне танення снігу, вирва заповниться водою, якої вистачить на все посушливе в цих місцях літо для водопою тварин сусідніх радгоспів. Так і сталося: весною вирва заповнилася водою, а перед бруствером утворилося велике озеро завглибшки один-два метра, заливши близько двох квадратних кілометрів степової площі. Правда, ця заливна площа влітку висохла, а зі штучної вирви водопою не вийшло через порівняно велику в ній радіацію. Так і стоїть досі це озеро, наводячи жах на жителів сусідніх сіл. А річка Чаганка знайшла собі нове русло і тече весною, як сотні — тисячі років тому, огинаючи творіння рук людських. Наступного року після вибуху, весною, ми приїхали порибалити в заливних водах, та й подивитися на наше диво. А чудо-озеро справило моторошне враження, причому не радіацією, яка була ще достатньо великою на бруствері озера, а чорнотою водної гладі та мляво похмурим навалом ґрунту навколо нього — вивернутих навиворіт брил нутрощів землі. Ми розташувалися біля заливного озера, наловили волоком линів, зварили юшку і ще довго дивилися на Атом-Куль, як називають місцеві жителі Атомне озеро. Ні, не діло це: якщо і може бути мирне застосування ядерних вибухів, то лише не в обжитих місцях.

Біологічні експерименти ред.

З кінця 60-х років дослідна біологічна станція на Атом-Колі провела ряд експериментів з дослідження впливу залишкової радіації на живі організми. Протягом декількох років в озеро було заселено 36 видів риб (у тому числі навіть амазонські піраньї), 27 видів молюсків, 32 види амфібій, 11 видів плазунів, 8 видів ссавців, 42 види безхребетних та майже 150 видів рослин, у тому числі водоростей. Майже всі ці види були нехарактерні для місцевої фауни, і 90 % організмів загинуло. Ті, що вижили, зазнали аномальної кількості мутацій та змін зовнішнього вигляду в потомства (наприклад, прісноводний рак надзвичайно збільшився в розмірах). 1974 року дослідну станцію закрили.

Сучасне становище ред.

Нині Казахстан вніс Чаган до списку місцевостей, що особливо сильно постраждали від ядерних випробувань. Рівень радіації навколо озера (створюваний переважно радіоактивними ізотопами кобальт-60, цезій-137, європій-152 та європій-154) досягає (2000) 2—3, у деяких місцях — до 8 мілірентген/годину (природний фон — 15-30 мікрорентген/годину). Радіоактивне забруднення води озера на кінець 1990-х рр. оцінювалося в 300 пікокюрі/літр (гранично допустимий рівень забруднення води за сумарною радіоактивністю альфа-частинок становить 15 пікокюрі/літр). До сих пір озеро використовується для водопою худоби.

Фотографія ред.

У двох зарубіжних працях, виданих в США в 90-х рр. (David Holloway, Stalin and the Bomb: The Soviet Union and Atomic Energy 1939—1956, Yale University Press, 1994 і Richard Rhodes, Dark Sun: The Making Of Hydrogen Bomb, Simon & Schuster, 1996) ця фотографія (вибух «Собака») позначається як фото випробування першого радянського ядерного пристрою РДС-1/Перша Блискавка (в англомовній літературі — Joe-1), проведеного в 1949 р. Однак на фотографії ясно видно, що «Собака» — підземний ядерний вибух (видно великі маси ґрунту, що викидаються), тоді як РДС-1 був ядерним зарядом, встановленим на башті в декількох метрах над землею. Сайт Семипалатинського ядерного полігону вказує на те, що ця фотографія також помилково ідентифікується як знімок «Випробування 1004», хоча від останнього «Собаку» можна відрізнити за відсутністю снігового покриву. Таким чином, ця фотографія не є знімком ні вибуху РДС-1, ні «Випробування 1004». Дата і точне місце вибуху «Собака» невідомі.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. И. А. Андрюшин А. К. Чернышев Ю. А. Юдин. Укрощение ядра. Страницы истории ядерного оружия и ядерной инфраструктуры СССР / Р. И. Илькаев. — Научно-информационное издание. — Саров : Саранск. Типография «Красный Октябрь», 2003. — С. 246-247. — ISBN 5-7493-0621-6. з джерела 10 липня 2007
  2. А. В. Яблоков. «Миф о безопасности и эффективности мирных подземных ядерных взрывов», с. 14.
  3. ↑ The Nuclear Weapons Archive/The Soviet Nuclear Weapons Program
  4. «Энергетика и безопасность», № 6 — 7, 1998
  5. ↑ . Архів оригіналу за 12 серпня 2007. Процитовано 12 серпня 2007.
  6. The Nuclear Weapons Archive/The Soviet Nuclear Weapons Program (англ.). Процитовано 12 грудня 1997.
  7. . Архів оригіналу за 1 липня 2010. Процитовано 1 листопада 2014.
  8. . Архів оригіналу за 9 листопада 2014. Процитовано 1 листопада 2014.
  9. А. В. Яблоков. «Миф о безопасности и эффективности мирных подземных ядерных взрывов», с. 73.
  10. Арджун Макхиджани. Опасное воздействие плутония в питьевой воде [ 18 вересня 2007 у Wayback Machine.] Pripyat.com, 19 октября 2006 года

Джерела ред.

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Chagan Proyekt Chagan Viprobuvannya 1004 pershij radyanskij promislovij termoyadernij vibuh zdijsnenij 15 sichnya 1965 na teritoriyi Semipalatinskogo viprobuvalnogo poligonu majdanchik Balapan Kazahska RSR za 100 km na pivnichnij zahid vid Semipalatinska u sverdlovini diametrom blizko 700 mm Proyekt Chagan Viprobuvannya 1004 pershij radyanskij yadernij vibuh v interesah narodnogo gospodarstvaInformaciyaKrayina SRSRSeriya Series of peaceful nuclear explosions in the USSRdPoligon Semipalatinskij yadernij poligon49 56 07 pn sh 79 00 32 sh d 49 935278000027771839 pn sh 79 00888900002777859 sh d 49 935278000027771839 79 00888900002777859 Koordinati 49 56 07 pn sh 79 00 32 sh d 49 935278000027771839 pn sh 79 00888900002777859 sh d 49 935278000027771839 79 00888900002777859Data 15 sichnya 1965Tip pidzemnePotuzhnist 140 ktHronologiya viprobuvanPoperednye Test 219dNastupne Butan 1 Butan 2Proyekt Chagan Zmist 1 Peredistoriya 2 Vibuh 3 Radioaktivne zabrudnennya 4 Ozero Chagan 4 1 Biologichni eksperimenti 4 2 Suchasne stanovishe 5 Fotografiya 6 Div takozh 7 Primitki 8 Dzherela 9 PosilannyaPeredistoriya red U berezni 1962 ministr serednogo mashinobuduvannya Yu P Slavskij otrimav dopovid fizikiv yadernikiv Yuriya Babayeva i Yuriya Trutnyeva Pro neobhidnist rozgortannya robit z vivchennya mozhlivostej vikoristannya atomnih ta termoyadernih vibuhiv v tehnichnih ta naukovih cilyah Kozhnij punkt programi buv detalno rozpisanij ta spravlyav duzhe realistichne vrazhennya Slavskij z entuziazmom pidtrimav zvit Trutneva ta Babayeva i 1962 roku v Radyanskomu Soyuzi bula zapushena shirokomasshtabna programa mirnih atomnih vibuhiv U nij bulo zadiyano bilshe desyatka ministerstv Minseredmash Mingazprom Minnaftoprom Minvugleprom Minenergo Minkolirmet Minvodgosp ta inshi na zamovlennya yakih provodilisya vibuhi Za zadumom radyanskih vchenih virvi vid yadernih vibuhiv na vikid mogli b sluzhiti duzhe zruchnimi vodoshovishami u takih rezervuarah akumulyuvalisya b vesnyani stoki a nevelike dzerkalo viparovuvannya ta oplavlene dno dozvolilo b zberigati vodu dlya potreb zroshennya skotarstva zapobigti zasolennyu teritorij tosho Dlya Kazahskoyi RSR planuvalosya stvoriti za dopomogoyu yadernih vibuhiv na vikid blizko 40 shtuchnih vodojm zagalnim ob yemom 120 140 mln m Kerivnikom proyektu Chagan buv priznachenij fizik Ivan Turchin dosvidchenij viprobuvach Vsesoyuznogo naukovo doslidnogo institutu eksperimentalnoyi fiziki VNIIEF Dlya zdijsnennya proyektu neobhidno bulo vikonati chistij yadernij zaryad iz ponizhenimi pokaznikami zalishkovogo zabrudnennya miscevosti Stvorennya cogo zaryadu provodilos na konkursnij osnovi bulo predstavleno dvi rozrobki proyekt NDI 1011 yakij pri viprobuvannyah ne pokazav neobhidnoyi energoefektivnosti proyekt KB 11 viprobuvannya yakogo projshli uspishno Viprobuvannya projshli 1964 roku na Semipalatinskomu poligoni buv obranij do realizaciyi proyekt KB 11 Robota po stvorennyu cogo zaryadu bula vikonana kolektivom fahivciv Yu O Trutnyev V S Lebedyev V N Mohov V S Pinayev 1 Vibuh red Proyekt Chagan zamislyuvali yak analogichnij do amerikanskogo proyektu Sedan 104 kilotonn termoyadernogo vibuhu na vikid viroblenih sho 6 lipnya 1962 na viprobuvalnomu poligoni v shtati Nevada ce buv pershij u sviti promislovij yadernij vibuh Odnak pri stvorenni termoyadernogo zaryadu fahivci VNDIEF domoglisya vishogo rivnya jogo chistoti 94 proti 70 pristroyi Sedan Ce oznachalo sho 94 energiyi vibuhu zabezpechuvalosya reakciyami termoyadernogo sintezu sho ne dayut radioaktivnih produktiv Vibuhovij pristrij potuzhnistyu 170 kilotonn potuzhnist yadernogo vibuhu v Hirosimi blizko 20 kilotonn zovni yavlyav soboyu kontejner diametrom 86 santimetriv ta zavdovzhki 3 metri 2 Jogo bulo zakladeno v zaplavi richki Chagan u sverdlovini 1004 na glibini 178 m 15 sichnya 1965 o 05 godini 59 hvilin 59 sekund ranku za Grinvichem 3 zaryad buv pidirvanij Cherez 2 5 sekundi pislya detonaciyi pochala formuvatisya hmara z rozzharenih gaziv cherez 5 hvilin vona dosyagla visoti 4 800 metriv Vibuh vikinuv 10 3 mln tonn gruntu na visotu 950 m utvorivshi virvu diametrom 430 m i glibinoyu 100 m Ulamki skelnih porid vagoyu v tisyachi tonn i zemlya perekrili ruslo richki Takogo krasivogo vidovisha vid yadernogo vibuhu ya ranishe ne bachiv hocha i pobachiv chimalo yadernih vibuhiv u povitri zgaduvav zgodom Turchin Vsuperech poshirenij dumci vibuh Chagan ne porushuvav ratifikovanij v 1963 Dogovir pro chastkovu zaboronu yadernih viprobuvan oskilki ostannij zaboronyav provedennya viprobuvan u vsih seredovishah krim pidzemnogo 4 Radioaktivne zabrudnennya red Ye vidomosti sho hmara vid vibuhu nakrila teritoriyu 11 naselenih punktiv iz zagalnim naselennyam 2 000 osib 5 Rozrahunkovi dozi oprominennya shitopodibnoyi zalozi v tih hto prozhivav na najzabrudnenishih teritoriyah lishe za pershi pivtora roku pislya vibuhu sklali bilshe 14 ber pri granichnomu rivni oprominennya 0 5 ber na rik abo 5 ber za 50 rokiv Riven gamma viprominyuvannya v navali navkolo virvi do kincya pershoyi dobi pislya vibuhu sklav 30 rentgen godinu cherez 10 dniv 1 rentgen godinu Riven zabrudnennya na dni kratera zamiryanij 26 bereznya 1965 roku tobto cherez 2 misyaci pislya vibuhu stanoviv vid 150 do 400 milirentgen godinu i buv majzhe v 2 razi nizhche nizh po krayah virvi osnovna chastina radioaktivnih produktiv vibuhu koncentruvalasya v poverhnevomu shari navalu blizko 20 radioaktivnih produktiv vibuhu potrapilo v atmosferu 30 40 u naval Navesni 1965 ruslo richki Chagan z yednali z virvoyu kanalom yakij pobuduvali za dopomogoyu zvichajnih himichnih vibuhiv ta zemlerijnoyi tehniki kabini buldozeriv sho vikonuvali roboti buli zahisheni svincevimi listami tovshinoyu do 5 mm Vsogo v zabrudnenij zoni pracyuvalo 182 osobi ale isnuye dumka sho pracivnikiv bulo blizko 300 osib 5 Zastupnik ministra ohoroni zdorov ya SRSR vstanoviv dlya nih planovanu avarijnu dozu v 30 rentgen pri normi 5 rentgen na rik Za oficijnimi danimi z cih 182 osib 121 otrimav dozu do 3 rentgen 37 vid 3 do 5 rentgen 24 vid 5 do 9 rentgen Vvazhayetsya sho nihto z pracivnikiv ne otrimav dozu ponad 9 rentgen Za opublikovanimi spogadami praktichno vsi uchasniki robit pislya roboti na ob yekti strazhdali hronichnimi zahvoryuvannyami 5 Ozero Chagan red nbsp Ozero ChaganVesnyanij pavodok zapovniv virvu vibuhu vnaslidok chogo bulo utvoreno shtuchnu vodojmu zagalnoyu yemnistyu 17 20 mln m Chaganske ozero Atom Kol Atomne ozero takozh vidome yak ozero Balapan sho skladayetsya z dvoh rezervuariv Zovnishnij rezervuar plosha dzerkala 3 5 km ob yem 10 mln m yavlyaye soboyu chastinu rusla r Chagan ta z yednanij vuzkim kanalom iz vnutrishnim rezervuarom plosha dzerkala 0 14 km ob yem 7 mln m vlasne virvoyu sho maye gladke skluvate dno 1966 roku v livoberezhnij chastini navalu vstanovili kam yano zemlyanu greblyu z vodopropusknimi sporudami Vvazhayetsya sho ministr serednogo mashinobuduvannya Yuhim Slavskij buv pershoyu lyudinoyu sho vikupavsya v krateri vibuhu 6 1966 roku gazeta Izvestiya pisala Vnaslidok bulo stvoreno prekrasne ozero Chagan z chistoyu prozoroyu vodoyu Miscevist peretvorilasya Na berezi mi znahodili veliki prozori kristali gipsu yaki buli rozkriti vibuhom Stalasya podiya na yaku tak dovgo chekali Stoyala zvichajna dlya cih misc speka Lyudi znemagali Pravda na berezi bulo trohi proholodnishe ale yak manila cya bezturbotna vodna glad Voistinu blizkij likot ta ne vkusish Poki sho Nareshti mediki dali dobro i vsi meshkanci selisha pobigli na plyazh Kupalisya dovgo vid dushi 5 U svoyij knizi Ya yastrub akademik RAN V M Mihajlov pishe Diametr virvi buv blizko p yatisot metriv glibina sto metriv a visota navalu gruntu brustvera dosyagala soroka metriv Ce buv pershij nash yadernij vibuh v mirnih cilyah dlya stvorennya yemnosti zapasiv prisnoyi vodi Vibuh buv provedenij v rusli richechki Chagan yaka vlitku zazvichaj peresihaye Vvazhali sho vesnoyu koli jde aktivne tanennya snigu virva zapovnitsya vodoyu yakoyi vistachit na vse posushlive v cih miscyah lito dlya vodopoyu tvarin susidnih radgospiv Tak i stalosya vesnoyu virva zapovnilasya vodoyu a pered brustverom utvorilosya velike ozero zavglibshki odin dva metra zalivshi blizko dvoh kvadratnih kilometriv stepovoyi ploshi Pravda cya zalivna plosha vlitku visohla a zi shtuchnoyi virvi vodopoyu ne vijshlo cherez porivnyano veliku v nij radiaciyu Tak i stoyit dosi ce ozero navodyachi zhah na zhiteliv susidnih sil A richka Chaganka znajshla sobi nove ruslo i teche vesnoyu yak sotni tisyachi rokiv tomu oginayuchi tvorinnya ruk lyudskih Nastupnogo roku pislya vibuhu vesnoyu mi priyihali poribaliti v zalivnih vodah ta j podivitisya na nashe divo A chudo ozero spravilo motoroshne vrazhennya prichomu ne radiaciyeyu yaka bula she dostatno velikoyu na brustveri ozera a chornotoyu vodnoyi gladi ta mlyavo pohmurim navalom gruntu navkolo nogo vivernutih navivorit bril nutroshiv zemli Mi roztashuvalisya bilya zalivnogo ozera nalovili volokom liniv zvarili yushku i she dovgo divilisya na Atom Kul yak nazivayut miscevi zhiteli Atomne ozero Ni ne dilo ce yaksho i mozhe buti mirne zastosuvannya yadernih vibuhiv to lishe ne v obzhitih miscyah 7 Biologichni eksperimenti red Z kincya 60 h rokiv doslidna biologichna stanciya na Atom Koli provela ryad eksperimentiv z doslidzhennya vplivu zalishkovoyi radiaciyi na zhivi organizmi 8 Protyagom dekilkoh rokiv v ozero bulo zaseleno 36 vidiv rib u tomu chisli navit amazonski piranyi 27 vidiv molyuskiv 32 vidi amfibij 11 vidiv plazuniv 8 vidiv ssavciv 42 vidi bezhrebetnih ta majzhe 150 vidiv roslin u tomu chisli vodorostej Majzhe vsi ci vidi buli neharakterni dlya miscevoyi fauni i 90 organizmiv zaginulo Ti sho vizhili zaznali anomalnoyi kilkosti mutacij ta zmin zovnishnogo viglyadu v potomstva napriklad prisnovodnij rak nadzvichajno zbilshivsya v rozmirah 1974 roku doslidnu stanciyu zakrili Suchasne stanovishe red Nini Kazahstan vnis Chagan do spisku miscevostej sho osoblivo silno postrazhdali vid yadernih viprobuvan Riven radiaciyi navkolo ozera stvoryuvanij perevazhno radioaktivnimi izotopami kobalt 60 cezij 137 yevropij 152 ta yevropij 154 dosyagaye 2000 2 3 u deyakih miscyah do 8 milirentgen godinu 9 prirodnij fon 15 30 mikrorentgen godinu Radioaktivne zabrudnennya vodi ozera na kinec 1990 h rr ocinyuvalosya v 300 pikokyuri litr 3 granichno dopustimij riven zabrudnennya vodi za sumarnoyu radioaktivnistyu alfa chastinok stanovit 15 pikokyuri litr 10 Do sih pir ozero vikoristovuyetsya dlya vodopoyu hudobi Fotografiya red U dvoh zarubizhnih pracyah vidanih v SShA v 90 h rr David Holloway Stalin and the Bomb The Soviet Union and Atomic Energy 1939 1956 Yale University Press 1994 i Richard Rhodes Dark Sun The Making Of Hydrogen Bomb Simon amp Schuster 1996 cya fotografiya vibuh Sobaka poznachayetsya yak foto viprobuvannya pershogo radyanskogo yadernogo pristroyu RDS 1 Persha Bliskavka v anglomovnij literaturi Joe 1 provedenogo v 1949 r 3 Odnak na fotografiyi yasno vidno sho Sobaka pidzemnij yadernij vibuh vidno veliki masi gruntu sho vikidayutsya todi yak RDS 1 buv yadernim zaryadom vstanovlenim na bashti v dekilkoh metrah nad zemleyu Sajt Semipalatinskogo yadernogo poligonu vkazuye na te sho cya fotografiya takozh pomilkovo identifikuyetsya yak znimok Viprobuvannya 1004 hocha vid ostannogo Sobaku mozhna vidrizniti za vidsutnistyu snigovogo pokrivu Takim chinom cya fotografiya ne ye znimkom ni vibuhu RDS 1 ni Viprobuvannya 1004 Data i tochne misce vibuhu Sobaka nevidomi Div takozh red Sedan yaderne viprobuvannya Primitki red I A Andryushin A K Chernyshev Yu A Yudin Ukroshenie yadra Stranicy istorii yadernogo oruzhiya i yadernoj infrastruktury SSSR R I Ilkaev Nauchno informacionnoe izdanie Sarov Saransk Tipografiya Krasnyj Oktyabr 2003 S 246 247 ISBN 5 7493 0621 6 Arhivovano z dzherela 10 lipnya 2007 A V Yablokov Mif o bezopasnosti i effektivnosti mirnyh podzemnyh yadernyh vzryvov s 14 a b v The Nuclear Weapons Archive The Soviet Nuclear Weapons Program Energetika i bezopasnost 6 7 1998 a b v g http kursakov narod ru ozero htm Arhiv originalu za 12 serpnya 2007 Procitovano 12 serpnya 2007 The Nuclear Weapons Archive The Soviet Nuclear Weapons Program angl Procitovano 12 grudnya 1997 V N Mihajlov Ya yastreb glava 2 Semipalatinskij yadernyj poligon Arhiv originalu za 1 lipnya 2010 Procitovano 1 listopada 2014 Ekspress K 33 23 fevralya 2007 goda Arhiv originalu za 9 listopada 2014 Procitovano 1 listopada 2014 A V Yablokov Mif o bezopasnosti i effektivnosti mirnyh podzemnyh yadernyh vzryvov s 73 Ardzhun Makhidzhani Opasnoe vozdejstvie plutoniya v pitevoj vode Arhivovano 18 veresnya 2007 u Wayback Machine Pripyat com 19 oktyabrya 2006 godaDzherela red I A Andryushin A K Chernyshev Yu A Yudin Ukroshenie yadra Stranicy istorii yadernogo oruzhiya i yadernoj infrastruktury SSSR Saransk 2003 pdf fajl 5 7 Mb A V Yablokov Mif o bezopasnosti i effektivnosti mirnyh podzemnyh yadernyh vzryvov M CEPR 2003 Arhivovano 22 zhovtnya 2014 u Wayback Machine pdf fajl 0 97 MbPosilannya red K 40 letiyu pervogo mirnogo yadernogo vzryva v SSSR nedostupne posilannya z lipnya 2019 Atom pressa 2 yanvar 2005 goda Voronka smerti Ekspress K 33 23 lyutogo 2007 roku Vzorvat po mirnomu Arhivovano 25 bereznya 2013 u Wayback Machine Populyarnaya mehanika gruden 2006 roku Nikto ne ponyal chto v ozere myortvaya voda Arhivovano 1 listopada 2014 u Wayback Machine Utro ru 28 sichnya 2005 roku Vzorvat po mirnomu Arhivovano 25 zhovtnya 2008 u Wayback Machine Video na youtube Arhivovano 16 kvitnya 2016 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Proyekt Chagan amp oldid 39265443