www.wikidata.uk-ua.nina.az

Програма дослідження Марса довготривала програма дослідження Марса розпочата агенцією НАСА у 1993 році Програма використ

Програма дослідження Марса

Програма дослідження Марса — довготривала програма дослідження Марса, розпочата агенцією НАСА у 1993 році. Програма використовує орбітальні космічні апарати, спускні апарати та марсоходи для дослідження можливого життя на Марсі, а також його клімату й природних ресурсів. Програма керується Директоратом наукових місій[en] Дагом Маккістіоном[en] (НАСА) з Planetary Science Division. У результаті зменшення бюджету НАСА на 40 % у 2013 фінансовому році була створена Група планування марсіанської програми (Mars Program Planning Group, MPPG) для реформування Програми, вона об'єднала науковців з НАСА, спеціалістів з космічних місій тощо.

Повномасштабна модель марсохода «К'юріосіті»

Передумови ред.

Марс, сфотографований телескопом «Габбл»

Марс спостерігали стародавні вавилоняни, єгиптяни, греки та інші народи, проте детальні досліджування не здійснювалися аж до винаходу телескопа у XVII столітті.

Перша спроба відправлення зонда на поверхню Марса була здійснена СРСР у 1960 році за допомогою першого покоління міжпланетних апаратів — 1М. Зонд не досяг орбіти Землі через аварію, місія провалилась.

Аварії були поширені під час виконання цілей багатьох місій на Марсі. Близько 2/3 місій зазнають невдачі ще до початку досліджень. Програма дослідження Марса була офіційно створена в результаті невдалого запуску апарату Mars Observer[en] у вересні 1992 року. Це була перша місія НАСА після запусків проєктів «Вікінг-1» і «Вікінг-2» у 1975 році. Космічний апарат базувався на модифікованому земному орбітальному комерційному супутнику зв'язку, апарат на борту мав наукові інструменти для дослідження геології, геофізики та клімату Марса з орбіти. Місія була завершена у серпні 1993 року, коли за три дні до виходу на орбіту з апаратом був втрачений зв'язок.

Цілі та стратегія ред.

Відповідно до НАСА, існують чотири взаємопов'язані цілі, усі вони пов'язані з пошуками потенційного життя на Марсі.

Подорож на Марс — наука, дослідження, технології

Ціль 1: визначити, чи було колись на Марсі життя ред.

Місія «Марсіанська наукова лабораторія» (автопортрет «К'юріосіті» на Марсі, 31 жовтня 2012 року)

Для того, щоб зрозуміти потенціал населеності Марса живими організмами, потрібно визначитись, чи було колись життя на Марсі. Для цього необхідно оцінити життєпридатність планети. Головна стратегія відповідно до програми — названа «Слідувати за водою», головна ідея якої — де існувало життя, там була і вода. Імовірно, якщо життя колись виникло на Марсі, йому була необхідна вода, присутня протягом значного періоду часу. Проміжна ціль програми — дослідити місця, де була, є або могла бути вода, як-от висохлі русла під поверхнею Марса і в полярних льодових шапках.

Окрім води, життя також потребує джерел енергії для виживання. Велика кількість супероксидів, швидше за все, робить неможливим існування життя на Марсі, у цьому випадку сонячне світло не може виступати як джерело енергії для форм життя на Марсі. Тому, необхідно знайти альтернативні джерела енергії, наприклад, геотермальна і хімічна енергія. Ці джерела використовуються живими організмами на Землі і можуть бути використані мікроскопічними формами життя, що живуть під поверхнею Марса.

Життя на Марсі може бути віднайдене у формі сигнатур минулого та існуючого життя або біосигнатур. Відносний вміст вуглецю, його розташування та форми, у яких його можна знайти, можуть повідомити, де і як може розвинутися життя. Також, присутність карбонатних мінералів і той факт, що атмосфера Марса складається переважно з діоксиду вуглецю, може свідчити, що вода існувала на планеті досить довго, що уможливило появу життя.

Ціль 2: охарактеризувати клімат Марса ред.

Інша мета програми — характеризувати клімат Марса у минулому і теперішньому, а також фактори, які на нього вплинули. На 2017 рік відомо, що клімат Марса регулюється сезонними змінами полярних шапок Марса, рухами пилу в атмосфері та рухами водяної пари між атмосферою і поверхнею. Розуміння цих кліматичних явищ допоможе науковцям краще і точніше відтворити кліматичне минуле Марса, що дозволить краще зрозуміти динаміку змін на Марсі.

Ціль 3: охарактеризувати геологію Марса ред.

Геологія Марса відрізняється від геології Землі: надзвичайно великими вулканами і відсутністю руху кори. Метою програми дослідження Марса є розуміння відмінностей порівняно з Землею вітру, води, вулканів, тектоніки, кратерів та інших процесів, що сформували поверхню Марса. Скелі можуть допомогти вченим описати послідовність подій в історії Марса, розповісти, чи була велика кількість води на планеті, ідентифікуючи мінерали, які утворюються тільки в воді, і можуть надати інформацію щодо існування магнітного поля Марса (що вказувало б на те, що Марс був колись динамічною земною планетою).

Ціль 4: підготуватись до дослідження Марса людиною ред.

Місія до Марса — це величезний технічний виклик. Поверхня Марса містить супероксиди, у неї відсутня магнітосфера і озоновий прошарок для захисту від сонячної радіації, тому науковцям потрібно зрозуміти динаміку процесів, що відбуваються на Марсі до того, як відправляти пілотовану місію на червону планету. Для досягнення цієї мети у межах місії Mars 2020 Rover буде запущений перший гелікоптер, що буде літати над поверхнею Червоної планети. Це дасть можливість продемонструвати життєздатність та потенціал літальних апаратів, а також допоможе при роботі марсоходів. Апарат буде безпілотний зі встановленою автономною системою, котра зможе отримувати та інтерпретувати команди з Землі.

Проблеми ред.

Історично склалось, що місії НАСА до Марса часто були невдалими, що можна пояснити складними технічними викликами, а також невдачами. Багато цілей програми, включаючи входження в атмосферу, спуск і приземлення космічних апаратів на поверхню Марса, залежать від таких чинників, як атмосфера планети, характер поверхні і висока вартість відтворення схожих на Марс середовищ для тестування.

Атмосфера ред.

Супутник Mars Observer в уяві художника

Якщо порівнювати із Землею, атмосфера Марса в 100 разів тонша. Тому, уповільнення апарату відбувається на значно нижчій висоті і залежить від маси апарату. Апарат може не встигнути уповільнитись до необхідної швидкості для безпечної посадки. Щоб застосувати супер- або субзвукові системи, швидкість повинна бути нижче за порогове значення, бо вони будуть не ефективні. Тому, технології повинні бути розроблені таким чином, щоб приземлення забезпечувало необхідний час для виконання всіх необхідних процесів спуску перед приземленням.

Атмосфера Марса значно змінюється впродовж марсіанського року, що заважає інженерам розробляти універсальну систему посадки апаратів. Часті пилові урагани збільшують більш низьку температуру атмосфери і зменшують її щільність, що в сукупності зі змінними висотами на поверхні Марса змушує робити більш консервативний вибір місця посадки, щоб забезпечити достатнє гальмування космічного апарата.

Топографія ред.

Кам'яна поверхня Марса, світлина зроблена посадковим модулем Mars Pathfinder.

Поверхня Марса нерівномірна, має скелі, гори і кратери. Для посадки космічного апарата, місце посадки має бути рівним і не мати каміння. Знайти таке місце на Марсі майже неможливо, шасі апарата повинні бути досить міцними, щоб апарат не перевернувся під час посадки. До того ж система посадки апарата повинна мати двигуни, які направлені вниз, вони повинні працювати дуже короткий проміжок часу, щоб не виривати траншеї, які викликають дестабілізуючу силу на посадковій платформі.

Знайти придатний для приземлення посадковий майданчик — це можливість оцінити розмір гірських порід з орбіти. Технологія точного визначення розміру породи діаметром до 0,5 метра з орбіти ще не винайдена, тому визначення розміру гірських порід визначається з їх відношення до теплової інерції, виходячи з теплової реакції місця посадки, виміряної супутниками, які зараз знаходяться на орбіті Марса. Апарат Mars Reconnaissance Orbiter також допомагає цьому, бо його камери можуть побачити скелі діаметром більше 0,5 м.

Поряд із перегортанням посадкового апарату на схилах, великі топографічні об'єкти, як-от пагорби, мези, кратери і траншеї, створюють проблему перешкод наземним датчикам. Радар і Доплерівський радар можуть помилково виміряти висоту під час спуску, а алгоритми, які орієнтовані на точку приземлення посадкового засобу, можуть бути «ошукані», щоб вивільнити посадковий апарат занадто рано або занадто пізно, якщо апарат перетне мези або траншеї під час спуску.

Вартість відтворення схожих на Марс середовищ для тестування ред.

Посадка на Марс триває 5—8 хвилин, пов'язані з нею системи, повинні бути надійними. Найкраще було б, коли це буде підтверджено великомасштабними випробуваннями. Однак витрати на відтворення середовища, у якому ці дані були б релевантні з точки зору довкілля Марса значно високі, що призвело б до того, що тестування було б суто наземне або імітувало результати випробувань з використанням технологій, отриманих у минулих місіях.

Кошторис програми ред.

Місії з дослідження Марса, як і більшість місій до Марса, можуть бути доволі вартісні. Наприклад, марсохід «К'юріосіті» (приземлення на Марс у серпні 2012) коштував 2,5 млрд дол. НАСА також співпрацює з ЄКА для запуску місії з повернення зразків з Марса на Землю, що коштуватиме більш ніж 5 млрд дол. впродовж 10 років.

Зменшення фінансування програми ред.

У лютому 2012 року НАСА зіткнулась з урізанням бюджетних коштів на багато програм, було урізано $300 млн відділення Planetary Science division на 2013 фінансовий рік. У відповідь на це, Комітет США з асигнувань кілька місяців по тому повернув у бюджет Planetary Science 150 млн дол. Була лише одна умова — гроші повинні бути скеровані на місію з повернення зразків з Марса на Землю.

Майбутні плани ред.

Через невеликий бюджет для програми дослідження Марса був скасований запуск місії Mars Science Orbiter у 2016 році для вивчення клімату планети. НАСА не має жодних місій для цієї програми, план, який розробляється, охопить наступні кілька десятків років.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. ↑ Shirley, Donna. (PDF). American Institute of Aeronautics and Astronautics. Архів оригіналу (PDF) за 11 травня 2013. Процитовано 18 жовтня 2012.
  2. McCuistion, Doug. . NASA. Архів оригіналу за 19 жовтня 2015. Процитовано 18 жовтня 2012.
  3. Hubbard, G. Scott. A Next Decade Mars Program. The Huffington Post. Процитовано 18 жовтня 2012.
  4. Garvin, James. . NASA. Архів оригіналу за 22 травня 2017. Процитовано 18 жовтня 2012.
  5. Mars Exploration History. Mars Exploration Program. NASA. Процитовано 18 жовтня 2012.
  6. ↑ A Chronology of Mars Exploration. NASA History Program Office. Процитовано 18 жовтня 2012.
  7. Mars Observer. Mars Exploration Program. NASA. Процитовано 18 жовтня 2012.
  8. . Mars Exploration Program. NASA. Архів оригіналу за 31 жовтня 2019. Процитовано 18 жовтня 2012.
  9. Goal 1: Determine if Life Ever Arose On Mars. Mars Exploration Program. NASA. Процитовано 18 жовтня 2012.
  10. Goal 2: Characterize the Climate of Mars. Mars Exploration Program. NASA. Процитовано 18 жовтня 2012.
  11. Goal 3: Characterize the Geology of Mars. Mars Exploration Program. NASA. Процитовано 18 жовтня 2012.
  12. Goal 4: Prepare for the Human Exploration of Mars. Mars Exploration program. NASA. Процитовано 18 October 2012.
  13. NASA запустить гелікоптер у небо над Марсом. Tokar.ua (uk-UA) . 14 вересня 2018. Процитовано 15 вересня 2018.
  14. O'Neill, Ian. The Mars Curse. Universe Today. Процитовано 18 жовтня 2012.
  15. ↑ Braun, Robert. (PDF). NASA. Архів оригіналу (PDF) за 26 травня 2010. Процитовано 18 жовтня 2012.
  16. Leone, Dan. Mars Science Lab Needs $44M More To Fly, NASA Audit Finds. Space News. Архів оригіналу за 20 лютого 2012. Процитовано 24 жовтня 2012.
  17. ↑ Brown, Adrian. MSL and the NASA Mars Exploration Program: Where we’ve been, where we’re going. The Space Review. Процитовано 24 жовтня 2012.
  18. . Mars Exploration Program. NASA. Архів оригіналу за 11 жовтня 2012. Процитовано 24 жовтня 2012.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Programa doslidzhennya Marsa dovgotrivala programa doslidzhennya Marsa rozpochata agenciyeyu NASA u 1993 roci Programa vikoristovuye orbitalni kosmichni aparati spuskni aparati ta marsohodi dlya doslidzhennya mozhlivogo zhittya na Marsi a takozh jogo klimatu j prirodnih resursiv 1 Programa keruyetsya Direktoratom naukovih misij en Dagom Makkistionom en NASA z Planetary Science Division 2 U rezultati zmenshennya byudzhetu NASA na 40 u 2013 finansovomu roci bula stvorena Grupa planuvannya marsianskoyi programi Mars Program Planning Group MPPG dlya reformuvannya Programi vona ob yednala naukovciv z NASA specialistiv z kosmichnih misij tosho 3 4 Povnomasshtabna model marsohoda K yuriositi Zmist 1 Peredumovi 2 Cili ta strategiya 2 1 Cil 1 viznachiti chi bulo kolis na Marsi zhittya 2 2 Cil 2 oharakterizuvati klimat Marsa 2 3 Cil 3 oharakterizuvati geologiyu Marsa 2 4 Cil 4 pidgotuvatis do doslidzhennya Marsa lyudinoyu 3 Problemi 3 1 Atmosfera 3 2 Topografiya 3 3 Vartist vidtvorennya shozhih na Mars seredovish dlya testuvannya 4 Koshtoris programi 4 1 Zmenshennya finansuvannya programi 5 Majbutni plani 6 Div takozh 7 PrimitkiPeredumovi red nbsp Mars sfotografovanij teleskopom Gabbl Mars sposterigali starodavni vavilonyani yegiptyani greki ta inshi narodi prote detalni doslidzhuvannya ne zdijsnyuvalisya azh do vinahodu teleskopa u XVII stolitti 5 Persha sproba vidpravlennya zonda na poverhnyu Marsa bula zdijsnena SRSR u 1960 roci za dopomogoyu pershogo pokolinnya mizhplanetnih aparativ 1M Zond ne dosyag orbiti Zemli cherez avariyu misiya provalilas Avariyi buli poshireni pid chas vikonannya cilej bagatoh misij na Marsi Blizko 2 3 misij zaznayut nevdachi she do pochatku doslidzhen 6 Programa doslidzhennya Marsa bula oficijno stvorena v rezultati nevdalogo zapusku aparatu Mars Observer en u veresni 1992 roku 1 Ce bula persha misiya NASA pislya zapuskiv proyektiv Viking 1 i Viking 2 u 1975 roci Kosmichnij aparat bazuvavsya na modifikovanomu zemnomu orbitalnomu komercijnomu suputniku zv yazku aparat na bortu mav naukovi instrumenti dlya doslidzhennya geologiyi geofiziki ta klimatu Marsa z orbiti Misiya bula zavershena u serpni 1993 roku koli za tri dni do vihodu na orbitu z aparatom buv vtrachenij zv yazok 7 Cili ta strategiya red Vidpovidno do NASA isnuyut chotiri vzayemopov yazani cili usi voni pov yazani z poshukami potencijnogo zhittya na Marsi 8 nbsp Podorozh na Mars nauka doslidzhennya tehnologiyi Cil 1 viznachiti chi bulo kolis na Marsi zhittya red nbsp Misiya Marsianska naukova laboratoriya avtoportret K yuriositi na Marsi 31 zhovtnya 2012 roku Dlya togo shob zrozumiti potencial naselenosti Marsa zhivimi organizmami potribno viznachitis chi bulo kolis zhittya na Marsi Dlya cogo neobhidno ociniti zhittyepridatnist planeti Golovna strategiya vidpovidno do programi nazvana Sliduvati za vodoyu golovna ideya yakoyi de isnuvalo zhittya tam bula i voda Imovirno yaksho zhittya kolis viniklo na Marsi jomu bula neobhidna voda prisutnya protyagom znachnogo periodu chasu Promizhna cil programi dosliditi miscya de bula ye abo mogla buti voda yak ot visohli rusla pid poverhneyu Marsa i v polyarnih lodovih shapkah Okrim vodi zhittya takozh potrebuye dzherel energiyi dlya vizhivannya Velika kilkist superoksidiv shvidshe za vse robit nemozhlivim isnuvannya zhittya na Marsi u comu vipadku sonyachne svitlo ne mozhe vistupati yak dzherelo energiyi dlya form zhittya na Marsi Tomu neobhidno znajti alternativni dzherela energiyi napriklad geotermalna i himichna energiya Ci dzherela vikoristovuyutsya zhivimi organizmami na Zemli i mozhut buti vikoristani mikroskopichnimi formami zhittya sho zhivut pid poverhneyu Marsa Zhittya na Marsi mozhe buti vidnajdene u formi signatur minulogo ta isnuyuchogo zhittya abo biosignatur Vidnosnij vmist vuglecyu jogo roztashuvannya ta formi u yakih jogo mozhna znajti mozhut povidomiti de i yak mozhe rozvinutisya zhittya Takozh prisutnist karbonatnih mineraliv i toj fakt sho atmosfera Marsa skladayetsya perevazhno z dioksidu vuglecyu mozhe svidchiti sho voda isnuvala na planeti dosit dovgo sho umozhlivilo poyavu zhittya 9 Cil 2 oharakterizuvati klimat Marsa red Insha meta programi harakterizuvati klimat Marsa u minulomu i teperishnomu a takozh faktori yaki na nogo vplinuli Na 2017 rik vidomo sho klimat Marsa regulyuyetsya sezonnimi zminami polyarnih shapok Marsa ruhami pilu v atmosferi ta ruhami vodyanoyi pari mizh atmosferoyu i poverhneyu Rozuminnya cih klimatichnih yavish dopomozhe naukovcyam krashe i tochnishe vidtvoriti klimatichne minule Marsa sho dozvolit krashe zrozumiti dinamiku zmin na Marsi 10 Cil 3 oharakterizuvati geologiyu Marsa red Geologiya Marsa vidriznyayetsya vid geologiyi Zemli nadzvichajno velikimi vulkanami i vidsutnistyu ruhu kori Metoyu programi doslidzhennya Marsa ye rozuminnya vidminnostej porivnyano z Zemleyu vitru vodi vulkaniv tektoniki krateriv ta inshih procesiv sho sformuvali poverhnyu Marsa Skeli mozhut dopomogti vchenim opisati poslidovnist podij v istoriyi Marsa rozpovisti chi bula velika kilkist vodi na planeti identifikuyuchi minerali yaki utvoryuyutsya tilki v vodi i mozhut nadati informaciyu shodo isnuvannya magnitnogo polya Marsa sho vkazuvalo b na te sho Mars buv kolis dinamichnoyu zemnoyu planetoyu 11 Cil 4 pidgotuvatis do doslidzhennya Marsa lyudinoyu red Misiya do Marsa ce velicheznij tehnichnij viklik Poverhnya Marsa mistit superoksidi u neyi vidsutnya magnitosfera i ozonovij prosharok dlya zahistu vid sonyachnoyi radiaciyi tomu naukovcyam potribno zrozumiti dinamiku procesiv sho vidbuvayutsya na Marsi do togo yak vidpravlyati pilotovanu misiyu na chervonu planetu 12 Dlya dosyagnennya ciyeyi meti u mezhah misiyi Mars 2020 Rover bude zapushenij pershij gelikopter sho bude litati nad poverhneyu Chervonoyi planeti Ce dast mozhlivist prodemonstruvati zhittyezdatnist ta potencial litalnih aparativ a takozh dopomozhe pri roboti marsohodiv Aparat bude bezpilotnij zi vstanovlenoyu avtonomnoyu sistemoyu kotra zmozhe otrimuvati ta interpretuvati komandi z Zemli 13 Problemi red Istorichno sklalos sho misiyi NASA do Marsa chasto buli nevdalimi 6 sho mozhna poyasniti skladnimi tehnichnimi viklikami a takozh nevdachami 14 Bagato cilej programi vklyuchayuchi vhodzhennya v atmosferu spusk i prizemlennya kosmichnih aparativ na poverhnyu Marsa zalezhat vid takih chinnikiv yak atmosfera planeti harakter poverhni i visoka vartist vidtvorennya shozhih na Mars seredovish dlya testuvannya 15 Atmosfera red nbsp Suputnik Mars Observer v uyavi hudozhnikaYaksho porivnyuvati iz Zemleyu atmosfera Marsa v 100 raziv tonsha Tomu upovilnennya aparatu vidbuvayetsya na znachno nizhchij visoti i zalezhit vid masi aparatu Aparat mozhe ne vstignuti upovilnitis do neobhidnoyi shvidkosti dlya bezpechnoyi posadki Shob zastosuvati super abo subzvukovi sistemi shvidkist povinna buti nizhche za porogove znachennya bo voni budut ne efektivni Tomu tehnologiyi povinni buti rozrobleni takim chinom shob prizemlennya zabezpechuvalo neobhidnij chas dlya vikonannya vsih neobhidnih procesiv spusku pered prizemlennyam 15 Atmosfera Marsa znachno zminyuyetsya vprodovzh marsianskogo roku sho zavazhaye inzheneram rozroblyati universalnu sistemu posadki aparativ Chasti pilovi uragani zbilshuyut bilsh nizku temperaturu atmosferi i zmenshuyut yiyi shilnist sho v sukupnosti zi zminnimi visotami na poverhni Marsa zmushuye robiti bilsh konservativnij vibir miscya posadki shob zabezpechiti dostatnye galmuvannya kosmichnogo aparata 15 Topografiya red nbsp Kam yana poverhnya Marsa svitlina zroblena posadkovim modulem Mars Pathfinder Poverhnya Marsa nerivnomirna maye skeli gori i krateri Dlya posadki kosmichnogo aparata misce posadki maye buti rivnim i ne mati kaminnya Znajti take misce na Marsi majzhe nemozhlivo shasi aparata povinni buti dosit micnimi shob aparat ne perevernuvsya pid chas posadki Do togo zh sistema posadki aparata povinna mati dviguni yaki napravleni vniz voni povinni pracyuvati duzhe korotkij promizhok chasu shob ne virivati transheyi yaki viklikayut destabilizuyuchu silu na posadkovij platformi 15 Znajti pridatnij dlya prizemlennya posadkovij majdanchik ce mozhlivist ociniti rozmir girskih porid z orbiti Tehnologiya tochnogo viznachennya rozmiru porodi diametrom do 0 5 metra z orbiti she ne vinajdena tomu viznachennya rozmiru girskih porid viznachayetsya z yih vidnoshennya do teplovoyi inerciyi vihodyachi z teplovoyi reakciyi miscya posadki vimiryanoyi suputnikami yaki zaraz znahodyatsya na orbiti Marsa Aparat Mars Reconnaissance Orbiter takozh dopomagaye comu bo jogo kameri mozhut pobachiti skeli diametrom bilshe 0 5 m 15 Poryad iz peregortannyam posadkovogo aparatu na shilah veliki topografichni ob yekti yak ot pagorbi mezi krateri i transheyi stvoryuyut problemu pereshkod nazemnim datchikam Radar i Doplerivskij radar mozhut pomilkovo vimiryati visotu pid chas spusku a algoritmi yaki oriyentovani na tochku prizemlennya posadkovogo zasobu mozhut buti oshukani shob vivilniti posadkovij aparat zanadto rano abo zanadto pizno yaksho aparat peretne mezi abo transheyi pid chas spusku 15 Vartist vidtvorennya shozhih na Mars seredovish dlya testuvannya red Posadka na Mars trivaye 5 8 hvilin pov yazani z neyu sistemi povinni buti nadijnimi Najkrashe bulo b koli ce bude pidtverdzheno velikomasshtabnimi viprobuvannyami Odnak vitrati na vidtvorennya seredovisha u yakomu ci dani buli b relevantni z tochki zoru dovkillya Marsa znachno visoki sho prizvelo b do togo sho testuvannya bulo b suto nazemne abo imituvalo rezultati viprobuvan z vikoristannyam tehnologij otrimanih u minulih misiyah 15 Koshtoris programi red Misiyi z doslidzhennya Marsa yak i bilshist misij do Marsa mozhut buti dovoli vartisni Napriklad marsohid K yuriositi prizemlennya na Mars u serpni 2012 koshtuvav 2 5 mlrd dol 16 NASA takozh spivpracyuye z YeKA dlya zapusku misiyi z povernennya zrazkiv z Marsa na Zemlyu sho koshtuvatime bilsh nizh 5 mlrd dol vprodovzh 10 rokiv 17 Zmenshennya finansuvannya programi red U lyutomu 2012 roku NASA zitknulas z urizannyam byudzhetnih koshtiv na bagato program bulo urizano 300 mln viddilennya Planetary Science division na 2013 finansovij rik 17 U vidpovid na ce Komitet SShA z asignuvan kilka misyaciv po tomu povernuv u byudzhet Planetary Science 150 mln dol Bula lishe odna umova groshi povinni buti skerovani na misiyu z povernennya zrazkiv z Marsa na Zemlyu 17 Majbutni plani red Cherez nevelikij byudzhet dlya programi doslidzhennya Marsa buv skasovanij zapusk misiyi Mars Science Orbiter u 2016 roci dlya vivchennya klimatu planeti 17 NASA ne maye zhodnih misij dlya ciyeyi programi plan yakij rozroblyayetsya ohopit nastupni kilka desyatkiv rokiv 18 Div takozh red Mars Next Generation Doslidzhennya MarsaPrimitki red a b Shirley Donna Mars Exploration Program Strategy 1995 2020 PDF American Institute of Aeronautics and Astronautics Arhiv originalu PDF za 11 travnya 2013 Procitovano 18 zhovtnya 2012 McCuistion Doug Doug McCuistion Director NASA Mars Exploration Program NASA Arhiv originalu za 19 zhovtnya 2015 Procitovano 18 zhovtnya 2012 Hubbard G Scott A Next Decade Mars Program The Huffington Post Procitovano 18 zhovtnya 2012 Garvin James About the Mars Program Planning Group NASA Arhiv originalu za 22 travnya 2017 Procitovano 18 zhovtnya 2012 Mars Exploration History Mars Exploration Program NASA Procitovano 18 zhovtnya 2012 a b A Chronology of Mars Exploration NASA History Program Office Procitovano 18 zhovtnya 2012 Mars Observer Mars Exploration Program NASA Procitovano 18 zhovtnya 2012 The Mars Exploration Program s Science Theme Mars Exploration Program NASA Arhiv originalu za 31 zhovtnya 2019 Procitovano 18 zhovtnya 2012 Goal 1 Determine if Life Ever Arose On Mars Mars Exploration Program NASA Procitovano 18 zhovtnya 2012 Goal 2 Characterize the Climate of Mars Mars Exploration Program NASA Procitovano 18 zhovtnya 2012 Goal 3 Characterize the Geology of Mars Mars Exploration Program NASA Procitovano 18 zhovtnya 2012 Goal 4 Prepare for the Human Exploration of Mars Mars Exploration program NASA Procitovano 18 October 2012 NASA zapustit gelikopter u nebo nad Marsom Tokar ua uk UA 14 veresnya 2018 Procitovano 15 veresnya 2018 O Neill Ian The Mars Curse Universe Today Procitovano 18 zhovtnya 2012 a b v g d e zh Braun Robert Mars Exploration Entry Descent and Landing Challenges PDF NASA Arhiv originalu PDF za 26 travnya 2010 Procitovano 18 zhovtnya 2012 Leone Dan Mars Science Lab Needs 44M More To Fly NASA Audit Finds Space News Arhiv originalu za 20 lyutogo 2012 Procitovano 24 zhovtnya 2012 a b v g Brown Adrian MSL and the NASA Mars Exploration Program Where we ve been where we re going The Space Review Procitovano 24 zhovtnya 2012 Beyond the Mars Science Laboratory and MAVEN Missions Mars Exploration Program NASA Arhiv originalu za 11 zhovtnya 2012 Procitovano 24 zhovtnya 2012 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Programa doslidzhennya Marsa amp oldid 42184542