П'єр Бріс (фр. Pierre Brice, повне ім'я — П'єр Луї ле Бріс (фр. Pierre Louis Le Bris); 6 лютого 1929, (Брест), Франція — 6 червня 2015, Париж, Франція) — французький актор театру, кіно та телебачення. Найбільше відомий, як виконавець ролі вождя (апачів) (Віннету) у фільмах за романами (Карла Мая).
П'єр Бріс | ||||
---|---|---|---|---|
фр. Pierre Brice | ||||
Ім'я при народженні | П'єр Луї ле Бріс (фр. Pierre Louis Le Bris) | |||
Дата народження | 6 лютого 1929[1][2][…] | |||
Місце народження | (Брест)[1][4] | |||
Дата смерті | 6 червня 2015[1][2][…](86 років) | |||
Місце смерті | (Комп'єнь)[4] | |||
Поховання | (Грефельфінг) | |||
Громадянство | Франція | |||
Професія | актор, співак | |||
Роки активності | (1958) — 1993 | |||
IMDb | ID 0108523 | |||
Автограф | ||||
Нагороди та премії | ||||
| ||||
П'єр Бріс у Вікісховищі |
Біографія
Ранні роки
П'єр Бріс народився 6 лютого 1929 року в бретонському місті (Бресті), Франція, в (аристократичній) сім'ї. З дитинства мріяв про театр, але війна порушила плани. З перших днів нападу фашистської Німеччини на Францію П'єр розносив повістки мобілізованим до армії, доглядав за пораненими прагнув потрапити на фронт. Приписавши собі зайві роки, у 19 пішов служити у флот.За шість років служби Бріс воював в (Індокитаї), був десантником під час (військової кампанії в Алжирі). Після мобілізації, закінчивши приватні акторські курси, починав кар'єру як фотомодель і танцівник та виступав у трупі невеликого паризького театру «Ла Брюйєр». Брав участь у масовках фільмів «Все буде гаразд» та («Якби нам розповіли про Париж»).
Кар'єра в кіно
У 1958 році П'єр Бріс дебютував в кіно, зігравши невелику роль партнера у танці героїні (Мішель Морган) у фільмі (Андре Каятта) «Примарне щастя». Типаж представника «золотої молоді» Жака, зіграний у фільмі, Бріс розвинув у стрічці «Брехуни» (1958) (Марселя Карне), де розвінчується покоління молодих циників, та в «Губній помаді» (1960) — режисерському дебюті (Даміано Даміані). Роль Джино, користолюбивого розбещеного циніка, у цьому фільмі відкрила П'єру Брісу широкий шлях на екрани. він отримував багато запрошень зніматися і охоче їх приймав.
У 1961 році західнонімецький режисер Гаральд Рейнл запросив Бріса зіграти вождя індіанського племені апачів (Віннету) у фільму-вестерні «Скарби Срібного озера» за твором (Карла Мая). Відтоді актор зіграв у цілій низці фільмів з серії про Віннету, які виходили одна за одною і були дуже популярні у другій половині 1960-х років: у 1962—1968 роках актор зіграв в одинадцятьох вестернах.
У 1966 році П'єр Бріс знявся у румунсько-французькому історичному фільму (Серджіу Ніколаеску) («Даки»), де зіграв роль Севера, молодого римського легата, що звик коритися імператорові й підкорювати інших, але гине, безсилий протистояти життєвим суперечностям.. У фільмі П'єра Ламбера «Рани ні про що» (1972) Бріс зіграв роль водія з африканських саван, втягнутого в злочинні махінації торговців зброєю. В італійській комедії Джорджо Капітані «Лялечка гангстера» (1975), яка розповідає про суперництво ватажків двох банд, екранним супротивником П'єра Бріса є (Марчелло Мастроянні), а причиною ворожнечі — красуня у виконанні (Софі Лорен).
У 1970-і роки Бріс працював в театрах Парижа та з того часу активно знімався на телебаченні, де знову втілив образ Віннету в телеекранізаціях романів К. Мая. У 1977—1999 роках актор був постійним учасником театралізованого фестивалю Карла Мая в Елсі, ФРН.
Окрім акторської гри в театрі, кіно та телебаченні П'єр Бріс пробував свої сили також як співак і автор тексту пісень, що лунали у супроводі індіанської сопілки. Записав 18 музичних дисків.
У 2004 році в Німеччині з друку вийшли мемуари П. Бріса «Віннету і я» (нім. Winnetou und Ich).
П'єр Бріс помер 6 червня 2015 року в паризькій лікарні від (пневмонії) у віці 86 років.
Фільмографія
- Ролі в кіно
Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
---|---|---|---|---|
(1958) | ф | (Двостороннє дзеркало) | Le miroir à deux faces | Жак |
(1958) | ф | Електрична вдова | Le septième ciel | гравець |
(1958) | ф | (Брехуни) | Les Tricheurs | Бернар |
(1960) | ф | Козаки | I cosacchi | Борис |
(1960) | ф | Губна помада | Il rossetto | Джино Лучані |
(1960) | ф | Задоволення в суботу ввечері | I piaceri del sabato notte | адвокат Альдо |
(1960) | ф | Млин кам'яних жінок | Il Mulino delle donne di pietra | Ганс фон Арнім |
(1960) | ф | (Ловелас) | L'homme à femmes | Лоран Берті |
(1960) | ф | Жінка фараона | La donna dei faraoni | цілитель Амозіс |
(1961) | ф | Вакханки | Le baccanti | Діонісій |
(1961) | ф | Акіко | Akiko | Дуіліо |
(1962) | ф | Грабіжники | Los atracadores | молодий майстер |
(1962) | ф | Солодкий екстаз | Douce violence | Медді |
(1962) | ф | Скарби Срібного озера | Der Schatz im Silbersee | (Віннету) |
(1962) | ф | Вогнем і мечем | Col ferro e col fuoco | Ян Кетуський |
(1962) | ф | Алібі для вмираючих | Un alibi per morire | |
(1962) | ф | Найкоротший день | Il Giorno più corto | австрійський офіцер |
(1963) | ф | Непереможний вершник у масці | L'invincibile cavaliere mascherato | Дон Дієго |
(1963) | ф | Зорро проти Мациста | Zorro contro Maciste | Зорро / Рамон (в американській версії) |
(1963) | ф | Winnetou — 1. Teil | Віннету | |
(1963) | ф | Обітниця мовчання | Pacto de silencio | Жан Клосель |
(1964) | ф | Віннету — вождь апачів | Old Shatterhand | Віннету |
(1964) | ф | Золота богиня Ріо Бені | Die goldene Göttin vom Rio Beni | Джим |
(1964) | ф | Віннету — син Інчу-Чуна | Winnetou — 2. Teil | Віннету |
(1964) | ф | (Серед шулік) | Unter Geiern | Віннету |
1965 | ф | Постріли в 3/4 такта | Schüsse im 3/4 Takt | Філіпп Тіссо |
1965 | ф | Пекло в Манітобі | Die Hölle von Manitoba | Пік |
1965 | ф | Нафтовий король | Der Ölprinz | Віннету |
1965 | ф | Віннету 3 | Winnetou — 3. Teil | Віннету |
1965 | ф | Вірна Рука — друг індіанців | Old Surehand | Віннету |
(1966) | ф | Карнавал бандитів | Gern hab' ich die Frauen gekillt | агент Бріс (римський епізод) |
(1966) | ф | Віннету і напівкровок Апаначі | Winnetou und das Halbblut Apanatschi | Віннету |
(1966) | ф | Громовержець і Віннету | Winnetou und sein Freund Old Firehand | Віннету |
(1966) | ф | Даки | Dacii | легат Септимій Север |
(1967) | ф | Тринадцятий каприз | Le 13ème caprice | Франсуа |
(1968) | ф | Віннету і Шаттергенд у долині мертвих | Winnetou und Shatterhand im Tal der Toten | Віннету |
(1971) | ф | Еріка | Erika | Ренато Лаурана |
(1971) | ф | Ніч проклятих | La notte dei dannati | Жан Дюпре |
(1971) | ф | Рани ні про що | Les Coups pour rien | Поль |
1973 | ф | Жінка-жінка | Féminin-féminin | Жак |
(1974) | ф | Страта удосвіта | Una cuerda al amanecer | Кампаніта «Малий Белл» |
(1975) | ф | Лялечка гангстера | La pupa del gangster | помічник комісара Сальваторе Ламбеллі |
1987 | ф | Ніжні розтяпи | Zärtliche Chaoten | Віннету |
- Ролі на телебаченні
Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
---|---|---|---|---|
(1971) | с | Мадам, Ви вільні? | Madame êtes-vous libre? | |
(1976) | с | Зоряні Діви | Star Maidens | Адам |
(1980) | с | Мій друг Віннету | Winnetou le mescalero | Віннету |
(1981) | с | Ідеальний корабель | Das Traumschiff | Робер Дюмон |
(1983) | тф | Країна чудес | Wunderland | Віннету / Співак |
1990—1993 | с | Палац на озері | Ein Schloß am Wörthersee | Андре Блондо |
1993 | тф | Операція «Лазер» 2: Полювання за блакитним діамантом | Der blaue Diamant | П'єр Латуш |
1999—2003 | с | Клініка під пальмами | Klinik unter Palmen | Жан-Клод Валентен |
1998 | тф | Повернення Віннету | Winnetous Rückkehr | Віннету |
1998 | с | Усі друзі | In aller Freundschaft | доктор Олів'є Берті |
2000 | с | Утта Данелла | Utta Danella | Вільям |
2003 | тф | Mit einem Rutsch ins Glück | мосьє де Монтвало | |
2004 | с | Готель «Мрія» | Das Traumhotel | П'єр Фонтан |
2006 | с | Червоні троянди | Rote Rosen | швейцарський готельєр |
2007 | с | Хрестовий похід у щасті | Kreuzfahrt ins Glück | Ніколя |
Визнання
Нагороди та номінації П'єра Бріса | |||
---|---|---|---|
Рік | Категорія | Фільм | Результат |
(Премія Бамбі) | |||
(1964) | Найкращий актор | Золото апачів | 2-е місце |
(1967) | Найкращий актор | Віннету — син Інчу-Чуна Віннету 3 Громовержець і Віннету | Перемога |
1987 | Ювілейна нагорода | Перемога | |
1990 | Unknockable Stars | Перемога |
Примітки
- (Deutsche Nationalbibliothek) Record #122544943 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Discogs — 2000.
- Filmportal.de — 2005.
- Fichier des personnes décédées
- «Індієць» з Бретані / Ніна і Микола Максимови // (Новини кіноекрана). — К., 1981. — Вип. 9 (вересень). — С. 17. Процитовано 11.11.2017.
- Pierre Brice Discography на сайті Discogs
- AFP. Mort de l'acteur français Pierre Brice, star du western allemand. Le Point (фр) . 6.06.2015. Процитовано 11.11.2017.
- Melanie Staudinger. Ein Leben als Winnetou. (Süddeutsche Zeitung) (нім) . 6.06.2015. Процитовано 11.11.2017.
- Нагороди та номінації П'єра Бріса на сайті IMDb (англ.)
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: П'єр Бріс |
- Біографія П'єра Бріса на сайті encinematheque.fr
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет