www.wikidata.uk-ua.nina.az

Отель де Лозен Hôtel de Lauzun також відомий як Отель Пімодан фр Hôtel Pimodan особняк XVII століття розташований за адр

Отель-де-Лозен

Отель-де-Лозен (Hôtel de Lauzun), також відомий як Отель-Пімодан (фр. Hôtel Pimodan) – особняк XVII століття, розташований за адресою набережна Анжу № 17 на острові Сен-Луї, річковому острові Сени в центрі Парижа (IV адміністративний округ). З 1906 року особняк перебуває під охороною як історична пам'ятка (monument historique).

Отель-де-Лозен
Дата створення / заснування 1658
Країна  Франція
Адміністративна одиниця IV округ Парижа
Розташовано на вулиці quai d'Anjoud
У межах природно-географічного об'єкта Острів Сен-Луї
Власник Jean-François Ogierd, Jérôme Pichond і municipality of Parisd
Замовник Антуан Номар де Комонd
Архітектор Charles Chamoisd
Архітектурний стиль бароко
Статус спадщини пам'ятка історії класифікованаd
 Отель-де-Лозен у Вікісховищі

Координати: 48°51′06″ пн. ш. 2°21′33″ сх. д. / 48.851666666694775643° пн. ш. 2.3591666666944779° сх. д. / 48.851666666694775643; 2.3591666666944779

Отель-де-Лозен, фотографія XIX століття

Історія ред.

Отель-де-Лозен був споруджений між 1650 і 1658 роками за планами архітектора Луї Ле Во для Карлеса Грюна, сеньйора де Борд. Над порталом зберігся напис «Hôtel de Lausun 1657» на чорному мармурі. Кімнати були розписані художниками Себастьєном Бурдоном, Шарлем Ле Брюном, Есташем Ле Сюером та П'єром Пателем. У 1682 році Антонен Номпар де Комон, герцог де Лозен, купив цю будівлю, яка відтоді носить його ім'я.

Поет Шарль Бодлер жив з 1843 по 1845 роки в маленькій мансардній квартирі цього будинку «з видом на двір». У цьому ж будинку жив його друг, письменник Теофіль Готьє.

Між 1844 і 1849 роками чимало вчених письменників та художників проводили в Отель-Пімодані свої зустрічі. Теофіль Готьє та Жак-Жозеф Моро де Тур заснували там Клуб Гашишинів. До клубу входили Шарль Бодлер, Александр Дюма, Ежен Делакруа, Оноре де Бальзак та Жерар де Нерваль. Під час щомісячних зустрічей у художника Фернана Буассара, який також мешкав у цьому будинку, члени клубу під керівництвом доктора Моро проводили на собі експерименти з гашишем. Готьє дає детальний опис будівлі у своєму однойменному есеї «Клуб Гашишинів» (Les Club des Hachichins): «Салон займав величезний зал із різьбленими та позолоченими панелями, розписом на стелі з фризами із зображенням сатирів, які ганяються за німфами в очереті, величезним каміном із поліхромного мармуру та хвилястими парчовими шторами. Тут відчувається достаток і багатство давно минулих часів. Вишиті крісла, дивани, крісла-бержери та м'які лави, які колись забезпечували достатньо місця для суконь герцогинь і маркіз, прийняли любителів гашишу та зустріли їх з м'якими та розкритими обіймами».

З 1928 року Отель-де-Лозен перебуває в муніципальній власності міста Парижа та використовується для офіційних прийомів. Відремонтовані розкішні кімнати відкриті для відвідувачів.

Примітки ред.

  1. ↑ base Mérimée — ministère de la Culture, 1978.
    d:Track:Q384602d:Track:Q68471231d:Track:Q809830
  2. Bordier C. Louis Le Vau, Architecte, Les immeubles et hôtels parisiens, Tome I — 1 — Paris: Librairie Léonce Laget, 1998. — P. 206, 69. — ISBN 978-2-85204-119-6
    d:Track:Q90d:Track:Q77020654d:Track:Q77022282d:Track:Q77023311
  3. Цит. за виданням: Hans-Georg Behr: Von Hanf ist die Rede. Kultur und Politik einer Pflanze, Zweitausendeins, Frankfurt am Main 1995, S. 148—155.

Література ред.

  • Olivier Blanc, Joachim Bonnemaison: Paris und seine Stadtpaläste. Terrail, Paris 1998, ISBN 2-87939-179-2, S. 58–71.
  • Jean Colson, Marie-Christine Lauroa (Hrsg.): Dictionnaire des monuments de Paris. Hervas, Paris 2003, ISBN 2-84334-001-2, S. 415–416.
  • Claude Frégnac: Belles demeures de Paris. Hachette, Paris 1977, ISBN 2-01-003868-1, S. 64–73.

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Otel de Lozen Hotel de Lauzun takozh vidomij yak Otel Pimodan fr Hotel Pimodan osobnyak XVII stolittya roztashovanij za adresoyu naberezhna Anzhu 17 na ostrovi Sen Luyi richkovomu ostrovi Seni v centri Parizha IV administrativnij okrug Z 1906 roku osobnyak perebuvaye pid ohoronoyu yak istorichna pam yatka monument historique Otel de LozenData stvorennya zasnuvannya1658Krayina Franciya 1 Administrativna odinicyaIV okrug Parizha 1 Roztashovano na vuliciquai d AnjoudU mezhah prirodno geografichnogo ob yektaOstriv Sen LuyiVlasnikJean Francois Ogierd Jerome Pichond i municipality of Parisd 1 ZamovnikAntuan Nomar de KomondArhitektorCharles Chamoisd 2 Arhitekturnij stilbarokoStatus spadshinipam yatka istoriyi klasifikovanad 1 Otel de Lozen u VikishovishiKoordinati 48 51 06 pn sh 2 21 33 sh d 48 851666666694775643 pn sh 2 3591666666944779 sh d 48 851666666694775643 2 3591666666944779Otel de Lozen fotografiya XIX stolittya Zmist 1 Istoriya 2 Primitki 3 Literatura 4 PosilannyaIstoriya red Otel de Lozen buv sporudzhenij mizh 1650 i 1658 rokami za planami arhitektora Luyi Le Vo dlya Karlesa Gryuna senjora de Bord Nad portalom zberigsya napis Hotel de Lausun 1657 na chornomu marmuri Kimnati buli rozpisani hudozhnikami Sebastyenom Burdonom Sharlem Le Bryunom Estashem Le Syuerom ta P yerom Patelem U 1682 roci Antonen Nompar de Komon gercog de Lozen kupiv cyu budivlyu yaka vidtodi nosit jogo im ya Poet Sharl Bodler zhiv z 1843 po 1845 roki v malenkij mansardnij kvartiri cogo budinku z vidom na dvir U comu zh budinku zhiv jogo drug pismennik Teofil Gotye Mizh 1844 i 1849 rokami chimalo vchenih pismennikiv ta hudozhnikiv provodili v Otel Pimodani svoyi zustrichi Teofil Gotye ta Zhak Zhozef Moro de Tur zasnuvali tam Klub Gashishiniv Do klubu vhodili Sharl Bodler Aleksandr Dyuma Ezhen Delakrua Onore de Balzak ta Zherar de Nerval Pid chas shomisyachnih zustrichej u hudozhnika Fernana Buassara yakij takozh meshkav u comu budinku chleni klubu pid kerivnictvom doktora Moro provodili na sobi eksperimenti z gashishem Gotye daye detalnij opis budivli u svoyemu odnojmennomu eseyi Klub Gashishiniv Les Club des Hachichins Salon zajmav velicheznij zal iz rizblenimi ta pozolochenimi panelyami rozpisom na steli z frizami iz zobrazhennyam satiriv yaki ganyayutsya za nimfami v ochereti velicheznim kaminom iz polihromnogo marmuru ta hvilyastimi parchovimi shtorami Tut vidchuvayetsya dostatok i bagatstvo davno minulih chasiv Vishiti krisla divani krisla berzheri ta m yaki lavi yaki kolis zabezpechuvali dostatno miscya dlya sukon gercogin i markiz prijnyali lyubiteliv gashishu ta zustrili yih z m yakimi ta rozkritimi obijmami 3 Z 1928 roku Otel de Lozen perebuvaye v municipalnij vlasnosti mista Parizha ta vikoristovuyetsya dlya oficijnih prijomiv Vidremontovani rozkishni kimnati vidkriti dlya vidviduvachiv Primitki red a b v g base Merimee ministere de la Culture 1978 d Track Q384602d Track Q68471231d Track Q809830 Bordier C Louis Le Vau Architecte Les immeubles et hotels parisiens Tome I 1 Paris Librairie Leonce Laget 1998 P 206 69 ISBN 978 2 85204 119 6 d Track Q90d Track Q77020654d Track Q77022282d Track Q77023311 Cit za vidannyam Hans Georg Behr Von Hanf ist die Rede Kultur und Politik einer Pflanze Zweitausendeins Frankfurt am Main 1995 S 148 155 Literatura red Olivier Blanc Joachim Bonnemaison Paris und seine Stadtpalaste Terrail Paris 1998 ISBN 2 87939 179 2 S 58 71 Jean Colson Marie Christine Lauroa Hrsg Dictionnaire des monuments de Paris Hervas Paris 2003 ISBN 2 84334 001 2 S 415 416 Claude Fregnac Belles demeures de Paris Hachette Paris 1977 ISBN 2 01 003868 1 S 64 73 Posilannya red Hotel de Lauzun Edouard Fournier Chroniques et legendes des rues de Paris 1864 Base Memoire Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Otel de Lozen amp oldid 41945598