www.wikidata.uk-ua.nina.az

Нестор Сапсай Єпископ Нестор в миру Микола Сергійович Сапсай нар 24 травня 1931 м Ічня Чернігівська область Українська Р

Нестор (Сапсай)

Єпископ Нестор (в миру Микола Сергійович Сапсай, нар. 24 травня 1931, м. Ічня, Чернігівська область, Українська РСР, СРСР — †5 листопада 2004, Російська Федерація)  — архієрей Російської православної церкви, єпископ

Єпископ Нестор (Сапсай)
Єпископ Петропавлівський і Камчатський
6 березня 1994 — 17 липня 1997
Церква: Російська православна церква (Московський патріархат)
Попередник: Нестор (Анісімов)
Наступник: Ігнатій (Пологрудов)
 
Альма-матер: Одеська духовна семінарія, Московська духовна академія
Науковий ступінь: кандидат богослов'я
Діяльність: священник
Тезоіменитство: 13 березня
Ім'я при народженні: Сапсай Микола Сергійович
Народження: 24 травня 1931(1931-05-24)
м. Ічня, Чернігівська область, Українська РСР, СРСР
Смерть: 5 листопада 2004(2004-11-05) (73 роки)
Лабінськ, Краснодарський край, Росія
Похований: м.Лабінськ, Краснодарський край, Російська Федерація
Священство: 27 вересня 1966
Чернецтво: 2 січня 1994
Єп. хіротонія: 6 березня 1994

Тезоіменитство — 13 березня (28 лютого) в день пам'яті святителя Нестора, єпископа Магиддійського.

Дитинство, навчання, початок церковного служіння ред.

Народився 24 травня 1931 року в місті Ічня Чернігівської області в родині псаломщика-регента Сергія Федоровича Сапсая. Два брати Миколи також стали священниками. У віці 3-х років залишився без матері. Під час навчання у школі, співав у церковному хорі, що викликало невдоволення у адміністрації навчального закладу. Після закінчення середньої школи вступив до музичного училища на диригентсько-хорове відділення. У 1948–1951 роках одночасно з навчанням працював пасломщиком в місті Бахмач Чернігівської області.

У 1951 поступив до Київської духовної семінарії, згодом перевівся у Одеську семінарію, яку закінчив у 1955 році. Під час навчання у Одесі, ніс послух архієрейського іподиякона.

Після закінчення семінарії був направлений до Московської духовної академії, куди його зарахували поза конкурсом. Під час навчання був регентом акдемічного, а також одного з хорів Троїце-Сергієвої Лаври. У 1959 році закінчив академію зі ступенем кандидат богослов'я та був направлений викладачем Святого Письма Старого Завіту і церковного співу в Ставропольську духовну семінарію, а після її закриття в 1960 році — в Саратовську семінарію.

З 1962 року був секретарем Орловсько-Брянської єпархії і регентом кафедрального собору. Виступав проти антирелігійної політики радянської влади.

У 1965 році проти нього було сфабриковано кримінальну справу, і йому майже рік довелося провести в ув'язненні. Після винесення виправдального вироку і дострокового повернення з місць позбавлення волі він був поновлений на посаді єпархіального секретаря.

Сім'я ред.

У 1958 році одружився з дочкою священника Алевтиною Іванівною Стародубовою (†1989), яка співала в архієрейському хорі. У подружжя згодом народилося четверо дітей. Син Григорій став священником, донька Нонна стала дружиною священника, ще двоє дітей померли у ранньому віці.

У священному сані ред.

27 вересня 1966 року архієпископом Орловським і Брянським Паладієм (Шерстенніковим) був висвячений у сан диякона, а 28 вересня — в сан священника і призначений настоятелем Орловського кафедрального собору. Згодом був возведений у сан протоієрея.

У 1971 році брав участь в Помісному Соборі Руської Православної Церкви, був обраний до складу секретаріату Собору.

У 1989 році був учасником відкриття мощей святителя Тихона Задонського, які перебували в підвалах краєзнавчого музею міста Орла. У цьому ж році овдовів.

У 1991 році перейшов до кліру Краснодарській єпархії і був призначений настоятелем Троїцького собору в Краснодарі.

Архієрейство ред.

26 грудня 1993 року Священний Синод ухвалив митрофорному протоієрею Миколаю бути єпископом відновленої незадовго до того Петропавлівської і Камчатської єпархії. 2 січня 1994 отець Миколай прийняв чернечий постриг з нареченням імені Нестор, в честь священномученика Нестора, єпископа Магіддійского, і був зведений в сан архімандрита. 5 березня відбувся чин наречення, а 6 березня 1994 року в Московському Богоявленському соборі була звершена архієрейська хіротонія архімандрита Нестора у єпископа Петропавлівського і Камчатського. Хіротонію звершив митрополит Крутицький і Коломенський Ювеналій (Поярков) у співслужінні архієпископа Краснодарського і Новоросійського Ісидора (Кириченка), єпископів Можайського Григорія (Чиркова), Орловського і Ливенского Паїсія (Самчука) та Істірінського Арсенія (Єпіфанова). Після хіротонії митрополит Ювеналій вручив єпископу Нестору жезл митрополита Нестора (Анісімова), першого єпископа Петропавлівського і Камчатського.

За час свого перебування на кафедрі єпископ Нестор займався розбудовою відноівленої Петропавлівської і Камчатської єпархії, відкриттям нових храмів (в тому числі і кафедрального), висвяченням священнослужителів з числа прихожан камчатських храмів, налагодженням контактів з місцевою владою, командуванням військових частин, громадськими організаціями.

Архієрей на спокої ред.

У грудні 1996 року переніс тяжкий інфаркт, декілька місяців знаходився на лікуванні у госпіталі. 17 липня 1997 визначенням Священного Синоду єпископ Нестор за станом здоров'я був звільнений на спокій. За рекомендацією лікарів він переїхав до міста Майкоп Краснодарського краю і здійснював богослужіння в Миколаївському храмі міста Лабінська, де настоятелем був його зять, протоієрей Олександр.

29 грудня 1998 Священний Синод не задовольнив рапорт єп. Нестора про надання йому можливості несення архіпастирського служіння. У 2000 році брав участь в Ювілейному Архієрейському Соборі Руської Православної Церкви і освяченні Храму Христа Спасителя.

7 травня 2003 року в зв'язку з проханням вл. Нестора про можливість призначення його на вакантну єпархію Священний Синод ухвалив єпископу Нестору з урахуванням перенесених серйозних захворювань благословити продовжити перебування на спокої.

Помер єпископ Нестор 5 листопада 2004 року після операції. Чин відспівування покійного архіпастиря здійснив 7 листопада в Успенському храмі Лабинска митрополит Єкатеринодарський і Кубанський Ісидор (Кириченко) у співслужінні єпископа Майкопського і Адигейського Пантелеймона (Кутового), 37 священників та 6 дияконів. Єпископ Нестор був похований у вівтарній стіні лабінського Успенського храму.

Нагороди ред.

Джерела ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Yepiskop Nestor v miru Mikola Sergijovich Sapsaj nar 24 travnya 1931 m Ichnya Chernigivska oblast Ukrayinska RSR SRSR 5 listopada 2004 Rosijska Federaciya arhiyerej Rosijskoyi pravoslavnoyi cerkvi yepiskopYepiskop Nestor Sapsaj Yepiskop Petropavlivskij i Kamchatskij6 bereznya 1994 17 lipnya 1997Cerkva Rosijska pravoslavna cerkva Moskovskij patriarhat Poperednik Nestor Anisimov Nastupnik Ignatij Pologrudov Alma mater Odeska duhovna seminariya Moskovska duhovna akademiyaNaukovij stupin kandidat bogoslov yaDiyalnist svyashennikTezoimenitstvo 13 bereznyaIm ya pri narodzhenni Sapsaj Mikola SergijovichNarodzhennya 24 travnya 1931 1931 05 24 m Ichnya Chernigivska oblast Ukrayinska RSR SRSRSmert 5 listopada 2004 2004 11 05 73 roki Labinsk Krasnodarskij kraj RosiyaPohovanij m Labinsk Krasnodarskij kraj Rosijska FederaciyaSvyashenstvo 27 veresnya 1966Chernectvo 2 sichnya 1994Yep hirotoniya 6 bereznya 1994Tezoimenitstvo 13 bereznya 28 lyutogo v den pam yati svyatitelya Nestora yepiskopa Magiddijskogo Zmist 1 Ditinstvo navchannya pochatok cerkovnogo sluzhinnya 1 1 Sim ya 2 U svyashennomu sani 3 Arhiyerejstvo 4 Arhiyerej na spokoyi 5 Nagorodi 6 DzherelaDitinstvo navchannya pochatok cerkovnogo sluzhinnya red Narodivsya 24 travnya 1931 roku v misti Ichnya Chernigivskoyi oblasti v rodini psalomshika regenta Sergiya Fedorovicha Sapsaya Dva brati Mikoli takozh stali svyashennikami U vici 3 h rokiv zalishivsya bez materi Pid chas navchannya u shkoli spivav u cerkovnomu hori sho viklikalo nevdovolennya u administraciyi navchalnogo zakladu Pislya zakinchennya serednoyi shkoli vstupiv do muzichnogo uchilisha na dirigentsko horove viddilennya U 1948 1951 rokah odnochasno z navchannyam pracyuvav paslomshikom v misti Bahmach Chernigivskoyi oblasti U 1951 postupiv do Kiyivskoyi duhovnoyi seminariyi zgodom perevivsya u Odesku seminariyu yaku zakinchiv u 1955 roci Pid chas navchannya u Odesi nis posluh arhiyerejskogo ipodiyakona Pislya zakinchennya seminariyi buv napravlenij do Moskovskoyi duhovnoyi akademiyi kudi jogo zarahuvali poza konkursom Pid chas navchannya buv regentom akdemichnogo a takozh odnogo z horiv Troyice Sergiyevoyi Lavri U 1959 roci zakinchiv akademiyu zi stupenem kandidat bogoslov ya ta buv napravlenij vikladachem Svyatogo Pisma Starogo Zavitu i cerkovnogo spivu v Stavropolsku duhovnu seminariyu a pislya yiyi zakrittya v 1960 roci v Saratovsku seminariyu Z 1962 roku buv sekretarem Orlovsko Bryanskoyi yeparhiyi i regentom kafedralnogo soboru Vistupav proti antireligijnoyi politiki radyanskoyi vladi U 1965 roci proti nogo bulo sfabrikovano kriminalnu spravu i jomu majzhe rik dovelosya provesti v uv yaznenni Pislya vinesennya vipravdalnogo viroku i dostrokovogo povernennya z misc pozbavlennya voli vin buv ponovlenij na posadi yeparhialnogo sekretarya Sim ya red U 1958 roci odruzhivsya z dochkoyu svyashennika Alevtinoyu Ivanivnoyu Starodubovoyu 1989 yaka spivala v arhiyerejskomu hori U podruzhzhya zgodom narodilosya chetvero ditej Sin Grigorij stav svyashennikom donka Nonna stala druzhinoyu svyashennika she dvoye ditej pomerli u rannomu vici U svyashennomu sani red 27 veresnya 1966 roku arhiyepiskopom Orlovskim i Bryanskim Paladiyem Sherstennikovim buv visvyachenij u san diyakona a 28 veresnya v san svyashennika i priznachenij nastoyatelem Orlovskogo kafedralnogo soboru Zgodom buv vozvedenij u san protoiyereya U 1971 roci brav uchast v Pomisnomu Sobori Ruskoyi Pravoslavnoyi Cerkvi buv obranij do skladu sekretariatu Soboru U 1989 roci buv uchasnikom vidkrittya moshej svyatitelya Tihona Zadonskogo yaki perebuvali v pidvalah krayeznavchogo muzeyu mista Orla U comu zh roci ovdoviv U 1991 roci perejshov do kliru Krasnodarskij yeparhiyi i buv priznachenij nastoyatelem Troyickogo soboru v Krasnodari Arhiyerejstvo red 26 grudnya 1993 roku Svyashennij Sinod uhvaliv mitrofornomu protoiyereyu Mikolayu buti yepiskopom vidnovlenoyi nezadovgo do togo Petropavlivskoyi i Kamchatskoyi yeparhiyi 2 sichnya 1994 otec Mikolaj prijnyav chernechij postrig z narechennyam imeni Nestor v chest svyashennomuchenika Nestora yepiskopa Magiddijskogo i buv zvedenij v san arhimandrita 5 bereznya vidbuvsya chin narechennya a 6 bereznya 1994 roku v Moskovskomu Bogoyavlenskomu sobori bula zvershena arhiyerejska hirotoniya arhimandrita Nestora u yepiskopa Petropavlivskogo i Kamchatskogo Hirotoniyu zvershiv mitropolit Krutickij i Kolomenskij Yuvenalij Poyarkov u spivsluzhinni arhiyepiskopa Krasnodarskogo i Novorosijskogo Isidora Kirichenka yepiskopiv Mozhajskogo Grigoriya Chirkova Orlovskogo i Livenskogo Payisiya Samchuka ta Istirinskogo Arseniya Yepifanova Pislya hirotoniyi mitropolit Yuvenalij vruchiv yepiskopu Nestoru zhezl mitropolita Nestora Anisimova pershogo yepiskopa Petropavlivskogo i Kamchatskogo Za chas svogo perebuvannya na kafedri yepiskop Nestor zajmavsya rozbudovoyu vidnoivlenoyi Petropavlivskoyi i Kamchatskoyi yeparhiyi vidkrittyam novih hramiv v tomu chisli i kafedralnogo visvyachennyam svyashennosluzhiteliv z chisla prihozhan kamchatskih hramiv nalagodzhennyam kontaktiv z miscevoyu vladoyu komanduvannyam vijskovih chastin gromadskimi organizaciyami Arhiyerej na spokoyi red U grudni 1996 roku perenis tyazhkij infarkt dekilka misyaciv znahodivsya na likuvanni u gospitali 17 lipnya 1997 viznachennyam Svyashennogo Sinodu yepiskop Nestor za stanom zdorov ya buv zvilnenij na spokij Za rekomendaciyeyu likariv vin pereyihav do mista Majkop Krasnodarskogo krayu i zdijsnyuvav bogosluzhinnya v Mikolayivskomu hrami mista Labinska de nastoyatelem buv jogo zyat protoiyerej Oleksandr 29 grudnya 1998 Svyashennij Sinod ne zadovolniv raport yep Nestora pro nadannya jomu mozhlivosti nesennya arhipastirskogo sluzhinnya U 2000 roci brav uchast v Yuvilejnomu Arhiyerejskomu Sobori Ruskoyi Pravoslavnoyi Cerkvi i osvyachenni Hramu Hrista Spasitelya 7 travnya 2003 roku v zv yazku z prohannyam vl Nestora pro mozhlivist priznachennya jogo na vakantnu yeparhiyu Svyashennij Sinod uhvaliv yepiskopu Nestoru z urahuvannyam perenesenih serjoznih zahvoryuvan blagosloviti prodovzhiti perebuvannya na spokoyi Pomer yepiskop Nestor 5 listopada 2004 roku pislya operaciyi Chin vidspivuvannya pokijnogo arhipastirya zdijsniv 7 listopada v Uspenskomu hrami Labinska mitropolit Yekaterinodarskij i Kubanskij Isidor Kirichenko u spivsluzhinni yepiskopa Majkopskogo i Adigejskogo Pantelejmona Kutovogo 37 svyashennikiv ta 6 diyakoniv Yepiskop Nestor buv pohovanij u vivtarnij stini labinskogo Uspenskogo hramu Nagorodi red Rosijska Pravoslavna Cerkva napersnij hrest 1966 medal Troyice Sergiyevoyi Lavri 1966 mitra 1974 orden sv rivnoap knyazya Volodimira vsih stupeniv orden prp Sergiya Radonezkogo 2 go i 3 go stupenya orden sv blagovirnogo kn Danila Moskovskogo pravo nosinnya dvoh hrestiv 1987 Elladska Pravoslavna Cerkva orden svv Kirila i Mefodiya sribna medal apostola Andriya PervozvannogoDzherela red NESTOR SAPSAJ storinka vidkritoyi pravoslavnoyi enciklopediyi Drevo ros Procitovano 19 serpnya 2020 G Sapsaj Episkop Nestor Sapsaj Zhurnal Moskovskoj Patriarhii 2 2005 ros Procitovano 19 serpnya 2020 Episkop Nestor Sapsaj storinka sajtu dlya studentiv SpbDAiS SISTEMA RU ros Procitovano 19 serpnya 2020 Otoshel ko Gospodu episkop Nestor Sapsaj novina na sajti Sedmica RU 12 11 2004 ros Procitovano 19 serpnya 2020 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Nestor Sapsaj amp oldid 38893089