І́я Па́влівна Хомайко (у першому шлюбі — Мацю́к, у другому — Грицай, сценічний псевдонім — Ісорі; 3 березня 1920, Кам'янець-Подільський — 29 вересня 2008, місто (Сарасота), Флорида, США) — українська оперна співачка (лірико-драматичне сопрано) та акторка, діячка української діаспори.
Ія Мацюк | ||||
---|---|---|---|---|
Ія Павлівна Мацюк | ||||
![]() | ||||
Народилася | 3 березня 1920 м. Кам'янець-Подільський, Українська Народна Республіка | |||
Померла | 29 вересня 2008 (88 років) (Сарасота), Флорида, США | |||
Поховання | (Цвинтар святого Андрія) | |||
Національність | українка | |||
Громадянство | ![]() ![]() | |||
Діяльність | акторка, співачка | |||
Alma mater | Львівська національна академія мистецтв | |||
Чоловік | Тарас Грицай | |||
|
Біографія
Дитинство та юність
Народилася 3 березня 1920 року в Кам'янці-Подільському в сім'ї Павла та Єлизавети Хомайків. Батько Павло Васильович працював землеміром. Мала старшого брата Аркадія, молодшого брата Миколу. Батько мав приємного тембру голос ((баритон)) і полюбляв співати українські народні пісні. За спогадом доньки, він був особисто знайомий із (Федором Шаляпіним) і тривалий час листувався з ним.
Ія навчалася в другій трудовій школі, що розміщувалася в стінах колишньої (Маріїнської жіночої гімназії), де свого часу навчалися відомі зірки оперної сцени (Лідія Липковська) та (Зінаїда Рибчинська).
Ія часто відвідувала драматичний театр, а, закінчивши школу, стала брати участь у його роботі, виступаючи переважно в співочих ролях. Батько наполіг, щоб донька їхала навчатися до Харкова, де в нього була родина. Там Ія перебувала у 1939—1941 роках. У Кам'янець-Подільський повернулася влітку 1941 року, коли місто вже захопили нацисти.
На театральній сцені
На початку осені 1941 року Ія познайомилася з (Любомиром Мацюком), який у серпні прибув до Кам'янця-Подільського в складі похідної групи ОУН, щоб вести в місті просвітницьку роботу для відродження державницьких ідей українського народу. У Кам'янці-Подільському Любомир відав організацією хорів і музично-театральних дійств. Саме під час роботи з театральною групою він заприятелював з Ією та звернув увагу на гарний тембр її голосу.
2 лютого 1942 року Ія Хомайко дебютувала на сцені міського театру імені Тараса Шевченка в п'єсі («Сорочинський ярмарок») у ролі циганки. 28 лютого панна Хомайко зіграла у сальоновій виставі «Шалапут». В цей час Любомир Мацюк став директором Українського Національного Театру м. Проскурова. Через деякий час Мацюк завітав до Кам'янця-Подільського, щоб запросити місцевих акторів переїхати до Проскурівського театру.
У липні 1942 року Ія Хомайко вперше дебютувала на сцені Проскурівського театру в п'єсі («Сватання на Гончарівці») у ролі Уляни. Вже у серпні на сцені Проскурівського Драматичного Українського театру в постановці оперети «Запорізький скарб» Мацюк та Хомайко виконали свої пісні. Коли Любомир та Ія заспівали дуетом, то зрозуміли, що в них неабияка злагодженість голосів. Крім того, після спілкування з Любомиром Ія стала справжньою патріоткою усього українського.
Невдовзі (гестапо) розпочало боротьбу з галицькими посланцями. Любомирові загрожувала небезпека, тож він вирушив у дорогу, загітувавши Ію їхати до Львова навчатися мистецтва вокалу. Після прослуховування її прийняли до Музичного інституту імені Миколи Лисенка в клас (Одарки Бандрівської). Під професійним оком знаного педагога Ія швидко набиралася знань і навичок співу, особливо злагоджено співаючи в дуеті з Любомиром. 1943 року вони одружилися. Весілля зіграли в (Унятичах) — рідному селі нареченого.
На музичній сцені
Закінчила Вищий музичний інститут імені Миколи Лисенка у Львові, вдосконалювала майстерність у Відні. Від 1945 року виступала в Західній Німеччині, у 1947—1958 роках — у Бразилії, від 1958 року — у США.
Була дружиною співака й диригента (Любомира Мацюка), який виступав під псевдонімом Мартіні. Удруге одружилась з інженером Тарасом Грицаєм (помер 11 грудня 1987 року).
Померла 29 вересня 2008 року в місті (Сарасота) (штат Флорида, США). Останки були перевезені і поховані 16 грудня біля її покійного чоловіка Тараса на Українському православному (цвинтарі святого Андрія) у (Саут-Баунд-Бруку).
Примітки
- В «Енциклопедії українознавства» вказано помилкову дату народження — 1918 рік.
- «Сорочинський ярмарок» // (Подолянин). — 5 лютого 1942. — № 11. — С. 4.
- З театру «Шалапут» // (Подолянин). — 4 березня 1942. — № 20. — С. 4.
- Вістки з України // Воля Покуття. — 1 березня 1942. — № 14. — С. 5.
- Чим займається директор Проскурівського театру п. Мацюк // (Подолянин). — 4 червня 1942. — № 47. — С. 4.
- «Сватання на Гончарівці» // Український голос (Проскурів). — 16 липня 1942. — № 57. — С. 4.
- «Запорізький скарб» // Український голос (Проскурів). — 13 серпня 1942. — № 65. — С. 4.
- Помер інж. Т. Грицай // Свобода. — 1987. — 12 грудня. — С. 1.
- Свобода. — 2009. — Число 6. — 6 лютого. — С. 27.
Джерела та література
- Мацюки // Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : (М. Г. Лабінський), В. С. Мурза ; за ред. (А. В. Кудрицького). — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — 848 с. — . [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.] — С. 393.
- Мацюки // Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: (А. В. Кудрицький), (М. Г. Лабінський) ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — 700 с. — . — С. 404.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р (Володимир Кубійович). — Париж — Нью-Йорк : (Молоде життя), 1955—1995. — .. Словникова частина. — Перевидання в Україні. — Т. 4. — Львів, 1994. — С. 1496.
- Нагнибіда Руслан Ія та Любо Мацюки: у полоні пісні // Подолянин. — 2008. — 18 січня. — С. 8.
- Нагнибіда Руслан Голос із-за океану: Наші славетні // Подолянин. — 2008. — 16 травня. — С. 8.
- (В. П. Мацько). Мацюк Ія Павлівна // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: (І. М. Дзюба) [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : (Інститут енциклопедичних досліджень НАН України), 2018. — Т. 19 : Малиш — Медицина. — 687 с. — .
Посилання
- Мацюк Ія Павлівна // (Українська музична енциклопедія) / Гол. редкол. (Г. Скрипник). — Київ : (ІМФЕ НАНУ), 2011. — Т. 3 : [Л – М]. — С. 346.
- Житкевич Анатолій Співуча подолянка // Міст: Тижневик для українців усього світу
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет