www.wikidata.uk-ua.nina.az

Косий капонір Ко сий капонір фортифікаційна споруда середини ХІХ століття в складі Госпітального укріплення Нової Печерс

Косий капонір

Ко́сий капонір — фортифікаційна споруда середини ХІХ століття в складі Госпітального укріплення Нової Печерської фортеці (Київ). Упродовж 1863—1918 років капонір використовувався як місце утримання політичних в'язнів, зокрема, з середовища військовослужбовців. У 1930—1941 роках і від 1971-го донині — музей.

Косий капонір

50°25′58″ пн. ш. 30°31′33″ сх. д. / 50.43300000002777495° пн. ш. 30.52600000002777847° сх. д. / 50.43300000002777495; 30.52600000002777847Координати: 50°25′58″ пн. ш. 30°31′33″ сх. д. / 50.43300000002777495° пн. ш. 30.52600000002777847° сх. д. / 50.43300000002777495; 30.52600000002777847
Країна  Україна
Розташування Київ
Тип Капонір
Косий капонір
Косий капонір (Україна)
 Медіафайли у Вікісховищі

Опис Редагувати

Проект Косого капоніра було складено у 1843 та втілено в 1844—1845. Цю будівлю звели з цегли та каменю як додатковий елемент Госпітального укріплення Київської фортеці, що мав забезпечити надійніший захист місця прилучання 2-го полігону до північного фронту укріплення. Через особливості місцевості новий капонір виявився в плані асиметричним, що закріпило за ним назву «Косий». На відміну від капонірів у полігонах Госпітального укріплення, Косий капонір було винесено за лінію гласиса. З рову 2-го полігону до Косого капоніра крізь товщу гласиса прокладено потерну. Наземна частина Косого капоніра виходить на західний схил Черепанової гори. У стінах завтовшки близько 1,3 м влаштовано 15 гарматних амбразур та бійниці для рушниць.

Використання Редагувати

Як і вся Київська фортеця, Косий капонір ніколи не був використаний для бойових дій. У 1863—1864 роках тут утримували в ув'язненні учасників польського повстання, сімох з них розстріляли біля ескарпної стіни у рові 2-го полігону. У 1865 році Косий капонір був переобладнаний на політичну в'язницю з особливо суворим режимом, що діяла до 1918 року; її порівнювали з іншою політичною тюрмою — Шліссельбурзькою фортецею. Тут перебували О. Г. Шліхтер, Г. І. Чудновський, Д. І. Ульянов, керівник повстання саперів 1905 року Б. П. Жаданівський та інші, пізніше — вбивця П. Столипіна Д. Г. Богров. Серед ув'язнених були також учасники повстання 41-го Селенгінського піхотного полку і 21-го саперного батальйону 1907 року; 11 найактивніших повстанців були того ж року розстріляні й поховані в рові 2-го полігону неподалік від Косого капоніра.

Радянські часи Редагувати

За радянських часів у капонірі існувало приватне помешкання і склад, аж поки у 1930 році тут не було створено музейну експозицію «Косий капонір — київський Шліссельбург», присвячену ув'язненим за царату революціонерам. Спершу вона являла собою філію Київського музею революції, з 1940 року — філію Державного історичного музею УРСР. Діяла до 1941.

У повоєнні роки Косий капонір було використано як приміщення невеликого взуттєвого підприємства, але, згідно з постановою Ради Міністрів УРСР № 633 від 28 вересня 1967, в історичній споруді було відновлено філію Історичного музею. Реставраційні роботи, благоустрій території та підготовка нової експозиції тривали упродовж 1969—1971 років; відкриття відбулося у вересні 1971 року. Відповідно до проекту благоустрою (архітектор І. Сигалов, Київпроект), поряд із входом до потерни Косого капоніра тюремний двір було відокремлено за допомогою високого частоколу. Тоді ж на місці поховання страчених учасників повстання 1907 року був створений меморіал.

Сучасний стан Редагувати

Косий капонір

З 1991 Косий капонір належить до історико-архітектурної пам'ятки-музею «Київська фортеця». Тут працює музейна експозиція «Історія використання споруд Київської фортеці»; в ній представлені дані про відомих ув'язнених, карета смертників, в якій відправляли на страту, описані умови утримання ув'язнених. Час роботи музею з 10:00 до 17:00 (остання екскурсія о 16:30). Понеділок — вихідний. Вартість входу 14 грн. + Вартість екскурсії 10 грн. Огляд експозиції музею тільки з екскурсоводом, огляд території — безкоштовно.

Адреса: вулиця Госпітальна, 24-а.

Див. також Редагувати

Джерела та література Редагувати

Косий капонір
у сестринських Вікіпроєктах
Портал «Київ»
Файли у Вікісховищі?
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Ko sij kaponir fortifikacijna sporuda seredini HIH stolittya v skladi Gospitalnogo ukriplennya Novoyi Pecherskoyi forteci Kiyiv Uprodovzh 1863 1918 rokiv kaponir vikoristovuvavsya yak misce utrimannya politichnih v yazniv zokrema z seredovisha vijskovosluzhbovciv U 1930 1941 rokah i vid 1971 go donini muzej Kosij kaponir50 25 58 pn sh 30 31 33 sh d 50 43300000002777495 pn sh 30 52600000002777847 sh d 50 43300000002777495 30 52600000002777847 Koordinati 50 25 58 pn sh 30 31 33 sh d 50 43300000002777495 pn sh 30 52600000002777847 sh d 50 43300000002777495 30 52600000002777847Krayina UkrayinaRoztashuvannya KiyivTip KaponirKosij kaponirKosij kaponir Ukrayina Mediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Opis 2 Vikoristannya 3 Radyanski chasi 4 Suchasnij stan 5 Div takozh 6 Dzherela ta literaturaOpis RedaguvatiProekt Kosogo kaponira bulo skladeno u 1843 ta vtileno v 1844 1845 Cyu budivlyu zveli z cegli ta kamenyu yak dodatkovij element Gospitalnogo ukriplennya Kiyivskoyi forteci sho mav zabezpechiti nadijnishij zahist miscya priluchannya 2 go poligonu do pivnichnogo frontu ukriplennya Cherez osoblivosti miscevosti novij kaponir viyavivsya v plani asimetrichnim sho zakripilo za nim nazvu Kosij Na vidminu vid kaponiriv u poligonah Gospitalnogo ukriplennya Kosij kaponir bulo vineseno za liniyu glasisa Z rovu 2 go poligonu do Kosogo kaponira kriz tovshu glasisa prokladeno poternu Nazemna chastina Kosogo kaponira vihodit na zahidnij shil Cherepanovoyi gori U stinah zavtovshki blizko 1 3 m vlashtovano 15 garmatnih ambrazur ta bijnici dlya rushnic Vikoristannya RedaguvatiYak i vsya Kiyivska fortecya Kosij kaponir nikoli ne buv vikoristanij dlya bojovih dij U 1863 1864 rokah tut utrimuvali v uv yaznenni uchasnikiv polskogo povstannya simoh z nih rozstrilyali bilya eskarpnoyi stini u rovi 2 go poligonu U 1865 roci Kosij kaponir buv pereobladnanij na politichnu v yaznicyu z osoblivo suvorim rezhimom sho diyala do 1918 roku yiyi porivnyuvali z inshoyu politichnoyu tyurmoyu Shlisselburzkoyu forteceyu Tut perebuvali O G Shlihter G I Chudnovskij D I Ulyanov kerivnik povstannya saperiv 1905 roku B P Zhadanivskij ta inshi piznishe vbivcya P Stolipina D G Bogrov Sered uv yaznenih buli takozh uchasniki povstannya 41 go Selenginskogo pihotnogo polku i 21 go sapernogo bataljonu 1907 roku 11 najaktivnishih povstanciv buli togo zh roku rozstrilyani j pohovani v rovi 2 go poligonu nepodalik vid Kosogo kaponira Radyanski chasi RedaguvatiZa radyanskih chasiv u kaponiri isnuvalo privatne pomeshkannya i sklad azh poki u 1930 roci tut ne bulo stvoreno muzejnu ekspoziciyu Kosij kaponir kiyivskij Shlisselburg prisvyachenu uv yaznenim za caratu revolyucioneram Spershu vona yavlyala soboyu filiyu Kiyivskogo muzeyu revolyuciyi z 1940 roku filiyu Derzhavnogo istorichnogo muzeyu URSR Diyala do 1941 U povoyenni roki Kosij kaponir bulo vikoristano yak primishennya nevelikogo vzuttyevogo pidpriyemstva ale zgidno z postanovoyu Radi Ministriv URSR 633 vid 28 veresnya 1967 v istorichnij sporudi bulo vidnovleno filiyu Istorichnogo muzeyu Restavracijni roboti blagoustrij teritoriyi ta pidgotovka novoyi ekspoziciyi trivali uprodovzh 1969 1971 rokiv vidkrittya vidbulosya u veresni 1971 roku Vidpovidno do proektu blagoustroyu arhitektor I Sigalov Kiyivproekt poryad iz vhodom do poterni Kosogo kaponira tyuremnij dvir bulo vidokremleno za dopomogoyu visokogo chastokolu Todi zh na misci pohovannya strachenih uchasnikiv povstannya 1907 roku buv stvorenij memorial Suchasnij stan Redaguvati nbsp Kosij kaponirZ 1991 Kosij kaponir nalezhit do istoriko arhitekturnoyi pam yatki muzeyu Kiyivska fortecya Tut pracyuye muzejna ekspoziciya Istoriya vikoristannya sporud Kiyivskoyi forteci v nij predstavleni dani pro vidomih uv yaznenih kareta smertnikiv v yakij vidpravlyali na stratu opisani umovi utrimannya uv yaznenih Chas roboti muzeyu z 10 00 do 17 00 ostannya ekskursiya o 16 30 Ponedilok vihidnij Vartist vhodu 14 grn Vartist ekskursiyi 10 grn Oglyad ekspoziciyi muzeyu tilki z ekskursovodom oglyad teritoriyi bezkoshtovno Adresa vulicya Gospitalna 24 a Div takozh RedaguvatiKiyivska fortecya KaponirDzherela ta literatura RedaguvatiKiyiv Providnik Za red Fedora Ernsta K VUAN 1930 S 702 704 D Ya Vortman Kosij kaponir Arhivovano 17 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 5 Kon Kyu S 208 560 s il ISBN 978 966 00 0855 4 D Ya Vortman Kosij kaponir Arhivovano 18 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2022 ISBN 966 02 2074 X Kosij kaponiru sestrinskih Vikiproyektah nbsp Portal Kiyiv nbsp Fajli u Vikishovishi http travelua com ua kiyivshhina kiyiv kiivska fortecya html Arhivovano 10 serpnya 2016 u Wayback Machine https web archive org web 20110622081337 http www thisisukraine org index php uk what to see muzei 433 kosij kaponir html Kiyivska Fortecya Kosij kaponir Gospitalne ukriplennya Arhivovano 8 serpnya 2014 u Wayback Machine Parnikoza I Polski slidi Kiyeva Chastina 3 Pid carskim berlom Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kosij kaponir amp oldid 36605212