Королець чорноголовий Самець СамицяОхоронний статусНайменший ризик МСОП 3 1 1 Біологічна класифікаціяДомен Ядерні Eukary

?

Королець чорноголовий

Самець

Самиця

Біологічна класифікація

Домен:	Ядерні (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Інфратип:	Хребетні (Vertebrata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes)
Підряд:	Співочі птахи (Passeri)
Інфраряд:	Corvida
Надродина:	Corvoidea
Родина:	Тоутоваєві (Petroicidae)
Підродина:	Королечні (Eopsaltriinae)
Рід:	Чорноголовий королець (Melanodryas)
Вид:	Королець попелястий

Біноміальна назва

Melanodryas cucullata
(Latham, 1801)

Підвиди

M. c. cucullata (Latham, 1802)
M. c. picata Gould, 1865
M. c. westralensis (Mathews, 1912)
†M. c. melvillensis (F. R. Zietz, 1914)

Синоніми

Petroica cucullata

Посилання

Вікісховище:	Melanodryas cucullata
Віківиди:	Melanodryas cucullata
ITIS:	561045
МСОП:	22704837
NCBI:	254554

Королець чорноголовий (Melanodryas cucullata) — вид горобцеподібних птахів родини тоутоваєвих (Petroicidae). Ендемік Австралії.

Опис ред.

Довжина птаха становить в середньому 16 см. Самець характерного чорно-білого забарвлення, з чорною головою і шиєю, білою нижньою частиною тіла і чорними крилами з білими смугами. Очі, дзьоб і лапи теж чорні. Самиця має непримітне сіро-коричневе забарвлення верхньої частини тіла, з блідо-сірим горлом, світлими грудьми і животом, темно-коричневими крилами і білими смугами на крилах. Молоді птахи забарвленням подібні до самок.

Поширення ред.

Чорноголовий королець є ендеміком Австралії і мешкає майже на всій території, за винятком деяких районів Західної Австралії і північноавстралійського мису Кейп-Йорк. Мешкає здебільшого в чагарниках.

Підвиди ред.

Виділяють чотири підвиди чорноголового корольця, один з яких є вимерлим:

M. c. picata Gould, 1865 (північна і центрально-східна Австралія);
M. c. cucullata (Latham, 1802) (південно-східна Австралія);
M. c. westralensis (Mathews, 1912) (південно-західна і південна Австралія);
†M. c. melvillensis (F. R. Zietz, 1914) (острови Мелвілл і Батерст).

Розмноження ред.

Сезон розмноження триває з липня по листопад. За сезон може вилупитися один або два виводки. Гніздо невелике, чашоподібної форми, зроблене з м'якої сухої трави і кори. В кладці зазвичай два яйця розміром 21x16 мм, блідо-оливково або блакитнувато-зеленого кольору з темними плямками.

Збереження ред.

Це численний і поширений вид птахів. МСОП вважає, що цей вид не потребує особливих заходів зі збереження. Однак в деяких австралійських штатах він охороняється законом. зокрема в штаті Вікторія.

Примітки ред.

BirdLife International (2017). . Архів оригіналу за 1 червня 2018. Процитовано 8 квітня 2020.
Latham, John (1801). (лат.). London: Leigh & Sotheby. с. li. Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 18 червня 2021.
Vigors, N.A.; Horsfield, T. (1827). . Transactions of the Linnean Society of London 15 (1): 170–331 [233]. doi:10.1111/j.1095-8339.1826.tb00115.x. Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 18 червня 2021. .
Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
Mayr, Ernst (1986). Family Eopsaltriidae, Australasian robins. У Mayr, Ernst; Cottrell, G. William. . Cambridge, Massachusetts: Museum of Comparative Zoology. с. 566. Архів оригіналу|archiveurl= вимагає |url= (довідка) за 24 червня 2021. Процитовано 18 червня 2021. {{cite book}}: |archiveurl= вимагає |url= (довідка)
Simpson K, Day N, Trusler P (1993). Field Guide to the Birds of Australia. Ringwood, Victoria: Viking O'Neil. с. 392. ISBN 0-670-90478-3.
. Архів оригіналу за 15 травня 2021. Процитовано 18 червня 2021.
Beruldsen, G (2003). Australian Birds: Their Nests and Eggs. Kenmore Hills, Qld: self. с. 337. ISBN 0-646-42798-9.
Department of Sustainability and Environment, Victoria [ 2005-07-18 у Wayback Machine.]
Department of Sustainability and Environment, Victoria [ 2006-09-11 у Wayback Machine.]
DELWP (2013). . Department of Environment, Land, Water and Planning. Архів оригіналу за 15 серпня 2021. Процитовано 18 червня 2021.

[1] BirdLife International (2017). . Архів оригіналу за 1 червня 2018. Процитовано 8 квітня 2020.

[2] Latham, John (1801). (лат.). London: Leigh & Sotheby. с. li. Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 18 червня 2021.

[3] Vigors, N.A.; Horsfield, T. (1827). . Transactions of the Linnean Society of London 15 (1): 170–331 [233]. doi:10.1111/j.1095-8339.1826.tb00115.x. Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 18 червня 2021. .

[4] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.

[checklist-5] Mayr, Ernst (1986). Family Eopsaltriidae, Australasian robins. У Mayr, Ernst; Cottrell, G. William. . Cambridge, Massachusetts: Museum of Comparative Zoology. с. 566. Архів оригіналу|archiveurl= вимагає |url= (довідка) за 24 червня 2021. Процитовано 18 червня 2021. {{cite book}}: |archiveurl= вимагає |url= (довідка)

[Simpsday-6] Simpson K, Day N, Trusler P (1993). Field Guide to the Birds of Australia. Ringwood, Victoria: Viking O'Neil. с. 392. ISBN 0-670-90478-3.

[IOC-7] . Архів оригіналу за 15 травня 2021. Процитовано 18 червня 2021.

[8] Beruldsen, G (2003). Australian Birds: Their Nests and Eggs. Kenmore Hills, Qld: self. с. 337. ISBN 0-646-42798-9.

[9] Department of Sustainability and Environment, Victoria [ 2005-07-18 у Wayback Machine.]

[10] Department of Sustainability and Environment, Victoria [ 2006-09-11 у Wayback Machine.]

[DEWLP_AL_Fauna_2013-11] DELWP (2013). . Department of Environment, Land, Water and Planning. Архів оригіналу за 15 серпня 2021. Процитовано 18 червня 2021.