Варух чи Ба́ру́х (івр. ברוך — «благословений», грец. Βαρουχ) — син Нерії, був товаришем і секретарем пророка Єремії (Єр. 32:13), автор Книги пророка Варуха Старого Заповіту.
| Варух | |
|---|---|
| івр. בָּרוּךְ בֶּן נֵרִיָּה івр. בָּרוּך | |
| Національність | Гебреї |
| Вчителі | Єремія |
| Відомі учні | Ездра |
| Батько | Neriahd |
| Брати, сестри | Seraiah ben Neriahd |
|
Діяльність пророка Редагувати
Завданням Варуха було записувати всі слова Єремії і передавати їх народові. Тож коли цар Йоаким знищив сувій із пророцтвами Єремії, Варух наново записав те, що передав був Бог Єремії до цього, і ще додав слова «цього ж значення». Варух хоча й не був великим пророком проте мав у юдаїзмі великий авторитет, як той що сповнює важливе служіння в переказуванні пророчого послання. Під час облоги Єрусалима Єремія викупив його поле в Анафофі (як символ віри в можливе відновлення Єрусалима), що належало його дядькові Анамеілу. Варух був писарем при Єремії і коли той перебував у темниці, записував його пророкування щодо вторгнення вавилонян і полону юдеїв (Єр. 36:4-18), які потім, за вказівкою Єремії, читав у Храмі Господньому народу (вірші 10 і 13), а потім і князям (вірш 15). Разом із Єремією, Варух був вивезений до Єгипту. Єврейська традиція передає, що пізніше він перебрався до Вавилонії.
Археологічні знахідки Редагувати
При розкопках Єрусалиму у 1996 році знайдено печатку, з написаним текстом: «Власність Варуха (Berekhyahu) сина Нерії (Neriyahu)/ писаря». У приватній колекції в Англії знаходиться глиняна печатка з іменем Варуха і його відбитком пальців.
Примітки Редагувати
- ↑ 6 // Preface to Mishneh Torah, Transmission of the Oral Law
- Biblical Archaeological Review, Juli-August 1991, ст. 27 — 30
- Fingerprint of Jeremiah's Scribe, Biblical Archaeology Review 22:2, 3/4 1996, ст. 36-38.
Посилання Редагувати
- Варух у Єврейській енциклопедії [ 19 серпня 2012 у Wayback Machine.](англ.)
Джерела Редагувати
- Святе Письмо Старого та Нового Завіту. Видавництво отців Василіан «Місіонер», 2005.
- А. Пацьорек. Біблія для кожного і на кожен день. Старий завіт. Львів. Свічадо. 2005. ст. 337–339. ISBN 966-561-379-0