Ашгаба т туркм Aşgabat до 1919 Асхабад у 1919 1927 Полторацьк у 1927 1992 Ашхабад столиця Туркменістану Ашгабат AşgabatГ

Ашгабат; Aşgabat
	Герб
	Ашгабат
Основні дані
Країна	Туркменістан
(Велаят)	Місто республіканського значення
Засноване	1881
Населення	909 тис.
Часовий пояс
(Поштові індекси)	744000-744040
Телефонний код	+993-12
Географічні координати	37°56′ пн. ш. 58°22′ сх. д. / 37.933° пн. ш. 58.367° сх. д.Координати: 37°56′ пн. ш. 58°22′ сх. д. / 37.933° пн. ш. 58.367° сх. д.
Місцева влада
Вебсторінка	http://ashgabat.gov.tm/
Карта
	; Ашгабат
	Ашгабат у Вікісховищі

Ашгаба́т (туркм. Aşgabat; до 1919 — Асхабад, у 1919—1927 — Полторацьк, у 1927—1992 — Ашхабад) — столиця Туркменістану.

Населення 909 тис. мешканців (2020).

Засноване у 1881 році. Після (руйнівного землетрусу 1948 року) відбудоване заново.

Географія

Розташоване біля підніжжя хребта (Копетдаг) в , за 40 км від кордону Туркменістану з Іраном.

Клімат

Клімат Ашхабада
Показник	Січ.	Лют.	Бер.	Квіт.	Трав.	Черв.	Лип.	Серп.	Вер.	Жовт.	Лист.	Груд.	Рік
Абсолютний максимум, °C	28,7	32,6	38,6	39,4	44,5	46,7	45,5	45,6	45,6	40,1	37	33,1	46,7
Середній максимум, °C	8,6	11,2	16,5	24,1	30,1	36,0	38,3	37,2	31,7	24,3	16,8	10,4	23,8
Середня температура, °C	3,5	5,5	10,4	17,4	23,3	29,0	31,3	29,6	23,6	16,5	10,2	5,1	17,1
Середній мінімум, °C	−0,4	1,0	5,5	11,6	16,6	21,5	23,8	21,7	16,1	10,1	5,2	1,2	11,2
Абсолютний мінімум, °C	−24,1	−20,8	−13,3	−0,8	0,2	9,2	10,4	9,5	2	−5,1	−13,1	−16	−24,1
Норма опадів, мм	22	27	39	44	28	4	3	1	4	14	28	21	225
Джерело: Погода и климат

Історія

18 січня 1881 — аул Асхабад захоплено військами Російської імперії.
1881 — засноване місто Асхабад.
10 червня 1881 — у складі Російської імперії утворена (Закаспійська область) із центром в Асхабаді.
26 грудня 1897 — Закаспійська область входить до Туркестанського краю.
1917 — прихід радянської влади.
11—12 липня 1918 — , повалення радянської влади.
9 липня 1919 — захоплення міста Червоною Армією.
17 липня 1919 — Асхабад перейменовано на Полторацьк на честь більшовицького діяча, комісара (1888—1918).
7 серпня 1921 — Полторацьк стає центром Туркменської області.
27 жовтня 1924 — скасована Туркменська область, створена Туркменська РСР зі столицею в Полторацьку.
1924 — Полторацьк стає центром Полторацького округу.
1927 — Полторацьк перейменовано на Ашхабад, Полторацький округ — на Ашхабадський.
6 листопада 1948 року — місто вщент зруйновано внаслідок дії (Ашхабадського землетрусу).
1939—1959, 1973—1988 — Ашхабад — центр (Ашхабадської області).
1992 — Ашхабад перейменовано на Ашгабат.

Адміністративний поділ

Місто поділяється на 6 етрапів (станом на червень 2016 року):

(Абаданський) (створений у травні 2013 року)
Арчабільський (створений у лютому 2015 року)
Багтиярлицький (до травня 2013 року — імені Президента Ніязова)
Беркарарлицький (до травня 2013 року — Азатлицький)
Копетдазький
Рухабатський (створений у травні 2013 року)

Особливості забудови міста

Місто забудоване за прямокутною схемою планування в поєднанні з радіальною. В часи Російської імперії більшість будинків були одноповерховими з сирцевої цегли, з плоскими земляними дахами. За роки радянської влади місто було реконструйоване і впорядковане, але землетрус 1948 року зруйнував Ашгабат. Відбудова провадилася з урахуванням сейсмічності 1—3-поверховими житловими та громадськими будинками. Створено нові парки, сквери з фонтанами та басейнами. Серед нових споруд відзначаються вокзал, драмтеатр, будинок ЦК КП Туркменістану та інші. В Ашгабаті діє університет, Академія наук Туркменістану, медичний, сільськогосподарський інститути, 9 середніх навчальних закладів, 3 театри, філармонія, 4 музеї.

Транспорт

Залізничний вузол (станції Гипджак, Ашгабат). (Аеропорт). Повітряне сполучення з Москвою, Києвом, Баку, Ташкентом, Бішкеком, Душанбе та обласними центрами Туркменістану.

Промисловість

У місті розвивається машинобудування і металообробка, хімічно-фармацевтична, скляна, легка (бавовняна, шовкова, взуттєва, килимарська та ін., працює на місцевій сировині), харчова промисловість.

Головними підприємствами легкої промисловості станом на (1950-ті) роки у місті були:

шовкомотальна (союзного значення), прядильно-ткацька, трикотажна, швейна, взуттєва, меблева фабрики;
м'ясо- і борошномельний комбінати,
макаронна, кондитерська, тютюнова фабрики;
винно-горілчаний завод; металообробні заводи:
тепловозоремонтний, ремонту і виробництво сільськогосподарського інвентаря, заводи будматеріалів, 2 склозаводи.

Поліграфкомбінат, кінофабрика.