www.wikidata.uk-ua.nina.az

Араванські мови також мови арава арауа маді родина південноамериканських індіанських мов поширених на заході Бразилії шт

Араванські мови

Араванські мови (також мови арава, арауа, маді) — родина південноамериканських індіанських мов, поширених на заході Бразилії (штати Амазонас і Акрі) та в Перу. Налічує, за різними підрахунками, від 6 до 10 мов. Іноді включається до складу гіпотетичної макро-аравакської сім'ї.

Араванські мови
арауанські мови, арауа
Поширені: Амазонія (Бразилія, Перу)
Класифікація: Американські
 Араванські мови
Групи:
—
Кількість носіїв: 3000
ISO 639-5: auf

Поширення Редагувати

Носії араванских мов живуть у селах на берегах річок Пурус і Журуа, приток Амазонки, на території бразильського штату Амазонас. Частина носіїв мови куліна живе також у верхів'ях Пуруса на території штату Акрі і перуанського департаменту Укаялі.

Загальна кількість мовців араванських мов становить понад 3000. Найбільше число носіїв налічує кулінська: близько 900 осіб у Бразилії та близько 400 в Перу.

Араванська мова (арава, арауа) вимерла близько 1877 року, коли всі її носії загинули від епідемії корі. Згадувалися також вимерлі араванські мови пама та сіпо, наведені в Ethnologue 2005 року як «діалекти або споріднені мови» у статті про жамамадійську мову. Однак вже у 2018 про них не було жодної згадки.

Класифікація Редагувати

Згідно Ethnologue та Linguist List (2018):

  • † араванська мова (арава, арауа; ISO-3: aru)
  • денійська мова (дені; ISO-3: ISO-3: dny)
  • кулінська мова (куліна; ISO-3: cul)
  • паумарійська мова (паумарі; ISO-3: pad)
  • суруахська мова (суруаха; ISO-3: swx)
  • жамамадійська гілка
    • жажамадійська мова (мадійська, маді, жамамаді; ISO-3: jaa)

Жамамадійські взаємозрозумілі й іноді розглядаються як діалекти однієї мови (маді або жамамаді), при цьому жаравара і банава виявляють дещо більшу близькість між собою. Р. Діксон порівнював відмінності між жамамаді, жаравара та банава з відмінностями між англійським, американським і австралійським варіантами англійської мови (Dixon 2004: 8). Тим не менш, носії цих ідіомов усвідомлюють їх як різні мови. Іноді аруа та маді об'єднують у групу аруа-маді, а дені і кулина в групу дені-куліна (Dixon 1995).

Мова суруаха вперше була згадана в 1994 (Kaufman 1994) з посиланням на особисте повідомлення Д. Еверетта, який у 1980 зустрівся з індіанцями-суруаха під час триденного пішого переходу через джунглі у процесі вивчення мови дені. Імовірно, серед інших араванських мов суруаха найбільш близька до дені.

Писемність Редагувати

Для деяких араванських мов розроблена і застосовується писемність на латинській основі, орієнтована на португальську орфографію.

Посилання Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Не варто плутати кількома іншими мовами, що носять схожу назву: північномайпуруанською арауанською (арауа) мовою, що теж вимерла, а також вимираючою арауанською мовою тупійської родини.
  2. Перелік араванським мов у Бурлака та Старостіна (2001) має такий вигляд: +арава, куліна, +пама, паумарі, севаку, +сіпо, дені, ямамаді, юбері, банава.
  3. https://www.ethnologue.com/subgroups/arauan [ 12 березня 2018 у Wayback Machine.].

Бібліографія Редагувати

  • Adams, Patsy. (1962). Textos culina // Folklore Americano X(10): 93-222.
  • Adams, Patsy & Stephen A. Marlett. (1987). Gender agreement in Madija // Native American languages and grammatical typology: papers from a conference at the University of Chicago, ed. by Paul D. Kroeber and Robert E. Moore, pp. 1-18. Bloomington, Indiana, Indiana University Linguistics Club.
  • Adams, Patsy, e Esther Powlison, Los fonemas segmentales del Culina peruano // Datos Etnolinguisticos 28. Lima: SIL.
  • Adams Liclan, Patsy & Stephen Marlett. (1990). Madija noun morphology // International Journal of American Linguistics, 56:102-120.
  • Adams Liclan, Patsy, e Stephen Marlet. (1991). Antipasivos en madija (culina) // Revista Latinoamericana de Estudios Etnolinguísticos VI, pp. 37-48.
  • Adams Liclan, Patsy, e Stephen A. Marlett (1994). Vowel features in Madija // Work Papers of the Summer Institute of Linguistics, University of North Dakota Session, Vol. 38: 113-14.
  • Agnew, Arlene. (1963). Culina grammar outline // Informacion de Campo 90. Yarinacocha, Peru: SIL.
  • Buller, Barbara; Buller, Ernest; & Everett, Daniel L. (1993). Stress placement, syllable structure, and minimality in Banawá. International Journal of American Linguistics, 59 (1), 280—293.
  • Campbell, Barbara. (1985). Jamamadí Noun Phrases // Porto Velho Workpapers, ed. by David Lee Fortune, 130—165. Brasília: Summer Institute of Linguistics.
  • Campbell, Lyle. (1997). American Indian languages: The historical linguistics of Native America. New York: Oxford University Press. ISBN 0-19-509427-1.
  • Dixon, R. M. W. (1995). Fusional development of gender marking in Jarawara possessed nouns // International Journal of American Linguistics, 61/3: 263—294.
  • Dixon, R. M. W. (2001). Internal reconstruction of tense-modal suffixes in Jarawara // Diachronica, 18, 3-30.
  • Dixon, R. M. W. (2004a). The Jarawara language of southern Amazonia. Oxford: Oxford University Press. ISBN 0-19-927067-8.
  • Dixon, R. M. W. (2004b). Proto-Arawá phonology // Anthropological Linguistics, 46, 1-83.
  • Dixon, R. M. W. (2006). Annotated Bibliography of the Arawá Language Family to 1950 // International Journal of American Linguistics, 72: 522—534.
  • Gordon, Raymond G., Jr. (Ed.). (2005). Ethnologue: Languages of the world (15th ed.). Dallas, TX: SIL International. ISBN 1-55671-159-X. (Online version: http://www.ethnologue.com [Архівовано 30 березня 2006 у WebCite]).
  • Kaufman, Terrence. (1990). Language history in South America: What we know and how to know more. In D. L. Payne (Ed.), Amazonian linguistics: Studies in lowland South American languages (pp. 13-67). Austin: University of Texas Press. ISBN 0-292-70414-3.
  • Kaufman, Terrence. (1994). The native languages of South America. In C. Mosley & R. E. Asher (Eds.), Atlas of the world's languages (pp. 46-76). London: Routledge.
  • Бурлак, С. А, Старостин, С. А. (2001). Введение в лингвистическую компаративистику. М.: «Эдиториал УРСС».
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Aravanski movi takozh movi arava araua madi rodina pivdennoamerikanskih indianskih mov poshirenih na zahodi Braziliyi shtati Amazonas i Akri ta v Peru Nalichuye za riznimi pidrahunkami vid 6 do 10 mov Inodi vklyuchayetsya do skladu gipotetichnoyi makro aravakskoyi sim yi Aravanski movi arauanski movi arauaPoshireni Amazoniya Braziliya Peru Klasifikaciya Amerikanski Aravanski moviGrupi Kilkist nosiyiv 3000ISO 639 5 auf Zmist 1 Poshirennya 2 Klasifikaciya 3 Pisemnist 4 Posilannya 5 Primitki 6 BibliografiyaPoshirennya RedaguvatiNosiyi aravanskih mov zhivut u selah na beregah richok Purus i Zhurua pritok Amazonki na teritoriyi brazilskogo shtatu Amazonas Chastina nosiyiv movi kulina zhive takozh u verhiv yah Purusa na teritoriyi shtatu Akri i peruanskogo departamentu Ukayali Zagalna kilkist movciv aravanskih mov stanovit ponad 3000 Najbilshe chislo nosiyiv nalichuye kulinska blizko 900 osib u Braziliyi ta blizko 400 v Peru Aravanska mova arava araua 1 vimerla blizko 1877 roku koli vsi yiyi nosiyi zaginuli vid epidemiyi kori Zgaduvalisya takozh vimerli aravanski movi pama ta sipo 2 navedeni v Ethnologue 2005 roku yak dialekti abo sporidneni movi u statti pro zhamamadijsku movu Odnak vzhe u 2018 pro nih ne bulo zhodnoyi zgadki Klasifikaciya RedaguvatiZgidno Ethnologue 3 ta Linguist List 2018 aravanska mova arava araua ISO 3 aru denijska mova deni ISO 3 ISO 3 dny kulinska mova kulina ISO 3 cul paumarijska mova paumari ISO 3 pad suruahska mova suruaha ISO 3 swx zhamamadijska gilka zhazhamadijska mova madijska madi zhamamadi ISO 3 jaa Zhamamadijski vzayemozrozumili j inodi rozglyadayutsya yak dialekti odniyeyi movi madi abo zhamamadi pri comu zharavara i banava viyavlyayut desho bilshu blizkist mizh soboyu R Dikson porivnyuvav vidminnosti mizh zhamamadi zharavara ta banava z vidminnostyami mizh anglijskim amerikanskim i avstralijskim variantami anglijskoyi movi Dixon 2004 8 Tim ne mensh nosiyi cih idiomov usvidomlyuyut yih yak rizni movi Inodi arua ta madi ob yednuyut u grupu arua madi a deni i kulina v grupu deni kulina Dixon 1995 Mova suruaha vpershe bula zgadana v 1994 Kaufman 1994 z posilannyam na osobiste povidomlennya D Everetta yakij u 1980 zustrivsya z indiancyami suruaha pid chas tridennogo pishogo perehodu cherez dzhungli u procesi vivchennya movi deni Imovirno sered inshih aravanskih mov suruaha najbilsh blizka do deni Pisemnist RedaguvatiDlya deyakih aravanskih mov rozroblena i zastosovuyetsya pisemnist na latinskij osnovi oriyentovana na portugalsku orfografiyu Posilannya RedaguvatiAravanski movi Arhivovano 25 lyutogo 2022 u Wayback Machine VUE Klasifikaciya Ethnologue Arhivovano 12 bereznya 2018 u Wayback Machine Klasifikaciya Glottologue Arhivovano 12 bereznya 2018 u Wayback Machine Proel Sub tronco Arawan Arhivovano 3 bereznya 2016 u Wayback Machine Informaciya pro aravanski movi z dokladnoyu bibliografiyeyu Arhivovano 28 listopada 2008 u Wayback Machine Spiski Svodesha dlya aborigennih mov BraziliyiPrimitki Redaguvati Ne varto plutati kilkoma inshimi movami sho nosyat shozhu nazvu pivnichnomajpuruanskoyu arauanskoyu araua movoyu sho tezh vimerla a takozh vimirayuchoyu arauanskoyu movoyu tupijskoyi rodini Perelik aravanskim mov u Burlaka ta Starostina 2001 maye takij viglyad arava kulina pama paumari sevaku sipo deni yamamadi yuberi banava https www ethnologue com subgroups arauan Arhivovano 12 bereznya 2018 u Wayback Machine Bibliografiya RedaguvatiAdams Patsy 1962 Textos culina Folklore Americano X 10 93 222 Adams Patsy amp Stephen A Marlett 1987 Gender agreement in Madija Native American languages and grammatical typology papers from a conference at the University of Chicago ed by Paul D Kroeber and Robert E Moore pp 1 18 Bloomington Indiana Indiana University Linguistics Club Adams Patsy e Esther Powlison Los fonemas segmentales del Culina peruano Datos Etnolinguisticos 28 Lima SIL Adams Liclan Patsy amp Stephen Marlett 1990 Madija noun morphology International Journal of American Linguistics 56 102 120 Adams Liclan Patsy e Stephen Marlet 1991 Antipasivos en madija culina Revista Latinoamericana de Estudios Etnolinguisticos VI pp 37 48 Adams Liclan Patsy e Stephen A Marlett 1994 Vowel features in Madija Work Papers of the Summer Institute of Linguistics University of North Dakota Session Vol 38 113 14 Agnew Arlene 1963 Culina grammar outline Informacion de Campo 90 Yarinacocha Peru SIL Buller Barbara Buller Ernest amp Everett Daniel L 1993 Stress placement syllable structure and minimality in Banawa International Journal of American Linguistics 59 1 280 293 Campbell Barbara 1985 Jamamadi Noun Phrases Porto Velho Workpapers ed by David Lee Fortune 130 165 Brasilia Summer Institute of Linguistics Campbell Lyle 1997 American Indian languages The historical linguistics of Native America New York Oxford University Press ISBN 0 19 509427 1 Dixon R M W 1995 Fusional development of gender marking in Jarawara possessed nouns International Journal of American Linguistics 61 3 263 294 Dixon R M W 2001 Internal reconstruction of tense modal suffixes in Jarawara Diachronica 18 3 30 Dixon R M W 2004a The Jarawara language of southern Amazonia Oxford Oxford University Press ISBN 0 19 927067 8 Dixon R M W 2004b Proto Arawa phonology Anthropological Linguistics 46 1 83 Dixon R M W 2006 Annotated Bibliography of the Arawa Language Family to 1950 International Journal of American Linguistics 72 522 534 Gordon Raymond G Jr Ed 2005 Ethnologue Languages of the world 15th ed Dallas TX SIL International ISBN 1 55671 159 X Online version http www ethnologue com Arhivovano 30 bereznya 2006 u WebCite Kaufman Terrence 1990 Language history in South America What we know and how to know more In D L Payne Ed Amazonian linguistics Studies in lowland South American languages pp 13 67 Austin University of Texas Press ISBN 0 292 70414 3 Kaufman Terrence 1994 The native languages of South America In C Mosley amp R E Asher Eds Atlas of the world s languages pp 46 76 London Routledge Burlak S A Starostin S A 2001 Vvedenie v lingvisticheskuyu komparativistiku M Editorial URSS Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Aravanski movi amp oldid 38127663