Літера Ѕ | ||||||
---|---|---|---|---|---|---|
Кирилиця | ||||||
А | (Б) | (В) | (Г) | (Ґ) | (Д) | (Ѓ) |
(Ђ) | (Е) | (Ѐ) | (Є) | (Ё) | (Ж) | (З) |
(З́) | Ѕ | (И) | (Ѝ) | (І) | (Ї) | (Й) |
(Ј) | (К) | (Л) | (Љ) | (М) | (Н) | (Њ) |
(О) | (П) | (Р) | (С) | (С́) | (Т) | (Ћ) |
(Ќ) | (У) | (Ў) | (Ф) | (Х) | (Ц) | (Ч) |
(Џ) | (Ш) | (Щ) | (Ъ) | (Ы) | (Ь) | (Э) |
(Ю) | (Я) | |||||
Неслов'янські літери | ||||||
(А̄) | (Ӑ) | (Ӓ) | ||||
(Ә) | (Ӛ) | |||||
(Ӕ) | (Ғ) | (Ӷ) | ||||
(Ԃ) | (Ꚃ) | (Ԫ) | ||||
(Ӗ) | (Е̄) | (Ӂ) | (Җ) | |||
(Ꚅ) | (Ӝ) | (Ԅ) | (Ҙ) | (Ӟ) | ||
(Ӡ) | (Ԇ) | (Ӣ) | (Ҋ) | (Ӥ) | (Қ) | |
(Ӄ) | (Ҡ) | (Ҟ) | (Ҝ) | (Ԛ) | (Ӆ) | |
(Ԯ) | (Ӎ) | (Ӊ) | ||||
(Ң) | (Ӈ) | (Ҥ) | (О̆) | |||
(О̄) | (Ӧ) | (Ө) | (Ӫ) | (Ҩ) | ||
(Ԥ) | (Ҧ) | (Ҏ) | (Ԗ) | (Ҫ) | (Ԍ) | |
(Ҭ) | (Ӯ) | |||||
(Ӱ) | (Ӳ) | (Ү) | (Ұ) | |||
(Ҳ) | (Һ) | (Ꚕ) | ||||
(Ҵ) | (Ꚏ) | (Ҷ) | (Ӵ) | (Ӌ) | (Ҹ) | |
(Ꚗ) | (Ҽ) | (Ҿ) | (Ӹ) | |||
(Ҍ) | (Ӭ) | |||||
(Я̄) | ||||||
(Ԙ) | (Ԝ) | (Ӏ) | ||||
Застарілі літери | ||||||
(Ꙁ) | (Ꙇ) | (Ҁ) | (Ѻ) | (Ѹ) | (Ѡ) | |
(Ѿ) | (Ѣ) | (ІЯ) | (Ѥ) | (Юси) | (Ѧ) | |
(Ѫ) | (Ѩ) | (Ѭ) | (Ѯ) | (Ѱ) | (Ѳ) | (Ѵ) |
(Ѷ) | (Ꙟ) | (Ꙡ) | (Ꙥ) | (Ꙩ) | ||
(Ꙭ) | (ꙮ) | (Ꚛ) | ||||
(Літери кирилиці) |
Ѕ, ѕ («зіло́», «дзіло́») — кирилична літера, десята літера (македонської абетки), що позначає звук /dz/, наприклад ѕвонче («дзвін»). В старо- та церковнослов'янських абетках займала десяту позицію. У старослов'янській передавала м'який африкат ([dz']), що утворився з [g] перед голосними переднього ряду у результаті (другої палаталізації).
У (глаголиці) мала вигляд , а в давній кирилиці символ (в прямому або дзеркальному вигляді: Ѕ, Ꙅ) використовували первісно тільки як числовий знак для позначення числа «6», а для позначення африката [dz'] використовувався видозмінений варіант літери (З), схожий на «перекреслене Z (Ꙃ)» або «Z з гачком справа посередині». Надалі узвичаїли і для передавання [dz']. Походження глаголичної літери неясне, а кирилична виводиться від архаїчної літери (стигма), що теж використовувалася для передачі числа 6. Припускається, що візуальна тотожність букви «зіло» і латинської (S) (яка походить від сигми) є випадковою.
У сучасній церковнослов'янській мові традиційно читається як «з» — це пов'язане з процесом переходу африката [dz'] в [z'] і ([z]) у більшості слов'янських мов (з сучасних слов'янських dz' < *g зберігся лише в польській і македонській). У (церковнослов'янській буквеній цифірі) позначає число «6».
У старослов'янську добу різниця між ⟨Ѕ⟩ і ⟨З⟩ вже почала стиратися, а в письмовій церковнослов'янській мові з середини XVII століття ⟨Ѕ⟩ використовувалась лише формально.
Літера ⟨Ѕ⟩ відрізняється від ⟨З⟩:
- ⟨Ѕ⟩ використовується в коренях, що походять від наступних семи слів, котрі починаються на ⟨Ѕ⟩ : ѕвѣзда, ѕвѣрь, ѕеліе, ѕлакъ, ѕлый, ѕмій, ѕѣлѡ («звізда, звір, зілля, злак, злий, змій, дуже»);
- ⟨З⟩ використовується в усіх інших випадках;
- ⟨Ѕ⟩ має числове значення 6, тоді як ⟨З⟩ має числове значення 7.
Старослов'янська назва цієї літери — «ѕѣло» (вимова «дзіло́»), церковнослов'янська — «ѕѣлѡ» (вимова «зіло́»); означає «дуже, надто, надмірно».
(Кодування) | Реєстр | Десятковий код | 16-ковий код | Вісімковий код | Двійковий код |
---|---|---|---|---|---|
Юнікод | Велика | 1029 | 0405 | 002005 | 00000100 00000101 |
Мала | 1109 | 0455 | 002125 | 00000100 01010101 | |
(ISO 8859-5) | Велика | 165 | A5 | 245 | 10100101 |
Мала | 245 | F5 | 365 | 11110100 | |
(KOI-8) | Велика | 181 | B5 | 265 | 10110101 |
Мала | 165 | A5 | 245 | 10100101 | |
(Windows-1251) | Велика | 189 | BD | 275 | 10111101 |
Мала | 190 | BE | 276 | 10111110 |
В HTML велику літеру S можна записати як Ѕ або Ѕ, а малу ѕ — як ѕ або ѕ.
Починаючи з версії Юнікоду 5.1 старослов'янську літеру «зіло» було відділено від сучасної Ѕ, їй надано коди U+A642 та U+A643 (Ꙃꙃ); також введено коди для «дзеркального» варіанта Ѕ — U+A644 та U+A645 (Ꙅꙅ).
Див. також
- (S (латиниця))
- (Ź)
- (Ʒ (латиниця))
Примітки
- Иеромонах Алипий (Гаманович). Методическое пособие по церковнославянскому языку [ 20 листопада 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- А. Е. Смирнова. Церковнославянский язык в таблицах [ 19 листопада 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- Gamanovich, Alypy (1964), Грамматика Церковно-Славянскаго Языка (Grammar of the Church Slavonic Language), Jordanville, New York: Printing shop of St. Job of Pochaev, Holy Trinity Monastery (опубліковано опубліковано 1984), ISBN
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет