Віктор Кирилович Бі́лик (7 червня 1937, Українка — 20 жовтня 1992, Київ) — український живописець; член Спілки радянських художників України з 1974 року. Батько живописця Павла Білика.
| Білик Віктор Кирилович | |
|---|---|
| Народження | 7 червня 1937 Українка, Перовська сільська рада, Сімферопольський район, Кримська АРСР, РРФСР, СРСР |
| Смерть | 20 жовтня 1992 (55 років) |
| Київ, Україна | |
| Країна | СРСР Україна |
| Жанр | жанрове малярство, пейзаж і портрет |
| Навчання | Київський державний художній інститут (1965) |
| Діяльність | художник |
| Вчитель | Пузирков Віктор Григорович |
| Член | Спілка радянських художників України |
| Діти | Білик Павло Вікторович |
| |
З біографії ред.
Народився 7 червня 1937 року в селі Українці (нині Сімферопольський район, Автономна Республіка Крим). 1965 року закінчив Київський художній інститут, де навчався у майстерні Віктора Пузиркова.
Творчість ред.
Працював у галузях монументального (створював мозаїки, фрески, вітражі) та станкового живопису (писав тематичні картини, пейзажі, портрети). Серед робіт:
- монументально-декоративне панно «Знову квітнуть каштани» (1973, темпера);
- монументальні розписи в Республіканському телецентрі в Києві (1976—1977);
- стела «Герої Криворіжжя» у Кривому Розі (1979);
- мозаїка «Мир, праця, творчість» у Палаці культури «Дружба народів» у Черкасах (1979);
- монументальні розписи на головних поштамтах у Києві та Сімферополі (обидва — 1980);
- тематичні картини «Хлібороб» (1973), «На світанку. П. Шмідт» (1987), «Вставайте, кайдани порвіте» (1989), «Бабин яр» (1990);
- пейзажі з серій «По Німеччині» (1986), «Заполяр'я» (1987—1988);
- портрети діячів культури: Лесі Українки, Євгенії Мірошниченко, Богодара Которовича, Сергія Параджанова, Стефана Турчака та інших.
У 1990 році провів персональні виставки у Берліні, Потсдамі.
Література ред.
- О. І. Овчаренко. Білик Віктор Кирилович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2003. — Т. 2 : Б — Біо. — 872 с. — ISBN 966-02-2681-0.