www.wikidata.uk-ua.nina.az

Камерунське нагір я Координати 6 30 пн ш 10 30 сх д 6 500 пн ш 10 500 сх д 6 500 10 500 також відоме як Західне високогі

Камерунське нагір'я

Координати: 6°30′ пн. ш. 10°30′ сх. д. / 6.500° пн. ш. 10.500° сх. д. / 6.500; 10.500

Камерунське нагір'я, також відоме як Західне високогір'я або Камерунські гори — регіон на заході Камеруну, який характеризується гористим рельєфом, прохолодними температурами, рясними опадами та саванною рослинністю. Регіон лежить уздовж Камерунської лінії і складається з гірських хребтів і вулканів, сформованих кристалічними та магматичними гірськими породами. На південному сході регіон межує з Південно-Камерунським плато[en], на північному сході — з плоскогір'ям Амадава, а на півдні — з Камерунською прибережною рівниною.

Ландшафт Камерунського нагір'я
Озеро Оку[en] в кратері згаслого вулкана
Водоспад на річці Менчум[en], притоці Бенуе
Місто Баменда

Топографія і геологія ред.

Камерунське нагір'я лежить уздовж Камерунської лінії, рифтової зони, що проходить від Атлантичного океану на північний захід до плато Адамава. Регіон характеризується складчастим гористим рельєфом. На Камерунському нагір'ї є кілька згаслих вулканів: масив Бамбуто[en], гора Оку[en] та гора Купе[en]. Східчасті західні схили Камерунського нагір'я поступово підіймаються над рівнинами Нігерії, а східні схили представлені стрімкими горами заввишки 1000-2500 м, які підіймаються над Південно-Камерунським плато. На північному сході Камерунське нагір'я переходить у плоскогір'я Амадава, яке характеризується менш різким рельєфом.

Ядро нагір'я складають вулканічні та плутонічні породи, а основу — кристалічні та метаморфічні гірські породи. Скелі Камерунського нагір'я переважно складаються з докембрійських гранітів та гнейсів, вкриті шаром базальтів. Вулканізм та ерозія призвели до формування родючих чорних та коричневих ґрунтів.

Клімат ред.

Незважаючи на те, що Камерунське нагір'я розташоване в африканських тропіках, через велику висоту клімат регіону є прохолоднішим за клімат навколишніх рівнин. Так, у місті Дшанг[en] в Західному регіоні[en] середня температура становить близько 20 °C. Вологий сезон тут триває дев'ять місяців, а сухий сезон — три місяці. Більшість опадів випадає під час сезону дощів, коли із заходу дмуть мусонні вітри. Середньорічна кількість опадів коливається від 1000 до 2000 мм. З просуванням на північ кількість опадів зменшується.

Водойми ред.

Гористий рельєф та вологий клімат роблять Камерунське нагір'я головним вододілом Камеруну. В горах Бамбуто беруть початок річки Манью[en] (відома у нижній течії як Крос) та Нкам[en] (відома у нижній течії як Вурі[en]). Також в горах беруть початок кілька важливих приток Санаги. Ці річки характеризуються камерунським водним режимом — тривалою повіддю під час сезону дощів та коротким маловодним періодом під час сухого сезону. Річки регіону належать до басейну Атлантичного океану.

Завдяки гористому рельєфу в регіоні сформувалися кілька водоспадів. Найбільшим з них є водоспад Екон висотою 88 м, розташований поблизу Нконгсамби[en]. У кратерах згаслих вулканів є кілька кратерних озер.

Флора ред.

Див. також: Ліси Камерунського нагір'я

Камерунське нагір'я раніше було вкрито густими тропічними лісами, однак внаслідок інтенсивної вирубки та спалювання людьми більша частина регіону наразі вкрита луками, а ліси зустрічаються переважно вздовж річок. Рослинний покрив регіону представлений трав’янистими саванами, невисокі дерева та кущі в яких скидають листя під час сухого сезону. У долинах ростуть пальми рафії.

Примітки ред.

  1. ↑ Gwanfogbe та ін., 1983, с. 8.
  2. ↑ Neba, 1999, с. 17.
  3. Neba, 1999, с. 23-24.
  4. Gwanfogbe та ін., 1983, с. 12.
  5. Gwanfogbe та ін., 1983, с. 19.
  6. ↑ Gwanfogbe та ін., 1983, с. 17.
  7. Gwanfogbe та ін., 1983, с. 16-17.
  8. Neba, 1999, с. 19.
  9. ↑ Gwanfogbe та ін., 1983, с. 24.
  10. Neba, 1999, с. 40.
  11. Gwanfogbe та ін., 1983, с. 25.
  12. Gwanfogbe та ін., 1983, с. 27.
  13. Gwanfogbe та ін., 1983, с. 18.
  14. Neba, 1999, с. 34.

Посилання ред.

  • Gwanfogbe, Mathew; Meligui, Ambrose; Moukam, Jean; Nguoghia, Jeanette (1983). Geography of Cameroon. Hong Kong: Macmillan Education. ISBN 0-333-36690-5.
  • Neba, Aaron (1999). Modern Geography of the Republic of Cameroon. Bamenda: Neba Publishers.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Koordinati 6 30 pn sh 10 30 sh d 6 500 pn sh 10 500 sh d 6 500 10 500 Kamerunske nagir ya takozh vidome yak Zahidne visokogir ya abo Kamerunski gori region na zahodi Kamerunu yakij harakterizuyetsya goristim relyefom proholodnimi temperaturami ryasnimi opadami ta savannoyu roslinnistyu Region lezhit uzdovzh Kamerunskoyi liniyi i skladayetsya z girskih hrebtiv i vulkaniv sformovanih kristalichnimi ta magmatichnimi girskimi porodami Na pivdennomu shodi region mezhuye z Pivdenno Kamerunskim plato en na pivnichnomu shodi z ploskogir yam Amadava a na pivdni z Kamerunskoyu priberezhnoyu rivninoyu Landshaft Kamerunskogo nagir ya Ozero Oku en v krateri zgaslogo vulkana Vodospad na richci Menchum en pritoci Benue Misto Bamenda Zmist 1 Topografiya i geologiya 2 Klimat 3 Vodojmi 4 Flora 5 Primitki 6 PosilannyaTopografiya i geologiya red Kamerunske nagir ya lezhit uzdovzh Kamerunskoyi liniyi riftovoyi zoni sho prohodit vid Atlantichnogo okeanu na pivnichnij zahid do plato Adamava Region harakterizuyetsya skladchastim goristim relyefom Na Kamerunskomu nagir yi ye kilka zgaslih vulkaniv masiv Bambuto en gora Oku en ta gora Kupe en 1 Shidchasti zahidni shili Kamerunskogo nagir ya postupovo pidijmayutsya nad rivninami Nigeriyi a shidni shili predstavleni strimkimi gorami zavvishki 1000 2500 m yaki pidijmayutsya nad Pivdenno Kamerunskim plato 1 Na pivnichnomu shodi Kamerunske nagir ya perehodit u ploskogir ya Amadava yake harakterizuyetsya mensh rizkim relyefom 2 Yadro nagir ya skladayut vulkanichni ta plutonichni porodi a osnovu kristalichni ta metamorfichni girski porodi 3 4 Skeli Kamerunskogo nagir ya perevazhno skladayutsya z dokembrijskih granitiv ta gnejsiv vkriti sharom bazaltiv 2 Vulkanizm ta eroziya prizveli do formuvannya rodyuchih chornih ta korichnevih gruntiv 5 Klimat red Nezvazhayuchi na te sho Kamerunske nagir ya roztashovane v afrikanskih tropikah cherez veliku visotu klimat regionu ye proholodnishim za klimat navkolishnih rivnin Tak u misti Dshang en v Zahidnomu regioni en serednya temperatura stanovit blizko 20 C 6 Vologij sezon tut trivaye dev yat misyaciv a suhij sezon tri misyaci Bilshist opadiv vipadaye pid chas sezonu doshiv koli iz zahodu dmut musonni vitri Serednorichna kilkist opadiv kolivayetsya vid 1000 do 2000 mm 7 Z prosuvannyam na pivnich kilkist opadiv zmenshuyetsya 8 Vodojmi red Goristij relyef ta vologij klimat roblyat Kamerunske nagir ya golovnim vododilom Kamerunu 9 V gorah Bambuto berut pochatok richki Manyu en vidoma u nizhnij techiyi yak Kros ta Nkam en vidoma u nizhnij techiyi yak Vuri en 6 Takozh v gorah berut pochatok kilka vazhlivih pritok Sanagi 10 Ci richki harakterizuyutsya kamerunskim vodnim rezhimom trivaloyu poviddyu pid chas sezonu doshiv ta korotkim malovodnim periodom pid chas suhogo sezonu 11 Richki regionu nalezhat do basejnu Atlantichnogo okeanu 9 Zavdyaki goristomu relyefu v regioni sformuvalisya kilka vodospadiv Najbilshim z nih ye vodospad Ekon visotoyu 88 m roztashovanij poblizu Nkongsambi en 12 U kraterah zgaslih vulkaniv ye kilka kraternih ozer 2 Flora red Div takozh Lisi Kamerunskogo nagir ya Kamerunske nagir ya ranishe bulo vkrito gustimi tropichnimi lisami odnak vnaslidok intensivnoyi virubki ta spalyuvannya lyudmi bilsha chastina regionu narazi vkrita lukami a lisi zustrichayutsya perevazhno vzdovzh richok 13 Roslinnij pokriv regionu predstavlenij trav yanistimi savanami nevisoki dereva ta kushi v yakih skidayut listya pid chas suhogo sezonu U dolinah rostut palmi rafiyi 14 Primitki red a b Gwanfogbe ta in 1983 s 8 a b v Neba 1999 s 17 Neba 1999 s 23 24 Gwanfogbe ta in 1983 s 12 Gwanfogbe ta in 1983 s 19 a b Gwanfogbe ta in 1983 s 17 Gwanfogbe ta in 1983 s 16 17 Neba 1999 s 19 a b Gwanfogbe ta in 1983 s 24 Neba 1999 s 40 Gwanfogbe ta in 1983 s 25 Gwanfogbe ta in 1983 s 27 Gwanfogbe ta in 1983 s 18 Neba 1999 s 34 Posilannya red Gwanfogbe Mathew Meligui Ambrose Moukam Jean Nguoghia Jeanette 1983 Geography of Cameroon Hong Kong Macmillan Education ISBN 0 333 36690 5 Neba Aaron 1999 Modern Geography of the Republic of Cameroon Bamenda Neba Publishers Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kamerunske nagir 27ya amp oldid 42426792