Фіалка персиколиста Viola persicifoliaБіологічна класифікаціяДомен Еукаріоти Eukaryota Царство Рослини Plantae Відділ Ви

?

Фіалка персиколиста
Viola persicifolia

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Рослини (Plantae)
Відділ:	Вищі рослини (Streptophyta)
—	Ембріофіти (Embryophyta)
—	Судинні (Tracheophyta)
—	Euphyllophyta
—	Насінні (Spermatophyta)
—	Покритонасінні (Magnoliophyta)
—	Дводольні (Eudicots)
—	Розиди (Rosids)
Порядок:	Мальпігієцвіті (Malpighiales)
Родина:	Фіалкові (Violaceae)
Рід:	Фіалка (Viola)
Вид:	Фіалка персиколиста

Біноміальна назва

Viola persicifolia
Schreb., 1771

Синоніми

Viola stagnina Kit. ex Schult.

Посилання

Вікісховище:	Viola persicifolia
Віківиди:	Viola persicifolia
EOL:	5746236
IPNI:	869295-1
NCBI:	502524

Фіалка персиколиста, фіалка ставкова або фіялка персиколиста (Viola persicifolia) — вид трав'янистих рослин родини фіалкові (Violaceae), поширений у більшій частині Європи й у Західному Сибіру.

Опис ред.

Багаторічна рослина 10–30 см заввишки. Прилистки середніх стеблових листків коротше черешків, а верхніх — майже рівні черешкам. Листки видовжено-ланцетні, майже голі або знизу по жилах запушені короткими щетинками. Квітки блідо-лілові, 9–17 мм в діаметрі.

Поширення ред.

Європа: Білорусь, Болгарія, Естонія, Латвія, Литва, Молдова, Росія, Україна, Австрія, Бельгія, Чехія, Словаччина, Німеччина, Угорщина, Люксембург, Нідерланди, Польща, Швейцарія, Данія, Фінляндія, Ірландія, Норвегія, Велика Британія, Словенія, Сербія, Боснія-Герцеговина, Італія, Румунія, Франція, Іспанія; Азія: Західний Сибір.

В Україні зростає на вологих луках, узліссях — в Закарпатті, Карпатах, Поліссі та Лісостепу. Входить у переліки видів, які перебувають під загрозою зникнення на територіях Дніпропетровської, Житомирської, Київської, Львівської областей і м. Києва.

Див. також ред.

Список видів роду фіалка

Джерела ред.

↑ Андрієнко Т. Л., Перегрим М. М. (уклад.). Офіційні переліки регіонально рідкісних рослин адміністративних територій України (довідкове видання). — Київ : Альтерпрес, 2012. — 148 с. — ISBN 978-966-542-512-0.
↑ Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 105. (рос.)(укр.)
Viola persicifolia // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
The Euro+Med PlantBase. Процитовано 06.04.2018. (англ.)
Germplasm Resources Information Network (GRIN). Процитовано 06.04.2018. (англ.)

Це незавершена стаття про квіткові рослини.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[переліки-1] Андрієнко Т. Л., Перегрим М. М. (уклад.). Офіційні переліки регіонально рідкісних рослин адміністративних територій України (довідкове видання). — Київ : Альтерпрес, 2012. — 148 с. — ISBN 978-966-542-512-0.

[Опред-2] Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 105. (рос.)(укр.)

[3] Viola persicifolia // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.

[4] The Euro+Med PlantBase. Процитовано 06.04.2018. (англ.)

[5] Germplasm Resources Information Network (GRIN). Процитовано 06.04.2018. (англ.)