www.wikidata.uk-ua.nina.az

Turbo Pascal вимовляється турбо паскаль інтегроване середовище розробки програмного забезпечення для платформ DOS та Win

Turbo Pascal

Turbo Pascal (вимовляється «турбо паскаль») — інтегроване середовище розробки програмного забезпечення для платформ DOS та Windows 3.x та мова програмування в цьому середовищі, діалект мови Паскаль від фірми Borland.

Товарний знак Borland Pascal був зарезервований для дорогих варіантів поставки (з великою кількістю бібліотек і вихідним кодом стандартної бібліотеки), оригінальна дешева і широко відома версія продавалася як Turbo Pascal. Назва Borland Pascal також використовується в ширшому сенсі — як неофіційну назву версії мови Паскаль від фірми Borland.

Історія Редагувати

Turbo Pascal — це середовище розробки для мови програмування Паскаль. Використовуваний в Turbo Pascal діалект базувався на більш ранньому UCSD Pascal, що отримав поширення, в першу чергу, на комп'ютерах серії Apple II. Компілюються компонента Turbo Pascal була заснована на компіляторі Blue Label Pascal, спочатку створеному в 1981 року Андерсом Хейлсбергом для операційної системи NasSys мікрокомп'ютера Nascom. Пізніше він був переписаний як Compass Pascal для операційної системи CP/M і як Turbo Pascal для DOS і CP/M. Одна з версій Turbo Pascal була доступна під Apple Macintosh приблизно з 1986 року, але її розробка припинилася приблизно в 1992 році.

В 1982 році Філіпп Кан придбав компілятор у Андерса Гейлсберга і перебрався з Парижа а в Каліфорнію, де заснував компанію Borland.

Коли в 1983 році з'явилася перша версія Turbo Pascal, такий тип середовища розробки був відносно новим. Під час дебюту на американському ринку, Turbo Pascal продавався за ціною в $ 49.99. Окрім привабливої ціни, вбудований компілятор Паскаля також був дуже високої якості. Приставка «Turbo» натякала як на швидкість компіляції, так і на швидкість виробленого ним виконуваного коду. Turbo Pascal створював машинний код за один прохід, без кроку компонування.

Після рекламної кампанії за перший місяць надійшло замовлень на 150 тис. доларів — так багато, що місцеві банки відмовлялися оплачувати чеки і кредитні картки, підозрюючи шахрайство.

За перші два роки було продано не менше 300 тисяч копій компілятора, що перевершило обсяг продажів всіх інших мов для мікрокомп'ютерів.

Для того часу це було приголомшливе[джерело?] середовище розробки. Воно була простим і інтуїтивно зрозумілим, з добре організованим меню. Ранні версії використовували розкладку гарячих клавіш WordStar. У пізніших версіях з'явилася можливість швидко отримати визначення ключового слова мови, просто поставивши курсор на ключове слово та натиснувши клавішу довідки. Довідкові статті часто включали приклади коду, що використовує це ключове слово. Це дозволяло недосвідченим програмістам вивчати Паскаль навіть без допомоги книг, використовуючи лише середовище розробки. Пакет містив велику кількість текстів демонстраційних і прикладних програм. У їх числі були навіть шахи.

Середовище дозволяло легко вбудовувати в код на Паскалі вставки на мові асемблера. Користувач мав можливість проходити програму крок за кроком, при переході на асемблерні блоки це також працювало. У будь-який момент користувач міг додати змінну або регістр у зручно розташоване вікно для спостереження за ними. При покроковому налагодженні програм, що використовують графічні режими IBM PC, відбувалося коректне перемикання між графічним режимом програми і текстовим режимом середовища розробки.

Крім усього цього, був засіб профілювання. Книги, включені в поставку Borland Pascal, давали детальний опис мови асемблера Intel аж до вказівки кількості тактових циклів, необхідних для виконання кожної інструкції. У загальному і цілому, система давала чудові можливості для оптимізації коду; користувачеві не потрібно користуватися чим-небудь крім середовища розробки. Все було зроблено так ідеально, що навіть школяр міг цим користуватися. Ці якості дозволили версії Паскаля від Borland стати стандартом мови Паскаль де-факто.

Turbo Pascal часто використовується в школі

З початку 1990-х TP / BP використовується в університетах для вивчення фундаментальних концепцій програмування.

Ймовірно, розробка Microsoft Pascal була припинена через конкуренцію з високою якістю і невеликою ціною Turbo Pascal. Інша версія свідчить, що Borland уклав угоду з Microsoft на припинення розробки Turbo BASIC (середовища розробки для BASIC, відгалузилися від Turbo Pascal), якщо Microsoft припинить розробку Microsoft Pascal. Деякий час Microsoft випускав QuickPascal, який був майже 100%-сумісний з Turbo Pascal.

Протягом кількох років Borland поліпшував не тільки середовище розробки, але й мову. У версії 5.5 в нього були введені передові можливості об'єктно-орієнтованого програмування. Останньою випущеною версією була версія 7. Borland Pascal 7 включає в себе середовище розробки і компілятори для створення програм під DOS, під DOS з розширювачем DOS і Windows 3.x, у той час як Turbo Pascal 7 міг створювати тільки звичайні DOS-програми.

З 1995 року в Borland припинили розробку Turbo Pascal і запропонували як заміну середовище розробки Delphi. Нова версія мови зазнала зміни (особливо ООП), і мові повернулася початкова назва, закріплене розробниками Apple Object Pascal. Стара об'єктна модель Turbo Pascal і відповідний синтаксис підтримувався як застарілий, нова об'єктна модель несумісна зі старою — не можна успадковувати class від object, покажчик на будь object не сумісний з TObject.

Етапи Редагувати

  • Turbo Pascal 1.0, 1983 рік. Компілює безпосередньо в машинний код. Вимагає 32 кілобайт оперативної пам'яті. Вартість менше 50 доларів. Має інтегрований компілятор / редактор, високу швидкість компіляції. Дозволяє розміщувати динамічні дані в купі (heap) — динамічній області пам'яті.
  • Turbo Pascal 2.0, 1984 рік. Збільшено розмір створюваної програми — дозволяє використовувати до 64 кілобайт для коду, стека і даних. Версія для DOS підтримує арифметичний співпроцесор і двійково-десяткову арифметику (Binary-coded decimal, BCD).
  • Turbo Pascal 4.0, 1987 рік. Роздільна компіляція модулів. Розмір програми обмежений тільки об'ємом оперативної пам'яті. Кероване за допомогою меню інтегроване середовище розробки (англ. Integrated Development Environment, IDE). Інтелектуальне[що?] компонування модулів. Автономний компілятор командного рядка. Прибрана підтримка оверлеїв. Контекстно-чутлива система допомоги.
  • Turbo Pascal 5.0, 1988 рік. Відновлено підтримку оверлейних структур. Вбудований налагоджувач. Окремий налагоджувач (Turbo Debugger). Емуляція арифметичного співпроцесора. Підтримка графічних драйверів BGI (Borland Graphics Interface).
  • Turbo Pascal 5.5, 1989 рік. Об'єктно-орієнтоване програмування. Можливість копіювання до програми прикладів з довідкової системи. Електронний підручник на диску. Turbo Profiler — профілювальник, що дозволяє оптимізувати код програми.
  • Turbo Pascal 6.0, 1990 рік. Бібліотека Turbo Vision. Нова IDE, переписана з використанням Turbo Vision, що підтримує мишу та редагування декількох файлів одночасно в різних вікнах. Можливість задання у вбудованому налагоджувачі точок зупинки: умовних і за кількістю проходів. Вбудований асемблер BASM дозволяє у початковому тексті програми робити асемблерні вставки. Protected поля і методи для об'єктів. Компілятор командного рядка, що працює у захищеному режимі.
  • Turbo Pascal for Windows. Створення 16-розрядних програм під Windows. Бібліотека об'єктів Objects Windows Library (OWL), подібна за ідеологією до Turbo Vision. Графічна IDE, що працює під Windows.
  • Borland Pascal 7.0, 1992 рік. Випущено Borland Pascal 7.0, що містить дешевший і менш потужний Turbo Pascal 7.0, який постачався також окремо. BP 7.0 дозволяв створювати програми під реальний і захищений 16-бітний режим DOS і Windows. Було введено підтримку відкритих масивів, додано нове ключове слово «public» для доступних полів і методів об'єкта. Відкрито вихідні тексти системних бібліотек і функцій часу виконання (RTL).

Переваги і недоліки Турбо Паскаля Редагувати

Переваги Редагувати

  • Зручне середовище розробки, що включає функціональний налагоджувач, доступний в будь-який момент.
  • Контекстна довідкова система, за якою можна вивчати мову, не звертаючись до сторонніх джерел.
  • Висока швидкість компіляції та виконання скомпільованих програм.
  • Вбудована можливість використовувати вставки мовою асемблера.

Недоліки Редагувати

  • Компілятор розрахований на реальний режим DOS, застосування якого сходить нанівець. Проте в останніх версіях компілятора і середовища введена підтримка захищеного режиму разом з відповідним зневаджувачем (TD).
  • У модулі CRT є помилка (некоректний підрахунок кількості циклів для функції delay, не розрахований на швидкі процесори, процесори зі змінною частотою і багатозадачні середовища), через яку при запуску програми на комп'ютерах з тактовою частотою понад 200 MHz відразу відбувалося аварійне завершення з повідомленням «Runtime error 200 at …». Існують різні варіанти виправлення модуля CRT. у варіанті Клауса Гартнегга помилка 200 не виникає, але тривалість Delay на швидких комп'ютерах менша від бажаної, і ця проблема через незнання іноді теж вважається недоліком Turbo Pascal.

Цікаві факти Редагувати

  • В Turbo / Borland Pascal 7.0 вбудовано пасхальне яйце: якщо в інтегрованому середовищі через меню «Help» відкрити панель «About» і натиснути клавіші Alt+I, то в панелі будуть прокручуватися імена розробників.
  • Алгоритм колоризації у вбудованому редакторі трохи відрізняється від того, як розуміє синтаксис компілятор. А саме, конструкція (*) сприймається редактором як закінчений коментар, а компілятором — як початок коментаря. Це може використовуватися, щоб усередині коментарів вставляти синтаксично розфарбовані ділянки, наприклад, демонстрація способу використання. Або, наприклад, існують Паскаль-віруси, які записують своє тіло після 80-ї колонки, використовуючи (*), щоб старий текст виглядав без змін. Область розповсюдження таких вірусів обмежена місцями, де запускаються програми у середовищі Turbo Pascal, зате в самих цих місцях боротися з Паскаль-вірусами було нетривіально. Антивіруси тих часів були безсилі проти цих перших представників макровірусів.

Використовуючи (*), можна досягти і зворотного: змусити код виглядати як коментар чи як асемблерний код: 

program HelloWorld; (*) {*) begin (*} asm (*)  WriteLn('Hello, World!'); (*) end (*)  ReadLn; (*) {*) end. (*} (*)

Якщо набрати цей код в інтегрованому середовищі, що постачається з Turbo Pascal, він буде різнокольоровим.

Наступники Редагувати

До 1995 року Borland скинув[куди?] Turbo/Borland Pascal і замінив його швидким середовищем розробки додатків (RAD) Delphi, заснованим на Object Pascal. 32- і 64-розрядні версії Delphi все ще підтримують портативні розширення Паскаля раніше використовуваних продуктів (тобто ті, які не є специфічними для 16-бітового коду), включно зі статичною об'єктною моделлю. Ця сумісна версія означає, що багато старих кодів Turbo Pascal все ще можна скомпілювати і працювати в сучасному середовищі[джерело?].

Інші постачальники виробили інструменти розробки програмного забезпечення, сумісні з Turbo Pascal. Найвідомішими є Free Pascal і Virtual Pascal[джерело?].

Примітки Редагувати

  1. Мова комп'ютера. — Москва : Мир, 1989. — С. 215–216.
  2. . Архів оригіналу за 6 січня 2012. Процитовано 2 січня 2012. 
  3. . Архів оригіналу за 1 листопада 2008. Процитовано 21 червня 2019. 
  4. (англ.). Архів оригіналу за 1 серпня 2009. Процитовано 6 червня 2020. 

Література Редагувати

  • Є. А. Зуєв.Програмування на мові Turbo Pascal 6.0, 7.0, М.: Веста, Радіо і зв'язок, 1993, — С.376, ISBN 5-256-01218-5
  • Кассера В. Ф.Turbo Pascal 7.0, Діасофт, 2003, ISBN 5-93772-097-0
  • Елліот Б. Коффман.Turbo Pascal = Turbo Pascal Web Update. — М.: Вільямс, 2005. — С. 896. — ISBN 0-201-35086-6
  • Моргун Олександр Миколайович.Довідник з Turbo Pascal для студентів. — М.: Діалектика, 2006. — С. 608. — ISBN 5-8459-1028-5
  • Нейл Рубенкінг.Turbo Pascal для Windows = Turbo Pascal for Windows. Techniques and Utilites. — М.: Мир, 1993. — С. 535.
  • Фаронов В. В.Turbo Pascal. Найповніше керівництво. BHV-Санкт-Петербург, 2007. ISBN 5-94157-295-6

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Turbo Pascal vimovlyayetsya turbo paskal integrovane seredovishe rozrobki programnogo zabezpechennya dlya platform DOS ta Windows 3 x ta mova programuvannya v comu seredovishi dialekt movi Paskal vid firmi Borland Tovarnij znak Borland Pascal buv zarezervovanij dlya dorogih variantiv postavki z velikoyu kilkistyu bibliotek i vihidnim kodom standartnoyi biblioteki originalna desheva i shiroko vidoma versiya prodavalasya yak Turbo Pascal Nazva Borland Pascal takozh vikoristovuyetsya v shirshomu sensi yak neoficijnu nazvu versiyi movi Paskal vid firmi Borland Zmist 1 Istoriya 1 1 Etapi 2 Perevagi i nedoliki Turbo Paskalya 2 1 Perevagi 2 2 Nedoliki 3 Cikavi fakti 3 1 Nastupniki 4 Primitki 5 Literatura 6 PosilannyaIstoriya RedaguvatiTurbo Pascal ce seredovishe rozrobki dlya movi programuvannya Paskal Vikoristovuvanij v Turbo Pascal dialekt bazuvavsya na bilsh rannomu UCSD Pascal sho otrimav poshirennya v pershu chergu na komp yuterah seriyi Apple II Kompilyuyutsya komponenta Turbo Pascal bula zasnovana na kompilyatori Blue Label Pascal spochatku stvorenomu v 1981 roku Andersom Hejlsbergom dlya operacijnoyi sistemi NasSys mikrokomp yutera Nascom Piznishe vin buv perepisanij yak Compass Pascal dlya operacijnoyi sistemi CP M i yak Turbo Pascal dlya DOS i CP M Odna z versij Turbo Pascal bula dostupna pid Apple Macintosh priblizno z 1986 roku ale yiyi rozrobka pripinilasya priblizno v 1992 roci V 1982 roci Filipp Kan pridbav kompilyator u Andersa Gejlsberga i perebravsya z Parizha a v Kaliforniyu de zasnuvav kompaniyu Borland Koli v 1983 roci z yavilasya persha versiya Turbo Pascal takij tip seredovisha rozrobki buv vidnosno novim Pid chas debyutu na amerikanskomu rinku Turbo Pascal prodavavsya za cinoyu v 49 99 Okrim privablivoyi cini vbudovanij kompilyator Paskalya takozh buv duzhe visokoyi yakosti Pristavka Turbo natyakala yak na shvidkist kompilyaciyi tak i na shvidkist viroblenogo nim vikonuvanogo kodu Turbo Pascal stvoryuvav mashinnij kod za odin prohid bez kroku komponuvannya Pislya reklamnoyi kampaniyi za pershij misyac nadijshlo zamovlen na 150 tis dolariv tak bagato sho miscevi banki vidmovlyalisya oplachuvati cheki i kreditni kartki pidozryuyuchi shahrajstvo Za pershi dva roki bulo prodano ne menshe 300 tisyach kopij kompilyatora sho perevershilo obsyag prodazhiv vsih inshih mov dlya mikrokomp yuteriv 1 Dlya togo chasu ce bulo prigolomshlive dzherelo seredovishe rozrobki Vono bula prostim i intuyitivno zrozumilim z dobre organizovanim menyu Ranni versiyi vikoristovuvali rozkladku garyachih klavish WordStar U piznishih versiyah z yavilasya mozhlivist shvidko otrimati viznachennya klyuchovogo slova movi prosto postavivshi kursor na klyuchove slovo ta natisnuvshi klavishu dovidki Dovidkovi statti chasto vklyuchali prikladi kodu sho vikoristovuye ce klyuchove slovo Ce dozvolyalo nedosvidchenim programistam vivchati Paskal navit bez dopomogi knig vikoristovuyuchi lishe seredovishe rozrobki Paket mistiv veliku kilkist tekstiv demonstracijnih i prikladnih program U yih chisli buli navit shahi Seredovishe dozvolyalo legko vbudovuvati v kod na Paskali vstavki na movi asemblera Koristuvach mav mozhlivist prohoditi programu krok za krokom pri perehodi na asemblerni bloki ce takozh pracyuvalo U bud yakij moment koristuvach mig dodati zminnu abo registr u zruchno roztashovane vikno dlya sposterezhennya za nimi Pri pokrokovomu nalagodzhenni program sho vikoristovuyut grafichni rezhimi IBM PC vidbuvalosya korektne peremikannya mizh grafichnim rezhimom programi i tekstovim rezhimom seredovisha rozrobki Krim usogo cogo buv zasib profilyuvannya Knigi vklyucheni v postavku Borland Pascal davali detalnij opis movi asemblera Intel azh do vkazivki kilkosti taktovih cikliv neobhidnih dlya vikonannya kozhnoyi instrukciyi U zagalnomu i cilomu sistema davala chudovi mozhlivosti dlya optimizaciyi kodu koristuvachevi ne potribno koristuvatisya chim nebud krim seredovisha rozrobki Vse bulo zrobleno tak idealno sho navit shkolyar mig cim koristuvatisya Ci yakosti dozvolili versiyi Paskalya vid Borland stati standartom movi Paskal de fakto nbsp Turbo Pascal chasto vikoristovuyetsya v shkoliZ pochatku 1990 h TP BP vikoristovuyetsya v universitetah dlya vivchennya fundamentalnih koncepcij programuvannya Jmovirno rozrobka Microsoft Pascal bula pripinena cherez konkurenciyu z visokoyu yakistyu i nevelikoyu cinoyu Turbo Pascal Insha versiya svidchit sho Borland uklav ugodu z Microsoft na pripinennya rozrobki Turbo BASIC seredovisha rozrobki dlya BASIC vidgaluzilisya vid Turbo Pascal yaksho Microsoft pripinit rozrobku Microsoft Pascal Deyakij chas Microsoft vipuskav QuickPascal yakij buv majzhe 100 sumisnij z Turbo Pascal Protyagom kilkoh rokiv Borland polipshuvav ne tilki seredovishe rozrobki ale j movu U versiyi 5 5 v nogo buli vvedeni peredovi mozhlivosti ob yektno oriyentovanogo programuvannya Ostannoyu vipushenoyu versiyeyu bula versiya 7 Borland Pascal 7 vklyuchaye v sebe seredovishe rozrobki i kompilyatori dlya stvorennya program pid DOS pid DOS z rozshiryuvachem DOS i Windows 3 x u toj chas yak Turbo Pascal 7 mig stvoryuvati tilki zvichajni DOS programi Z 1995 roku v Borland pripinili rozrobku Turbo Pascal i zaproponuvali yak zaminu seredovishe rozrobki Delphi Nova versiya movi zaznala zmini osoblivo OOP i movi povernulasya pochatkova nazva zakriplene rozrobnikami Apple Object Pascal Stara ob yektna model Turbo Pascal i vidpovidnij sintaksis pidtrimuvavsya yak zastarilij nova ob yektna model nesumisna zi staroyu ne mozhna uspadkovuvati class vid object pokazhchik na bud object ne sumisnij z TObject Etapi Redaguvati Turbo Pascal 1 0 1983 rik Kompilyuye bezposeredno v mashinnij kod Vimagaye 32 kilobajt operativnoyi pam yati Vartist menshe 50 dolariv Maye integrovanij kompilyator redaktor visoku shvidkist kompilyaciyi Dozvolyaye rozmishuvati dinamichni dani v kupi heap dinamichnij oblasti pam yati Turbo Pascal 2 0 1984 rik Zbilsheno rozmir stvoryuvanoyi programi dozvolyaye vikoristovuvati do 64 kilobajt dlya kodu steka i danih Versiya dlya DOS pidtrimuye arifmetichnij spivprocesor i dvijkovo desyatkovu arifmetiku Binary coded decimal BCD Turbo Pascal 3 0 1985 rik Pidtrimka overlejnoyi strukturi Pidtrimka grafichnih rezhimiv Specialni pidprogrami formuvannya zobrazhen dlya IBM PC sumisnih komp yuteriv vklyuchayuchi cherepahovu grafiku Instrumentalni paketi Turbo Pascal 4 0 1987 rik Rozdilna kompilyaciya moduliv Rozmir programi obmezhenij tilki ob yemom operativnoyi pam yati Kerovane za dopomogoyu menyu integrovane seredovishe rozrobki angl Integrated Development Environment IDE Intelektualne sho komponuvannya moduliv Avtonomnij kompilyator komandnogo ryadka Pribrana pidtrimka overleyiv Kontekstno chutliva sistema dopomogi Turbo Pascal 5 0 1988 rik Vidnovleno pidtrimku overlejnih struktur Vbudovanij nalagodzhuvach Okremij nalagodzhuvach Turbo Debugger Emulyaciya arifmetichnogo spivprocesora Pidtrimka grafichnih drajveriv BGI Borland Graphics Interface Turbo Pascal 5 5 1989 rik Ob yektno oriyentovane programuvannya Mozhlivist kopiyuvannya do programi prikladiv z dovidkovoyi sistemi Elektronnij pidruchnik na disku Turbo Profiler profilyuvalnik sho dozvolyaye optimizuvati kod programi Turbo Pascal 6 0 1990 rik Biblioteka Turbo Vision Nova IDE perepisana z vikoristannyam Turbo Vision sho pidtrimuye mishu ta redaguvannya dekilkoh fajliv odnochasno v riznih viknah Mozhlivist zadannya u vbudovanomu nalagodzhuvachi tochok zupinki umovnih i za kilkistyu prohodiv Vbudovanij asembler BASM dozvolyaye u pochatkovomu teksti programi robiti asemblerni vstavki Protected polya i metodi dlya ob yektiv Kompilyator komandnogo ryadka sho pracyuye u zahishenomu rezhimi Turbo Pascal for Windows Stvorennya 16 rozryadnih program pid Windows Biblioteka ob yektiv Objects Windows Library OWL podibna za ideologiyeyu do Turbo Vision Grafichna IDE sho pracyuye pid Windows Borland Pascal 7 0 1992 rik Vipusheno Borland Pascal 7 0 sho mistit deshevshij i mensh potuzhnij Turbo Pascal 7 0 yakij postachavsya takozh okremo BP 7 0 dozvolyav stvoryuvati programi pid realnij i zahishenij 16 bitnij rezhim DOS i Windows Bulo vvedeno pidtrimku vidkritih masiviv dodano nove klyuchove slovo public dlya dostupnih poliv i metodiv ob yekta Vidkrito vihidni teksti sistemnih bibliotek i funkcij chasu vikonannya RTL Perevagi i nedoliki Turbo Paskalya RedaguvatiPerevagi Redaguvati Zruchne seredovishe rozrobki sho vklyuchaye funkcionalnij nalagodzhuvach dostupnij v bud yakij moment Kontekstna dovidkova sistema za yakoyu mozhna vivchati movu ne zvertayuchis do storonnih dzherel Visoka shvidkist kompilyaciyi ta vikonannya skompilovanih program Vbudovana mozhlivist vikoristovuvati vstavki movoyu asemblera Nedoliki Redaguvati Kompilyator rozrahovanij na realnij rezhim DOS zastosuvannya yakogo shodit nanivec Prote v ostannih versiyah kompilyatora i seredovisha vvedena pidtrimka zahishenogo rezhimu razom z vidpovidnim znevadzhuvachem TD U moduli CRT ye pomilka nekorektnij pidrahunok kilkosti cikliv dlya funkciyi delay ne rozrahovanij na shvidki procesori procesori zi zminnoyu chastotoyu i bagatozadachni seredovisha cherez yaku pri zapusku programi na komp yuterah z taktovoyu chastotoyu ponad 200 MHz vidrazu vidbuvalosya avarijne zavershennya z povidomlennyam Runtime error 200 at Isnuyut rizni varianti vipravlennya modulya CRT 2 3 4 u varianti Klausa Gartnegga pomilka 200 ne vinikaye ale trivalist Delay na shvidkih komp yuterah mensha vid bazhanoyi i cya problema cherez neznannya inodi tezh vvazhayetsya nedolikom Turbo Pascal Cikavi fakti RedaguvatiV Turbo Borland Pascal 7 0 vbudovano pashalne yajce yaksho v integrovanomu seredovishi cherez menyu Help vidkriti panel About i natisnuti klavishi Alt I to v paneli budut prokruchuvatisya imena rozrobnikiv Algoritm kolorizaciyi u vbudovanomu redaktori trohi vidriznyayetsya vid togo yak rozumiye sintaksis kompilyator A same konstrukciya sprijmayetsya redaktorom yak zakinchenij komentar a kompilyatorom yak pochatok komentarya Ce mozhe vikoristovuvatisya shob useredini komentariv vstavlyati sintaksichno rozfarbovani dilyanki napriklad demonstraciya sposobu vikoristannya Abo napriklad isnuyut Paskal virusi yaki zapisuyut svoye tilo pislya 80 yi kolonki vikoristovuyuchi shob starij tekst viglyadav bez zmin Oblast rozpovsyudzhennya takih virusiv obmezhena miscyami de zapuskayutsya programi u seredovishi Turbo Pascal zate v samih cih miscyah borotisya z Paskal virusami bulo netrivialno Antivirusi tih chasiv buli bezsili proti cih pershih predstavnikiv makrovirusiv Vikoristovuyuchi mozhna dosyagti i zvorotnogo zmusiti kod viglyadati yak komentar chi yak asemblernij kod program HelloWorld begin asm WriteLn Hello World end ReadLn end Yaksho nabrati cej kod v integrovanomu seredovishi sho postachayetsya z Turbo Pascal vin bude riznokolorovim Nastupniki Redaguvati Do 1995 roku Borland skinuv kudi Turbo Borland Pascal i zaminiv jogo shvidkim seredovishem rozrobki dodatkiv RAD Delphi zasnovanim na Object Pascal 32 i 64 rozryadni versiyi Delphi vse she pidtrimuyut portativni rozshirennya Paskalya ranishe vikoristovuvanih produktiv tobto ti yaki ne ye specifichnimi dlya 16 bitovogo kodu vklyuchno zi statichnoyu ob yektnoyu modellyu Cya sumisna versiya oznachaye sho bagato starih kodiv Turbo Pascal vse she mozhna skompilyuvati i pracyuvati v suchasnomu seredovishi dzherelo Inshi postachalniki virobili instrumenti rozrobki programnogo zabezpechennya sumisni z Turbo Pascal Najvidomishimi ye Free Pascal i Virtual Pascal dzherelo Primitki Redaguvati Mova komp yutera Moskva Mir 1989 S 215 216 BP7FiX vipravlennya pomilki Runtime error 200 v kompilovanih program Arhiv originalu za 6 sichnya 2012 Procitovano 2 sichnya 2012 T7TplFix patch vid Klausa Gartnegga dlya vipravlennya modulya CRT Arhiv originalu za 1 listopada 2008 Procitovano 21 chervnya 2019 Borland Pascal Wait Delay oglyad sposobiv zrobiti zatrimku v DOS angl Arhiv originalu za 1 serpnya 2009 Procitovano 6 chervnya 2020 Literatura RedaguvatiYe A Zuyev Programuvannya na movi Turbo Pascal 6 0 7 0 M Vesta Radio i zv yazok 1993 S 376 ISBN 5 256 01218 5 Kassera V F Turbo Pascal 7 0 Diasoft 2003 ISBN 5 93772 097 0 Elliot B Koffman Turbo Pascal Turbo Pascal Web Update M Vilyams 2005 S 896 ISBN 0 201 35086 6 Morgun Oleksandr Mikolajovich Dovidnik z Turbo Pascal dlya studentiv M Dialektika 2006 S 608 ISBN 5 8459 1028 5 Nejl Rubenking Turbo Pascal dlya Windows Turbo Pascal for Windows Techniques and Utilites M Mir 1993 S 535 Faronov V V Turbo Pascal Najpovnishe kerivnictvo BHV Sankt Peterburg 2007 ISBN 5 94157 295 6Posilannya RedaguvatiOnlajn posibnik movi paskal Muzej Borland Arhivovano 26 zhovtnya 2007 u Wayback Machine angl Storinki pro Turbo Pascal na sajti Borland angl Borland Inprise Pascal Versions Arhivovano 17 listopada 2010 u Wayback Machine angl Informaciya Turbo Pascal ros Informaciya Turbo Pascal Arhivovano 30 zhovtnya 2018 u Wayback Machine ros en Pascal help contents Arhivovano 29 veresnya 2020 u Wayback Machine angl Samvidavnij dovidnik po Turbo Pascal nedostupne posilannya z chervnya 2019 ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Turbo Pascal amp oldid 39523525