А́ндерс Ге́йлсберґ (англ., датс. Anders Hejlsberg) — данський програміст. Відомий значним доробком та роботою над декількома комерційно успішними мовами програмування та інструментарієм для розробки програмного забезпечення, серед яких: Turbo Pascal, Delphi, J++, C#, TypeScript та інше.
Андерс Гейлсберґ | |
---|---|
Ім'я при народженні | Anders Hejlsberg |
Народився | 2 грудня 1960 (62 роки) Данія |
Громадянство | Данія, США |
Діяльність | програміст |
Відомий завдяки | розробник Turbo Pascal, Delphi і C# |
Alma mater | Данський технічний університет |
Знання мов | англійська |
Заклад | Microsoft |
Magnum opus | Turbo Pascal, Delphi[d], C Sharp і TypeScript |
Посада | головний архітектор C# |
Нагороди | IT Awardd (2014) |
|
Наразі працює у корпорації Microsoft, де є головним архітектором мови програмування C#.
Біографія Редагувати
Раннє життя Редагувати
Гейлсберґ народився у грудні 1960 року у Копенгагені, столиці Данії, де вивчав інженерію у Данському технічному університеті. Під час навчання він займався написанням програмного забезпечення для мікрокомп'ютера Nascom, основною його розробкою був компілятор мови Pascal, котрий спершу продавався під іменем Blue Label Pascal компілятор для Nascom-2. Проте, він дуже скоро портував його на операційну систему MS-DOS, і перейменував спершу у Compas Pascal, а потім у PolyPascal. Через деякий час Андерс продав його компанії Borland, котра дала йому ім'я Turbo Pascal.
Робота у Borland Редагувати
Після купівлі у 1980 році компанією Borland його компілятора, він став комерційно найуспішнішим компілятором мови Pascal. Як частина угоди, згідно з якою Borland отримувала авторські права на компілятор, Гейлсберґ став її головним інженером, де залишався на цій посаді аж до 1996 року. Протягом цього часу він був головним архітектором компілятора, і очолив команду проектувальників Delphi.
Робота у Microsoft Редагувати
У 1996 році Гейлсберґ покинув Borland, і пішов працювати у Microsoft. Одним із перших його досягнень на новій роботі стала мова програмування J++ та Windows Foundation Classes. Починаючи із 2000 року він очолює команду проектувальників мови C#.
Нагороди Редагувати
У 2001 році пан Гейлсберґ отримав нагороду журналу Dr. Dobb's Journal за свою роботу над Turbo Pascal, Delphi, C# та Microsoft .NET Framework.
Опубліковані роботи Редагувати
Література Редагувати
- The C# Programming Language, 2nd Edition, Addison-Wesley Professional, ISBN 0-321-33443-4, June 9, 2006
- The C# Programming Language, 3rd Edition, Addison-Wesley Professional, ISBN 0-321-56299-2, October 18, 2008
- The C# Programming Language, 4th Edition, Addison-Wesley Professional, ISBN 0-321-74176-5, ISBN 978-0-321-74176-9, October 2010
Посилання Редагувати
Інтерв'ю Редагувати
- The C# Design Process [ 5 травня 2017 у Wayback Machine.]
- The Trouble with Checked Exceptions [ 18 лютого 2015 у Wayback Machine.]
- Delegates, Components and Simplexity [ 7 березня 2017 у Wayback Machine.]
- Versioning, Virtual and Override [ 13 лютого 2017 у Wayback Machine.]
- Contracts and Interoperability [ 13 лютого 2017 у Wayback Machine.]
- Inappropriate Abstractions [ 2 березня 2017 у Wayback Machine.]
- Generics in C#, Java and C++ [ 5 травня 2017 у Wayback Machine.]
- CLR Design Choices [ 6 березня 2017 у Wayback Machine.]
- Deep Inside C#: An Interview with Microsoft Chief Architect Anders Hejlsberg [ 24 липня 2008 у Wayback Machine.]
- Video interview at channel9 [ 6 лютого 2006 у Wayback Machine.]
Відео Редагувати
- Life and Times of Anders Hejlsberg [ 6 лютого 2006 у Wayback Machine.]
- Anders Hejlsberg — Tour through computing industry history at the Microsoft Museum [ 6 квітня 2005 у Wayback Machine.]
- Anders Hejlsberg — What’s so great about generics? [ 30 серпня 2005 у Wayback Machine.]
- Anders Hejlsberg — Programming data in C# 3.0 [ 7 серпня 2005 у Wayback Machine.]
- Anders Hejlsberg — What brought about the birth of the CLR [ 2 травня 2005 у Wayback Machine.]
- Anders Hejlsberg — More C# Talk from C#'s Architect (Happy Birthday Video #3) [ 28 липня 2005 у Wayback Machine.]
- Anders Hejlsberg — LINQ [ 28 жовтня 2005 у Wayback Machine.]
- Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.