Trichocleonus leucophillus Fischer von Waldheim 1821 Біологічна класифікаціяДомен Еукаріоти Eukaryota Царство Тварини An

?

Trichocleonus

Trichocleonus leucophillus
(Fischer von Waldheim, 1821)

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Підцарство:	Справжні багатоклітинні тварини (Eumetazoa)
Тип:	Членистоногі (Arthropoda)
Клас:	Комахи (Insecta)
Підклас:	Крилаті комахи (Pterygota)
Інфраклас:	Новокрилі (Neoptera)
Надряд:	Голометабола (Holometabola)
Ряд:	Твердокрилі (Coleoptera)
Підряд:	Всеїдні жуки (Polyphaga)
Надродина:	Довгоносикоподібні (Curculionoidea)
Родина:	Довгоносики (Curculionidae)
Підродина:	Lixinae
Триба:	Cleonini
Рід:	Trichocleonus Motschulsky, 1860

Посилання

Вікісховище:	Trichocleonus
Віківиди:	Trichocleonus

Trychocleónus — рід жуків родини Довгоносики (Curculionidae).

Зовнішній вигляд ред.

Основні ознаки

усе тіло вкрите густими довгими розщепленими волоскоподібними лусочками (звідси й назва роду:грец. τρίχος, латиніз. trichos волос).
передньоспинка циліндрична, ледь звужена до вершини, її задній край кутовидно відтягнутий до щитка;.
задньогруди майже вдвічі більші, ніж діаметр середніх тазиків.

Зображення виду із цього роду див. також у (малюнок 49).

Спосіб життя ред.

Не вивчений, ймовірно, він є типовим для представників Cleonini. Дорослі жуки живляться молодими пагонами саксаулу, а личинка розвивається на підземних частинах нонет та інших рослин з родини Шорстколисті. При цьому вона будує навколо себе камеру із часток ґрунту.

Географічне поширення ред.

Єдиний відомий вид цього роду мешкає у центральній частині Півдня Палеартики (див. нижче).

Класифікація ред.

Описаний один вид роду:

Trichocleonus leucophyllus (Fischer von Waldheim, 1821)- Афганістан, Іран, Середня Азія, Північно-Західний Китай, Казахстан.

Примітки ред.

↑ Тер-Минасян М. Е. Жуки-долгоносики подсемейства Cleoninae фауны СССР. Л.: Наука, 1967, с. 15, 40-41
Токгаев Т., Непесова М. Материалы к фауне и экологии долгоносиков (Coleoptera, Curculionidae) юго-восточной Туркмении // Известия АН Туркменской ССР. Серия биол. Наук, 1964, № 1, с. 53-59
Воловник С. В. 2010. Долгоносики Lixinae (Coleoptera, Curculionidae) как галлообразователи. // Зоол. журнал, 2010, т. 89, вып. 7, с. 828—833. http://www.zin.ru/Animalia/Coleoptera/pdf/volovnik_2010_lixinae_zoolj.pdf [ 4 липня 2015 у Wayback Machine.]
Meregalli M. & Fremuth J. : Cleonini, p. 455. — In: I. Löbl & A. Smetana (eds): Catalogue of Palaearctic Coleoptera. Vol. 8. Leiden, Brill. 700 pp.

[ter-minasyan-1] Тер-Минасян М. Е. Жуки-долгоносики подсемейства Cleoninae фауны СССР. Л.: Наука, 1967, с. 15, 40-41

[2] Токгаев Т., Непесова М. Материалы к фауне и экологии долгоносиков (Coleoptera, Curculionidae) юго-восточной Туркмении // Известия АН Туркменской ССР. Серия биол. Наук, 1964, № 1, с. 53-59

[3] Воловник С. В. 2010. Долгоносики Lixinae (Coleoptera, Curculionidae) как галлообразователи. // Зоол. журнал, 2010, т. 89, вып. 7, с. 828—833. http://www.zin.ru/Animalia/Coleoptera/pdf/volovnik_2010_lixinae_zoolj.pdf [ 4 липня 2015 у Wayback Machine.]

[4] Meregalli M. & Fremuth J. : Cleonini, p. 455. — In: I. Löbl & A. Smetana (eds): Catalogue of Palaearctic Coleoptera. Vol. 8. Leiden, Brill. 700 pp.