Тарбозавр (лат. Tarbosaurus bataar, від грец. Τάρβος — «жах» і грец. σαῦρος — «ящір») — рід гігантських (до 14 метрів завдовжки) хижих ящеротазових динозаврів з родини тиранозаврових, які жили під час крейдового періоду. Жив у Азії (рештки знайдені в Монголії та Китаї) наприкінці крейдового періоду, 83,6-66,0 млн років тому на території нинішніх Монголії та Китаю. Його довжина становила близько 11 метрів, вага складала 6 тонн.
| Тарбозавр | |
|---|---|
| Реконструкція скелету тарбозавра у Музеї еволюції при Польській академії наук (пол. Muzeum Ewolucji PAN) | |
| Реконструкція зовнішнього вигляду тарбозавра | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Динозаври (Dinosauria) |
| Ряд: | Ящеротазові (Saurischia) |
| Підряд: | Тероподи (Theropoda) |
| Клада: | †Eutyrannosauria |
| Родина: | †Тиранозаврові (Tyrannosauridae) |
| Підродина: | †Tyrannosaurinae |
| Рід: | †Тарбозавр (Tarbosaurus) Maleev, 1955 |
| Вид: | †Тарбозавр (T. bataar) |
| Біноміальна назва | |
| †Tarbosaurus bataar (Maleev, 1955) [оригінально Tyrannosaurus] | |
| Синоніми | |
| Синоніми роду
Синоніми виду
|
Виявлені у 1946 році викопні рештки декількох десятків особин тарбозавра, включаючи цілі черепи і скелети, дозволяють відтворити його зовнішній вигляд і зробити висновки про спосіб життя, а також простежити його еволюцію. У 1955 році, коли назва Tarbosaurus була вперше використана Малєєвим, дослідники дали виявленим викопним залишкам кілька видових назв. Однак до початку XXI століття в науковому співтоваристві не викликає сумнівів існування лише одного з цих видів, Tarbosaurus bataar (рідше, через значну подібність з північноамериканськими тиранозаврами, його класифікують як Tyrannosaurus bataar). Близьким родичем тарбозавра також є виявлений в Монголії аліорам.
Тарбозавр був великим двоногим хижаком з масою тіла, яку можна порівняти з масою тиранозавра, і непропорційно маленькими двопалими передніми кінцівками. У пащі тарбозавра розташовувалися близько шести десятків зубів довжиною щонайменше 85 мм. Хоча ряд дослідників вважає тарбозавра падальником, однак більш поширеною є точка зору, згідно з якою він був активним хижаком на вершині харчового ланцюга в екосистемі своєї епохи і регіону і полював на великих травоїдних динозаврів у вологих річкових заплавах.
Опис ред.
| Кладограма тиранозаврид | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Тарбозавра відносять до родини тиранозаврид підряду тероподів, до підродини тиранозаврин. З останнім твердженням згідна лише частина систематиків, наприклад, Люй з колегами в роботі 2014 року включили рід безпосередньо в сімейство тираннозаврид.
За своїм зовнішнім виглядом тарбозавр ближче до тиранозавра, ніж до альбертозавра і горгозавра. Він відрізняється більш масивною статурою, пропорційно більшим черепом і пропорційно довшими клубовими кістками, на відмінну від представників другої еволюційної гілки родини, яка включає альбертозавра і горгозавра. В той же час у цієї другої гілки великогомілкова кістка пропорційно більша відносно тіла. Частина дослідників розглядають T. bataar як вид тиранозаврів; ця точка зору висловлювалася як незабаром після відкриття, так і в більш нових дослідженнях. Зокрема, Кен Карпентер заперечує навіть усталену точку зору, згідно з якою тарбозаври були дрібніше, ніж тиранозаври, а всі відмінності в будові черепа між тарбозавром і тиранозавром, на його думку, укладаються в рамках варіацій в будові черепа різних особин всередині виду Tyrannosaurus rex. Інші автори виділяють тарбозаврів в окремий вид, хоча як і раніше визнають їх близьку спорідненість з тиранозаврами.
З дослідження 2003 року випливає, що найбільш близьким до тарбозавра є аліорам, які мають схожі особливості черепа, які відсутні у інших видів тиранозаврин. Якщо ця точка зору знайде підтвердження, це буде свідчити про те, що еволюція тиранозаврин в Америці і Азії йшла різними шляхами і що тарбозавра не можна ототожнювати з тиранозаврами. При цьому єдиний відомий представник аліорамов (через ряд характеристик молода особина) очевидно не є молодим тарбозавром, оскільки він володіє великою кількістю зубів (від 76 до 78) і специфічним ланцюжком кістяних горбків уздовж верхньої частини морди. У той же час в дослідженні 2013 року найбільш близьким родичем тарбозавра був названий ще один азійський тиранозаврид — Zhuchengtyrannus, а тиранозавр був представлений як наступний за близькістю морфологічних характеристик.
Місце тарбозавра в кладистиці щодо тиранозавра в XXI столітті перетинається з теоріями про процес поширення тиранозаврид з Північній Америці до Азії. Зокрема, в статті 2013 року, в якій розглядається древній материк Ларамідія як місце виникнення тиранозаврид, передбачається, що різні вони поширилися на території Азії однією хвилею — в період падіння рівня Світового океану в кінці кампанского ярусу. Подальша еволюція тиранозаврид проходила паралельно в Америці і Азії, і таким чином американський тиранозавр еволюційно досить далекий від більш близьких один до одного азійських таксонів Tarbosaurus і Zhuchengtyrannus. Навпаки, дослідження 2016 року, в числі авторів якого прихильники теорії про більшу близькість тиранозавра і тарбозавра, передбачає, що саме Tyrannosaurus rex є нащадком сформованих в Азії гігантських тиранозаврид, які проникли в Америку ближче до кінця крейдового періоду, і саме тому це єдиний гігантський вид тиранозаврид, відкритий в Північній Америці, де крім нього знаходять лише тиранозаврид середніх розмірів.
Примітки ред.
- Mortimer, M (2004). . The Theropod Database. Архів оригіналу за 29 вересня 2013. Процитовано 21 серпня 2007.
- Tarbosaurus. Paleobiology Database Classic (англ.).
- ↑ Carr, Thomas D., Williamson, Thomas E., & Schwimmer, David R. A new genus and species of tyrannosauroid from the Late Cretaceous (middle Campanian) Demopolis Formation of Alabama // Journal of Vertebrate Paleontology. — 2005. — Т. 25, № 1. — С. 119—143. — DOI:.
- Lü J., Yi L., Brusatte S. L., Yang L., Li H. and Chen L. A new clade of Asian Late Cretaceous long-snouted tyannosaurids // Nature Communications. — 2014. — С. 1—10. — DOI:.
- Holtz, 2004, с. 130.
- Малеєв Е. А. Гігантські хижі динозаври Монголії // Доклади Академії наук СРСР. — 1955. — Т. 104, № 4. — С. 634—637.
- Ken Carpenter. Tyrannosaurids (Dinosauria) of Asia and North America // Aspects of Nonmarine Cretaceous Geology / Mateer, Niall J.; and Chen Peiji (eds.). — China Ocean Press. — Beijing, 1992. — P. 250—268.
- Holtz, 2004, с. 112—113.
- Hurum & Sabath, 2003, с. 188.
- Currie, Philip J., Hurum, Jørn H., & Sabath, Karol. Skull structure and evolution in tyrannosaurid phylogeny // Acta Palaeontologica Polonica. — 2003. — Т. 48, № 2. — С. 227—234.
- Currie, Philip J. Cranial anatomy of tyrannosaurids from the Late Cretaceous of Alberta // Acta Palaeontologica Polonica. — 2003. — Т. 48, № 2. — С. 191—226. з джерела 21 червня 2007. Процитовано 2020-12-05.
- Lowen, M. A., Irmis, R. B., Sertich, J. J. W., Currie, P. J., & Sampson, S. D. Tyrant Dinosaur Evolution Tracks the Rise and Fall of Late Cretaceous Oceans // PLoS One. — 2013. — Vol. 8, № 11. — P. e79420. — DOI:10.1371/journal.pone.0079420.
- Brusatte, S. L., & Carr, T. D. The phylogeny and evolutionary history of tyrannosauroid dinosaurs // Scientific Reports. — 2016. — Vol. 6. — P. 20252. — DOI:10.1038/srep20252.