«Сіді-Ферух» (Q181) (фр. Sidi-Ferruch (Q181) — військовий корабель, великий океанський підводний човен типу «Редутабль» військово-морських сил Франції часів Другої світової війни.
| «Сіді-Ферух» | |
|---|---|
| Sidi-Ferruch (Q181) | |
| Схема підводного човна типу «Редутабль» | |
| Служба | |
| Тип/клас | підводний човен типу «Редутабль» |
| Держава прапора | Франція |
| Належність | Військово-морські сили Франції |
| На честь | містечка Сіді-Ферух, де сталася висадка французького морського десанту під час вторгнення до Алжиру в 1830 році |
| Корабельня | Arsenal de Cherbourg, Шербур |
| Закладено | 30 січня 1932 |
| Спущено на воду | 9 липня 1937 |
| Введено в експлуатацію | 1 січня 1939 |
| На службі | 1939–1942 |
| Загибель | 11 листопада 1942 року затоплений поблизу марокканського узбережжя бомбардувальниками-торпедоносцями TBF-1 «Евенджер» з ескортного авіаносця «Суоні» при проведенні операції «Смолоскип» |
| Статус | зниклий безвісти |
| Бойовий досвід | Друга світова війна Операція «Смолоскип» |
| Ідентифікація | |
| Параметри | |
| Тоннаж | 1572 тонни (надводна) 2092 тонни (підводна) |
| Довжина | 92,30 м |
| Ширина | 8,1 м |
| Висота | 4,40 м |
| Технічні дані | |
| Рухова установка | Дизель-електрична: 2 × дизельних двигуни 2 × електродвигуни |
| Гвинти | 2 |
| Потужність | 2 × 3000 к.с. (дизелі) 2 × 1200 к. с. (електродвигуни) |
| Швидкість | 17,5 вузлів (32,4 км/год) (надводна) 10 вузлів (18,6 км/год) (підводна) |
| Дальність плавання | 14 000 миль (26 000 км) на швидкості 7 вузлів (надводна) 10 000 миль (18 600 км) на швидкості 10 вузлів (надводна) 4 000 миль (7 000 км) на швидкості 17 вузлів (надводна) 90 миль (170 км) на швидкості 7 вузлів (підводна) |
| Екіпаж | 71 офіцер та матрос |
| Озброєння | |
| Артилерія | 1 × 100-мм гармата |
| Торпедно-мінне озброєння | 9 × 550-мм торпедних апаратів 2 × 400-мм торпедних апарати 13 торпед |
| Зенітне озброєння | 1 × 13,2-мм великокаліберний кулемет M1929 |
Підводний човен «Сіді-Ферух» був закладений 30 січня 1932 року на верфі компанії Arsenal de Cherbourg у Шербурі. 9 липня 1937 року він був спущений на воду. 1 січня 1939 року корабель увійшов до складу ВМС Франції.
Історія служби ред.
До початку Другої світової війни «Сіді-Ферух» разом з однотипними французькими підводними човнами «Агоста», «Уессан» і «Бевез'е» перебував у складі 8-ї дивізії підводних човнів, що базувалися в Бресті.
28 жовтня 1940 року човен разом з «Касабіанка», «Сфакс» і «Бевез'е» був переведений у 2-гу дивізію підводних човнів, що базувалася в Касабланці у Французькому Марокко. У листопаді 1940 року човен разом із підводними човнами «Сфакс», «Медузе», «Антіоп», «Амфітріт», «Амазон», «Сібил» та «Орфі» дислокувався в Касабланці.
13 листопада 1942 року, вже після підписання угоди про припинення вогню, «Сіді-Ферух» був атакований американським бомбардувальником «Евенджер» з ескортного авіаносця «Суоні» та зник безвісти разом з усім екіпажем, ймовірно затоплений унаслідок авіаційного удару.
Див. також ред.
Примітки ред.
Посилання ред.
- . на uboat.net. Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 5 червня 2021. (англ.)
- Sidi Ferruch (Q-181 Sidi-Ferruch) (+1942) [ 13 грудня 2013 у Wayback Machine.](фр.)
- SUBMARINES REDOUTABLE 1st class submarines (1931—1939) [ 15 грудня 2021 у Wayback Machine.]
Література ред.
- Claude Huan, Les Sous-marins français 1918—1945, Rennes, Marines Éditions, 2004, 240 p. ISBN 978-2915379075(фр.)
- François-Emmanuel Brézet, Histoire de la marine allemande: 1939—1945, Paris, Perrin, 1999, 398 p. ISBN 978-2-262-01337-0
- Picard, Claude (2006). Les Sous-marins de 1 500 tonnes. Rennes: Marines Éditions. ISBN 2-915379-55-6.(фр.)