www.wikidata.uk-ua.nina.az

SN 2006gy надзвичайно потужна наднова яку часом називають гіперновою або кварковою новою 4 відкрита 18 вересня 2006 року

SN 2006gy

SN 2006gy — надзвичайно потужна наднова, яку часом називають гіперновою або кварковою новою, відкрита 18 вересня 2006 року. Першими її спостерігачами були Роберт Кімбі та П. Мондол. Потім її вивчали декілька груп астрономів за допомогою устаткування, що розміщене в різних обсерваторіях, таких як: Чандра, Лікська та В. М. Кека. В травні 2007 року NASA й деякі інші астрономи оголосили, що детально проаналізували наднову, і охарактеризували її як «найяскравіший зоряний спалах за всю історію спостережень». У жовтні 2007 року Кімбі оголосив, що SN 2005ap побила рекорд SN 2006gy як найяскравішої зареєстрованої наднової, а згодом були відкриті кілька ще яскравіших зір. Журнал Тайм помістив відкриття SN 2006gy на третє місце у своєму списку 10 найважливіших наукових відкриттів 2007 року.

SN 2006gy
Знімок SN 2006gy і ядра галактики NGC 1260 зроблений телескопом Чандра в рентгенівських променях. Ядро галактики NGC 1260 розташоване в нижньому лівому куті, а SN 2006gy - у верхньому правому.
Дані спостережень (Епоха J2000)
Тип наднової IIn
Галактика NGC 1260
Сузір'я Персей
Пряме сходження 03г 17х 27.1с
Схилення +41° 24′ 19″
Галактичні координати 150.2568 −13.5916
Дата відкриття 18 вересня 2006
Відстань 238 млн. св.р.
Фізичні характеристики
Попередник Гіпергігант в галактиці NGC 1260

Характеристики Редагувати

Художня інтерпретація спалаху SN 2006gy

Спалах SN 2006gy стався у віддаленій галактиці (NGC 1260) на відстані близько 238 мільйонів світлових років (73 мегапарсеки) від нас. Завдяки часу, за який світло здолало таку відстань, ця подія трапилась близько 238 мільйонів років тому. Підраховано, що спалах вивільнив енергію 1051 Ерг (1044 Дж), що робить його на два порядки потужнішим, ніж спалах звичайної наднової 1049 ерг (1042 Дж). Хоча в момент найбільшої інтенсивності світність SN 2006gy в чотириста разів перевищувала світність SN 1987A, яку можна було побачити неозброєним оком, відстань до SN 2006gy в 1 400 разів більша ніж до SN 1987A. А отже ця зоря занадто віддалена, щоб побачити її без допомоги телескопа.

На цій діаграмі зображений процес народження пар, який, на думку астрономів, і призвів до спалаху SN 2006gy. Достатньо масивна зоря може виробляти гамма-промені настільки високої енергії, що деякі з фотонів перетворюються на пари електронів і позитронів, розганяючи реакцію, що призводить до руйнування зорі
Крива блиску SN 2006gy (зверху) як порівняти з іншими типами наднових

SN 2006gy належить до наднових типу II, тому що має лінії гідрогену у своєму спектрі, хоча й відрізняється за яскравістю від звичайних зір цього типу. Було запропоновано кілька можливих процесів, які могли б спричинити настільки шалений спалах. У всякому разі така подія могла відбутися лише з дуже масивною зорею. Ймовірним поясненням є ефективне перетворення кінетичної енергії спалаху у випромінення завдяки взаємодії з речовиною. Цей процес подібний до спалаху наднової типу II, але в більших масштабах. Це може відбуватися під час виверження змінних зір типу S Золотої Риби, коли вони втрачають 10 або більше мас Сонця, або ж через нестабільність народження електрон-позитронних пар. На думку співробітників Калгарського університету Деніаса Ліхі та Рашида Уєда, спалах SN 2006gy був народженням кваркової зорі.

Подібність до Ети Кіля Редагувати

Ета Кіля (η Кіля) — є надзвичайно яскравим гіпергігантом, що розміщений на відстані близько 7 500 світлових років від Землі в галактиці Чумацький Шлях. Оскільки відстань до Ети Кіля в 32 000 разів менша, ніж до SN2006gy, то світло від неї буде приблизно в мільярд разів яскравішим. За оцінками її розмір близький до розміру зорі, від якої утворилась наднова SN2006gy. Один із відкривачів SN2006gy Дейв Пулі стверджує, що якщо Ета Кіля спалахне подібним чином, то її світла буде достатньо щоб читати вночі, а видно її буде навіть удень. Видима зоряна величина (m) SN2006gy дорівнює 15, а отже аналогічні події зроблять m Ети Кіля близько −7,5. За словами астрофізика Маріо Лівіо, це може трапитись у будь-який момент, але ризик для життя на землі є незначним..

Примітки Редагувати

  1. Gal-Yam, A. (2012). Luminous Supernovae. Science 337 (6097): 927–32. Bibcode:2012Sci...337..927G. PMID 22923572. arXiv:1208.3217. doi:10.1126/science.1203601. 
  2. ↑ . Архів оригіналу за 6 квітня 2020. Процитовано 8 січня 2011. 
  3. ↑ . Архів оригіналу за 28 березня 2014. Процитовано 30 квітня 2014. 
  4. Leahy, Denis A. (2008). Superluminous Supernovae SN2006gy, SN2005gj and SN2005ap: Signs for a New Explosion Mechanism. American Astronomical Society 212: 255. Bibcode:2008AAS...212.6401L. 
  5. IAU Circular No. 8754 [ 10 травня 2007 у Wayback Machine.], accessed May 8, 2007
  6. Ofek, E. O.; Cameron, P. B.; Kasliwal, M. M.; Gal-Yam, A.; Rau, A.; Kulkarni, S. R.; Frail, D. A.; Chandra, P.; Cenko, S. B.; Soderberg, A. M.; Immler, S. (2007). SN 2006gy: An Extremely Luminous Supernova in the Galaxy NGC 1260. The Astrophysical Journal 659: L13. Bibcode:2007ApJ...659L..13O. arXiv:astro-ph/0612408. doi:10.1086/516749. 
  7. Smith, Nathan; Li, Weidong; Foley, Ryan J.; Wheeler, J. Craig; Pooley, David; Chornock, Ryan; Filippenko, Alexei V.; Silverman, Jeffrey M.; Quimby, Robert; Bloom, Joshua S.; Hansen, Charles (2007). SN 2006gy: Discovery of the Most Luminous Supernova Ever Recorded, Powered by the Death of an Extremely Massive Star like η Carinae. The Astrophysical Journal 666 (2): 1116. Bibcode:2007ApJ...666.1116S. arXiv:astro-ph/0612617. doi:10.1086/519949. 
  8. NASA's Chandra Sees Brightest Supernova Ever [ 5 липня 2017 у Wayback Machine.], NASA Press Release on the Discovery, May 7, 2007
  9. Stevenson, D. S. (2014). The Mysterious SN 2005ap and Luminous Blue Flashes. Extreme Explosions. Astronomers' Universe. с. 239. ISBN 978-1-4614-8135-5. doi:10.1007/978-1-4614-8136-2_10. 
  10. ↑ Quimby R. M. Superluminous Supernovae // Proceedings of the International Astronomical Union — 2011. — Vol. 7, Iss. S279. — P. 22–28. — ISSN 1743-9213; 1743-9221 — doi:10.1017/S174392131201263X
    d:Track:Q29026866d:Track:Q29043728
  11. «Top 10 Scientific Discoveries: #3. Brightest Supernova Recorded» [ 28 квітня 2009 у Wayback Machine.], Time, 2007
  12. Chornock R., Filippenko A. V., Silverman J. M. Spectral evolution of the extraordinary type IIn supernova 2006gy // Astrophys. J. / E. Vishniac — IOP Publishing, 2010. — Vol. 709, Iss. 2. — P. 856–883. — ISSN 0004-637X; 1538-4357 — doi:10.1088/0004-637X/709/2/856 — arXiv:0906.2200
    d:Track:Q5402996d:Track:Q59668285d:Track:Q2915886d:Track:Q56423836d:Track:Q598789d:Track:Q29999777
  13. Leahy, Denis; Ouyed, Rachid (2008). Supernova SN2006gy as a first ever Quark Nova?. Monthly Notices of the Royal Astronomical Society 387 (3): 1193. Bibcode:2008MNRAS.387.1193L. arXiv:0708.1787. doi:10.1111/j.1365-2966.2008.13312.x. 
  14. . Reuters. 2007. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 7 травня 2007. 

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: SN 2006gy
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
SN 2006gy nadzvichajno potuzhna nadnova yaku chasom nazivayut gipernovoyu abo kvarkovoyu novoyu 4 vidkrita 18 veresnya 2006 roku Pershimi yiyi sposterigachami buli Robert Kimbi ta P Mondol 2 5 Potim yiyi vivchali dekilka grup astronomiv za dopomogoyu ustatkuvannya sho rozmishene v riznih observatoriyah takih yak Chandra Likska ta V M Keka 6 7 V travni 2007 roku NASA j deyaki inshi astronomi ogolosili sho detalno proanalizuvali nadnovu i oharakterizuvali yiyi yak najyaskravishij zoryanij spalah za vsyu istoriyu sposterezhen 8 U zhovtni 2007 roku Kimbi ogolosiv sho SN 2005ap pobila rekord SN 2006gy yak najyaskravishoyi zareyestrovanoyi nadnovoyi a zgodom buli vidkriti kilka she yaskravishih zir 9 10 Zhurnal Tajm pomistiv vidkrittya SN 2006gy na tretye misce u svoyemu spisku 10 najvazhlivishih naukovih vidkrittiv 2007 roku 11 SN 2006gyZnimok SN 2006gy i yadra galaktiki NGC 1260 zroblenij teleskopom Chandra v rentgenivskih promenyah Yadro galaktiki NGC 1260 roztashovane v nizhnomu livomu kuti a SN 2006gy u verhnomu pravomu Dani sposterezhen Epoha J2000 Tip nadnovoyi IIn 1 Galaktika NGC 1260Suzir ya PersejPryame shodzhennya 03g 17h 27 1s 2 Shilennya 41 24 19 2 Galaktichni koordinati 150 2568 13 5916Data vidkrittya 18 veresnya 2006Vidstan 238 mln sv r 3 Fizichni harakteristikiPoperednik Gipergigant v galaktici NGC 1260 Zmist 1 Harakteristiki 2 Podibnist do Eti Kilya 3 Primitki 4 PosilannyaHarakteristiki Redaguvati nbsp Hudozhnya interpretaciya spalahu SN 2006gySpalah SN 2006gy stavsya u viddalenij galaktici NGC 1260 na vidstani blizko 238 miljoniv 3 svitlovih rokiv 73 megaparseki vid nas Zavdyaki chasu za yakij svitlo zdolalo taku vidstan cya podiya trapilas blizko 238 miljoniv rokiv tomu Pidrahovano sho spalah vivilniv energiyu 1051 Erg 1044 Dzh sho robit jogo na dva poryadki potuzhnishim nizh spalah zvichajnoyi nadnovoyi 1049 erg 1042 Dzh Hocha v moment najbilshoyi intensivnosti svitnist SN 2006gy v chotirista raziv perevishuvala svitnist SN 1987A yaku mozhna bulo pobachiti neozbroyenim okom vidstan do SN 2006gy v 1 400 raziv bilsha nizh do SN 1987A A otzhe cya zorya zanadto viddalena shob pobachiti yiyi bez dopomogi teleskopa nbsp Na cij diagrami zobrazhenij proces narodzhennya par yakij na dumku astronomiv i prizviv do spalahu SN 2006gy Dostatno masivna zorya mozhe viroblyati gamma promeni nastilki visokoyi energiyi sho deyaki z fotoniv peretvoryuyutsya na pari elektroniv i pozitroniv rozganyayuchi reakciyu sho prizvodit do rujnuvannya zori nbsp Kriva blisku SN 2006gy zverhu yak porivnyati z inshimi tipami nadnovihSN 2006gy nalezhit do nadnovih tipu II tomu sho maye liniyi gidrogenu u svoyemu spektri hocha j vidriznyayetsya za yaskravistyu vid zvichajnih zir cogo tipu Bulo zaproponovano kilka mozhlivih procesiv yaki mogli b sprichiniti nastilki shalenij spalah U vsyakomu razi taka podiya mogla vidbutisya lishe z duzhe masivnoyu zoreyu 10 Jmovirnim poyasnennyam ye efektivne peretvorennya kinetichnoyi energiyi spalahu u viprominennya zavdyaki vzayemodiyi z rechovinoyu Cej proces podibnij do spalahu nadnovoyi tipu II ale v bilshih masshtabah Ce mozhe vidbuvatisya pid chas viverzhennya zminnih zir tipu S Zolotoyi Ribi koli voni vtrachayut 10 abo bilshe mas Soncya abo zh cherez nestabilnist narodzhennya elektron pozitronnih par 12 Na dumku spivrobitnikiv Kalgarskogo universitetu Deniasa Lihi ta Rashida Uyeda spalah SN 2006gy buv narodzhennyam kvarkovoyi zori 13 Podibnist do Eti Kilya RedaguvatiEta Kilya h Kilya ye nadzvichajno yaskravim gipergigantom sho rozmishenij na vidstani blizko 7 500 svitlovih rokiv vid Zemli v galaktici Chumackij Shlyah Oskilki vidstan do Eti Kilya v 32 000 raziv mensha nizh do SN2006gy to svitlo vid neyi bude priblizno v milyard raziv yaskravishim Za ocinkami yiyi rozmir blizkij do rozmiru zori vid yakoyi utvorilas nadnova SN2006gy Odin iz vidkrivachiv SN2006gy Dejv Puli stverdzhuye sho yaksho Eta Kilya spalahne podibnim chinom to yiyi svitla bude dostatno shob chitati vnochi a vidno yiyi bude navit uden Vidima zoryana velichina m SN2006gy dorivnyuye 15 2 a otzhe analogichni podiyi zroblyat m Eti Kilya blizko 7 5 Za slovami astrofizika Mario Livio ce mozhe trapitis u bud yakij moment ale rizik dlya zhittya na zemli ye neznachnim 14 Primitki Redaguvati Gal Yam A 2012 Luminous Supernovae Science 337 6097 927 32 Bibcode 2012Sci 337 927G PMID 22923572 arXiv 1208 3217 doi 10 1126 science 1203601 a b v g List of Supernovae Arhiv originalu za 6 kvitnya 2020 Procitovano 8 sichnya 2011 a b Fast Facts for SN2006gy Arhiv originalu za 28 bereznya 2014 Procitovano 30 kvitnya 2014 Leahy Denis A 2008 Superluminous Supernovae SN2006gy SN2005gj and SN2005ap Signs for a New Explosion Mechanism American Astronomical Society 212 255 Bibcode 2008AAS 212 6401L IAU Circular No 8754 Arhivovano 10 travnya 2007 u Wayback Machine accessed May 8 2007 Ofek E O Cameron P B Kasliwal M M Gal Yam A Rau A Kulkarni S R Frail D A Chandra P Cenko S B Soderberg A M Immler S 2007 SN 2006gy An Extremely Luminous Supernova in the Galaxy NGC 1260 The Astrophysical Journal 659 L13 Bibcode 2007ApJ 659L 13O arXiv astro ph 0612408 doi 10 1086 516749 Smith Nathan Li Weidong Foley Ryan J Wheeler J Craig Pooley David Chornock Ryan Filippenko Alexei V Silverman Jeffrey M Quimby Robert Bloom Joshua S Hansen Charles 2007 SN 2006gy Discovery of the Most Luminous Supernova Ever Recorded Powered by the Death of an Extremely Massive Star like h Carinae The Astrophysical Journal 666 2 1116 Bibcode 2007ApJ 666 1116S arXiv astro ph 0612617 doi 10 1086 519949 NASA s Chandra Sees Brightest Supernova Ever Arhivovano 5 lipnya 2017 u Wayback Machine NASA Press Release on the Discovery May 7 2007 Stevenson D S 2014 The Mysterious SN 2005ap and Luminous Blue Flashes Extreme Explosions Astronomers Universe s 239 ISBN 978 1 4614 8135 5 doi 10 1007 978 1 4614 8136 2 10 a b Quimby R M Superluminous Supernovae Proceedings of the International Astronomical Union 2011 Vol 7 Iss S279 P 22 28 ISSN 1743 9213 1743 9221 doi 10 1017 S174392131201263X d Track Q29026866d Track Q29043728 Top 10 Scientific Discoveries 3 Brightest Supernova Recorded Arhivovano 28 kvitnya 2009 u Wayback Machine Time 2007 Chornock R Filippenko A V Silverman J M Spectral evolution of the extraordinary type IIn supernova 2006gy Astrophys J E Vishniac IOP Publishing 2010 Vol 709 Iss 2 P 856 883 ISSN 0004 637X 1538 4357 doi 10 1088 0004 637X 709 2 856 arXiv 0906 2200 d Track Q5402996d Track Q59668285d Track Q2915886d Track Q56423836d Track Q598789d Track Q29999777 Leahy Denis Ouyed Rachid 2008 Supernova SN2006gy as a first ever Quark Nova Monthly Notices of the Royal Astronomical Society 387 3 1193 Bibcode 2008MNRAS 387 1193L arXiv 0708 1787 doi 10 1111 j 1365 2966 2008 13312 x Megastar explodes in brightest supernova ever seen Reuters 2007 Arhiv originalu za 2 kvitnya 2015 Procitovano 7 travnya 2007 Posilannya RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu SN 2006gyAstronomi zaproponuvali novi poyasnennya anomalnoyi yaskravosti Arhivovano 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Astronomy Picture of the Day Arhivovano 12 travnya 2007 u Wayback Machine 10 May 2007 Giant exploding star outshines previous supernovas CNN com Arhivovano 30 zhovtnya 2015 u Wayback Machine Space com article on SN 2006gy Arhivovano 24 travnya 2009 u Wayback Machine Star dies in brightest supernova Arhivovano 13 veresnya 2018 u Wayback Machine BBC Tuesday 8 May 2007 03 35 GMT The Greatest Show in Space Time magazine Thursday May 21st 2007 Pages 56 57 Arhivovano 24 serpnya 2013 u Wayback Machine Supernova may offer new view of early universe Arhivovano 22 travnya 2015 u Wayback Machine Lick Observatory Laser Guide Star Adaptive Optics Arhivovano 28 kvitnya 2015 u Wayback Machine Image SN 2006gy SIMBAD data Arhivovano 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title SN 2006gy amp oldid 39567826