Галактична система координат

Галакти́чна систе́ма координа́т — система небесних координат із центром у Сонці, основною площиною в якій є площина галактичного диску. Подібно до інших таких систем має дві координати:

• галактичну широту b — кут між напрямком на об'єкт та галактичною площиною (від -90° для Південного галактичного полюса до +90° — для Північного);
• галактичну довготу l — кут між напрямками на об'єкт та центр галактики (у площині галактичного диску). Змінюється від 0° до 360° у градусній мірі (або від 0 до 24 у годинній мірі).

Схематичне зображення галактичних координат

Художнє зображення Чумацького Шляху, що показує галактичні довготи відносно Сонця

Оскільки положення галактичної площини відоме лише наближено, галактичні координати зазвичай визначають із точністю ±0,01°.

Міжнародний астрономічний союз визначив галактичні координати відносно екваторіальної системи координат 1958 року. Координати північного галактичного полюсу становили:

• Пряме піднесення — 12^г 49^х
• Схилення — +27,4°

Початок галактичних довгот ведуть від кола галактичних довгот, яке має позиційний кут 123,0° від полюса світу.

Посилання

• .
• , The Internet Encyclopedia of Science
• Universal coordinate converter [ 17 жовтня 2004 у Wayback Machine.].
• Fiona Vincent. . Сент-Ендрюський університет. Архів оригіналу за 10 вересня 2012. Процитовано 1 вересня 2012. 

Джерела

1. Небесні координати: галактична система координат // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — 548 с. : іл. — ISBN 966-613-263-X.