Шипшина бальзамічна Rosa balsamicaБіологічна класифікаціяДомен Ядерні Eukaryota Царство Рослини Plantae Судинні Tracheop

?

Rosa balsamica

Біологічна класифікація

Домен:	Ядерні (Eukaryota)
Царство:	Рослини (Plantae)
—	Судинні (Tracheophyta)
—	Покритонасінні (Angiosperms)
—	Евдикоти (Eudicots)
—	Розиди (Rosids)
Порядок:	Розоцвіті (Rosales)
Родина:	Розові (Rosaceae)
Підродина:	Rosoideae
Триба:	Roseae
Рід:	Шипшина (Rosa)
Вид:	R. balsamica

Біноміальна назва

Rosa balsamica
Besser, 1815

Синоніми

Rosa adenodonta Dubovik
Rosa fedoseevii Chrshan.
Rosa klukii Besser
Rosa psammophila Chrshan., nom. illeg.

Посилання

Віківиди:	Rosa balsamica
EOL:	631620
IPNI:	731720-1
NCBI:	2604301

Rosa balsamica (шипшина бальзамічна) (шипшина залозисто-зубчаста як Rosa adenodonta) — вид рослин з родини розових (Rosaceae), поширений у Європі й Вірменії.

Опис ред.

Кущ 150(200) см заввишки. Стовпчик і головка рильця запушені. Рослина із зазвичай однаковими, рясними, великими, сплюсненими, серпоподібними або крючкоподібними шипами й здебільшого дрібнуватими, округлими, в типових випадках більш-менш запушеними, знизу, особливо на головній жилці, залозистими, а іноді на всій поверхні з нечисленними або розсіяними залозками, частіше залозисто-пилчастими листочками; черешки завжди запушені й залозисті. Квітки на довгих, здебільшого гладких квітконіжках; чашолистки перисті, з численними короткими й у типових випадках широкими залозисто-зубчатим пір'ям, вниз відігнуті, рано опадають; пелюстки великі (2–3 см завдовжки), забарвлення їхнє варіює від білуватого до яскраво-рожевого.

Поширення ред.

Поширений у Європі та Вірменії.

В Україні вид зростає на схилах серед чагарників — на півдні лівобережного злаково-лучного Степу (в Приазов'ї).

Джерела ред.

Мойсієнко, І. І. Флора північного Причорномор'я (структурний аналіз, синантропізація, охорона). — Київ : Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора біологічних наук, 2011. — С. 289.
Меженський В. М., Меженська Л. О., Якубенко Б. Є. Нетрадиційні ягідні культури: рекомендації з селекції та розмноження. — К. : Компринт, 2014. — 119 с.
Маріупольська міська рада. Програма озеленення території м. Маріуполя на 2017–2021 роки // Маріупольська міська рада. — 2017. — С. 125.
Rosa adenodonta // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
↑ Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 231.
. Архів оригіналу за 25 жовтня 2020. Процитовано 09.07.2019. (рос.)
. Архів оригіналу за 9 липня 2019. Процитовано 09.07.2019. (англ.)
. Архів оригіналу за 28 березня 2016. Процитовано 09.07.2019. (англ.)

Це незавершена стаття про трояндові.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Мойсієнко, І. І. Флора північного Причорномор'я (структурний аналіз, синантропізація, охорона). — Київ : Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора біологічних наук, 2011. — С. 289.

[2] Меженський В. М., Меженська Л. О., Якубенко Б. Є. Нетрадиційні ягідні культури: рекомендації з селекції та розмноження. — К. : Компринт, 2014. — 119 с.

[3] Маріупольська міська рада. Програма озеленення території м. Маріуполя на 2017–2021 роки // Маріупольська міська рада. — 2017. — С. 125.

[4] Rosa adenodonta // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.

[ОВРУ-5] Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 231.

[6] . Архів оригіналу за 25 жовтня 2020. Процитовано 09.07.2019. (рос.)

[7] . Архів оригіналу за 9 липня 2019. Процитовано 09.07.2019. (англ.)

[8] . Архів оригіналу за 28 березня 2016. Процитовано 09.07.2019. (англ.)