? Копетон акацієвий |
|---|
Акацієвий копетон (Арріага, штат Чіапас, Мексика) |
| Біологічна класифікація |
| Ramphotrigon flammulatum (Lawrence, 1875) |
Ареал виду |
| Синоніми |
| Myiarchus flammulatus Deltarhynchus flammulatus Ramphotrigon flammulatus |
Посилання |
Копето́н акацієвий (Ramphotrigon flammulatum) — вид горобцеподібних птахів родини тиранових (Tyrannidae). Ендемік Мексики. Раніше цей вид відносиди до монотипового роду Акацієвий копетон (Deltarhynchus), однак за результатами низки молекулярно-генетичних досліджень був переведений до роду Тиран-плоскодзьоб (Ramphotrigon).
Опис ред.
Довжина птаха становить 15-16,5 см. Довжина крила становить 76 мм, хвіст дещо коротший. Голова і верхня частина тіла оливково-коричневі або сірувато-коричневі. Горло біле, груди світло-сірі, поцятковані малопомітними темними смужками, решта нижньої частини тіла блідо-жовтувата. Крила округлі, темно-коричневі, махові і покривні пера мають блідо-коричневі краї. Хвіст округлий, темно-коричневий, стернові пера мають вузькі світло-коричневі краї. Обличчя чорнувате, навколо очей світлі кільця. Дзьоб чорний, широкий, трикутної форми, біля основи дещо світліший, є майже удвічі коротший за голову. Внутрішня частина дзьоба оранжева. Лапи темно-сірі, кігті великі, гострі, вигнуті. Виду не притаманний статевий диморфізм. У молодих птахів на хвості є широка коричнювата смуга. Голос — пронизливий свист, за яким іде коротка трель.
Поширення і екологія ред.
Акацієві копетони мешкають на західному узбережжі Мексики, від Сіналоа до західного Чіапаса, можливо, також на північному заході Гватемали. Вони живуть в сухих листопадних тропічних лісах та в колючих акацієвих і чагарникових заростях, на висоті до 1400 м над рівнем моря. Ведуть осілий, прихований спосіб життя, часто ховаються в підліску. При появі непроханих гостей або намагаючись прибабити самицю, самці акацієвих копетонів підіймають пера на свої голові, однак, на відміну від копетонів з роду Myiarchus, вони не хитають головою, демонструючи чуб.
Акацієві копетони живляться переважно комахами. Вони чатують на здобич, сидячи на гілці дерева, а як тільки її побачать, то летять до неї, ненадовго зависають в повітрі, хапають комаху з листя, і перелітають до іншої гілки.
Сезон розмноження у акацієвих копетонів триває з квітня по серпень з піком у червні. Вони гніздяться в неглибоких дуплах дерев, на висоті 90 м над землею. Гніздо має чашоподібну форму, робиться з тонких рослинних волокон, шматочів сухого листя і кори. На відміну від копетонів з роду Myiarchus, акацієві копетони не використовують зміїну шкіру або інші подібні матеріали при побудові гнізда. В кладці 3 кремових або рожевуватих яйця, поцяткованих коричневими і сірими плямками.
Примітки ред.
- BirdLife International (2016). Ramphotrigon flammulatum: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 08 жовтня 2022
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Tyrant flycatchers. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 08 жовтня 2022.
- Ridgway, Robert (1907). The Birds of North and Middle America. Washington: United States National Museum. с. 502–504.
- Lanyon, Wesley E. (1985). A phylogeny of the Myiarchine flycatchers. Neotropical Ornithology. Ornithological Monographs: Volume 36. American Ornithological Society. с. 360–380. JSTOR 40168293.
- Ohlson, J.; Fjeldså, J.; Ericson, P.G.P. (2008). Tyrant flycatchers coming out in the open: phylogeny and ecological radiation of Tyrannidae (Aves, Passeriformes). Zoologica Scripta 37 (3): 315–335. doi:10.1111/j.1463-6409.2008.00325.x.
- Lavinia, P.D.; Escalante, P.; Tubaro, P.L.; Lijtmaer, D.A. (2020). Molecular phylogenetics and phenotypic reassessment of the Ramphotrigon flycatchers: deep paraphyly in the context of an intriguing biogeographic scenario. Journal of Avian Biology 51 (4). doi:10.1111/jav.02314.
- ↑ Lanyon, Wesley E. (1982). Behavior, morphology, and systematics of the flammulated flycatcher of Mexico. Auk 99: 414–423.
Посилання ред.
| Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |